«Буде ІТ-Ера до гігів і нова ІТ-Ера. Це історична зміна». Ідеолог Дія City про її підводні камені й про те, як все повинно працювати, що з ФОПами

Деніс Алейніков, Один з ідеологів Дія City, який виступив радником Міністра цифрової трансформації, а також legal lead по законопроєкту, розповів про позитивні штуки і підводні камені нового режиму роботи в українському IT, який набуде чинності через тиждень.

Залишити коментар
«Буде ІТ-Ера до гігів і нова ІТ-Ера. Це історична зміна». Ідеолог Дія City про її підводні камені й про те, як все повинно працювати, що з ФОПами

Деніс Алейніков, Один з ідеологів Дія City, який виступив радником Міністра цифрової трансформації, а також legal lead по законопроєкту, розповів про позитивні штуки і підводні камені нового режиму роботи в українському IT, який набуде чинності через тиждень.

Dev.ua підготувала вісім пунктів, на які слід звернути увагу як рядовим фахівцям, так і менеджменту, главам IT-компаній. 

1. Закон про Дія City прийнятий, підписаний президентом. Але у деяких учасників ринку є сумніви, що він запрацює з початку 2022. Адже потрібні ще підзаконні акти.

Денис: Я вважаю, що тема з підзаконними актами сильно переоцінена. В принципі, в законі досить норм прямої дії, що б все запустилося.

Можу погодитися в тому, що по гіг-контрактерам ще довго притиратися доведеться. І може бути, навіть знадобляться додаткові зміни в законах. 

2. Гіг-контракти — нова реальність?

Денис: Впевнений, що гіги –еволюційна концепція для ринку. І в майбутньому учасники ринку залишаться задоволені. А інші країни, ймовірно, почнуть копіювати наш досвід. 

Це як будь-який новий продукт, який випускають на ринок: треба спочатку його поюзати, а по-друге, зрозуміти, наскільки він зручний.

Запустити все ідеально з нуля відразу просто неможливо, а нічого не робити не можна.

Крім того, ніхто не забороняє IT-компаніям тестувати деякий час новий режим, проводити невеликі пілоти. 

3. Топи GlobalLogic висловлювали свої побоювання з приводу Дія City: «муляють очі» два пункти — пункт про неперманювання співробітників у резидентів і обмеження роботи на певні компанії.

Денис: Про непереманювання пункт прибрали в підсумковій версії. Про неконкуренцію пункт залишився.

І якщо дивитися глобально: не вважаю, що це проблема. Мені здається, що всі побоювання пов’язані зі старими скріпами. Всі звикли працювати по-іншому.

А якраз угоди про непереманювання і неконкуренції дуже поширені в Європі. 

Якщо корпорація купує стартап, то це нормально, коли його фаундерам кажуть: ви не повинні з нами конкурувати в тій же ніші протягом такого-то часу. Це загальносвітовий підхід.

Зі співробітниками історія теж зрозуміла: він в рамках виконання трудової функції отримує нові знання від роботодавця, іноді ці знання складають ключові переваги бізнесу наймача. Наймач має право поставити питання, що після звільнення його експрацівник не буде застосовувати ці знання в конкуруючому бізнесі. Тому на заході поширені угоди про неконкуренцію.

Але це не за спасибі — права працівника теж повинні бути захищені.

Тому в законодавстві європейських держав встановлюють мінімальний платіж, який повинен бути виплачений працівникові за укладення такої угоди. Наприклад, третина від річної зарплати за рік дії угоди про неконкуренцію. Ми такий же підхід пропонували в редакції закону для першого читання.

Депутати в підсумку прибрали цей мінімальний платіж, встановивши просто принцип відплатності угоди про неконкуренцію. 

Я з таким підходом не можу погодитися. Мінімальний платіж, встановлений за законом, — це гарантія захисту інтересів працівника від зловживань з боку наймача. Працівник в такому випадку — слабка сторона, він і юриста рідко найме. 

Бували випадки, коли співробітнику давали підписати папери при працевлаштуванні, він в них не особливо вдавався, а там, роботодавець прописував угоду про неконкуренцію відплатну, але відплатність полягала у тому, що виплачувався 1 долар компенсації. 

4. Рядові співробітники в IT переживають, що всіх заженуть в гіки, «на галери» в Дія City, і не стане потім ніяких ФОПів.

Денис: Позиція гіга не забороняє людині бути індивідуальним підприємцям. Немає такого обмеження в законі. 

Статус гіга не впливає і на ведення зовнішньоекономічної діяльності, якщо ФОП вирішить укласти прямий контракт із західним роботодавцем.

Я був ініціатором концепції гіг-працівників, і в голові навіть не тримав наступ на ФОП.

Американські та британські компанії говорили, що їм складно створювати свої центри розробки в Україні. Вони не могли за своїми корпоративними принципами працювати з ФОПами. Інший варіант який залишався –працевлаштування за КЗпП: і тут вони потрапляли на дрімучі радянські ще норми трудового права і неконкурентні податки.

А коли іноземці запитували документи, наприклад, на покупку українських R&D, то виходило, що по паперах в R&D ніхто не працював. У таких випадках вони або сильно дисконтували угоду, або відмовлялися. Тому що людей в штаті немає. І я був свідком подібних ситуацій.

