«Наприкінці 3-го курсу я просто не прийшла на сесію». Історія розробниці Ajax Systems, яка без вищої освіти та досвіду в IT після 107 відгуків на вакансії знайшла роботу мрії

Нецікавий універ і романтика Америки

Я навчалась на географічному факультеті в університеті Шевченка до кінця 3-го курсу, але після кинула його, щоб займатись власною справою та працювати сама на себе. Вибір спеціальності насправді був рандомний.

Так, роздумами ми прийшли до сфери туризму, бо я любила подорожувати. Проте після ЗНО вирішила обрати соціально-економічну географію, а не туризм. 

Насправді я завжди обожнювала в’язати. Це було навіть більше, ніж просто хобі, бо відчувала внутрішню впевненість, що це може стати чимось більшим. Паралельно з цими думками моя подруга розповіла мені про програму Work and Travel. Я подумала: «Чому б не спробувати?» Тому після другого курсу я поїхала в Америку, де й прийшла ідея ще й заробити грошей на власний бізнес — в’язальну справу.

Я поставила собі за мету придбати в’язальну машинку, оскільки для бізнесу в’язати руками дуже довго. Один светр займає три-чотири дні власноруч, а на машинці можна зробити 3–4 на день. Після повернення до України я тоді її й купила.

За програмою Work and Travel я спочатку працювала лайфгардом в аквапарку, а вже десь через місяць мене підвищили до ліда. Серед основних завдань була організація роботи лайфгардів на секції. Це дало змогу заробляти трошки більше. 

Повернувшись до України, якраз почалось навчання на третьому курсі. Цікавість до університету вже згасала. До того ж уже тоді я активно зайнялась в’язанням, тому навчання відривало від розвитку свого бренда.

Тобто рішення піти було викликано саме внутрішнім психологічним усвідомленням, що далі я так не хочу й не зможу.

В’язання як бізнес

Кинувши універ, я переключилась на в’язання, як на повноцінний бізнес. 2017 рік був золотим часом Instagram, тож ми обрали його як основний майданчик для промоції. Пам’ятаю, що тоді було достатньо якісно налаштувати таргетовану рекламу, і вона гарно спрацьовувала на продажі. Ми намагались тестувати ще й Facebook, але особливих результатів він не давав. 

Що заробили, те і вкладали одразу на придбання нових ниток, щоби пошити моделі, які можна було б сфотографувати. Було важко, але дуже цікаво. Усіма справами ми займались лише удвох — я і мій хлопець на той момент (зараз ми не разом). За ним було спілкування з клієнтами, маркетинг і таргет, а за мною — закупка матеріалів, дизайн і виробництво. Нам було не байдуже, що ми робимо.

Ми купували тільки пряжу високої якості. А згодом заглибились ще в тему sustainability, тому почали обирати ті бренди шерсті та бавовни, які екологічно чисті. Ми прагнули бути відповідальним українським маленьким брендом, який не виробляє багато та дуже вкладається в якість та екологію. До речі, пригадую, що однією з наших моделей була Jerry Heil, ще до її популярності перед «Охрана, Отмєна».

Проте виклики взяли гору

Перша проблема — знайти матеріали. Оскільки в нас не було грошей, щоби закупити велику партію потрібних ниток — доводилось бігати, шукати потрібні нитки по різних магазинах. Літній сезон — це окрема складність, тому що светр улітку ти не будеш продавати. Доводилося вигадувати літні формати в’язаних речей із бавовни. А бавовна поставлялася ще гірше, ніж вовна. 

Друге — ти не можеш розвернути маркетинг, пройтись по блогерах і пороздавати всі моделі своєї продукції. Навіть для фотосесії ми не могли зробити декілька моделей одного кольору, одного розміру. Це все фактично продавалось із руки, коли в тебе замовили, ти одразу відшив і продав. І коли тобі пише клієнт, що хоче ось саме цей светр, а ти розумієш, що такого кольору вже немає, і треба бігати його десь шукати. Це було дуже важко. 

Третє — відсутність знань, як вести бізнес. Ми вчились у процесі, читали якісь книжки, дивились YouTube. Щоб хоч якось спланувати роботу стратегічно, я залучила ще одну дівчинку. Вона дуже сильно допомогла нам структурувати нашу роботу.

Четверте —  було дуже важко масштабуватись. У певний момент ми зрозуміли, що одна колекція заходить круто й нам вона приносить гроші. А друга і третя — ніяк, і ти нічого не заробляєш. Паралельно дуже багато стало розвиватись інших брендів, конкуренція виросла. І хоч якість продукції конкурентів була й гірша — через нижчу ціну їх краще купували. ʼ

Після трьох років власної справи стало дуже важко психологічно, дійшло до пригніченого стану. Я розуміла, що вкладаюсь, але морально воно не приносить жодної віддачі, і я не розвиваю себе. Тож я вирішила, що хочу чогось іншого. 

Пошук натхнення в дітей

Думка працювати з дітьми виникла тому, що я завжди обожнювала проводити час із малими. Я можу це робити, я люблю дітей, я хочу бачити наслідки того, що я роблю, як я комусь допомагаю. У мене було неймовірне бажання, тому я пішла працювати в садочок. Але оскільки я була без спеціалізованої освіти, влаштуватись могла лише нянею. Роботу знайшла у приватному садочку на work.ua за запитом «робота з дітьми без освіти».

