🚨⚡🚨 Біткоін по $100к. Час встановлювати Trustee Plus і випускати картку для розрахунків безкоштовно 👉
Ігор Вишневський Таке життя
13 листопада 2024, 09:00
2024-11-13
«Вибачайте — війна, і оператори теж повинні витрачати гроші». Чи зникатиме мобільний зв'язок та інтернет при блекаутах надалі, і чи будуть за це штрафувати операторів? Влада і бізнес досі не можуть порозумітися
Українці вже дещо втомилися від прогнозів експертів з приводу потенційних зимових блекаутів. Кількість годин на добу, які доведеться провести без електроенергії, за останні місяці називалася і продовжує називатися абсолютно різна і варіюється від 4 до 20 (тобто, на думку багатьох аналітиків, можлива ситуація, за якої більшість часу світла не буде). Такий ризик восени озвучувала у своєму звіті й місія ООН з моніторингу дотримання прав людини в Україні.
Українці вже дещо втомилися від прогнозів експертів з приводу потенційних зимових блекаутів. Кількість годин на добу, які доведеться провести без електроенергії, за останні місяці називалася і продовжує називатися абсолютно різна і варіюється від 4 до 20 (тобто, на думку багатьох аналітиків, можлива ситуація, за якої більшість часу світла не буде). Такий ризик восени озвучувала у своєму звіті й місія ООН з моніторингу дотримання прав людини в Україні.
Міфічні напівчутки-напівінсайди щодо потенційних взаємних домовленостей росії й України не бити по об'єктах енергетики лишаються там, де ми їх прочитали — на шпальтах газет і сторінках сайтів. Вони ніяк не підтверджені і можуть лише викликати хибну надію.
Востаннє систематично і довго країна жила по розкладу подачі електроенергії в липні і з того часу спогади про дискомфорт встигли суттєво притупитися. Але влітку і взимку блекаути сприймаються геть по-різному: якщо в теплу пору це створює саме дискомфорт, то взимку — вже є справді потенційно небезпечним для здоров’я за низьких температур і можливої відсутності опалення.
На фоні того, як пережити зиму, думки про наявність зв’язку та інтернету для більшості людей не є найбільш базовими, але все ж турбують немало. Врешті-решт, для багатьох це не про скролінг соцмереж та перегляд фільмів, а — про щоденну роботу і про безпеку своїх рідних. Само собою — це також про величезні непрямі втрати для економіки, по якій блекаути б’ють не менше, ніж по настрою людей. Наприклад, за підрахунками Київської школи економіки станом на липень 2024 року непрямі втрати становлять для цифрової інфраструктури та IT-сектору $19,3 млрд, а загалом оцінюються в $1,164 трлн із початку повномасштабного вторгнення.
Ми пам’ятаємо, що раніше у перші години відсутності світла мобільний інтернет виручав багатьох при вимкненні стаціонарного, але коли блекаути — це не «разова акція», а «стиль життя», обладнання мобільних операторів теж «не витягувало». Часто аж так, що мова йшла про неможливість не лише насолодитися благами такого всім звичного 4G, а навіть здійснити елементарний дзвінок до рідних і близьких.
Для того, аби зобов’язати мобільних операторів продовжувати надавати якісні послуги під час блекаутів, держава зробила низку юридичних кроків. Але при деяких з цих кроків, так би мовити, оступилася. Так, 30 жовтня Верховна Рада провалила законопроєкт № 11431 щодо врегулювання питання державного нагляду в сфері електронних комунікацій та оперативного забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж, яким для мобільних операторів передбачалися значні штрафи за ненадання або неякісне надання послуг при блекаутах.
Ця новина порадувала телеком-галузь та низку структур, які сприйняли ініціативу як необгрунтований тиск на бізнес, але засмутила тих, хто розглядав законопроєкт як важіль впливу на найбільших телеком-гравців в умовах викликів воєнного часу. Отримавши коментарі законодавців та мобільних операторів, ми намагалися зрозуміти, як ситуація розгортатиметься в найближчому майбутньому, чи зможуть мобільні оператори виконати те, чого від них прагне держава і як вони підготувалися до потенційних загроз вже зараз.
