Великий далекобійний дрон-камікадзе «Ланцет» становить особливу загрозу для української артилерії, ППО й інших засобів ураження. Нещодавно росія наростила виробництво цих дронів, чим самим, можливо, погіршивши їхній рівень ефективності.
Великий далекобійний дрон-камікадзе «Ланцет» становить особливу загрозу для української артилерії, ППО й інших засобів ураження. Нещодавно росія наростила виробництво цих дронів, чим самим, можливо, погіршивши їхній рівень ефективності.
Російський сайт LostArmour, який збирає і відстежує всі відеозаписи ударів «Ланцетів» в інтернеті, зафіксував рекордну кількість у травні. Вони детально описали понад 300 атак «Ланцетів» за цей місяць. Загальна кількість за червень, ймовірно, буде меншою, але тенденція все одно значно вища, пише Forbes.
Таке збільшення кількості «Ланцетів» викликає тривогу. Але українці знаходять способи зменшити вплив «Ланцета», а російські цифри показують, що цей дрон, хоч і небезпечний, але не настільки смертоносний, як міг би бути.
Одне з головних завдань «Ланцетів» — контрбатарейний вогонь по українській артилерії. Однак статистика Lostarmour показує, що він не настільки ефективний у цій ролі, як міг би бути.
За даними LostArmour, за останні 30 днів удари «Ланцетів» по артилерії — включаючи самохідні гармати, буксирувану артилерію і реактивні системи залпового вогню — знищили 15 артилерійських установок і пошкодили ще 52. Також зафіксовано 45 ударів, у яких незрозуміло, чи були навіть пошкоджені цілі. Крім того, є ще 9 випадків, коли на відео чітко видно промах.
Це означає, що рівень ураження за останній місяць становить лише 12% — менше, ніж понад 20%, про які заявляли на початку війни. Але реальна цифра може бути ще нижчою.
«Ланцет» має автоматизовану систему наведення, яка може фіксувати цілі навіть при втраті зв’язку. Схоже, що вона працює на нелегально придбаних у США чіпах NVIDIA. Але програмне забезпечення для наведення, схоже, має недоліки. Воно, очевидно, було відкликане на деякий час, але, згідно зі статистикою LostArmour, брало участь у близько чверті ударів за останній місяць.
Система явно далека від досконалості. На одному з відео розвідувального безпілотника видно, як «Ланцет» атакує мобільний зенітно-ракетний комплекс «Бук» та двічі ненадовго фіксується на тіні позаду машини, але не фіксується на ній самі. Потім «Ланцет» врізається в землю за кілька метрів від цілі.
Крім того, багато таких ударів можуть не вразити реальні цілі. До прикладу, нещодавно українська розвідка оприлюднила зображення шести муляжів M777. Імпровізовані муляжі артилерійських установок, виготовлені зі старих труб. Замасковані та помічені з повітря, їх важко відрізнити від справжніх. Тож росія, можливо, витратила велику кількість «Ланцетів» проти муляжів, які були виставлені в районі краще замаскованої справжньої артилерії.
З’являючись у все більшій кількості, «Ланцети» становлять загрозу для української артилерії. Але з іншого боку, Україна, схоже, завдає удару у відповідь комбінацією боєприпасів «Укроланцет» місцевого виробництва і ПТРК, які можуть вражати цілі на дальності понад 20 км і часто влучають у невдало розміщену російську артилерію.
Ми не знаємо, скільки є промахів — їхній відсоток успішності може бути вищим або нижчим, ніж у «Ланцетів» — але велика кількість «катастрофічних уражень» з великими вторинними вибухами свідчить про те, що загальний ефект є значно більшим. Ця добірка даних лише за один місяць показує 21 FPV-влучання в російську артилерію одними лише дронами Wild Hornets.
Тому що в той час, як кількість ударів «Ланцетів» становить близько 300 на місяць, Україна, за повідомленнями, виробляє понад 3000 FPV на день. «Ланцет», безперечно, ефективний, але його затьмарюють інші боєприпаси. У війні, яка вимагає як кількості, так і якості, росія може програти й у тому, і в іншому.
