Щосуботи ми готували для вас із любов’ю традиційний дайджест космічних подій України та зарубіжжя. Але зараз наша любов та безмежна повага — Збройним силам України та бійцям територіальної оборони, які віддають свої життя у боротьбі за незалежність нашої країни. Слава Україні!
Щосуботи ми готували для вас із любов’ю традиційний дайджест космічних подій України та зарубіжжя. Але зараз наша любов та безмежна повага — Збройним силам України та бійцям територіальної оборони, які віддають свої життя у боротьбі за незалежність нашої країни. Слава Україні!
Цей тиждень розпочався резонансним мораторієм США на протисупутникові випробування. З 18 квітня США заявили, що не проводитимуть випробування протисупутникових ракет і закликали інші країни приєднатися до цієї заборони. Південна Корея вже дала на це згоду. Китай сумнівається.
Подія безпосередньо пов’язана з Україною. Нагадаємо, що 16 листопада минулого року Росія випробувала свою систему протиракетної оборони А-235 «Нудоль», збивши на орбіті супутник «Космос-1408», що відпрацював своє, колись виготовлений на «Південмаші» в Дніпрі. Результатом стала освіта на орбіті близько 2,5 тис. уламків супутника, що становлять небезпеку для діючих космічних апаратів.
З початком війни в Україні тема космічної безпеки стала ще більш актуальною. Росії не вдалося позбавити інтернету та зв’язку українські органи влади та населення. Більш того, завдяки союзникам українські військові отримують останні знімки з космосу, що розкривають плани й завдання російської армії.
Спроби глушити супутники Starlink, надані Україні SpaceX, також ні до чого не привели. Тому після вдалої атаки та затоплення крейсера «Москва» російські пропагандисти почали звинувачувати Starlink у сприянні цій операції.
Вивести з ладу угруповання, що налічує вже понад 2300 космічних апаратів, росіянам не під силу. На початку березня SpaceX запобігла спробам глушити сигнал з боку російських військових, перепрограмувавши прошивку своїх терміналів.
Єдиним способом створення хаосу на орбіті для РФ залишається протисупутникова зброя. Ракетою можна збити черговий відпрацьований супутник, щоб утворилися на орбіті нові тисячі уламків.
Мораторій США на випробування протисупутникової зброї ставить нові норми поведінки у космосі, яких безумовно повинні прислухатися інші космічні держави.
За кілька днів до мораторію вже приєдналася Південна Корея. І навіть представник МЗС РФ назвав його «кроком у правильному напрямку», маючи на увазі, що це дасть можливість для подальших перемовин. Незадоволення висловив лише Китай, оскільки провів значно менше, ніж США випробувань. Натомість китайці запропонували заборону на застосування протисупутникової зброї, як такої.
Світові профільні ресурси продовжують захоплюватися стійкістю українських військових та волонтерів. Цього тижня Space.com розповів про учасника нашого ТГ-каналу, засновника кількох стартапів, зокрема Space Cossacks, MySatUA та Lunar Research Project — Дмитра Хмару.
Після початку війни його компанія Lunar Research Project передала українським військовим майже 17 тис. супутникових акумуляторів для живлення ліхтарів та радіопередавачів, модулі телекомунікації з датчиками GPS та інше обладнання.
3D-принтери, які раніше штампували деталі супутникових наборів, тепер виробляють деталі для перископів та іншої зброї.
Деякі з 12 співробітників компанії стали учасниками територіальної оборони та кібервійськ України.
Оборона нашої країни є пріоритетом. Кожен має докласти максимум зусиль, щоб подолати цю несправедливість та привести Україну до перемоги», — цитує Space.com Дмитра Хмару.
Свій внесок в обороноздатність країни робить і громадська організація «Ноосфера» Макса Полякова. Цього тижня «Ноосфера» оголосила про створення NFT-токенів на основі скульптурних зображень ракет, представлених у Дніпрі минулого літа.