Довга і невдала історія примусу
Ще на початку липня 2024 року питання піднімалося на найвищому рівні — Володимир Зеленський доручив Михайлу Федорову представити аналіз ситуації на засіданні Ставки, аби зрозуміти, що «робиться для гарантування звʼязку в умовах відключень електрики та хто з операторів не дотримується відповідних рішень». Під «відповідними рішеннями» слід розуміти, наприклад, рішення РНБО ще від від 26 листопада 2022 року «Про забезпечення електронними комунікаційними послугами в умовах воєнного стану», яким від постачальників таких послуг вимагалося забезпечити їх надання «з дотриманням установлених показників якості» щонайменше протягом трьох діб для визначеного переліку об'єктів.
Уже 15 липня 2024 року, тобто менше ніж за два тижні після заяви Президента, Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій своїм розпорядженням визначив, що мобільні оператори повинні забезпечити доступність мобільного зв’язку під час відключень електроенергії протягом щонайменше 10 годин. На що мобільні оператори Vodafone Україна, Київстар і lifecell 1 серпня зробили спільну заяву, зазначивши, що не мають змоги виконати розпорядження НЦУ. Таку відмову мотивували, серед іншого, тим, що для виконання вимог регулятора, у свою чергу, з боку держави необхідно забезпечити постачання електроенергії на час, якого потребує техніка операторів для повного заряджання резервних акумуляторів.
І от, власне, 22 липня народними депутатами від «Слуги народу» був зареєстрований вищезгаданий законопроєкт, який повинен був стати фінальним акордом у цій системі заходів впливу, законодавчо закріпивши штрафи для гравців телеком-ринку. Не важко скласти цей пазл, щоб стверджувати про певну послідовність і комплексність дій різних державних структур у даному напрямку.
«Ідея законопроекту полягає в тому, щоб збільшити кількість перевірок надавачів комунікаційних послуг, зробити так, щоб ці перевірки могли бути позаплановими, і збільшити штрафи за невиконання вимог, які висуває національна комісія. Справа в тому, що деякі оператори недостатьо серйозно поставилися до проблематики, і це створює загрозу, що багато абонентів можуть залишитися взимку без зв’язку», — прокоментував ідею законопроєкту у ефірі телеканалу «Рада» один із його співавторів, нардеп Сергій Штепа.
Суми штрафів, прописані в законопроєкті, варіюються, в залежності від виду порушення і суб'єкта ринку (суб’єкти мікро- та малого підприємництва, суб’єкти середнього підприємництва та суб’єкти великого підприємництва).
Але найскромнішим у цьому ранжуванні був штраф у 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн для малого бізнесу. А найбільш болючими — 40 000 нмдг (або 680 000 грн) для середнього бізнесу та 0,6% доходу за останній звітний рік для суб'єктів великого підприємництва.
Зважаючи на те, що річний дохід українських операторів мобільного зв’язку обраховується десятками мільярдів гривень, то сума штрафу у 0,6% насправді виглядає більш ніж вагомою багатомільйонною цифрою. Але врешті ці цифри штрафів так і не була зафіксовані рішенням законодавців, яким забракло голосів у першому читанні — «за» лише 199 голосів із 226 необхідних. За повторне перше читання — 208, і, врешті, за відправлення на доопрацювання — 206 «зелених кнопок». Тож, замість цього, законопроєкт відправився у сміттєву корзину.
Варто сказати, що цьому передувало доволі багато критики від учасників ринку, профільних асоціацій та громадських організацій, після якої у частини законодавців справді могло скластися враження про черговий виток наступу на бізнес і нереально завищені вимоги до операторів зв’язку. Так, свої вагомі і доволі критичні зауваження до законопроєкту висловили Європейська бізнес асоціація, Американська торгівельна палата та Спілка українських підприємців.
«Компанія „Київстар“ схвально оцінює рішення ВРУ відхилити законопроєкт № 11431, який ніс загрозу стабільності та безперебійному функціонуванню мереж електронних комунікацій України в умовах війни. Таке рішення парламенту України демонструє розуміння важливості підтримки галузі в умовах повномасштабної війни та неприпустимість додаткового адміністративного та фінансового тиску на операторів», — зазначили у компанії у відповідь на прохання dev.ua прокоментувати ситуацію з законопроєктом.
