Українська компанія Ratel Robotics тестує на бойових завданнях функцію «бектрек» для наземних роботизованих комплексів (НРК). Під час руху робот запам’ятовує орієнтири на своєму шляху. Тому якщо зв’язок з оператором зникне, НРК зможе скористатися ними, щоб самостійно знайти дорогу назад. Також розробники вчать НРК об'їжджати перешкоди без допомоги людини.
Українська компанія Ratel Robotics тестує на бойових завданнях функцію «бектрек» для наземних роботизованих комплексів (НРК). Під час руху робот запам’ятовує орієнтири на своєму шляху. Тому якщо зв’язок з оператором зникне, НРК зможе скористатися ними, щоб самостійно знайти дорогу назад. Також розробники вчать НРК об'їжджати перешкоди без допомоги людини.
Про це в ефірі «Радіо Хартія» розповідає засновник і генеральний директор Ratel Robotics Тарас Остапчук.
За його словами, на кожні 150 метрів маршруту система запам’ятовує приблизно 1500 точок. Саме на них робот орієнтується під час повернення.
Розробники також хочуть, щоб НРК міг сам вирішувати, як об'їхати дерево, яму чи іншу перешкоду. Для цього на роботах встановлюють стереокамери. Вони знімають простір із двох трохи різних ракурсів,. Порівнюючи ці зображення, комп’ютер може визначати відстань до об'єктів, їхні розміри та оцінювати, де робот зможе проїхати.
Із нерухомими перешкодами роботи вже справляються без участі людини та без зв’язку. Зараз на полігоні їх вчать краще орієнтуватися в лісі, розпізнавати дерева, ями й бордюри. Наступними в списку об'єктів, які мають навчитися розпізнавати НРК, стануть люди та відкрито розташовані міни. Також розробники працюють над тим, щоб роботи могли враховувати рух перешкод і знаходити шлях повз них.
«Статичні перешкоди ми вже об’їжджаємо — це робиться без людини і без зв’язку. Робот розуміє розмір перешкоди, розуміє, з якої сторони їх об’їхати. Робот розуміє свої розміри і рухається по азимуту. Також він, якщо буде виникати якась рухома перешкода, проаналізує її рух і об’їде», — розповідає Остапчук.
Наступна мета компанії— навчити роботів самостійно долати хоча б частину маршруту. Директор Ratel Robotics сподівається, що до кінця 2026-го або початку 2027-го року автопілот зможе проїжджати хоча б один кілометр із восьми, які зараз НРК долає під керуванням оператора.
А до кінця 2028-го року компанія хотіла б налагодити взаємодію між повітряними та наземними дронами, щоб вони могли обмінюватися інформацією. Утім, Остапчук визнає, що це складна й дорога розробка.
«Наша фінальна ціль — щоби наші дрони, які літають, спілкувалися з тими дронами, які їздять. Це така фінальна амбітна ціль, я сподіваюся, на кінець 2028 року ми її зробимо. Це дуже складна і дорога розробка. Сьогодні, наша задача — частина маршруту. Якщо оператор НРК їде вісім кілометрів, то першою задачею буде хоча б боротися з втратою зв’язку і автоматизовувати місії. Я би дуже хотів, щоб на кінець цього року чи початок наступного з восьми кілометрів, які робить оператор за кермом НРК, хоча б один кілометр робив автопілот. А так ми йдемо крок за кроком до повної автоматизації», — пояснює директор Ratel Robotics
Раніше dev.ua писав, що українська компанія Farsight Vision представила навігаційний модуль для НРК, який допомагає роботам орієнтуватися на місцевості без GPS.
