НБУ вводить обмеження за p2p-платежами через дропи. Розповідаємо, що це таке й де зазвичай працює ця схема
Нацбанк до кінця тижня планує фіналізувати рішення щодо обмеження p2p-переказів для фізичних осіб для боротьби зі схемами «дропів».
Нацбанк до кінця тижня планує фіналізувати рішення щодо обмеження p2p-переказів для фізичних осіб для боротьби зі схемами «дропів».
Зміст
Як заявив голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю ЕП, НБУ фіналізує остаточне рішення, а наступного тижня — з 12 до 18 серпня його розгляне правління регулятора.
«Ми комунікували проблематику цих „дропів“ не лише як небезпеку для державного бюджету, але і як небезпеку для самих фізичних осіб. Адже, віддаючи свої дані, картку, свій рахунок комусь на стороні, ти несеш відповідальність за все, що з цим рахунком зробили», — наголосив Пишний.
Розповідаємо, що таке дроп-схема та де її використовують.
Що таке дропи
Дропи (від англ. «to drop» — кидати) або «грошові мули» — це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів: до карток / рахунків, включно з пін-кодами й доступом до інтернет-банкінгу. Є ті, хто свідомо продає свої реквізити та доступи, і ті, хто діє під впливом введення в оману та соціальну інженерію. Винагорода дропам виплачується залежно від того, як саме буде використовуватись його банківський рахунок: це можуть бути транзакції між рахунками, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунка через платіжні термінали тощо. Зазвичай дропам сплачують від $20 до $100 залежно від виду послуги, подекуди оплата може обчислюватись, як відсоток від обсягу операцій. Організатори груп дропів, отримавши доступи до рахунків та усі необхідні реквізити, застосовують різноманітні програмно-технічні комплекси для автоматизації процесу переказів, агрегування та розподілення коштів між рахунками у схемі.
Дропи можуть здійснювати перекази в різних країнах і від імені різних людей. Отже, шахраї легко переміщують кошти по всьому світу, залишаючись «невидимими». «Грошових мулів» можуть залучати на постійній основі (коли людина сама переказує отримані кошти куди скажуть, залишаючи собі певний відсоток, образно кажучи, «переносить» злочинні гроші своєю легальною карткою) або «одноразово» (коли «мул» за одноразову плату передає оформлені на нього банківські картки, включно з пін-кодами й доступом до веббанкінгу), і тоді тіньовики ганяють через цей легальний шлюз нелегальні кошти у своїх тіньових схемах. Це можуть бути ставки в підпільних онлайн-казино, оплата лівої підакцизної продукції, ухилення від сплати податків, виведення коштів у готівку, приховування прибутків, оплата наркотиків та інше.
У багатьох країнах «дроп» це кримінальний злочин. У Латвії покарання за участь у схемі — до 10 років.
Хто стає дропом найчастіше
У НБУ повідомили, що наразі в Україні зареєстровано близько 68 млн клієнтів банків і 116 млн платіжних карток, із яких 51 млн є активними, тобто мається щонайменше одну витратну операцію на місяць.
Крім того, у системі є ще значна кількість неактивних рахунків та карток, які можуть бути залучені до схеми «дропів» у будь-який момент. Грошові мули чи «дропи» — це особи, які дають змогу третій особі (шахраю) за фінансову винагороду використовувати свій банківський рахунок для проведення операцій з коштами незаконного походження.
В НБУ додають, що загальний типовий профіль «дропа» наступний: це соціально незахищені верстви населення, з низьким або середнім рівнем очікуваних надходжень на рахунки.
В інтерв’ю ЕП голова Нацбанку Андрій Пишний зазначив, що громадяни фактично стають співучасниками злочинів, коли використовуються їхні рахунки, зокрема щодо легалізації коштів, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків та руйнують свою транзакційну історію на довгі роки наперед.
Скільки дропів в Україні
Загальний обсяг коштів, що проходить під час злочинних переказів через картки підставних фізичних осіб (так звані «дропи»), оцінюється приблизно у 200 млрд грн на рік, а діяльність одного — 2,5 млн грн на рік.
Про це повідомив у Telegram народний депутат від парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк.
«Тобто навіть по 80 000 „дропів“, які виявив НБУ — це вже десь близько 200 млрд грн проходить через „дропів“ у рік за дуже консервативними оцінками. І це тільки „дропи“ по двох великих банках», — зазначив Железняк.
Де використовують дропи
Дропи найчастіше використовуються у трьох галузях:
- онлайн-казино;
- продаж цигарок, наркотиків і зброї (у даркнеті);
- фінансове шахрайство.
Яких збитків економіці завдають дропи
За даними Кіберполіції, щороку через дропи економіка втрачає щонайменше 1 млрд грн податків.
«Був приклад останнього розслідування, коли понад 400 потерпілих (половина військові) переслали через дропів кошти, які були вкрадені шахраями. Типу збирали гроші на дрони. У результаті 23 обшуки в Молдові та 13 в Україні — затримали людей, які керували через 500 „дропів“ сіткою шахрайства», — зазначив Железняк.
Як розв’язати проблему тіньових дропів
Банки за останні шість місяців припинили діяльність 80 000 грошових мулів або «дропів», які дають змогу третій особі використовувати свої рахунки для проведення операцій з коштами незаконного походження, повідомив заступник голови НБУ Дмитро Олійник під засідання тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки.
Зазначається, що дані про закритих 80 000 «дропів» стосуються тільки двох банків, про які відомо НБУ. Дані щодо інших банків регулятору наразі невідомі.
Щоб мінімізувати нанесені дропами збитки, податкова служба може донараховувати податки за операції, які відбувались через рахунки громадян. Нацбанк провів кілька зустрічей із волонтерами, де показали, як дизайн запланованого рішення дасть можливість банкам врахувати потреби волонтерів, і дали відповіді на запитання.
«Градус обговорення знизився. Це означає, що ми органічно підходимо до ухвалення того рішення, яке Національний банк комунікував. Так чи інакше, для створення додаткових інструментів для більш ефективної боротьби зі схемами „дропів“ потрібні також зміни до законодавства. Отже, нам потрібно йти в парламент. Там ми повинні бути готовими до відповідного рішення та дискусії», — зазначив Пишний.
Реєстр дропів
Нацбанк для боротьби з грошовими мулами та «дропами» пропонує зміни до законодавства, зокрема щодо створення відповідного реєстру, каже Дмитро Олійник.
Зазначається, що відповідні зміни необхідні для створення ще більш ефективних інструментів боротьби з незаконною діяльністю «дропів». НБУ пропонує створити реєстр «дропів» і суб’єктів господарювання, які залученні в «міскодингу».
Також пропонується надання надавачам платіжних послуг можливості блокувати операції рахунки з аномальною поведінкою. Крім того, обмеження повноважень щодо заходів впливу до небанківських надавачів платіжних послуг — обмеження із залучення нових клієнтів та обмеження на проведення операцій певного типу чи обсягу.
НБУ також пропонує посилити відповідальність для учасників схеми «дропів», що добровільно передали всі свої персональні дані та рахунки в користування зловмисникам.
НБУ планує обмежити перекази із карти на карту між фізособами до кінця цього тижня
НБУ планує обмежити перекази із карти на карту між фізособами до кінця цього тижня
Поліграф, навмисне ошукування клієнтів та дропи. Співробітник «офісу» Onlyfans розповів, як влаштований бізнес з продажу порноконтенту в Україні
Поліграф, навмисне ошукування клієнтів та дропи. Співробітник «офісу» Onlyfans розповів, як влаштований бізнес з продажу порноконтенту в Україні
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