Що стосується позиції Vodafone Україна, то тут теж вважають, що додаткові чи збільшені штрафи не збільшать можливості операторів закуповувати генеруючі потужності, продовжувати відновлювати та розширювати мережу.
Крок назустріч
До речі, вже 1 листопада, практично відразу після провалу законопроєкту, уряд прийняв постанову № 1260, якою визначено, що об’єкти мобільних операторів додано до переліку тих, щодо яких не застосовуватимуться відключення електроенергії. Обидві ці новини буквально протягом кількох днів дещо надихнули мобільних операторів і щонайменше поставили на паузу плани влади «закрутити гайки» по їх роботі під час блекаутів. Щоправда, урядову постанову у компанії «Київстар» сприймають зі стриманим оптимізмом, а не як панацею.
«Це сприятиме зростанню сталості роботи мережі в умовах потенційних відключень. Водночас, важливо зазначити, що у постанові йдеться не про всі об’єкти мережі, а про обмежені в кількості вузлові майданчики операторів, перелік яких додатково буде погоджено державним органом, який координує галузь зв’язку під час воєнного стану. Відповідно до постанови уряду, для „Київстар“ кількість таких майданчиків складає до 40, що становить менше 1% від всієї мережі», — зазначили у прес-службі оператора у відповідь на запит dev.ua.
У «Київстарі» також підкреслили, що для забезпечення безперебійного електропостачання таких об'єктів необхідно побудувати окремий кабельний ввід. Однак технічна можливість побудови такого вводу існує не для всіх об'єктів мережі, що може вплинути на практичну реалізацію даної ініціативи.
Вимушені покращення
У пресслужбі Vodafone Україна dev.ua повідомили, що компанія вирішила подвоїти заплановані на цей рік інвестиції в енергонезалежність. Так, загальні інвестиції в енергостійкість мережі у 2022–2025 роках перевищать 1,3 млрд грн.
Також оператор зазначає, що спрямовує кошти на забезпечення об'єктів зв’язку батареями нового типу, які набагато краще пристосовані до важких умов експлуатації при частих та тривалих відключеннях електропостачання. За інформацією, наданою оператором, компанія вже має в 1,5 рази більше ємності, ніж було на початок року, а з 2022 року на мережі змонтовано 72 208 більш прогресивних акумуляторних батарей типу LiFеРO4 (12V 100 Ah). Ще 87 960 батарей такого типу вже законтрактовані. Їх планують установити на об’єктах мережі в 2024–2025 роках.
За час війни компанія також придбала близько 500 мобільних генераторів та необхідне для їх експлуатації допоміжне обладнання і планує це робити надалі, протягом наступних років подвоївши цю кількість щонайменше до 1000 (додатково планується закупити 250 стаціонарних генераторів та 250 генераторів мобільного типу).
На запит dev.ua, окрім того, надали інформацію про резерв дизельного пального та бензину для генераторів і диверсифікацію постачання палива, а також збільшення кількості гуртових постачальників, з якими укладено договори.
Окрім того, для понад 1000 базових станцій закуплено обладнання автоматики. Компанія також активно тестує альтернативні джерела енергії в роботі базових станцій та комутаційних майданчиків.
Що стосується обмежень, які не дозволяють на 100% виконати вимоги влади, то у Vodafone скаржаться як на замалі строки для їх впровадження (і завеликі — для поставки необхідного обладнання), так і на недостатність ресурсів. Так, компанія зазначає, що:
строки поставок АКБ становлять 120–180 календарних днів, а для їх монтажу потрібно 60–90 календарних днів;
для зарядки АКБ на 10 годин за короткий період треба мати ввідні потужності електроживлення в рази більше наявних;
для встановлення на майданчиках додаткових АКБ потрібні також додаткові кліматичні шафи, для яких треба мати спеціальні конструкції на дахах. Це пов´язано з новими договорами оренди, а часто не передбачено конструктивними особливостями будинків;
в операторів суттєво обмежені власні ресурси персоналу, тож значна частина робіт виконується підрядниками. При цьому їх більше не визнають критичними підприємствами для економіки, що унеможливлює бронювання і, відповідно, виконання робіт.