Тому якщо Україна каже, що їй потрібні нові гравці, то потрібне і нове правове поле.

Ще раз: не було завдання створити конкуренцію ФОПам. І я більш ніж впевнений, що з часом не тільки іноземці, а й національні IT-компанії перейдуть на гігов, тому що це зручно.

Тому що співробітник повинен мати право на те, щоб хворіти, їздити відрядження, відпустку. Все це через гіга можна робити, чітко, прозоро і за законом.

Але як за законом відправити ФОП у відпустку або робоче місце передати і тп? Тільки через милиці. А навіщо це? 

Я впевнений, що коли люди попрацюють з концепцією гігов рік або два-вони скажуть, що це вогонь! Я думаю, все ще сто разів подякують Мінцифрі за цю концепцію найму і вона точно увійде в історію українського ІТ як найбільш революційний шифт — як зміна формату. 

Буде ІТ-Ера до гігов і нова ІТ-Ера. Це історична зміна. 

5. Як стати учасником Дія City? Чи не буде тут бюрократія і виборчий підхід?

Денис: Вхід в режим зробили мінімально бюрократичним і максимально цифровим.  У цьому велика заслуга міністра Федорова, який відпрацював це питання з ІТ спільнотою .

Зараз для вступу в дію потрібно відповідати тільки об'єктивним критеріям і все подавати через електронку. Контакт з людьми зведений до мінімуму. 

6. Регулювання корпоративних спорів: які є плюси в новому режимі? 

Денис: У Білорусі, в ПВТ, нам вдалося, наприклад, встановити на законодавчому рівні, що корпоративні угоди в ІТ компаніях можуть укладатися на базі англійського права, навіть якщо всі учасники — білоруси, і що суперечки можна передавати в іноземні суди.

В Україні так зробити не вдалося, на жаль. Але був зроблений важливий крок вперед — чітко прописали, що спір за угодою з іноземним елементом може бути винесений на розгляд в іноземний суд/арбітраж.

7. Liquidated damages. Заздалегідь узгоджена гарантована відповідальність сторін

Денис: Це дуже важлива норма в новому законі, про яку не говорять. А полягає вона в тому, що контрагент, який порушив зобов’язання, зобов’язаний буде негайно виплатити компенсацію. 

Зараз поширена практика, коли суд має право на свій розсуд зменшити штраф, кратно. Читери можуть цим користуватися: навмисно не виконувати договору, оскільки після зменшення штрафу це обходиться їм дуже не дорого. Іноді менше банківського відсотка. В результаті страждає сумлінний бізнес і суди завалені паперами. 

Ми встановили таку норму, як обов’язкова компенсація (це не штраф, а інший — новий для законодавства України правовий інструмент). Ця штука, яка не може бути знижена судом. Тепер договори доведеться виконувати, а не сподіватися на суд. 

8. Юрособа-директор

Денис: Поширена практика в західному світі, якої в Україні раніше не було. Тепер завдяки законодавству про Дія City можна буде відкривати юрособу-директор.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал — dev.ua | IT України.

Читайте також

Які податки платитимуть ФОП, айтішники та техногіганти у 2022 році та кому потрібен РРО
Які податки платитимуть ФОП, айтішники та техногіганти у 2022 році та кому потрібен РРО
Які податки платитимуть ФОП, айтішники та техногіганти у 2022 році та кому потрібен РРО
Новий рік приніс українцям безліч податкових нововведень: тут і ставки податків, і касові апарати, dev.ua розповідає, які суми податків потрібно буде платити айтішникам і креаторам, оформленим як ФОП, а також про те, як бути з РРО. Наразі триває період сплати податків. До 20 січня потрібно сплатити ЄСВ за 4 квартал, а до 19 лютого — єдиний податок. Нагадуємо нові податкові правила-2022. Текст від 1 січня 2022 року.
Підсумки року. 5 перемог і 5 факапів Міністерства цифрової трансформації
Підсумки року. 5 перемог і 5 факапів Міністерства цифрової трансформації
Підсумки року. 5 перемог і 5 факапів Міністерства цифрової трансформації
23 грудня Міністерство цифрової трансформації відзвітувало за роботу у 2021 році. У відомстві нарахували понад 100 власних перемог. dev.ua обрав найяскравіші епізоди з роботи Мінцифри в році, який минає і намагається оцінити в який бік рухається, напевно, найшвидше міністерство України на сьогодні. Цей список далеко не остаточний. Нам цікаво, що ви думаєте про роботу міністерства. Свої думки ви можете залишити у нас на сайті та в наших соцмережах.
«IT–індустрію намагаються занадто зарегулювати». Як айтішники реагують на впровадження Дія City
«IT–індустрію намагаються занадто зарегулювати». Як айтішники реагують на впровадження Дія City
«IT–індустрію намагаються занадто зарегулювати». Як айтішники реагують на впровадження Дія City
Топ GlobalLogic: «Дія City – спроба прибрати ФОПів. Нас повністю влаштовує поточний сетап»
Топ GlobalLogic: «Дія City – спроба прибрати ФОПів. Нас повністю влаштовує поточний сетап»
Топ GlobalLogic: «Дія City – спроба прибрати ФОПів. Нас повністю влаштовує поточний сетап»

Обговорення

Коментарів поки немає.