UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Ігор Вишневський Гаряченьке
6 квітня 2026, 09:00
2026-04-06
«Ми ще нелякані — тому сміливі». EксCMO monobank Анатолій Рогальський розповів нам, чому наважився запустити необанк у Нігерії, а також піти в новий для себе healthtech-домен
ЕксCMO monobank Анатолій Рогальський в останні місяці став важливим ньюзмейкером, анонсувавши два проєкти, у які він зайшов на правах кофаундера. Обидва — з певних точок зору незвичні: один — локацією, інший — функціоналом.
Два місяці тому Рогальський заявив про підготовку до запуску необанку jejebank у Нігерії, а близько місяця тому — про спільну роботу над healthtech-стартапом Jane разом із дружиною-лікаркою Євгенією.
ЕксCMO monobank Анатолій Рогальський в останні місяці став важливим ньюзмейкером, анонсувавши два проєкти, у які він зайшов на правах кофаундера. Обидва — з певних точок зору незвичні: один — локацією, інший — функціоналом.
Два місяці тому Рогальський заявив про підготовку до запуску необанку jejebank у Нігерії, а близько місяця тому — про спільну роботу над healthtech-стартапом Jane разом із дружиною-лікаркою Євгенією.
У інтерв’ю з колишнім маркетинг-директором monobank запитали про обидва проєкти — чому Рогальський ризикнув піти на, прямо скажемо, екзотичний фінтех-ринок Нігерії, а також у новий для себе healthtech-домен. А також — про перспективи й команду обох проєктів, вкладені в них кошти, конкуренцію та майбутню аудиторію.
«Ми конкуруємо не з лікарями, а з самолікуванням з одного боку і неможливістю легко подбати про себе, з іншого»
Про healthtech-стартап Jane
Зі слів Анатолія Рогальського, робота над ШІ-застосунком для проведення регулярних чекапів здоров’я Jane розпочалася близько семи місяців тому, а ідея спільно виникла в подружжя Рогальських, адже дружина Анатолія Євгенія є лікарем-ендокринологом.
Він підкреслює — ШІ-застосунок в жодному разі не позиціонується як альтернатива лікарю: навпаки — у потрібний момент Jane має скерувати юзера до певного спеціаліста. У проєкті Євгенія Рогальська відповідальна за медичні аспекти функціонування застосунку, а Анатолій — за команду, маркетинг і запуск продукту. Останній має бути доступний за моделлю платної підписки.
— Хочемо зрозуміти ваше коло проєктів станом на зараз — крім jejebank і Jane займаєтеся ще чимось, чи концентруєтеся виключно на цих двох?
— Поки лише ці два, хоча паралельно пропрацьовую ще декілька ідей.
— Розповідаючи раніше про застосунок Jane, ви заявили, що в Україні ви подібних за функціоналом рішень не зустрічали. А чи є такі рішення у світі?
— У світі я теж не зміг знайти. Коли я спілкуюся зі стартапами з цієї сфери, всі кажуть, що побоюються регуляцій. Тому вони не йдуть у B2C, а залишаються сервісами для лікарів або лікарень. Це можна зрозуміти… Але ми ще нелякані — тому сміливі.
Є щось схоже від лабораторій, але це більше повʼязано саме з допомогою щодо розшифровки результатів аналізів. Ми теж це робимо, але ще й багато іншого.
— Чи є у вас вже певна маркетингова стратегія під запуск Jane? Як саме ви хотіли б переконати українців у тому, що вони мають довірити своє здоров’я застосунку з ШІ? Бо якщо говорити виключно про аудиторію просунутих юзерів ШІ й айтівців, то вона все-таки доволі вузька.
— Першочергово продукт задумувався, щоб задовольнити попит на якісні послуги нашого chief medical officer — моєї дружини Євгенії. Це вже під час розробки ми зрозуміли, що продукт виходить значно більший. Щодо переконання українців, то ми конкуруємо не з лікарями, а із самолікуванням, з одного боку, та неможливістю легко подбати про себе — з іншого. Ми даємо людині впевненість, що вона не пропустила нічого важливого про своє здоровʼя. Я думаю, якщо ставити питання так, то аудиторія не така й вузька. Ба більше, просунуті юзери — це саме ті люди, які задають тренди. Тому мати їх як першу таргет-аудиторію — найкраща стратегія.
— Чи плануєте під час впровадження застосунку Jane залучати досвід і допомогу інших медичних спеціалістів, чи лише розраховуєте на участь у проєкті своєї дружини? Чи потребуєте ви в цьому якоїсь вузької фахової експертизи?
