UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Наталя ХандусенкоРобота
29 серпня 2025, 09:00
2025-08-29
Запит на безпеку повертає популярність мові програмування Ada. Як «найкращий варіант для виживання», що виник у 70-х за ініціативи Пентагону і застосовується у ШІ-продуктах Nvidia, драйвить український Miltech
Мова програмування Ada, що народилася наприкінці 70-х за ініціативи Пентагону, зуміла увійти до топ-10 індексу TIOBE у липні 2025 року. Чи може її поява в рейтингу означати усвідомлення цінності довговічних, надійних та безпечних продуктів? Адже саме ці якості виділяють Ada серед інших мов програмування, і саме з цих причин її використовують для розробки ПЗ військових та великих складних проєктів у США та Європі.
А яка доля Ada в українському ІТ? Щоб дізнатися відповідь на це питання, ми поспілкувалися з кандидатом технічних наук Олександром Корочкіним, який є ініціатором викладання Ada в українських університетах, з Head of Engineering української MilTech-компанії «Атлон Авіа», що використовує цю мову для своїх розробок, а також з програмістами, які працюють в компанії AdaCore — виробника засобів розробки ПЗ для Ada.
Мова програмування Ada, що народилася наприкінці 70-х за ініціативи Пентагону, зуміла увійти до топ-10 індексу TIOBE у липні 2025 року. Чи може її поява в рейтингу означати усвідомлення цінності довговічних, надійних та безпечних продуктів? Адже саме ці якості виділяють Ada серед інших мов програмування, і саме з цих причин її використовують для розробки ПЗ військових та великих складних проєктів у США та Європі.
А яка доля Ada в українському ІТ? Щоб дізнатися відповідь на це питання, ми поспілкувалися з кандидатом технічних наук Олександром Корочкіним, який є ініціатором викладання Ada в українських університетах, з Head of Engineering української MilTech-компанії «Атлон Авіа», що використовує цю мову для своїх розробок, а також з програмістами, які працюють в компанії AdaCore — виробника засобів розробки ПЗ для Ada.
Як мова Ada з’явилася в Україні
Ініціатором викладання Ada в українських університетах був Олександр Корочкін, доцент кафедри обчислювальної техніки Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського. Як викладач курсу «Паралельні та розподілення обчислення», він почав використовувати мову ще у 1986 році. На початку 90-их він був членом робочої групи Міністерстві освіти та науки України з розробки першого освітнього стандарту з напряму «Комп’ютерна інженерія», де і було запропоновано використання мови Ada. Це сприяло її появі в інших університетах країни, таких як Національний авіаційний університет (теперішній Київський авіаційний інститут), Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Чорноморський національний університет імені Петра Могили (Миколаїв), Ужгородський національний університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та інші. Крім того, Олександр Корочкін став автором першого посібнику з мови Ada в Україні.
Кандидат технічних наук Олександр Корочкін
Я, мабуть, першим надав посилання на Ada як один з інструментів створення програмного забезпечення в комп’ютерній інженерії в Україні. Тобто деякі університети взагалі нічого не чули про Ada у той час. Тож у стандартах 1989 року, що є офіційним документом, з’явилася ця мова, яку бажано використовувати в комп’ютерній інженерії.
У 1988 році в Європі була заснована міжнародна організація — Ada-Europe, куди наразі входять спільноти з Англії, Бельгії, Данії, Німеччини, Франції, Іспанії, Швейцарії та інших європейських країн.
Корочкін встановив зв’язок з Ada-Europe, щоб створити офіційну спільноту в Україні. Але цього зробити не вийшло: на дворі був 1992 рік і в цій ініціативі «шукали політичний підтекст».
«Ми об'єдналися з Харківським університетом та підготували усі необхідні документи, які надали до Міністерства юстиції, але через політичне становище нам не вдалося це зробити», — каже доцент.
