Фінансова незалежність по-українськи. Як лиха звели людей із криптовалютами і як держава залишила себе без омріяних податків
В Україні точно декілька мільйонів людей, а може, й більше, користуються криптосервісами на постійній основі. Але цей величезний ринок в Україні — сірий. Так склалося, що через життєві складнощі й випробування велика кількість українців уже зрозуміла для себе цінність децентралізованих валют. Вони у прямому сенсі дають незалежність у непростих ситуаціях, коли держава не встигає або ж не хоче з різних причин реагувати на проблему.
В Україні точно декілька мільйонів людей, а може, й більше, користуються криптосервісами на постійній основі. Але цей величезний ринок в Україні — сірий. Так склалося, що через життєві складнощі й випробування велика кількість українців уже зрозуміла для себе цінність децентралізованих валют. Вони у прямому сенсі дають незалежність у непростих ситуаціях, коли держава не встигає або ж не хоче з різних причин реагувати на проблему.
Уявіть, якби ринок мобільного зв’язку був сірий. Держава історично (але не зараз) контролювала фіксований зв’язок у країні. І могла б сказати: мобільний — це сурогат від звичайного зв’язку, це ненадійно, ризиковано для абонента, бо він може потрапити в глуху зону. Тому — тільки фіксований зв’язок.
Але, на щастя, цього не сталося. І мобільні мережі виросли у величезні підприємства, уже зараз вони забезпечують зв’язком більшу частину населення, сплачуючи більшу частину податків у галузі.
З криптою ситуація інша. Є НБУ. Він має право на емісію єдиної валюти — гривні. Є валюти інших країн. Їх можна обмінювати на гривню навпаки. Іншого — немає. І попри те, що крипта — це вже масове явище, її нібито не помічають.
Нумо розбиратися, чому так сталося.
Ввідна
Одна з основних ознак розвинутої держави, громадяни якої уклали між собою певний суспільний договір, і він насправді діє, — це децентралізація. У буквальному сенсі це означає, що члени суспільства довіряють одне одному, і тому вони впевнені, що всі процеси в державі, які відбуваються і які необов’язково керуються центральним апаратом влади, йдуть на благо.
Ефективне управління — це насамперед довіра, а не узурпація влади й одноосібні директиви на кшталт: «тільки так можна».
Узурпація влади породжує занепад. Децентралізація — розвиток. Через те, що альтернативних рішень стає більше, ідей і їхніх утілень стає більше, учасників гри теж стає більше. Суспільство від цього сильнішає, і рано чи пізно виграє в більш узурпованих режимів.
Децентралізувати в державі майже будь-яку функцію допомагають технології. Вірний супутник децентралізації — це автоматизація. Процес, який можна автоматизувати, стає підконтрольний певному алгоритму, який туди закладений. Він усуває людський чинник, начальники зверху тут більше не потрібні.
Якщо брати нашу державу, то у нас вже є доволі багато прикладів, коли технології допомагають автоматизувати процеси, на які раніше сильно впливав людський чинник. Наприклад, у «Дії» можна отримати деякі довідки, за якими раніше днями доводилося стояти в чергах, а бронювання військовозобов’язаних стало проводитися за декілька годин, а не місяців.
На жаль, є і приклади, де децентралізовані технології ще стали мейнстримом. І здається, ми тільки втрачаємо, а не набуваємо через це.
Цей текст про децентралізовані фінанси. У цій сфері Україна тільки на початку шляху.
До децентралізованих фінансових систем належать криптовалюти й сервіси, пов’язані з ними. У деяких країнах і регіонах, наприклад, у ЄС, криптосфера вже отримала певні правила гри, яких можуть дотримуватися й легально існувати як наявні проєкти, так і новостворені стартапи. А що в нас?
Перший зліт і перше «ні»
Блокчейн біткоїна запустили 3 січня 2009 року. А через майже 6 років, у листопаді 2014 року, Нацбанк зробив першу й доволі гучну заяву щодо правового режиму криптовалют у країні. У ній було зазначено, що використання біткойнів пов’язано з підвищеними ризиками через анонімність і децентралізованість операцій. Ця сфера є привабливою для протиправних дій, у тому числі відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом, або для фінансування тероризму.
