Дайджест SpaceTech: день Місяця, у пошуках води для космодрому та космічні зарплати керівників галузі
Щотижневий звіт про космічні події за 6-12 вересня — про Місяць, гроші та перспективи для українського космосу.
Щотижневий звіт про космічні події за 6-12 вересня — про Місяць, гроші та перспективи для українського космосу.
Місячне свято
Тиждень почався з майбутнього космічного свята. У понеділок 6 вересня Комітет ООН з використання космічного простору в мирних цілях (COPUOS) запропонував щорічно 20 липня відзначати Міжнародний День Місяця. Дата обрана у зв’язку з першою висадкою на Місяць астронавтів місії Apollo-11 — 20 липня 1969 року.
Яке відношення має Україна до цього свята? Влаштувати День Місяця комітету ООН запропонувала недержавна асоціація «Місячне поселення» (MVA), одним із засновників і дієвих членів якої є дніпровське КБ «Південне».
MVA або Moon Village Association зі штаб-квартирою у Відні була створена у 2017 році. Її завдання — не тільки створення космічних апаратів, які доправлять людей на Місяць, але й усієї інфраструктури, яка дозволить поселенцям побудувати житло і безпечно переміщатися по поверхні супутника. Воно має бути автономним і підтримувати життєздатність, використовуючи якнайбільше власних ресурсів. До того ж Асоціація розробляє законодавство і принципи, яких потрібно дотримуватися учасникам майбутніх космічних місій.
У керівних органах MVA директор представництва КБ «Південне» у Брюселі Олег Венцковський обіймає посаду координатора з розвитку місячного ринку, а головний конструктор, керівник відділу проєктування ракет і ракетних космічних комплексів КБ — Максим Дегтярьов — є членом консультативної ради.
Щоб свято стало офіційним, необхідно його затвердження Генасамблеєю ООН. Цю пропозицію було оформлено за підсумками зустрічі COPUOS, яка завершилась у Відні. Загалом, готуємося, що вже з наступного року земляни святкуватимуть День свого супутника різними інформаційними та науковими заходами.
Морський старт 2.0
Тим часом ДКАУ значно активізувало міжнародні контакти. Після поїздки делегації до США, де президент Володимир Зеленський зустрічався з адміністратором NASA Біллом Нельсоном, а голова ДКАУ — з керівництвом Космічних сил та корпорації Northrop Grumman, очільники Агентства на цьому тижні контактували з Надзвичайним та повноважним послом Королівства Таїланд у Польщі (за сумісництвом в Україні) Четапханом Максампханом та делегацією МЗС Кенії.
Обидві зустрічі пов’язують з пошуками місця для майбутньої плавучої пускової платформи, яку краще розташувати поблизу екватору. Кенія вже має деякий досвід космічної діяльності через те, що упродовж 60-80-х рр. минулого століття з її територіальних вод було здійснено понад 20 суборбітальних і орбітальних запусків американських ракет Scout, які виводили військові та наукові супутники.
Формально, Космічний центр Луїджі Брольо, який належить космічному агентству Італії, все ще існує, але пускове обладнання знаходиться у занедбаному стані. Останній супутник з платформи Сан-Марко був запущений 33 роки тому. Грошей за використання своєї території уряд Кенії практично не отримує. Тому, якщо Україна запропонує кенійцям гідні умови співробітництва, то ця африканська країна може стати чудовим космічним партнером.
Рахуємо гроші космічних керівників
Інтернет-портал Dnepr.info порівняв майнові декларації керівників найбільших космічних підприємств регіону — «Південмашу» та КБ «Південне».
Переможцем виявився гендиректор «Південного» — Олександр Кушнарьов, який отримав торік у вигляді зарплатні — 1,082 млн грн. Це близько 90 тис. грн щомісячно. Керівник «Південмашу» Сергій Войт задекларував 758 тис. грн зарплатні та ще 132 тис. грн пенсії. У сукупності — 74 тис. грн на місяць.
1,073 млн грн минулого року заробив перший заступник Кушнарьова — Михайло Бондар. За той же період він отримав 162 тис. грн пенсії.
Скромніше ніж керівники КБ «Південне» почуваються топменеджери «Південмашу». Їх зарплатня як правило не перевищує 300 тис. грн на рік. Але майже усі мають житло у Дніпрі й екологічно чистих передмістях, рахунки у банках і непоганий парк автівок. Наприклад, у сім’ї першого заступника Сергія Войта — Костянтина Завгороднього, який відповідає за економіку й фінанси, — три автомобілі: Toyota, Audi й Land Cruiser 2020 року, який був придбаний за 1,6 млн грн. Дехто це пояснює великою кількістю майна, яке підприємствам космічної галузі дісталося ще за радянщини. Керівники нібито багато заробили на розпродажу застарілого обладнання й сировини.
Хай там що, підприємства — державні, й зарплати, природно, білі. І якщо порівнювати їх з чиновниками навіть місцевого рівня, то це не викликає роздратування. У багатьох членів наглядових рад державних банків, різних НАК та ДАК зарплати значно більші, а відповідальності менше.
Але в регіоні на це дивляться крізь призму скорочень персоналу і неповного робочого дня. Багато південмашівців давно вже працюють на заводі виключно заради пенсії, а підробітки знаходять на будівництвах та в інших місцях. Тепер скорочення торкнулися і КБ «Південне», керівники якого не так давно приймали на роботу молодь і стимулювали найбільш перспективних спеціалістів новобудами. Топові ж зарплати менеджерів занепадаючих підприємств дійсно дратують. І не тільки пересічних працівників космічної галузі. Наприкінці робочого тижня Верховна Рада постановила створити Тимчасову слідчу комісію щодо можливих противоправних дій посадових осіб ДКАУ і підприємств космічної галузі, зокрема при реалізації проектів «Либідь» і «Циклон-4».
Україна в пошуках гарного містечка для космодрому. На приміті Кенія
Україна в пошуках гарного містечка для космодрому. На приміті Кенія
Індійці в космосі, або коли півтора мільярдна країна добереться до орбіти
Індійці в космосі, або коли півтора мільярдна країна добереться до орбіти
