Український фронт переживає чергову хвилю зацікавленості наземними роботизованими комплексами (НРК). Після періоду певного розчарування та розформування спеціалізованих підрозділів, реальний бойовий досвід передових бригад довів незамінність машин у логістиці та евакуації.
Український фронт переживає чергову хвилю зацікавленості наземними роботизованими комплексами (НРК). Після періоду певного розчарування та розформування спеціалізованих підрозділів, реальний бойовий досвід передових бригад довів незамінність машин у логістиці та евакуації.
Це змусило військове керівництво та розробників переглянути стратегічні підходи до роботизації армії у 2026 році, розповів експерт із військових радіотехнологій і радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов в інтерв’ю «АрміїInform».
За словами експерта, галузь подолала глибоку внутрішню кризу, яка ледь не призвела до повної зупинки перспективних розробок. Певний час тема НРК перебувала у занепаді: виробники масово припиняли роботу, а армійські структури не бачили реальної практичної користі у громіздких роботах-машинах. Основними причинами цього «відкату» були відсутність системного навчання персоналу, нерозуміння тактики застосування та критичні проблеми з технічною підтримкою безпосередньо в зоні бойових дій.
«Робот — це передусім складна машина. А будь-яка машина ламається, потребує регулярного регламентного обслуговування та професійного ремонту. Виробники ж на початкових етапах часто ігнорували питання „супорту“, не створюючи мобільних сервісних груп. Коли виникали навіть незначні несправності, техніку просто кидали, бо не було ні запчастин, ні підготовлених техніків у штаті бригад», — пояснює Сергій Флеш.
Ситуація докорінно змінилася завдяки успішним кейсам окремих підрозділів, зокрема корпусу «Хартія» та Третьої штурмової бригади. Ці формації самостійно розробили навчальні програми, створили внутрішні школи для операторів та на практиці продемонстрували, як НРК можуть ефективно замінювати піхоту на найбільш небезпечних «нульових» ділянках. Найбільш успішно роботи інтегрувалися у логістичні ланцюжки: вони здатні годинами курсувати під вогнем, доставляючи провізію, батареї та амуніцію туди, де ризик для життя водія пікапа чи вантажівки є критично високим.
Експерт наголошує, що український ВПК свідомо не витрачає ресурси на створення складних людиноподібних андроїдів у стилі Boston Dynamics, зосереджуючись на максимально функціональних колісних та гусеничних платформах. Такі машини мають вищу прохідність та більшу вантажопідйомність, що критично для евакуації поранених.
Водночас роль людини не зникає, а трансформується — навіть у «війні роботів» майбутнього потрібні кваліфіковані кадри для дистанційного керування, програмування та підтримки життєздатності технічної інфраструктури.
«Але ми намагаємося зробити так, щоб саме роботи брали перший удар на себе і працювали там, де найбільш небезпечно. Завдяки цьому люди зможуть перебувати десь на віддаленні, „на відтяжці“ і, відповідно, у більшій безпеці. Але ми розуміємо, що потрібно, щоб хтось керував НРК, хтось їх обслуговував, хтось ремонтував.», — підкреслив радник міністра.
Нагадаємо, що у січні 2026 року до команди радників міністра оборони Михайла Федорова приєднався Сергій «Флеш» Бескрестнов, який є одним із провідних практичних експертів у сфері дронів, радіоелектронної боротьби (РЕБ) та аналізу рішень противника.
У квітні його дім атакував керований реактивний «шахед», який знищив будинок. Сам радник дивом залишився живим.