За заявою НБУ, біткоїн — це «грошовий сурогат, який не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це суперечить нормам українського законодавства».
Ті визначення валюти, якими керувався НБУ, чітко говорили про те, що у валюти має бути єдиний емісійний центр, валюта має належати тій чи іншій державі, яка її випускає. Біткоїн — то було явно щось нове.
Ця заява була зроблена в той рік, коли національна валюта, гривня, фактично втратила половину своєї вартості проти долара (8,14 грн на початку року, 15,57 — наприкінці).
Звісно, люди намагалися зберегти свої гроші й вивчали всілякі можливості, зокрема, розглядали й біткоїн, який влада помістила в сіру зону.
«НБУ (помилково) вважає біткоїн сурогатною валютою й не має наміру визнавати, регулювати, делегалізувати біткоїн. Іншими словами, це означає, що біткоїн не є забороненим і нелегальним, але НБУ не рекомендував би його використовувати, і не буде… надавати будь-яку підтримку», — прокоментував у 2014 році виданню Coindesk один з учасників криптоспільноти, представник Bitcoin Foundation Ukraine Руслан Хорін.
Як не помічати реальність…
Наприкінці 2017 року фінансові регулятори фактично повторили свою заяву трирічної давнини: «Складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом».
«Ризики втрати коштів при здійсненні операцій із криптовалютами є надзвичайно високими», — попереджали регулятори. У той час один долар уже коштував 26 гривень, більш ніш у три рази, ніж три роки тому. Така різка девальвація зробила би будь-які заощадження збитковими. І люди активно шукали альтернативу, не нехтуючи і тими фінансовими інструментами, які українські фінрегулятори не визнавали.
Біткоїн за 2017 рік, навпаки, стрибнув із $1000 до $20 000, зробивши нових криптомільйонерів, зокрема, й у нашій країні.
«В умовах інфляції та девальвації гривні віртуальні активи є альтернативним способом збереження заощаджень, захищаючи їх від знецінення», — підкреслює СЕО Trustee PlusВадим Груша.
На той час в Україні почали активно з’являтися криптостартапи, а майнінг став топтемою для швидкого заробітку (нібито швидкого).
У країні відбувалося багато хакатонів, де знайомилися майбутні криптопідприємці. Так, наприклад, Ксенія Житомирська познайомились на одному з таких івентів із Вадимом Грушею. Як наслідок — вони зробили декілька криптосервісів, у тому числі Trustee Wallet, яким користуються мільйони людей по всьому світу, і Trustee Plus — криптогаманець і криптокарта для кожного.
Урешті-решт будь-яка валюта — це насамперед питання віри в неї. У крипту тоді повірили, і до кінця 2017 року вона подолала перший пік популярності.
Заробити на ній багато. Чи могла б заробити держава, якби легалізувала це поле ще у 2014 році, десять років тому? Питання риторичне.
Зрештою майнінг пішов в Україні в сіру зону, а в таких країнах, як, наприклад, Грузія, з’явилися величезні легальні датацентри, такі як Bitfury, які потім ставали новими єдинорогами. Звісно, держава мала з них свою копійчину. А в нас цю копійчину мали структури, які успішно «кришували» майнінг. Держава отримала нуль.
Що маємо зараз
Насправді вирішальними стали останні три роки. За цей час більшість держав світу зрозуміли, що криптовалютами вже користуються мільйони (якщо не мільярди) людей, і не помічати їх — просто неможливо. А під час коронокризи, коли Сполучені Штати почали навмисно ослаблювати долар додатковими емісіями на підтримку бізнесу та населення, в крипту почали вкладатися навіть великі американські фонди й страхові компанії, що точно робило криптовалюту вагомим гравцем на світовому фінансовому ринку.
За даними профільного порталу CoinGecko, на кінець 2023 року понад 60% держав легалізували використання цифрових грошей.
Як платіжний засіб біткоїни приймають у Сальвадорі. Це була перша країна, що повністю інтегрувала криптовалюту в фінансову систему.
