Кожен соціально відповідальний бізнес із початком повномасштабного вторгнення не залишається осторонь від нагальних потреб захисників. Нині активним донатором на користь армії є гральний бізнес, легальні представники якого радо допомагають захисникам, купуючи зброю, автівки, спорядження, одяг тощо.
Кожен соціально відповідальний бізнес із початком повномасштабного вторгнення не залишається осторонь від нагальних потреб захисників. Нині активним донатором на користь армії є гральний бізнес, легальні представники якого радо допомагають захисникам, купуючи зброю, автівки, спорядження, одяг тощо.
Сьогодні за спонсорства компанії Slots City розповідаємо, як працює Slots City Foundation, волонтери якого щомісяця допомагають військовим на десятки мільйонів гривень. Щоби зрозуміти, як працює, на чому фокусується та хто фінансує фонд, dev.ua поспілкувався зі співробітницею установи, волонтеркою Даною Кутовою.
Це благодійний фонд грального бренда Slots City, що одним із перших на українському ринку азартних розваг почав передавати частину своїх коштів на благодійність. Slots City Foundation заснований у 2021 році для реалізації соціальних ініціатив. Після повномасштабного вторгнення фонд зосередився на допомозі військовим, оскільки з компаній-партнерів Slots City на війну мобілізувалися десятки людей, які часто зверталися по допомогу. Утім, гуманітарний напрям нікуди не зник ― фонд активно допомагає переселенцям, брав активну участь у допомозі з ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС, а також підтримує невеликі волонтерські ініціативи партнерів.
Формат роботи Slots City Foundation дещо відрізняється від інших подібних організацій. Тут надають тільки адресну допомогу й не закуповують товари, щоб потім роздати тим, хто попросить.
Нині фонд співпрацює з десятками бригад по всій Україні. Захисникам постачають автівки, обладнання, елементи зброї, одяг і теплі речі, медичні засоби, харчові продукти. Подати заявку до фонду можна через форму «Потрібна допомога» на сайті https://slotscity.foundation/.
Це було логічно, оскільки десятки людей, яких ми знали, стали добровольцями в цій війні. Ми одразу організувалися так, щоби спочатку забезпечувати й допомагати тим, кого ми знаємо. У кожного з нас на фронті родич, сусід, друг чи однокурсник. І ми вирішили, що маємо насамперед підтримувати тих людей, кого знаємо особисто. А далі, уже з розвитком, почали брати нові кейси, нові бригади, наприклад, і допомагати вже ширше.
Наразі фонд ― великий, добре налаштований конвеєр, що має десятки партнерів-волонтерів. Тобто з упевненістю можу сказати, що ми можемо дістати будь-що на прохання військових, звісно, якщо це не суперечить законодавству.
З початком повномасштабного вторгнення ми, а це невеличкий колектив із чотирьох осіб, щомісяця одержували все більше запитів, тому додаткові руки були потрібні фактично завжди ― щодня кількість запитів про допомогу зростала кратно.
Наразі у фонді активно волонтерять 12 осіб, є ще кілька десятків людей, яких ми називаємо друзями фонду, які системно нам допомагають. Це і фахівці з пошуку автівок, і партнерські СТО, і майстерні з ремонту приладів, що потрібні військовим.
Ми ніколи не проводимо масові збори коштів, за винятком деяких ініціатив самих співробітників фонду. Нас фінансує компанія Slots City, щомісяця перераховуючи на рахунок фонду певний відсоток із прибутку. Також часто власні кошти передають партнери та друзі фонду.
Утім, попри це, люди, які працюють у компанії Slot City, самоорганізовуються й донатять самі на якісь точкові збори колег, знайомих військових.
Ми до цього нікого не заохочуємо, і це дуже показовий момент командної роботи та розуміння цінностей бренда, цінностей компанії. Наведу приклад: перший час ми працювали лише з бюджетом фонду, і колеги, чуючи наші розмови, що треба на те, на се, на інше, почали самі підходити та запитувати, куди закинути гроші. Це було дуже щире бажання допомогти, стати частиною чогось великого, важливого й потрібного. Ми, як й інші волонтери, створюємо банки на певні потреби. Наприклад, нещодавно досить швидко зібрали 95 000 грн лише силами команди Slots City. Дуже приємно працювати в колі однодумців. Тут я розумію, що все недарма, і ми, волонтери, не самотні у своєму бажанні допомогти.
Від місяця до місяця цифри різняться. Найчастіше наш бюджет спільної допомоги фонду, партнерам і волонтерам складає 9–14 млн грн на місяць. Утім, більше коштів означає більше навантаження на волонтерів. Колись нам передали велику суму, і це був скажений період ― роботи було стільки, що ми ледь трималися на ногах і дуже мало спали.
