💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉
Вікторія ГорбікСтартап
7 жовтня 2022, 08:30
2022-10-07
«Ми з тобою однієї крові». Як стартап DonorUA, використовуючи AI, залучає донорів і планує покрити дефіцит крові в Україні та світі
Ірина Славінська, співзасновниця DonorUA, платформи, яка за допомогою штучного інтелекту рекрутує донорів крові та управляє ними, а також цього року на IT Arena у Львові ввійшла в півфінал.
Стартап працює в Україні, у тому числі і як неприбуткова громадська організація, допомагаючи державі транспортувати кров, закуповувати витратні матеріали та багато іншого.
Ірина розповіла dev.ua, що треба молоді, щоб залучити їх до донорства та як із цим справляються новітні технології.
Ірина Славінська, співзасновниця DonorUA, платформи, яка за допомогою штучного інтелекту рекрутує донорів крові та управляє ними, а також цього року на IT Arena у Львові ввійшла в півфінал.
Стартап працює в Україні, у тому числі і як неприбуткова громадська організація, допомагаючи державі транспортувати кров, закуповувати витратні матеріали та багато іншого.
Ірина розповіла dev.ua, що треба молоді, щоб залучити їх до донорства та як із цим справляються новітні технології.
Ідея
Ірина розповідає, що ще у 2012 році вона зіткнулася з проблемою донорства і зрозуміла, що в цьому процесі немає системи, даних, аналізу, не збирається нічого вирішувати, і вона, як висловилась, ухвалила рішення вирішити сама.
Кров можна отримати винятково від людини, хімічно або синтезуючи в лабораторії її не виведеш, зазначає Славінська, тому всі країни мають працювати над рекрутингом донорів, адже всі мають дефіцит.
Ірина Славінська, співзасновниця DonorUA (Фото IT Arena)
Основна проблема полягає в тому, що є дефіцит донорів і, відповідно, донорської крові. Через це пацієнт не отримує вчасно кров, і це може коштувати йому життя.
Донорами можуть бути зазвичай здорові люди. Найбільша цільова аудиторія — молодь, як відмічає Ірина, це завжди виклик.
«Методи залучення змінюються, комунікація з людьми має бути friendly та спонукати до довіри й мотивувати до дій, а саме до донорства — говорить співзасновниця DonorUA.
Тому стартап, за словами Ірини, використовує інноваційні технології, щоб спілкуватися з молодими людьми на рівні та якомога цікавіше та простіше їх залучати до донорського руху.
Мотивація
У розвинених країнах не потрібно розказувати про культуру донорства чи в цілому про культуру віддавати. Вона вже і так на високому рівні. DonorUA має за мету в першу чергу працювати з країнами, де є найдоступніший клієнт, який усвідомлює, що таке рекрутинг і його вартість. Використовуючи систему DonorUA зможе знизити вартість заготівлі крові, що і є конкурентною перевагою на сформованому ринку. Тобто традиційні методи, як-от кол-центр, обходяться країні дуже дорого. Наприклад, в Ізраїлі 9 млн людей, і країна в рік витрачає $800 000 на кол-центр і залучають водночас приблизно 500 000 донорів.
Ірина Славінська, співзасновниця DonorUA (Фото IT Arena)
У 2018 році DonorUA вивели, що в Україні 11 донорів на 1000 людей населення, у порівнянні з цифрами, які надає ВООЗ, має бути 33 донації на 1000 людей населення. І ми зрозуміли, що дві треті пацієнтів в Україні не отримують кров.
Для країн, що розвиваються, як показує досвід з Україною, де, як каже Ірина, немає ефективної системи донорства, стартап може пропонувати тут різні рішення.
Основними клієнтами стартап бачить центри крові, державу, яка піклується про превентивні заходи та популяризацію здорового способу життя та бізнес, який готовий об’єднуватись задля вирішення проблеми.
Донорство в тренді
Для спілкування з донорами DonorUA використовують різні методи рекрутингу. Від офлайнових заходів на кшталт приїзду медичної бригади до університетів, торгових центрів чи інших місць до онлайн інструментів, як моніторинг соцмереж, щоби в реальному часі знати, хто саме зараз потребує крові. Останнє в тому числі відбувається за допомогою платформи YouScan, що використовується для аналітики соціальних медіа на базі штучного інтелекту з можливостями аналізу зображень.
Фото DonorUA з тогорічного заходу «Кураж Базар» у Києві
Наприклад, у Києві до активної фази війни DonorUA влаштовували такі акції на Кураж Базарі, щоб «по-їхньому показати все про донорство».
«Ми не хочемо говорити, що донорство — це про смерть, ми говоримо, що донорство — це про життя, і використовуємо різні методи, в тому числі й нестандартні», — акцентує Ірина.
Як це працює
Проблема в донорстві полягає ще й у тому, що тут потрібен системний підхід. Особливо під час війни в Україні, коли були випадки, що донорів було вбито через потрапляння снаряда у великі черги та скупчення людей в одному місці, де вони вимушені були перебувати по декілька годин, щоби мати змогу здати кров.