— Я думаю, що ми будемо залучати інших спеціалістів, але це буде значно пізніше. Не пізніше за часом, а ментально. Зараз вся концентрація на шляху до запуску, тому про це спеціально не думаємо.
Анатолій та Євгенія Рогальські. Фото з Instagram Анатолія Рогальського
— Чи бачите ви потенційну інтеграцію Jane з вже наявною в онлайні інфраструктурою в цьому домені — медичні лабораторії для здачі аналізів, сайти клінік, врешті — Helsi.me?
— З лабораторіями точно буде, але не у MVP. Щодо інших треків, то це можливо, але рішення поки немає. Зокрема тому, що є занадто більш цікаві напрями для розвитку — від виходу на інші ринки до власних wearables. Наприклад, вже зараз ми ведемо перемовини з великою телемедичною компанією з Кенії про інтеграцію нашого core в їхній сервіс. Так, є гілка B2B, SaaS або agentic — називайте як хочете.
— Коли і як юзери вже матимуть змогу протестувати ваш новий продукт?
— Цього місяця будемо робити friends and family-тестування і за підсумками зрозуміємо, що залишилося для релізу.
— Окрім вас і дружини, хто працює над застосунком як команда?
— Я вважаю, що нам дуже пощастило з IT-командою. Ми домовились із компанією Drizzle про стратегічну співпрацю. Вони не на слуху для широкого загалу, але про них точно варто говорити, бо вони легенди оупенсорсу. Їхній основний продукт Drizzle ORM — нішевий продукт для розробників, по суті, перекладач між кодом і базою даних. Вони малі, але водночас відкусили 35% ринку у Prisma, які загалом отримали $56 млн інвестицій і, попри це, не в змозі конкурувати. 32 000+ зірок GitHub, 4,5 млн+ щотижневих завантажень. Серед користувачів Drizzle ORM — Vercel, Cloudflare, Neon та інші топи.
«Моя поява у проєкті трішки переграла всю концепцію від МСБ-first до retail-first»
Про необанк jejebank
Серед співзасновників проєкту, окрім Анатолія Рогальського — Іван Гречківський, а також нігерійський фінтех-підприємець Келе Окафор. За технічну розробку продукту відповідає українська IT-компанія Softbees.
Як раніше розповідав Рогальський, на початку jejebank працюватиме без класичних банківських карток, а у фокусі проєкту будуть мешканці чотирьох найбільших міст Нігерії: Лагоса, Абуджі, Порт-Харкурта і Кано.
— Перш за все — як і коли виникла ідея jejebank? Як та коли ви познайомилися з іншим співзасновником Келе Окафором?
— Ідея виникла в мого партнера Івана Гречківського і він почав її втілювати в життя. Познайомився з Келе через компанію Softbees, з якою останній своєю чергою познайомився в Лісабоні на Web Summit. А з Іваном я випадково познайомився восени через друзів у суто особистих справах. Через якийсь час спілкування він сказав: «До речі, я тут будую банк у Нігерії, не хочеш доєднатися?» Так я став співінвестором і партнером у проєкті.
— Скільки коштів вкладено в розвиток продукту станом на зараз і чиї ці кошти?
— Це наші партнерські кошти, будуємо на свої. Суми поки не розкриваємо.
— Коли відбудеться повноцінний запуск jejebank? Які останні моменти потрібно фіналізувати для цього?
— Відкрите питання. Ми багато де просунулись і вже маємо рахунки для співробітників. Зараз інтегруємо картковий модуль і визначаємося зі скоупом продуктів, що увійдуть до MVP. Моя поява у проєкті трішки переграла всю концепцію від МСБ-first до retail-first, тому ми зараз в процесі перевзуття.
— Раніше ви казали, що у Нігерії близько 300 банків, але лише у кількох з них є достойна якість послуг. Що саме робить решту нігерійських банків «недостойними»? Чого їм бракує?
— В очах суспільства все окей якраз. Питання в тому, що ми можемо привнести на ринок нового. Ну, наприклад, ринок України вважався суперпросунутим до появи mono. Але ж ви розумієте, що стався якісний стрибок від парадигми «клієнт для банку» до «банк для клієнта». Сьогодні можу з гордістю сказати, що ми багато в чому змінили стандарти ведення бізнесу в Україні, не тільки в банках.
Люди завжди схильні повторювати історії успіху, які в них вже були, навіть несвідомо. Але я прямо кажу, що бачу багато паралелей і хочу повторити успіх mono на нових ринках. Fintech Farm вже давно довели, що це працює.