Так, напевно, для себе я ключовою відмінністю бачу те, що наш фонд ― це винятково адресна допомога. Ми працюємо лише адресно й закриваємо конкретні потреби. Є такі фонди, що збирають кошти, наприклад, на 100 000 грілок. І вже потім, закупивши ці товари, шукають, кому це потрібно. Наша модель інша ― ми контактуємо з десятками бригад, із сотнями підрядників і помічників, щоби потреба військових була задоволена максимально якісно й оперативно.
У нашому випадку все максимально прозоро. Ми працюємо лише за офіційними запитами від військових частин, усю передану нами техніку, відповідно, передаємо їм на баланс.
За два роки роботи спільно з партнерами та друзями фонду ми придбали для захисників 48 тепловізорів, понад 60 автівок, сотню старлінків, майже півтисячі дронів і півтори сотні потужних зарядних станцій. Суттєві кошти пішли на екіпірування захисників.
Наші благодійні платежі для інших організацій, зокрема, на лікування бійців, сягнули десятків мільйонів гривень, суттєві кошти ми витратили на ремонт автівок військових, а після трагедії на ГЕС скерували допомогу на забезпечення волонтерів і рятувальників плавзасобами. І є в мене окремий кейс для волонтерської гордості.
Я не можу розкривати деталі, лише скажу, що ми досить щільно співпрацюємо з бригадою, яка за нашої підтримки нещодавно знищила російський комплекс С-400.
То був великий дрон, який ми допомогли обладнати так, щоби ворожа установка більше ніколи не змогла обстрілювати українські міста.
Загалом за два роки роботи Slots City Foundation разом із друзями, партнерами та волонтерами витратив на підтримку військових не один мільйон гривень. І ми не плануємо зупинятися на досягнутому до самої перемоги. Бо всі розуміємо ― хто, якщо не ми?
Механізм максимально простий. У нас є сайт Slots City Foundation. І там є бланк заявки. Щоб дати нам знати про певну потребу, військовослужбовцю достатньо залишити заявку, у якій треба зазначити свої дані та чітко сформулювати потребу. Далі вже наші співробітники опрацьовують цю заявку, зв’язуються з підрозділом, верифікують особу запитувача і, якщо все в порядку, починаємо працювати.
Хочу наголосити, що ми не зберігаємо якихось даних щодо військових. Це критично, бо це питання їхньої безпеки.
Усе залежить від типу автомобіля. Усе залежить від типу автомобіля. Наприклад, зараз у друзів Фонду є дві резервні машини. Це мікроавтобуси, один із яких — повнопривідний, інший ― на передньому приводі. І якщо, наприклад, військовому одна з цих машин підійде, ми йому віддамо її одразу, тому що вони вже відремонтовані, вони готові. Якщо, наприклад, ми отримали запит на пікап, якого в нас зараз немає, наші друзі фонду будуть його шукати. Зазвичай від запиту до постачання автівки на фронт минає кілька тижнів ― усе залежить від стану автомобіля.
Тут зазначу, що ми ніколи й нікому не віддаємо авто на ремонт. Ми ремонтуємо все самі, щоби бути впевненими, що надали військовим якісний транспортний засіб і що принаймні через якісь технічні нюанси він не постраждає.
О, так! Щоправда, у нас були такі історії не про військових, а про переселенців, яких ми також підтримуємо. Щоб отримати якусь гуманітарну допомогу, люди приписували собі такі біди й нещастя, що дивом дивуєшся.
І що найгірше ― вони не розуміють, що інформацію легко знайти в соціальних мережах і перевірити, як насправді вони живуть.
Ще один нюанс ― дуже часто шахраї просять не продукти, ліки чи якісь побутові речі, а гроші. І це відразу red flag. Бо фонд принципово не допомагає нікому з переселенців чи військових грошима, щоб уникнути таких нечесних маніпуляцій.
До речі, варто виділити цікавий тренд ― зараз кількість таких шукачів дармової наживи зросла. У перший рік війни українці, мені здається, були більш згуртованими, активно підтримували одне одного, допомагали переселенцям. А зараз мені інколи здається, що кожен сам за себе. І мене як волонтерку дуже ображає те, що люди починають звикати до війни та пристосовуватися в цих умовах жити тільки для себе. Свідоме суспільство активно донатить, дехто віддає останнє. Але серед свідомих українців трапляються й вигодонабувачі, які просто хочуть урвати щось безоплатно.
Так, ми активно розвиваємо програми допомоги, найближчим часом про це розповімо детально. Усі вони націлені на наше головне завдання ― підтримку військових, які здобувають для нас перемогу. Головне ― вистояти та вигнати ворога з нашої землі. Усі інші плани ― потім.