DonorUA пропонує інструмент, який систематизує цей процес, і майбутній донор отримує сповіщення з вказаним часом, коли йому потрібно прийти, і буде впевнений, що через пів години він буде вільний. Або є навіть можливість, щоби медперсонал приїхав до майбутнього донора для забору крові.
Фото DonorUA
«Ніхто в сучасному світі не буде витрачати цілий день на здачу крові, якщо від цього тільки не залежить життя близької людини», — пояснює Ірина.
Крім того, є проблема в комунікації щодо потреб центрів у крові конкретної групи. DonorUA володіє актуальною інформацією щодо потреб у крові від кожного центру, адже автоматично отримує її та надсилає відібраним за всіма критеріями донорам запрошення на здачу крові саме в те місце, де потрібна конкретна група крові. Щобільше, система бачить та аналізує звички донора та запросить його до того центру крові та в той час, коли йому зручніше здавати кров. Саме для цього стартап використовує Artificial Intelligence.
Над проєктом працюють 10 людей, включно з двома кофаундерами та розробниками платформи.
Монетизація
Зараз ресурс DonorUA зінтегрований із системою Міністерства охорони здоров’я, з централізованим збором даних з усіх, хто заготовляє кров, і бачить їхні потреби. Стартап планує отримувати гроші від центрів крові за приведеного донора через систему DonorUA. Модель співпраці з центрами можлива або за підпискою, або за кожного донора окремо.
Це частково вже працює в Україні. Модель DonorUA випробували на компанії Biopharma, у якої є плазма-центри. «Це один із найпростіших і найдешевших можливостей залучити людей до донорства», — говорить засновниця.
Ірина Славінська, співзасновниця DonorUA (Фото IT Arena)
Крім того, це робоча бізнес-модель, із якою вже можна виходити в розвинені країни, де є розуміння ринку, вартості залученого донора та існує культура донорства.
Становлення проєкту
«Навіть за час війни ми оновили систему двічі, — говорить Ірина. — цьому є дві причини: Ddos-атаки та вдосконалення і зручність системи для користувачів. Ми єдина платформа, що на національному рівні реєструє донорів у резерв та об’єднує всіх учасників: центри крові, державу, бізнес, донорів, пацієнтів заради вирішення єдиної проблеми — пацієнт має вчасно отримувати якісну кров!» — наголошує співзасновниця.
Перший лонч системи був у 2015 році. Тоді, за словами Ірини, продукт не планували як стартап.
Фото DonorUA
«Тоді в Україні, medtech, startup with social impact, донорство крові були супернезрозумілою історією. Але з початком війни усвідомили й ухвалили рішення, що хочемо говорити про майбутнє та будувати його, а не копирсатися в минулому».
Саме тому DonorUA постійно вдосконалюють свій продукт, щоби ним було максимально зручно та легко користуватись.
Гроші
У 2022 році в стартап вже залучено понад 3 млн грн. До 2018 року кошти, на які функціонував проєкт, були винятково співвласників, після — почали виходити на різні бізнес-моделі, співпрацювати з бізнесом, який просто буде підтримувати платформу, чи робити корпоративні «Дні донора». Тоді бізнес платив за івент, куди приїжджали представники DonorUA. З того періоду стартап почав уже виходити на «нуль».
Розробка IT-частини системи коштувала приблизно $500 000, витрати на маркетинг, піар та адміністрацію склали ще приблизно $200 000 на рік до 2018 року.
Фото DonorUA
З 2018 року кофаундери ухвалили рішення — не вкладати власні гроші, а лише залучати ззовні. За цією моделлю стартап отримав 1,5 млн грн підтримки на рік. Ці гроші пішли здебільшого на IT-підтримку платформи, оплату команди та маркетинг. Щоб утримувати команду та покривати витрати на маркетинг, стартапу потрібно приблизно $200 000 на місяць.
«Це не про розвиток узагалі, а ми дуже хочемо розвиватись», — зазначила Ірина.
Міжнародний розвиток
Найближчі плани розвитку, за словами співзасновниці, — це Англія, та найближчі країни у світі, де можна буде продати свій сервіс. Крім того, залучення $400 000 на маркетинг і піар.
Якщо стартапу не вдасться залучити ці кошти, то Ірина каже, що вони продовжать роботу, але досягнення цілі розтягнеться в часі, чого б дуже не хотілось.
Ціль стартапу в Україні до березня 2025 року — залучити 2 млн донорів, бо саме таку кількість потребує країна, щоб покрити дефіцит навіть під час війни. Крім того, DonorUA націлені працювати в таких країнах — Польщі, США й Англії.
Харківські винахідники розробили пристрій для очищення та дезінфекції води будь-де. OptySun напуватиме воїнів ЗСУ і вирішуватиме екологічні проблеми людства
Українці випустили конструктор, з якого можна зібрати 30 роботів. Стартап уже конкурує з LEGO
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі.
Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року.
