Ректор УКУ Тарас Добко заявив, що серед найбільш популярних бакалаврських програм цьгоріч — комп’ютерні науки, ІТ і аналітика рішень, а також робототехніка.
Ректор УКУ Тарас Добко заявив, що серед найбільш популярних бакалаврських програм цьгоріч — комп’ютерні науки, ІТ і аналітика рішень, а також робототехніка.
Як він пояснив у інтерв’ю DOU, цього року до Українського католицького університету приєдналися 477 першокурсників, а загалом було подано понад 1600 заяв.
Водночас, зі слів Тараса Добка, системною проблемою української освіти є руйнування самої культури інженерних наук і необхідність її відродження.
«За радянських часів інженерна школа в Україні була дуже потужна — численні конструкторські бюро, виробництва, заводи. А далі стався цікавий поворот: діти радянських інженерів пішли розвивати індустрію IT. В результаті, ми маємо своєрідний парадокс. В нас є багато сильних програмістів, що, безумовно є успіхом для сфери IT. Водночас з інженерного процесу в нас фактично випало ціле покоління», — висловив свою думку Добко.
Таким чином, як він стверджує, Україна майже втратила здобутки старої школи, зокрема розуміння, як довести певну ідею до «заліза», тобто до робочого рішення.
«Все це треба відбудовувати фактично з нуля. І, як на мене, варто почати зі змін в системі освіти», — зазначив він.
Ректор УКУ вважає, що інженерна освіта має надаватися з фокусом на проєктну роботу і на навчання через реальні задачі з першого курсу.
У свою чергу, молоді спеціалісти мають прагнути не просто стати рядовими айтівцями, а поглиблювати інжеренерні знання.
«Ще коли ми відкривали в 2016 році програму з комп’ютерних наук, то розуміли: нам не цікаво готувати рядових джунів-розробників на аутсорс. Ми поставили собі завдання, щоб наші студенти освоювали складні наукоємні речі, такі як машинне навчання. Щоб вони йшли працювати в продуктові компанії, а в ідеалі — будували власні стартапи, створювали робочі місця», — каже Добко.
Зі слів Добка, нинішні тренди на ринку праці говорять самі за себе.
«На той час студент міг ще на другому курсі просто влаштуватись на IT-аутсорс, почати заробляти більше, ніж його батьки, і думати, що схопив Бога за бороду. А в результаті — зарано розслабитись, зупинитись у розвитку і врешті втратити конкурентоспроможність. Зараз ситуація змінилась, увійти в IT стало набагато складніше. Тим важливішою є наша місія закласти в молодих айтівців жагу до навчання і постійного вдосконалення», — висловився він.
Як повідомляв dev.ua, в УКУ спільно зі стартапом Haiqu мали провести четверту школу з квантового машинного навчання.
Минулоріч Український католицький університет відкрив новий міжфакультетський Центр для даних, штучного інтелекту та суспільства (Center for Data, AI and Society). Він стане науковим хабом для досліджень на перетині технологій і соціальних наук.
Так, інженери вже не потрібні. Бо промисловості немає.
А коли, в які роки таки часи були? Бо коли я був студентом 1996-2002 такої можливості хапати бога за бороду не було 😆
А коли, в які роки таки часи були? Бо коли я був студентом 1996-2002 такої можливості хапати бога за бороду не було 😆
А коли, в які роки таки часи були? Бо коли я був студентом 1996-2002 такої можливості хапати бога за бороду не було 😆
А коли, в які роки таки часи були? Бо коли я був студентом 1996-2002 такої можливості хапати бога за бороду не було 😆
А коли, в які роки таки часи були? Бо коли я був студентом 1996-2002 такої можливості хапати бога за бороду не було 😆
Вибачаюсь за спам, щось браузер заглючив...