— Як плануєте конкурувати з тими самими кількома «просунутими» банківськими установами в Нігерії, які вже давно на ринку і мають там ім’я?
— Я би сказав, що у нас більше досвіду в емоційному маркетингу, а нігерійці дуже емоційні, і в користувацькому досвіді. Лідери на ринку зараз більше схожі на корпорації, з відповідним мисленням. А ми — малі і швидкі.
— Нігерія — це великий ринок, але водночас і надзвичайно складний з точки зору регуляцій та безпеки. Чому вона стала пріоритетом, а не більш стабільні європейські чи азійські ринки?
— Європа нецікава з точки зору ведення бізнесу. Хоча нам є що запропонувати з точки зору клієнтського досвіду на певних ринках, але зарегульованість робить це дуже дорогою ідеєю. Водночас Revolut майже ніде не є локальним гравцем, тому попит на добре інтегровані в локальні реалії необанки все ще є.
— У вас великий досвід у двох ключових українських фінустановах, які зробили собі ім’я на якості онлайн-банкінгу — Приватбанк і monobank. jejebank — це просто продовження українського досвіду чи щось кардинально інше? Умовно — це не «нігерійський Monobank»?
— Я хочу повторити український досвід, бо поки нічого кращого ще немає. Водночас мене дуже переймає питання «що таке необанк у 2026-му»? Бо всі ми зараз користуємося необанками з баченням 10-річної давнини.
— Як ваш продукт працюватиме в умовах, коли телеком-інфраструктура масово до цього може бути не готовою?
— Ми будемо оптимізувати під погане покриття, але якщо глобально, то на старті нас цікавлять великі міста, де все непогано. Це я згадую запуск mono, коли ми задавали один одному питання — а що робити з людиною без смартфону? Їх все ще багато. І відповідь була — нічого, вони не наш клієнт. Те саме з покриттям мережі в Нігерії — це не наш клієнт.
Анатолій Рогальський під час заходу. Фото з Instagram Андрія Остапчука
— Наскільки складно було розв’язати питання вашої роботи з місцевим банківським регулятором?
— У Нігерії дуже контактний регулятор. Не дивлячись на велику кількість гравців, нам вдається оперативно комунікувати й закривати свої питання. У нас власна ліцензія microfinance bank. Найпростіша ліцензія, але ми банк. І регулятор налаштований на підтримку фінтеху, тому дефакто маючи цю ліцензію на ринку, з певними обмовками, ти можеш і кредитувати, і збирати депозити. І навіть не тільки в ритейлі, а й в МСБ також.
— Хто ваш «ідеальний нігерійський користувач» на старті?
— Це людина, до якої звертаються за порадою: як перевстановити Windows, який смартфон купити, який банк обрати. Мешканець великого міста, tech-savvy поцінувач нових технологій і діджитал-продуктів.
— Велика частина населення Нігерії не має банківських рахунків і не користується послугами банків. Ви взагалі не будете залучати цей сегмент?
— Дуже цікаво зайти туди, але для них треба робити якийсь інший продукт з іншою економікою. Зараз ми про них не думаємо.
— Якщо запуск вашого продукту у Нігерії пройде успішно, чи стане це плацдармом для експансії в інші країни регіону?
— Навіть не зважаючи на Нігерію, ми вже активно розглядаємо інші країни Африки. І, мабуть, були б готові запускати більше одночасно. Проблема завжди — це сильний локальний партнер, який може закривати питання на місці. Це, до речі, не обовʼязково банк, що існує. Як показала Нігерія, це може бути й нова ліцензія, головне — щоб був запал.
— Fintech Farm у 2022-му також намагалися вийти на ринок Нігерії, але їхній проєкт не «злетів». Чи не злякало це вас?
— Нігерія у 2022-му — це фактично інша країна. І платіжний ландшафт, і просто відчуття безпеки на вулиці. Ще й не маючи локального партнера, це точно був більш сміливий вхід на ринок. Плюс, у них були й інші ринки, може, такий челендж був не на часі, треба було «збирати низьковисячі фрукти». У нас це поки єдиний ринок, тож ми будемо викладатися на повну. Плюс, як я казав, ринок інший: і скорий запуск Google та Apple Pay, що точно змінить платіжний ландшафт, і відсутність зброї на вулицях, і оптимізм населення у звʼязку зі стабілізацією валюти — все це підґрунтя для впевнених кроків.
«Якщо заходити в цей сегмент — потрібно давати людям смартфони з встановленим застосунком необанку». Українці в Нігерії восени запустять необанк Jejebank: як він працюватиме
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі.
Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року.
