Прийнятий учора в першому читанні законопроєкт № 15111-д щодо оподаткування доходів людей, які співпрацюють із цифровими платформами, уже наробив багато шуму, але, здається, ми все ж не до кінця зрозуміли його глибину.
Прийнятий учора в першому читанні законопроєкт № 15111-д щодо оподаткування доходів людей, які співпрацюють із цифровими платформами, уже наробив багато шуму, але, здається, ми все ж не до кінця зрозуміли його глибину.
У медіапросторі обговорюють переважно платформи, які надають послуги з продажу товарів (OLX, Prom, Rozetka), з таксі (Bolt, Uklon, Uber), з доставки їжі (Glovo).
Але насправді закон стосуватиметься набагато більшої кількості сегментів бізнесу.
По-перше, тут одразу слід згадати стартапи, які надають послуги з репетиторства (Preply — гарний приклад), з навчання, з психологічної підтримки (Mindly, BUKI), з медичної підтримки (Helsi — лікарі онлайн) тощо.
OnlyFans — також сюди. Нещодавно ми писали, що творцям контенту на OnlyFans вдалося оскаржити в суді штрафи від Державної податкової служби у 27 справах із 94. Одна з моделей позбулася штрафу на 3 млн грн.
Чому моделі поки що виграють у податкової?
Усе просто. Поки що немає чіткого механізму отримання даних про їхні доходи на міжнародній платформі. ДПС апелювала до листів від британської податкової щодо виплат від компанії Fenix International Ltd, яка управляє OnlyFans. Але суди вирішували, що цей лист є приводом для перевірки, але не підтвердженням доходу. Таким підтвердженням можуть слугувати банківські виписки, контракти тощо.
З появою нового закону ця прогалина зникне. Адже вступає в дію таке поняття, як DPI — багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Information on Income Derived Through Digital Platforms (DPI MCAA).
Якщо написати простіше, то ті дані, які Податкова отримує від міжнародної платформи, уже матимуть вагу. І суди можуть розглядати такі справи (і докази) зовсім по-іншому.
Ідемо далі. Upwork або схожі сервіси з фриланс-роботи айтівців. Нововведення закону стосуються також і цих платформ.
Де-факто, закон підштовхує фрилансера або відкрити ФОП, або сплачувати 5% з доходу. Платформа сама в такому випадку буде виконувати роль податкового агента ІТ-фрілансера (а також гловера, репетитора, психолога, учителя, моделі, водія, OLX) і звітуватиме в ДПС.
Якщо ви продаєте товари або послуги на суму, яка не перевищує 2000 євро на рік, цей заробіток не включається до оподатковуваного доходу. Тобто це нижня межа, до якої можна, наприклад, продати вживані речі на OLX.
Є і верхня межа — дохід за рік не повинен перевищувати 834 розміри мінімальної заробітної плати (приблизно 7,2 млн гривень).
Тобто реформа максимально наближає користувачів платформ до умов звичайних ФОПів. Навіть, я б сказав, що у ФОПів умови гірше, бо сплачується ще військовий збір і ЄСВ.
Можна довго сперечатися про те, що Рада в цьому році введе додаткове податкове навантаження на людей, якщо прийме цей закон у другому читанні.
Але якщо подивитися на ситуацію з боку платформ, то, можливо, їм навіть простіше буде працювати за цими нововведеннями. До них не буде приходити в гості та ж сама податкова й не тиснутиме, щоб платформа здала дані про користувачів (а таке точно трапляється).
Якщо податкова дотисне, і дані про тих самих фрилансерів опиняться в її руках, листи щастя прийдуть виконавцям різних послуг дуже швидко. І почнуться суди.
Тож, може, краще 5%?