«Технічні фахівці розробляють комплекс рішень (що, як і за який кошт можна зробити/закупити/довезти/змонтувати, аби максимально збільшити час роботи обладнання). Компанія робить усе можливе, але не все залежить від операторів — є енергетики, постачальники, врешті-решт, споживачі, які теж, як не дивно, можуть допомогти, не створюючи додаткового навантаження на мережу під час блекаутів», — зазначили в Vodafone.
У «Київстарі» також кажуть про активну підготовку до зимового сезону та можливих блекаутів: за наданою dev.ua інформацією мобільного оператора, в енергонезалежність мережі з 2022 року вкладено понад 1,9 млрд грн.
Компанія так само активно змінює акумулятори на базових станціях: станом на жовтень встановлено 124 000 нових літієвих акумуляторів, які забезпечують до 4 годин автономної роботи. Оператор також використовує для підтримки об'єктів мережі 2390 генераторів.
Фото — «Київстар»
«Усі технологічні майданчики „Київстар“ мають резервне живлення. Понад 75% мережі має чотиригодинне резервне живлення. Зараз ми працюємо над забезпеченням збільшення кількості базових станцій з 6-годинним резервуванням для всіх ключових сайтів», — зазначили в прес-службі оператора.
«Київстар» також анонсує, що перебуває в процесі другої фази інвестицій, яка передбачає закупівлю 113 000 нових акумуляторів для базових станцій та 1427 промислових генераторів.
«Особливу увагу приділено критично важливим об'єктам, визначеним РНБО, які забезпечені генеруючими потужностями для підтримки зв’язку протягом мінімум трьох діб у випадках повномасштабних блекаутів», — зазначили в компанії.
Водночас у «Київстарі» підкреслюють, що підключити до автономної генерації усі без винятку об`єкти телеком-мережі технічно неможливо, попри зусилля їхньої команди.
«Тому у ситуаціях, коли відключення електроенергії є масштабними і довготривалими, компанія змушена буде встановлювати пріоритети у забезпеченні живлення базових станцій», — констатує оператор.
«Київстар» також закликає користувачів внести свою лепту до зваженого використання послуг під час блекаутів і утримуватися від використання важкого контенту через мобільний інтернет. Також у «Київстарі» нагадали про послугу національний роумінг», яка дозволяє користуватися мережею іншого оператора.
Lifecell, який цього вересня став частиною однієї з найбільших угод на телеком-ринку, разом із провайдером фіксованого інтернету «Датагруп-Volia» перейшовши до французького мільярдера Ксавьє Нієля, на запит dev.ua поки не відповів. Але, судячи з озвученої раніше інформації, цей оператор також вкладає кошти у стійкість мережі під час блекаутів.
Станом на вересень Lifecell замінив 65 000 батарей і підключив понад 1700 базових станцій до генераторів. Окрім того, компанія заявляє, що її інвестиції у альтернативні джерела живленняу інфраструктуру для базових станцій становлять майже 1 млрд грн.
«Треба повернутися до цього питання і дати повноваження регулятору»
Голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко критично сприйняв позицію багатьох колег, які не підтримали законопроєкт про штрафи для мобільних операторів, вважаючи її непослідовною. Разом з тим, депутат вважає, що вирішенням питання може стати новий законопроєкт на цю тему.
«У державі йде війна, і держава має право встановити відповідні правила, які будуть іти на користь громадян України. З’явилося рішення РНБО, щоб оператори тримали свої послуги три доби у разі можливих блекаутів. Нічого не бачу страшного в тому, щоб оператори дещо перебудували свою мережу, закупили заздалегідь необхідне обладнання і виконали це рішення», — зазначає Федієнко в коментарі dev.ua.
Фото з Facebook Олександра Федієнка
Депутат вважає, що держава, зі свого боку, максимально йшла назустріч інтересам мобільних операторів, тож має право вимагати від них певних дій для вирішення суспільно важливих проблем. Зокрема, Федієнко вважає таким «бонусом» для мобільних операторів бронювання їх працівників, зокрема тих, які задіяні в аварійно-відновлювальних бригадах.
«Для операторів із боку держави було зроблено все на законодавчому і підзаконному рівні, щоб у них були всі умови. І якщо депутати не спроможні дати регулятору повноваження, то нехай ідуть та запитують у регулятора, де подівся зв’язок. Бо регулятор наразі просто не має повноважень впливати на операторів», — коментує Федієнко.