Але Корочкін самостійно став членом Ada-Europe, і досі підтримує зв’язок зі спільнотою та має підтримку з її боку. У 2002 році він підготував для європейської спільноти доповідь на тему «Ada 95 як основна мова для комп’ютерної інженерії в українській освіті». У ній він надав обґрунтування щодо використання мови як базової в освіті України. Свою доповідь він закінчив словами «Якби програмне забезпечення для керування українських АЕС було зроблено на мові Ada, то Чорнобильської трагедії можна було б уникнути». З цією доповіддю він також відвідав університет у місті Брайтон, Англія, де широко застосовується мова.
Поява української Ada-спільноти
Після невдалої спроби створити офіційну спільноту, через 10 років в Україні з’явилася неофіційна.
У 2002 році двоє українців Максим Резнік та Олександр Гава заснували Ada-Ru — міжнародна спільнота для російськомовних користувачів Ada.
Усе почалося з книги, яку писав Гава про Ada. Річ у тому, що було багато літератури про першу версію Ada83, але з часом інтерес до мови знизився. Тому, коли вийшла Ada95, її майже ніхто перекладав. Саме цю прогалину намагався заповнити айтівець зі Львова.
Для обговорення термінології айтівці розпочали з розсилок у «Yahoo! Groups», потім з’явився сайт adru.org, яким займався Резнік.
Окрім цього, українці співпрацювали з вишами та викладачами. Так, наприклад, організовували зустрічі та семінари у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна.
Після повномасштабного вторгнення у 2022 році спільнота Ada-Ru припинила існування, а сайт закрили. Натомість Резнік ініціював створення української спільноти Ada-Ukraine, а саме: сайт на GitHub з перекладами українською іноземних статей та курсів, а також Telegram-група. Невелика кількість учасників показує, що в Україні популярність цієї мови дуже низька.
Особисто Максим Резнік зацікавився Ada на початку 2000-их років. У той час були популярні C, Pascal та Basic, але можливості Ada вже тоді були на порядок вищі за можливості цих мов.
Максим Резнік, консультант з розробки ПЗ в AdaCore та засновник спільноти Ada-Ukraine
Розвинена система типів, модулі компіляції, що настроюються замість макросів, конструкції паралельного виконання прямо в мові, правильно реалізована модульність. Тоді жодна мова не мала таких можливостей. Я почав глибше досліджувати, і чим більше я читав, тим більше мені подобалася ця мова у порівнянні з тим, що я знав.
З 2011 року Резнік дистанційно працює в AdaCore, де зараз обіймає посаду консультанта з розробки програмного забезпечення.
Чому 40-річна мова знову в тренді
У липні Ada посіла 10 місце в індексі TIOBE. На думку CEO компанії TIOBE Software BV, у світі, де безпека стає все більш важливою, Ada — це «найкращий варіант для виживання», оскільки її з самого початку створювали для найбезпечніших, критично важливих систем.
Відродження популярності Ada як мови програмування пов’язують зі змінами в галузі. Кажуть, що світ авіоніки, який раніше перейшов на C++, тепер повертається до Ada, так само як і автомобільна промисловість.
Виглядає, що для створення програмного забезпечення, яке абсолютно не може зазнати невдачі — чи то літаки, безпілотні автомобілі, ракети чи щось інше критично важливе — репутація Ada як надійної мови перемагає.
«Ada має цікаві продукти, які дозволяють формально довести коректність програми. Тобто, коли ви описуєте специфікацію, запускаєте інструмент, він вам говорить, що в цій програмі немає помилок. Вона повністю відповідає поставленій задачі, поставленій специфікації. Отримати це на інших мовах доволі складно. Тому, коли NVIDIA побачила такі можливості, вирішила спробувати цей інструмент. Після успішного тестування, компанія почала його використовувати. Це можливо стало сигналом для інших», — говорить Резнік.
Також на думку Резніка є інші фактори, які повертають популярність Ada — надійність, безпека та можливість довгого використання, що дуже важливо для масштабних проєктів.