За перші два роки в садочку два місяці я була нянею, три місяці — асистентом вихователя й понад рік — вихователькою. А у 2020-му бахнув карантин. Тоді наш садочок став садочком онлайн. Спочатку не було розуміння, що робити. Але разом із методистами ми організували роботу онлайн, я проводила онлайн-підготовку до школи, записувала цікаві освітні відео для дітей. Працювала багато, і це оцінили, тож мене підвищили до помічника методиста з організаційно-адміністративної діяльності садочка. Я складала розклад вихователів, вела документацію, закуповувала канцтовари й т. д.

Такі кар’єрні зміни були можливі тільки тому, що це був приватний садочок, і якщо ти показуєш результат, то в тебе є перспективи росту. У державному садку без профільної освіти ти нічого не можеш зробити. І насправді це сумно, бо я бачила людей, які приходять із вищою освітою, але вони не готові працювати.

Стати ще крутішим організатором не хочу також. Я розуміла, що можу набагато більше. Тому просто пішла в нікуди та взяла час, щоби зрозуміти, чим я хочу займатись.

Шлях в IT

У мене залишилась клієнтка з часів в’язання, яка мала власний шоурум і регулярно замовляла в мене светри. Тому я просто в’язала для неї та відпочивала. Особливо нічого не робила. Але тут трапився вплив мого рідного брата, який програміст.

І насправді математика подобалась мені ще зі школи, але чомусь я сама собі вбила в голову, що недостатньо розумна для цього. Проте ця думка сиділа в моїй голові, й от брат розворушив її знову. Він і підбив мене спробувати.

Я взяла JavaRush, почала заглиблюватись і мені реально стало дуже цікаво. На два місяці я просто випала, бо розв’язувала задачі, вчила синтаксис. У мене стояло питання, чи зможу я вивчити все сама, чи наслідую приклад брата та вступлю на курс Java в Mate academy?

Вирішила спробувати сама, але в процесі зрозуміла, що за два місяці самостійного навчання я не просунулась. Не було структури. Тому я вирішила йти в «Мейт». Співбесіду проходила двічі, бо перший раз сильно перехвилювалась. Проте моя мотивація та рівень англійської дали мені шанс для повторної співбесіди.

Інші курси я розглядати не хотіла. Мала внутрішнє відчуття, що довіряю тільки «Мейту». Можливо, ще й тому, що, окрім брата, колишній був студентом Mate academy, і він був дуже щасливими, що знайшов себе у професії. До речі, з чоловіком теперішнім познайомилась також саме в «Мейті» :)

Складності під час навчання

Ще зі школи моя слабка сторона — розв’язання задач. Якщо я не знаю, як розв’язати задачу за 10 хв, шанс того, що я дійду до цього сама — дуже низький, бо в мене падає мотивація.

Я краще вчусь, коли знаю багато інформації, тому знання теорії в мене було ідеальне. А от із задачами на початку не вистачало скіла знаходити логічне розв’язання. Проте я навчалась вирішувати це, і от зараз із робочими задачами проблем не виникає. 

Пошук роботи та офер в Ajax 

Мабуть, мені пощастило, бо я дуже рано вийшла на імплоймент, і тривав він тижні півтори. Приблизно подалась на 107 вакансій, із них було 5 тестових і відразу одна технічна співбесіда. Однією з перших співбесід була голландська ecommerce компанія.

Тестове завдання було на час, я дуже хвилювалась, але впоралась. Далі була технічна співбесіда. Я готувалась, як шалена. Мені дуже сподобалась співбесіда, бо вона була на теорію та на логіку. Компанії було цікаво зрозуміти, як думаю, мій процес мислення.

Тож, коли мені прийшла пропозиція пройти фінальну співбесіду від голландської компанії та офер від Ajax — я без сумніву обрала Ajax. І зараз я кайфую, що в Ajax я отримаю завдання, які дають мені змогу рости, як спеціалісту.

Що далі? 

Точно знаю, що хочу розвиватися в компанії, де працюю зараз. Якщо говорити глобально, то в майбутньому хочу бути тімлідом, але для цього спочатку треба стати впевненою у своїх скілах. Бо ІТ — така сфера, де ти завжди продовжуєш розвиватись.

Від перекладача у шлюбній агенції та біч-боя до strong junior джавіста. Історія айтішника, який пройшов 12 співбесід і зміг увійти в IT під час війни

По темi

Від перекладача у шлюбній агенції та біч-боя до strong junior джавіста. Історія айтішника, який пройшов 12 співбесід і зміг увійти в IT під час війни

112 відгуків на вакансії, $100 за тестове та робота мрії. Історія моделі з Луцька, яка об’їздила півсвіту, через пандемію змінила плани й тепер навчає IT інших

По темi

112 відгуків на вакансії, $100 за тестове та робота мрії. Історія моделі з Луцька, яка об’їздила півсвіту, через пандемію змінила плани й тепер навчає IT інших

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram