Співзасновники стартапу Hello Interview Еван Кінг та Стефан Май вважають, що молодші інженери стикаються з найскладнішими викликами. Як пишуть вони у статті для «The Pragmatic Engineer», лише кілька років тому, щоб отримати роботу, достатньо було бути «компетентним» інженером-програмістом. Тепер потрібно бути досконалим.
Співзасновники стартапу Hello Interview Еван Кінг та Стефан Май вважають, що молодші інженери стикаються з найскладнішими викликами. Як пишуть вони у статті для «The Pragmatic Engineer», лише кілька років тому, щоб отримати роботу, достатньо було бути «компетентним» інженером-програмістом. Тепер потрібно бути досконалим.
Раніше Кінг працював штатним інженером у компанії Meta, а Май має досвід роботи інженерним менеджером в Amazon та старшим інженерним менеджером у Meta.
«У кандидата, який не все робить правильно, мало стимулів пройти співбесіду, — пишуть Кінг і Май для інформаційного бюлетеня The Pragmatic Engineer. — Це похмура реальність того, що відбувається, коли в пулі кандидатів на співбесіду так багато кваліфікованих фахівців».
За їхніми словами, низка несприятливих обставин створила ідеальний шторм для безробітних інженерів. Загальна кількість робочих місць зросла лише на 40% з моменту падіння ринку у 2023 році, і компанії стають дедалі прискіпливішими до того, кого вони беруть на роботу.
А оскільки інженери з усіма рівнями досвіду конкурують за меншу кількість ролей, кандидати все частіше стикаються зі співбесідами, які, за словами Кінга та Май, стають дедалі складнішими для проходження.
«Хоча основна структура співбесіди у великих технологічних компаніях залишається в основному незмінною, планка змістилася приблизно на одне стандартне відхилення вище, і результати, які забезпечили б офер у 2021 році, сьогодні можуть навіть не пропустити на етап відбору», — пишуть вони.
За словами Кінга і Май, інженери в нішевих спеціальностях мають кращі результати, оскільки на ринку праці спостерігається підвищений попит на тих, хто володіє знаннями про «інфраструктуру штучного інтелекту» та «операції машинного навчання», серед іншого. Однак у «ключових сферах», до яких автори відносять фронтенд, бекенд-сервіси та мобільну розробку, відкривається менше вакансій.
Однак не всі виклики однаково суворі. Кінг і Май пишуть, що джуни, особливо ті, які вперше виходять на ринок після закінчення навчання, стикаються з найжорсткішою конкуренцією.
«Компанії, які колись підтримували потужні університетські програми найму, різко скоротили їх, що викликає занепокоєння, оскільки це може створити прогалину в досвіді, яка вплине на індустрію на довгі роки, і може проявитися у „відсутньому поколінні“ інженерів», — пишуть вони.
Щодо того, що молодші програмісти можуть зробити, щоб підвищити свої шанси, Кінг та Май запропонували покластися на фундаментальні знання.
«Технічна планка для молодших посад різко зросла, що робить володіння фундаментальними алгоритмами та структурами даних вкрай важливим», — пишуть вони. «Успішні кандидати на молодші посади, як правило, вирішують 150–200 завдань з кодування на всіх рівнях складності перед співбесідою. Ви повинні бути сильним програмістом перш за все».
Хоча конкуренція висока, процес співбесіди по суті перетворився на «спеціалізовану гру». Але у кандидатів є одна перевага — правила є публічними, і співбесіди можна практикувати.
«Процес може здатися довільним, але при належній підготовці він цілком піддається вивченню», — зазначають вони. «Будь-хто з достатньою відданістю може опанувати ці моделі й значно покращити свої результати».
Фахівці впевнені, що нинішній ринок праці надає перевагу підготовленим людям.