«Ми щотижня читаємо в новинах про масштабні зломи та збої в інформаційних системах в інтернеті, що призводять до вражаючих збитків. Це змушує компанії шукати надійніші рішення та звертатися до мов, які пропонують відповідні можливості. Дедалі частіше до цього закликають і урядові агенції», — пояснює Резнік.
При розробці нового стандарту мови (який зазвичай оновлюється раз на 10 років) упор робиться на тому, щоб забезпечити сумісність, щоб нові можливості мови не вступали в конфлікт з попередніми.
«Якщо взяти програму, яка написана була на Ada 83 або на Ada 95, то є велика ймовірність, що вона збереться без помилки. У той час, сучасні мови програмування не обмежені цими вимогами, вони швидко розвиваються, тому скоріше втрачають сумісність з попередніми версіями. Якщо взяти той же Python, перехід від версії 2 до версії 3 був головним болем для всього пітонської спільноти. Для маленьких програм це не є проблемою. До того ж коли це велика система, де багато компонентів, які взаємодіють один з одним, тут Ada також має перевагу, бо надає чітке розділення інтерфейсів. Усе це полегшує написання та супровід великих програм», — додає ІТ-спеціаліст.
Що відбувається з Ada в Україні зараз
Викладання Ada на ІТ-курсах для дітей
Серед інших переваг Ada це те, що в ній добре організована мультизадачність, завдяки чому її легше вивчати дітям, які опановують програмування.
Такої думки Андрій Огородник, який працює програмістом в AdaCore, і декілька років викладав ІТ-курси для дітей у чернівецькому центрі робототехніки Boteon.
«Основні конструкції універсальні для всіх мов. Але є нюанси, коли я розказував дітям про мультизадачність. В Ada вона дуже гарно організована: там все робиться конструкціями самої мови, тому це можна пояснити навіть дітям. На відміну від інших мов, де складніше дітям донести мультизадачність, рандеву, передачу керування і параметрів».
Сам Огородник почав вивчати Ada у 2012 році, коли працював над проєктом, пов’язаним зі статистикою. Йому порадили звернути увагу на цю мову, оскільки потрібно було написати велику програму.
«На інших мовах, коли переходиш якийсь рубіж, виникають певні складності — вони починають розвалюватися. І люди порадили, візьми, подивися на Ada, там це можна зробити», — згадує Огородник.
Студенти КПІ стали більше цікавитися Ada
Зараз студенти КПІ використовують Ada на третьому курсі у рамках дисципліни «Паралельні та розподілені обчислення», який викладає Олександр Корочкін, в дипломних та курсових проєктах, також в наукових дослідженнях кафедри. Програма передбачає 18 тижні навчання, куди входять дві лекції та одна лабораторна щотижня. На кафедрі створений комп’ютерний клас з 15 багатоядерними комп’ютерами з компіляторами мови Ada від відомої компанії PTC Inc. (Parametric Technology Corporation).
Американська компанія PTC є виробником програмного забезпечення та сервісів для індустріального бізнесу, зокрема надає інструменти розробки на Ada для систем Windows, Linux або UNIX. Протягом багатьох років компанія безплатно забезпечує КПІ сучасними компіляторами, які використовуються в обладнанні для навчальних лабораторій.
Окрім PTC, університет має підтримку безпосередньо від розробника програмного забезпечення AdaCore. Компанія, яка надає технічну підтримку з використання Ada, започаткувала окрему програму AdaCoreAcademia, в рамках якої підтримку отримують понад 300 університетів з усього світу. Таким чином компанія надає КПІ компілятори та необхідну літературу.
У дисципліні «Паралельні та розподілені обчислення» при виконанні лабораторних робіт студенти можуть обрати мову програмування. Ось, що найцікавіше, раніше із сотні студентів 2-3 людини обирали Ada. У 2025 році їхня кількість зросла приблизно до 15 студентів, говорить Корочкін.