З 7 вересня 2021 біткоїн є платіжним інструментом з автоматичною конвертацією в долари США.
Європейський Союз розробив і ввів у червні 2023 року регулювання Markets in Crypto assets (MiСА), що контролює випуск і надання послуг, пов’язаних із криптоактивами на всій території ЄС. Євросоюз визнає біткоїн та інші криптовалюти криптоактивами.
«До потужніших країн також, звісно, належать Сінгапур, Швейцарія, Японія, Литва, ОАЕ. Завдяки своєму дружньому ставленню до криптовалют вони залучили сотні мільйонів доларів інвестицій і численну кількість висококваліфікованих спеціалістів, суттєво підвищили рівень зайнятості. Маю надію колись побачити в цьому топі й Україну», — коментує Вадим Груша, СЕО Trustee Plus.
А що в Україні?
У нас був і другий шанс стати одними з першими у світі. Але ми ним не скористалися.
У вересні 2021 року Верховна Рада майже легалізувала ринок крипти: парламент ухвалив довгоочікуване рішення для галузі, у якій щороку на той момент уже оберталося, за оцінками влади, десятки мільярдів доларів.
Щоправда, за більш ніж два роки проголосований закон не набув чинності. Для цього парламенту ще потрібно було визначити, як правильно оподатковувати операції з «криптою».
Знову почали з’являтися законопроєкти на цю тему. Були дві пропозиції. І вони конкурували одна з іншою — від Національної комісії з питань цінних паперів і фінансових ринків і від Мінцифри.
Ключова різниця між ними — у визначенні бази оподаткування. НКЦПФР пропонує зробити базою всі операції з криптоактивами, навіть якщо це обмін одного токена на інший. Тобто максимально наповнювати казну.
У Мінцифрі вважають, що оподаткування має наставати лише тоді, коли криптоактив обмінюється на реальні гроші. Це більш лояльна для галузі пропозиція. Але в часи, коли ми маємо величезний дефіцит, звісно, що відомства намагаються знайти будь-які джерела додаткових надходжень, навіть якщо вони пагубні для нових ринків, які розвиваються.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики на початку року зробив висновок, що законопроєкт матиме вплив на показники бюджету — може призвести до збільшення доходів бюджетів від відповідних податків. І здавалося б: під час війни додаткові податки — це якраз те, що треба.
Але от уже вісім місяців законопроєкти лежать у Верховній Раді, включеними до порядку денного. Натомість уряд шукає, де б узяти додаткові кошти в бюджет, і вигадує «панацею»: підняти податки для бізнесу. Звісно, бізнес, який і так ледь виживає, починає обурюватися.
Парадокс. Чому б не зробити все інакше? Чому не робити із сірих зон білі зони з чинним оподаткуванням і так збільшувати надходження в бюджет? А таких сірих зон у нас достатньо.
«Українська економіка зараз перебуваю в дуже складному становищі, а через брак регулювання криптовалютного ринку ми втрачаємо навіть саму можливість залучити сотні мільйонів доларів іноземних інвестицій у галузь блокчейн-технологій та отримати тисячі нових робочих місць. Тому, на мою думку, за це питання якомога швидше треба взятися з новими силами та нарешті дати крипторинку бажане», — підкреслює СЕО Trustee Plus Вадим Груша.
Що трапилося б, якби крипту в Україні прирівняли у правах до звичайних валют
На думку Вадима Грушу, тут є два можливі варіанти.
Перший — якби крипту визнали законним засобом платежу на рівні з національною валютою, то друга б дуже швидко зруйнувалась, адже криптовалюта набагато конкурентніша. Тому, очевидно, цього ніколи не станеться просто так.
Другий — криптовалюту могли б визнати як валюту іноземного походження. У цьому сценарії зʼявилися б нові інструменти й обмежені можливості працювати для бізнесу, але у звʼязку з тотально зарегульованим ринком іноземних валют нічого проривного статися б не могло.
«Регулятор би додатково гальмував будь-які суттєві ініціативи. Але проблема полягає в тому, що криптовалюта не є продуктом жодної з держав, і визнати її валютою іноземного походження по суті неможливо», — підкреслює він.
Фактично це нагадує замкнуте коло, але …
… війна вирішує
Так чи інакше, історія з перманентним процесом легалізації не сильно впливає на обсяги використання в Україні. Навпаки: з’являються чинники, які ще більше підсилюють перетік фінансових операцій у децентралізовану сферу. Основним, звісно, стає початок широкомасштабної війни в лютому 2022 року.
З початку війни купівля долара стає закритою темою для бізнесу.
«Відповідно, якщо ви хочете щось імпортувати, то не можете цього зробити, — не можна купити валюту. Єдина можливість для малого та середнього бізнесу зараз вести зовнішньоекономічну діяльність — лише через „крипту“. Якщо ж відключити її, ми перетворимося на Північну Корею або росію, які відключені від зовнішнього світу», — заявляв в інтерв’ю для порталу Мінфін засновник криптобіржи Kuna Михайло Чобанян.
Крипта стала альтернативною не тільки в експортно-імпортних операціях. Швидкі пересилання грошей через криптосервіси з-за кордону та всередині країни стали вагомим драйвером українського волонтерського руху.
Ксенія Житомирська, співзасновниця Trustee Plus, згадує, як її команда запускала сервіс під час повномасштабного вторгнення — зимою 2022 року.
«Почалося вторгнення. І багато сімей виявилися розділеними, біженцями. А як ти дружині перекинеш долари? Ніяк. Бо вона за кордоном. Гривню — також ніяк», — пригадує вона.
Інше питання: у багатьох людей була крипта на рахунках. І вони готові були донатити у благодійні фонди й фонди на підтримку ЗСУ. Але як оперативно та зручно виводити гроші у гривню?
«І ми зробили Trustee Plus як продукт для того, щоб люди отримали простий фінансовий інструмент. Ми вийшли в маси влітку 22 року, коли були активні обстріли», — розповідає Ксенія.
«З початку повномасштабного російського вторгнення криптовалюта відіграла важливу роль для українців як на індивідуальному рівні, так і на рівні гуманітарних ініціатив», — підкреслює СЕО Trustee Plus Вадим Груша.
Як вважає криптобізнесмен, по-перше, вона забезпечила можливість швидко та дешево переказувати кошти рідним, що були вимушені покинути країну через активні бойові дії, і стала «рятівним колом» для кожного, хто в умовах тотальної невпевненості в завтрашньому дні хотів не просто зберегти свої збереження, а й примножити їх.
По-друге, коли більшість благодійних фондів та організацій лише починали організовувати механізми прийому коштів на банківські рахунки, донати у віртуальних активах пішли буквально з перших хвилин повномасштабного вторгнення.
За словами Тараса Чмута, голови благодійного фонду «Повернись живим», найбільший одномоментний внесок ($4 млн) був зроблений саме в криптовалюті. А лише станом на 17 серпня 2022 року фонд «Aid For Ukraine» вже залучив понад $54 млн у криптовалютах на потреби Збройних Сил.
Зворотний тренд
Звісно, стрімкий рух українців у бік крипти не міг бути непомічений міжнародними аналітиками.
Східна Європа стала четвертим за величиною ринком криптовалют вартістю в $445 мільярдами (липень 2022 — червень 2023), йдеться у дослідженні Chainalysis. Ця вартість становить 8,9% глобальної транзакційної активності протягом досліджуваного періоду часу. росія й Україна, воюючі країни — згідно з цим дослідженням — у лідерах у регіоні. І жодна з цих країн не легалізувала крипту. Хоча навіть клята росія вже зробила перший крок, нещодавно легалізувавши майнінг. Ми — ні.
Відсутність легалізації поступово призводить до того, що обсяги крипти почнуть падати. Власне, це вже почалося минулого року. Так, Chainalysis повідомив наприкінці 2023 року, що обсяги криптовалютних транзакцій за рік рекордо знизилися — на $35,8 млрд (зі $110 до $74 млрд).
Вихід із ринку
Криптоплатформи, які народилися в Україні, починають залишати ринок через те, що вони виростають і не можуть вийти на легальне поле гри.
З 2 березня 2023 року регулятор вирішив ввести ще одне обмеження: українські власники біржових криптогаманців перестали мати змогу знімати з них кошти, виводячи гроші на банківські картки. Введення коштів на гаманці з банківських рахунків теж стало неможливим.
Це рішення призвело до того, що, наприклад, криптобіржа Kuna припинила свій бізнес в Україні, перенесла штаб-квартиру до Литви та направила свої бізнес-зусилля на європейський ринок.
Криптопроєкти однаково діяли щодо ситуації, яка склалася. Вони реєстрували свій бізнес у Європі чи десь ще, де це дозволяє законодавство.
«Наразі в Україні немає стартапів у сфері віртуальних активів, тому що таку компанію тут не можна засетапити й надавати такі послуги. Держава не дає можливості розвивати тут криптобізнес. Тому всі українські підприємці, що працюють у сфері віртуальних активів, реєструють компанії за кордоном, де такі умови є», — підкреслює Вадим Груша, СЕО та співзасновник Trustee Plus.
Він не знає жодної країни в Європі, з якою можуть виникнути проблеми з криптою, як в Україні. «А європейський лідер за кількістю зареєстрованих криптобізнесів ― Литва. У її реєстрі є 578 компаній», — каже Вадим Груша.
Картку Trustee Plus також імітує не український, а європейський банк. Але українці можуть їй розраховуватися на території нашої країни (як, в принципі, і будь-якою банківською карткою, випущеною європейським банком). Це дещо згладжує ситуацію, яка склалася, але виглядає, як дивна милиця (костиль). Для того, щоб вийти на український ринок, український стартап спочатку повинен вийти на європейський ринок, а потім, із Європи, вже пропонувати свої послуги українцям. Про втрачені податки від зареєстрованої в Європі компанії взагалі мовчимо.
Висновки
За оцінками різних аналітичних агенцій, криптою користуються від 5 до 8 мільйонів українців. На думку Вадима Груші, дійсно активних користувачів ми маємо до двох мільйонів. «Тож припускаю, що йдеться приблизно про 1 000 000 транзакцій сумарно зі всіх доступних майданчиків щомісяця», — каже він.
«За останні п’ять років Україна в криптосвіті піднялася на ланку найопулярніших трьох країн за обігом операцій між людьми… Стало відомо, що з криптою знайомий майже кожен у країні, а користується кожен четвертий», — каже Гліб Удовиченко, СЕО Whitepay.
Власне, крипта за останні п’ять років перекочувала з поняття сервіс для гіків у масовий сервіс. Але держава чомусь вирішила так, що цей величезний ринок буде сірим. І це питання все ніяк не зсунеться з мертвої точки.
Мало хто розуміє, чому.
P.S.
Не беручи крипту до уваги, держава іноді дивним чином навіть допомагає крипті стати все більш популярною. Знову парадокс? Але це так. Наприклад, від нещодавно оголошених обмежень p2p (переказів із картки на картку) в Україні багато хто очікує перетік транзакцій у сіру зону.
Криптозима в дії, або трильйони доларів на вітер. 7 висновків про те, що відбувається на крипторинку
Криптозима змусила колись квітучі фірми оголошувати про банкрутство, а інвесторів нервово розпродавати криптоактиви. Forbes розібрав, які наслідки можуть мати такі розпродажі, вартістю в трильйони доларів. Публікуємо сім найцікавіших висновків.
Ethereum запрацює по-новому: експерти криптобіржі Huobi Global пояснюють, що саме станеться з валютою після "злиття"
Велике злиття Ethereum попередньо заплановано на середину вересня. Дебати про його вплив на індустрію блокчейнів були швидкими та бурхливими. У результаті злиття поточна основна мережа Ethereum об’єднається з мережею Beacon Chain із підтвердженням частки, що стане найглибшим оновленням Ethereum на сьогоднішній день, поступаючись за важливістю лише блоку genesis. Цей перехід також є прикладом того, як велика децентралізована система може значно зменшити свій вуглецевий слід. Детальніше пояснюють експерти криптобіржі Huobi Global.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
