Раніше ми писали про запуск IT-підприємцем Іваном Косюком з партнерами першого «криптобанку» в Україні, мета якого — допомогти власникам криптовалют легально ними розраховуватися та забезпечити їхній обіг.
Раніше ми писали про запуск IT-підприємцем Іваном Косюком з партнерами першого «криптобанку» в Україні, мета якого — допомогти власникам криптовалют легально ними розраховуватися та забезпечити їхній обіг.
dev.ua звернувся до Нацбанку, оскільки стартапер раніше розповідав, що мав обговорення цього проєкту з НБУ та Мінцифрою з точки зору використання бартерного законодавства. «До них із таким раніше не приходили. Це саме те ноу-хау, яке й дасть змогу нашим користувачам декларувати доходи в крипті, платити зарплати у крипті та з нормальним оподаткуванням, аналогічним фіатному», — розповідав Косюк. За словами стартаперів, їхня модель «підійшла» як НБУ та Мінцифрі, так і податковій.
При цьому у відповідь на запит dev.ua в НБУ щодо перспектив розвитку такого проєкту повідомили, що Національний банк України не отримував офіційного звернення від пана Івана Косюка щодо створення «криптобанку» чи іншої подібної фінансової установи. «Тому твердження, що „запропонована модель підійшла НБУ“ не відповідає дійсності», — зазначили у відповідь на запит dev.ua.
У регуляторі зазначили, що позиція Національного банку залишається незмінною: віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги).
«Використання віртуальних активів як засобу платежу несе значні ризики для монетарного суверенітету та фінансової стабільності країни, а особливо під час війни — створює загрози національній безпеці», — зазначили в НБУ.
Позиція Національного банку повністю врахована у законі Про віртуальні активи, для набрання чинності цього закону ще потрібне ухвалення Верховною Радою змін до Податкового кодексу. «Водночас далекоглядним компаніям варто будувати свої бізнес-моделі, враховуючи норми Закону, який уже ухвалений парламентом та підписаний президентом України. Оскільки інші моделі, що суперечитимуть нормам законодавства, з часом ризикують стати нелегальними», — зазначають в регуляторі.
Також в НБУ додали, що «безпосередня виплата зарплати в доларах (в usdt)» напряму суперечить ст. 99 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про оплату праці», частині 1 ст. 533 Цивільного Кодексу України та частині 2 ст. 5З закону України «Про валюту і валютні операції».
«У випадку, якщо виплату заробітної плати планується структурувати як бартер за послуги робітників-ФОПів, розбудова такої системи та відповідно сприяння поширенню подібних ділових відносин, заснованих на бартері, також не зможе знайти підтримки у Національного банку України, зважаючи на негативні наслідки бартерного обміну у 1990-тих роках в Україні», — розповіли в Нацбанку.
У свою чергу Іван Косюк розповів dev.ua, що «від НБУ є роз’яснення щодо окремих елементів нашого підходу — тих, за які вони відповідають». «Ми маємо потрібні відповіді на роботу нашої юрструктури. По суті, від них ми маємо відповіді формату „бартерне законодавство працює ось так?“, а не „ось вся наша модель, дозвольте?“. Друге питання ми не ставили, і воно нам не потрібне для легальної роботи», — зазначив Косюк.
Він вважає, що відповідь НБУ нічим не суперечить запропонованій ним моделі, бо якраз і побудували її, щоб працювати без ще не прийнятого закону.
Косюк додав, що ключова співпраця ведеться із Мінцифрою. «Вони бачили всю модель у процесі підписання меморандуму та глибшої роботи», зазначив Косюк.