«Коли аналізував потребу у світі Ada-спеціалістів на спеціалізованих сайтах, то з’ясував, що потреба в таких фахівцях існує, але більшість вакансій пов’язані з військовою промисловістю. Зараз, коли йдеться про членство України в НАТО та співпрацю з військовими, зокрема з західними, знання цієї мови може надати особливої переваги українським ІТ-фахівцям», — вважає Корочкін.
Ada в українському MilTech
Ada — це мова програмування для масштабних проєктів, не тільки військових, а й цивільних. Наприклад, Ada була обрана для розробки системи автоматичного пілотування на одній із ліній метро в Парижі саме через її надійність, безпеку та довгостроковий життєвий цикл програмного забезпечення.
В Україні такі проєкти відсутні, можливо через це є дефіцит таких спеціалістів у нас на ринку. Але українські MilTech-компанії почали використовувати Ada у своїх проєктах і відповідно потребують айтівців зі знаннями цієї мови, яких знайти непросто.
«Фурія» А2-C (Фото dev.ua)
Серед таких MilTech-компаній — підприємство оборонно-промислового комплексу України «Атлон Авіа», виробник безпілотного авіаційного комплексу розвідки та корегування вогню артилерії «Фурія».
«З Ada ми працюємо ще з 2017 року. Використовуємо в проєктах, де потрібна паралельність обчислень та впевненість безпечності роботи сервісів: системні супервізори, опрацьовувачі пристроїв, менеджер користувачів тощо. З 2021 року ми почали використовувати Ada для embedded, а з 2023 року зробили основною та єдиною мовою для мікроконтрольних пристроїв», — каже Head of Engineering «Атлон Авіа».
На його думку, головна перевага Ada для розробок компанії — це її надійність та безпека.
«Адже саме Ada дає найбільшу впевненість» що проєкт буде очікувано працювати після успішної компіляції. Коли на кону стоять людські життя то це найважливіший критерій. Ada, як мова зі строгою типізацією, заохочує автора використовувати окремі типи для більш точного опису понять предметної області, що полегшує читання програми людині, а компілятору дозволяє знаходити більше помилок. Наприклад, якщо ви маєте різні типи для метрів і секунд, компілятор легко виявить, коли ви спробуєте скласти метри з секундами. З іншого боку, багаті засоби специфікації представлення типів дозволяють відображати ваші типи прямо на наявні апаратні ресурси, вказуючи ширину полів у бітах, вирівнювання, адреси та переривання, що робить низькорівневе системне програмування наочнішим і простішим», — пояснює Head of Engineering.
Компанія шукала у команду розробника зі знання Ada, але їй пощастило знайти швидко, тому що Head of Engineering входить до української Ada-спільноти.
«Оскільки я давно перебуваю в спільноті Ada-розробників, то знайшли дуже швидко і це був один з найкращих розробників в Україні — нам дуже пощастило з ним», — додав Head of Engineering компанії. — «Але окрім досвідчених розробників у нас є працівник, який про Ada дізнався, лише коли вийшов до нас на роботу. До цього він працював сеньйором .NET, але під наставництвом наших досвідчених розробників, швидко розібрався».
На питання, чи потребує компанія більше таких спеціалістів, головний ІТ-спеціаліст «Атлон Авіа» відповів, що вони «завжди в пошуку талановитих та зацікавлених співробітників».
Замість висновку
Після втрати популярності на початку 2000-х років, здається, основні сильні сторони Ada знову в тренді, оскільки потреба в безпечному та надійному коді є більш критичною, ніж будь-коли.
Її сильна типізація, підтримка паралельного використання та функції безпеки роблять її чудовим вибором для критично важливих систем. Тож попри все Ada залишається безцінним інструментом в аерокосмічній, оборонній та інших галузях з високими ставками, де збій неможливий.
Якщо надають бронювання, то я хоч на Brainfuck згоден кодити))