23 розмальовані ракети перетворили на 2300 NFT-токенів, які тепер продаються в рамках благодійного проєкту Digital art for real life. Подивитися арт-об'єкти можна тут. Зібрані кошти підуть на допомогу ЗСУ.
І ще одна помітна подія тижня. Відомий український банкір, засновник Fintech Farm Дмитро Дубілет та його помічники проаналізували закупівлі російського концерну «Алмаз-Антей» — виробника зенітно-ракетних комплексів ЗРК «БУК», С-300, С-400 та інших систем протиповітряної оборони (ППО) на офіційному. сайті Nákupki.gov.ru, і знайшли понад 30 міжнародних компаній, чиє обладнання до недавнього часу закуповувалося російським концерном.
Серед них ISCAR Metalworking, кінцевим власником якої є ікона американського бізнесу — Уоррен Баффет, німецькі виробники інструментів Zoller, Schunk, Botek, Kemmler та ін., британський виробник магнітів та магнітного обладнання Eclipse Magnetics, швейцарська компанія Blaser Swisslube, що постачає рідину для обробки металів, китайська Huawei тощо.
Все б нічого, але як довів європейський суд Алмаз-Антей був причетний до постачань донецьких сепаратистів ЗРК БУК, одним з яких у липні 2014 року був збитий пасажирський літак Boeing 777 рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines.
Санкції щодо «Алмаз Антей» діють вже восьмий рік. Однак російський концерн весь цей час, анітрохи не ховаючись, продовжував закуповувати все потрібне через офіційних дилерів іноземних компаній.
Дмитро Дубілет запропонував іноземним журналістам переконатись у достовірності зібраної ним інформації.
«Якби російські замовляли цю продукцію через складні багатошарові схеми, навіть тоді компанії несуть відповідальність… Але тут поставки часто здійснювалися через офіційних дилерів і дистриб’юторів. Це говорить про те, що компанії свідомо заплющували очі на санкції», — стверджує Дубілет.
На цьому тижні SpaceX вже відзначилася черговим рекордом багаторазового використання сходів. 21 квітня компанія вивела на орбіту ще одну партію супутників Starlink. Перший ступінь РН Falcon-9, що брала участь у цьому пуску, зробила це 12-й раз, чого ніколи раніше не було в історії ракетно-космічної техніки. І мабуть, цей рекорд для SpaceX не останній.
Погода внесла корективи, відсунувши повернення на Землю приватної космічної місії Axiom-1 та старт на МКС корабля Dragon Crew-4 з екіпажем у складі американців Роберта Хайнса, К'єлла Ліндгренаї Джесікі Уоткінс, а також представниці Італії — Саманті Крісто.
Попередньо відстиковка від МКС корабля Dragon Endeavour з учасниками Axiom-1 призначена на 23 квітня 18:35 за східним часом (00.35 24 квітня за Києвом), а повінь біля узбережжя Флориди відповідно наступного дня близько 13.46 (20.46 за київським).
Через негоду учасники місії проведуть на МКС майже вдвічі більше часу, ніж було заплановано.
А ось запуск на МКС Crew-4 із наступною групою астронавтів відбудеться не раніше 27 квітня. У наступну середу має стартувати ще один перенесений з цього тижня запуск Rocket Lab. Ракета новозеландської компанії має вивести на орбіту 34 супутники. Крім того, співробітники компанії продовжать експерименти з уловлювання над океаном першого ступеня ракети — мережею за допомогою вертольота.
Це далеко не повний перелік подій космічного тижня. Британська One Web підписала контракт на виведення своїх супутників у зв’язку з Космічним агентством Індії (ISRO).
NASA змушене буде оптимізувати свої марсіанські (і не тільки) проєкти, оскільки є багато незавершених, які потребують дофінансування.
Аспекти радіоелектронної боротьби під час війни в Україні та стійкість роботи супутників у зоні бойових дій обговорювали учасники конференції C4ISRNET у США та інші новини ви можете дізнатися, приєднавшись до нашого ТГ-канала Ukrainian Space Tech. Ласкаво просимо!