Зі слів Олександра Федієнка, у залі парламенту багато колег аргументували свою не-підтримку законопроєкту тезами, які озвучували напередодні різні бізнес-асоціації.
«Вибачайте — війна, і оператори теж повинні витрачати гроші. Але на орбіті з’являються незрозумілі для мене організації, торговельні палати, бізнес-асоціації. Я не розумію, чому вони так впливають на парламент, враховуючи те, що парламент обирав народ, а не бізнес-асоціації», — додає народний депутат.
Зі слів Федієнка, він очікує, що в парламент буде внесений інший законопроєкт на цю саму тему.
«Принаймні, я точно буду добиватися того, щоб регулятор отримав все ж таки ці повноваження. Щоби була „реактивна“ можливість впливу на операторів, адже я не повірю в те, що вони будуть інвестувати у це достатні кошти, хоча кажуть багато чудових гасел», — вважає голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку та криптографічного захисту інформації.
Зі слів Федієнка, оператори активно не виходили зі своїми пропозиціями до Кабміну, Мінцифри та профільного парламентського комітету.
«Вони могли прийти і сказати — нам не вистачає того і того, щоб виконати ці умови. Ми готові їх виконати, але дайте нам щось. Вони цього не зробили, але натомість залучили ті „грантові контори“ і вони тут на все повпливали», — робить висновки Федієнко.
Він висловив впевненість, що якби пропрацював цю тему активніше у сесійній залі, то голоси за такий законопроект би знайшлися, але включився у це питання з певним запізненням. Водночас, з його слів, після спілкування з ним деякі колеги вже змінили свою думку і готові повернутися до цього питання ще раз.
Що стосується Міністерства цифрової трансформації, яке офіційно декларувало підтримку законопроєкту № 11431, то після невдалого голосування за нього посадовці Мінцифри цю тему публічно не комунікували.
«Наразі ми разом із регулятором НКЕК вивчаємо пропозиції та можливі зміни до законопроєкту», — коротко зазначили у пресслужбі міністерства на прохання dev.ua прокоментувати ситуацію.
Замість цього Мінцифри вчора опублікувало експлейнер про те, чому зникає мобільний зв’язок та інтернет і що робити громадянам за таких умов (спойлер — не вантажити фото й відео, переключатися на домашній інтернет, що працює за технологією PON або на мережу іншого оператора). Ну, власне, це ми знали і так, тож нічого нового.
То чого очікувати?
Після невдалого голосування за законопроєкт цілком можна очікувати внесення нової ініціативи на цю тему, адже влада хотіла би мати у своїх руках не лише «пряник», але й «батіг», тобто законодавчо врегульований набір санкцій проти мобільних операторів.
Тим не менше, новий законопроєкт цілком може стати полем для компромісу і принаймні частково врахувати ті зауваження, які були висловлені бізнес-асоціаціями та мобільними операторами. Наразі ж, схоже, і владні структури, і мобільні оператори взяли стратегічну паузу, аби зробити висновки з попереднього досвіду і підготуватися до наступного раунду боротьби краще.
Водночас ми повинні констатувати — кожен з операторів, попри критичне ставлення до владних ініціатив, все ж провів доволі значну роботу, аби покращити якість і тривалість надання своїх послуг під час блекаутів. Тож, навіть якщо у якійсь частині «драконівські?» методи влади не спрацювали, вони все одно стимулювати мобільних операторів робити те, що від них вимагалося — нехай і не тими темпами і не в тих обсягах. Натомість навіть у разі прийняття нового законопроєкту на цю тему і його введення в дію це не гарантує, що загроза штрафів стане тією самою «палочкою-виручалочкою» в цій ситуації. І, що основне — найбільш вірогідно, що зима і блекаути настануть значно швидше, ніж ці юридичні наслідки.
Чому під час блекаутів пропадає зв’язок, як мобільні оператори готуються до зими та чи можуть користувачі самі подовжити період роботи мережі? Розпитали у Vodafone, «Київстар» та Lifecell про блекаутні будні
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.
Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.
(Текст від 26 липня)
