Цього разу — про інвестиційні фінти навколо космічних стартапів, зацікавлення США до українського титану, плани Володимира Левикіна почати прибирання космічного сміття і людину року-Ілона Маска. Приходьте в наш космічний чат, щоб читати більше новин по темі і обговорювати їх.
Цього разу — про інвестиційні фінти навколо космічних стартапів, зацікавлення США до українського титану, плани Володимира Левикіна почати прибирання космічного сміття і людину року-Ілона Маска. Приходьте в наш космічний чат, щоб читати більше новин по темі і обговорювати їх.
Справи з інвестиціями в український космічний сектор йдуть зовсім не дуже. Тому коли 12 грудня в Facebook з’явилася інформація про жінок, які шукають інвестпроекти, пов’язані з космосом, і організовують зустрічі «фаундерів перспективних стартапів із засновником американського фонду. He is very professional and quit», ця інформація миттю розійшлася по Space Tech спільноті і викликала справжній ажіотаж.
Дуже скоро з’ясувалося, що організатори зустрічі — засновники інвестиційних спільнот Founders League І The Owners Віта Кравчук, Олена Гареєва і Тетяна Гончаренко, А інвестор, з яким проводяться зустрічі — засновник і СЕО інвестфонду Celestial Ventures, орієнтованого нібито виключно на New Space, Джейден Сейдж.
Ця людина називає себе математиком Уолл-стріт і ангелом-інвестором, який з 2011 року працює в індустрії блокчейна. Місію свого фонду формулює, як така, що далеко виходить за межі простих пускових послуг. Це й забезпечення міжпланетних комунікацій, і харчові технології, видобуток ресурсів та інші напрямки.
За нашими даними, зустрічі дійсно відбулися. Але інформація про результати виявилася нульовою. Все що вдалося дізнатися, це про те, що автори проектів отримали рекомендації з оформлення проектів. І це зовсім не схоже на гравців реального космічного сектора, які ніколи не упускають можливість нагадати ЗМІ про своє існування.
Проблема може бути в тому, що венчурні капіталісти не можуть бути інвесторами Space Tech? Одже космос вимагає тривалих вкладень і не здатний забезпечити надприбутків, на які розраховують інвестори.
Або в тому, що навіть Crunchbase-провідна світова платформа для пошуку ділової інформації-містить досить скромну інформацію про Celestial Ventures. Відомо, що цей фонд у 2019 році залучив $1,5 млн фінансування. А цього явно недостатньо для реалізації серйозних космічних проектів.
Співзасновником і партнером Фонду база даних називає Селестіна Веттікала, а операційним директором — Вінстона Гілпіна. А ось дані про Джейдена Сейджа на сторінці Celestial Ventures в Crunchbase відсутні. Хоча в LinkedIn саме він називає себе засновником однойменного фонду.
Загалом, ще одне інвестиційне розчарування. І воно закономірне. Україна, хоча і є одним з родоначальників космічної діяльності, опинилась унизу «харчового» фінансового ланцюжка. Дуже часто, подібні зустрічі організовуються з метою зондування нових ідей та їх подальшої реалізації за межами України.
І все ж таки США реально зацікавлені в Україні. На цьому тижні Конгрес США стверджував військовий бюджет. Так ось в документі більш ніж на 2000 сторінок опинився окремий розділ, присвячений співпраці з Україною у титановій галузі. Чому ми про це пишемо? Металевий титан зіграв і продовжує грати колосальну роль в освоєнні космосу, а вертикальна інтеграція титанової галузі — може стати новим локомотивом для розвитку космічного машинобудування.
Тепер США розглядають Україну як потенційну альтернативу російським і китайським постачальникам титану. І треба думати, інтерес цілком серйозний. Колишній директор ЦРУ Джеймс Вулсі вже пару років входить до складу ради директорів найбільшої в Україні незалежної титановидобувної корпорації «Велта». Як стверджує засновник корпорації Андрій Бродський, не пізніше ніж через 180 днів держсекретар Ентоні Блінкен повинен надати в Палату Представників Конгресу звіт з описом українських титанових джерел.
Неблагополучна ситуація в економіці і неможливість реалізувати свої здібності на батьківщині змушує шукати щастя за кордоном багатьох наших співвітчизників. Один з тих, хто успішно розвиває космічний бізнес поза межами України — колишній запорожець Володимир Левикін. На цьому тижні засновник і CEO Skyrora, зареєстрованої у Единбурзі, підвів підсумки року.
З листа на сайті компанії, ми дізналися, що Skyrora планує у 2023 році свій перший орбітальний запуск і вже підписала угоду про декілька стартів із космопортом SaxaVord на о. Унст (Шетландські острови).
До 2030 року компанія колишнього українця планує здійснити 16 пусків з використанням екологічно чистого палива Ecosene власної розробки, яке виробляється з неперероблювального пластику. Підчас цих стартів буде випробований буксир компанії для видалення космічного сміття.
Раніше Skyrora заявила, що за згодою з комічним агентством Великобританії, буде готова доставити на Землю перший британський супутник Prospero. Надалі він міг би стати музейним експонатом.
Проблема комічного сміття все голосніше. На традиційній щорічній конференції виробників супутників Euroconsult в Парижі на цьому тижні, провідні оператори розкритикували національних регуляторів, які безвідповідально роздають ліцензії на запуски супутників.
Найрезонансніший випадок-заявка від імені уряду Руанди до Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU), що передбачає виведення на орбіту двох угруповань із загальною кількістю 327 230 космічних апаратів. І це при тому, що Руанда у 2019 році запустила лише свій перший супутник — RwaSat-1.
До речі, вже існуючі угруповання Amazon, OneWeb, SpaceX, Telesat та інші цілком здатні забезпечити нормальне інтернет-покриття. А безконтрольне виведення супутників тільки засмічує орбіту.
Є свої плани почати прибирання відпрацьованих космічних апаратів і у Великобританії. Нещодавно уряд вирішив виділити 1 млн. фунтів для розробки ТЕО видалення з орбіти двох супутників, виведених за ліцензією Туманного Альбіону. Але серед одержувачів грошей Skyrora не числиться. Британці роблять ставку на місцевого виробника супутників-SSTL, японську Astroscale і швейцарський стартап ClearSpace.
Загалом, конкуренція на європейському космічному ринку загострюється, і Skyrora повинна активізувати роботи зі створення власної орбітальної ракети і орбітерів. Володимир Левикін не приховує, що 2022 рік для компанії буде дуже важливим.
У грудні прийнято підбивати підсумки року. Одним з перших це зробив американський журнал Time, назвавши людиною року — Ілона Маска. Обійти цей факт ми ніяк не можемо, оскільки критерієм для вибору є не багатство, популярність або почесті, а тверезий погляд на тенденції, що змінюють світ у кращий або гірший бік. Саме тому людьми року, за версією Time, в різний час ставали Гітлер і Сталін, Махатма Ганді і Грета Тунберг, а також узагальнені групи філантропів, борців за свободу або індивідуальні творці інтернет-контенту.
У нашому випадку Маск втілює вибір людства в бік екологізації економіки і практичний погляд на космос. Саме з його подачі ми цілком серйозно говоримо сьогодні про перспективи колонізації і навіть терраформування Марса. Роботизовані ровери NASA вже шукають входи в печери марсіанських гірських масивів.
А дослідники намагаються передбачити, якими можуть бути перші 10 000 днів землян на Червоній планеті. І все це завдяки Маску.
