Нотаріальна палата України (НПУ, не плутати цю абревіатуру з Нацполіцією) стала хедлайнером цього дня. Якщо хтось пропустив новини, то цей орган зранку звернувся до міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та міністра юстиції Германа Галущенка, щоб вони встали на захист нотаріальної таємниці й оперативно зупинили тестування системи е-нотаріату.
Нотаріальна палата України (НПУ, не плутати цю абревіатуру з Нацполіцією) стала хедлайнером цього дня. Якщо хтось пропустив новини, то цей орган зранку звернувся до міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та міністра юстиції Германа Галущенка, щоб вони встали на захист нотаріальної таємниці й оперативно зупинили тестування системи е-нотаріату.
НПУ заявила, що в тестовій версії е-нотаріату тестувальники нібито побачили реальні (а не тестові) записи з Єдиного реєстру довіреностей і Спадкового реєстру.
Як ідеться в листі, тестове середовище «містило або відкривало доступ» до подібних даних, що містить нотаріальну таємницю.
Мінцифри трохи пізніше відреагувало. Відомство назвало повідомлення про злив даних фейком і запевнило, що дані українців у безпеці.
Як розповіли в Мінцифрі, тестування відбувається в окремому, ізольованому середовищі, без зв’язку з реальними реєстрами. А доступ, як каже відомство, мали лише нотаріуси, які зобов’язані дотримуватися нотаріальної таємниці. Ідеться про близько 2000 нотаріусів, які з 3 до 16 вересня випробовували нову систему.
Мін’юст також відреагував. Там наголосили, що «доступ до системи е-нотаріат мають винятково чинні авторизовані нотаріуси, які працюють із реєстрами у своїй щоденній діяльності», і нагадали, що «обов’язок збереження нотаріальної таємниці діє для нотаріусів, незалежно від того, чи йдеться про промислове, чи тестове середовище».
У Мін’юсті не пояснили, чи підписували зобов’язання не розголошувати відповідну інформацію інші особи.
Виникає запитання, чи мали доступ до тестової системи розробники, донори, організатори та технічні працівники? З відповідальністю нотаріусів усе зрозуміло. А от яка може бути відповідальність у цих людей?
Бо ті ж самі дані (навіть тестові), хтось у цю систему повинен був якось вивантажити, тестувати систему на навантаження й адмініструвати? Не могли ж це робити також нотаріуси (хоча хто його зна).
Стаття 8 профільного закону чітко визначає нотаріальну таємницю як сукупність відомостей про особу, її майно, права й обов’язки, отриманих під час нотаріальних дій.
Обов’язок її зберігання поширюється на нотаріусів, помічників, свідків та осіб, які дізналися про неї у зв’язку зі службою. Якщо вони раптом щось порушили, то несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність.
Однак у тому ж самому законі відсутні конкретні санкції за витік у цифрових системах. Скажімо, якщо витік стався під час тесту державної платформи, то відповідальності можна уникнути, списати її на технічні помилки, наприклад.
Тож який висновок? Він простий. Спочатку — чітке й сучасне законодавство, потім — переніс аналогових процесів у цифрову реальність. Бо інакше можуть виникати такі казуси.
