Щотижневий звіт про космічні події за 20-26 вересня. Розповідаємо про урядові дебати про гроші на космос, кокон New Space в Україні та чи допоможе нам Америка.
Щотижневий звіт про космічні події за 20-26 вересня. Розповідаємо про урядові дебати про гроші на космос, кокон New Space в Україні та чи допоможе нам Америка.
До кінця місяця Кабмін може затвердити цільову космічну програму до 2025 року і передати її до Верховної Ради. Наприкінці минулого тижня програма пройшла слухання у профільному урядовому комітеті і викликала бурю обурення людей, переважно далеких від космосу.
Головна претензія — надмірні амбіції галузевих лобістів, які виявили бажання отримати на її реалізацію 15,7 млрд грн або $590 млн державних грошей. І ще $820 млн необхідно винайти з позабюджетних джерел.
Точні відомості про витрати космічної галузі на найближчі роки ми отримаємо після того, як документ потрапить до парламенту і прийме форму закону. Поки можна говорити, що опинившись без роботи через банкрутство СП Sea Launch і військово-політичного конфлікту з РФ, підприємства ДКАУ намагаються одночасно реалізувати на експорт відразу кілька пускових проєктів.
Це екстериторіальний повітряний старт за допомогою літака Іл-76, морський старт з океанської платформи (вона також може бути офшорної), а також два наземних проєкти, які намагаються реалізувати в Канаді та Австралії. За попередніми оцінками, повітряний старт обійдеться у 2,5 млрд грн, а морський — удвічі дорожче.
Реанімувати намагаються і супутникову складову, яка раніше вважалася неперспективною. Програма передбачає виготовлення 6 супутників дистанційного зондування з високою роздільною здатністю й одного — з надвисокою. Для останнього потрібно розробити та виготовити оптичний сканер на рівні кращих іноземних зразків.
Космічні проєкти президент України Володимир Зеленський анонсував під час візиту до США. У його проекті трансформації країни українські підприємства висловили готовність розробити і запустити у виробництво нові ракетні двигуни, якими могли б комплектуватися носії різного призначення. Проект отримав назву Gardian-290.
Крім того, Україна може допомогти створити місячний посадковий модуль за програмою Artemis ($48 млн) і малий космічний буксир ($13 млн). Від США Зеленський просив сприяння у виведенні на орбіту другого після Леоніда Каденюка українського астронавта. На це потрібно ще $ 60 млн.
Космічні апетити галузі тільки на перший погляд здаються дивними. У роки СРСР КБ «Південне» і «Південмаш» виробляли по кілька десятків супутників і до сотні ракет на рік. Але повторити цей успіх у нинішньому технічному і кадровому стані практично не реально.
Очевидно, при складанні програми чиновники свідомо вписали до неї якомога більше проєктів, розраховуючи добитися фінансування хоча б деяких. Яких саме? Це буде залежати від зацікавленості заокеанських партнерів, до яких можна віднести NASA, Maritime Launch Services, яка займається підготовкою космодрому в Канаді для «Циклону-4М» і CosmoVision, яка уклала меморандум з ДКАУ про можливість використання українських ракет у Північній Австралії.
Залученню інвесторів до вітчизняного SpaceTech сприятиме корпоратизація підприємств, які раніше мали статус стратегічних. У середу Кабмін прийняв рішення про створення на базі КБ «Південне», об'єднання «Комунар», заводу «Арсенал», «Південмашу» і Дніпровського проєктного інституту — акціонерних товариств, у яких державі належатиме 100% акцій.
В уряді вважають, що акціонування сприятиме більш ефективному управлінню, залученню інвестицій і створенню СП, в тому числі за участю іноземного капіталу. І все ж ключові потужності підприємств ракетобудування залишаться у держави та перейдуть до холдингових компаній «Оборонні системи України» та «Аерокосмічні системи України».
Свої амбіції щодо українського SpaceTech є й у власника Firefly Aerospace, вихідця з України Макса Полякова. Раніше він заявляв, що розглядає Україну, як R&D базу для своєї космічної діяльності.
На цьому тижні світові ЗМІ повідомили ще про два проєкти бізнесмена. Після придбання південноафриканської Dragonfly Aerospace, компанія, яка виробляла раніше камери високої роздільної здатності, готується стати виробником повноцінних космічних апаратів. За 5 років Dragonfly планує вийти на рівень 10 супутників на рік, а в перспективі готова збільшити їх кількість до 48.
Firefly Aerospace також уклав контракт з компанією Astra, що має контракт з Пентагоном на запуск легких супутників з космодрому Кадьяк на Алясці. Контракт передбачає постачання 50 двигунів Reaver і передачу ліцензії на їх виробництво. За умовами угоди, Astra не має права встановлювати на одну ракету більше ніж два двигуни. Це обмежує можливість виведення на низьку орбіту — 500 кг, але дозволить компанії швидше почати пускову діяльність після 5 невдалих стартів.
Раніше в Firefly Aerospace заявляли, що компанія планує не тільки запускати супутники, а й бути постачальником широкої номенклатури виробів для космічних стартапів. Тепер ми бачимо, як ця стратегія реалізується, а космічний холдинг Полякова прагне одночасно виробляти ракети, супутники та обробляти інформацію, отриману власними космічними апаратами.
