💳 Trustee Plus: розраховуйся криптою за допомогою платіжної картки. Ліміт: 50 000 євро 🚀
Вікторія ГорбікСтартап
8 травня 2024, 09:00
2024-05-08
«Є стартапи, в які вклали багато грошей, а потім це виявилось бульбашкою». Ексклюзивне інтерв'ю з ексдиректором USF Павлом Карташовим
Протягом 5 років від початку роботи Українського фонду стартапів (USF) посаду директора обіймав Павло Карташов, але днями стало відомо, що Павло залишає посаду керівника. Більшість стартаперів сумують та дивуються, злостивці потирають руки, а спільнота загадується над питанням, що ж буде далі з фондом.
Павло Карташов в ексклюзивному інтервʼю для dev.ua розповів про поточний стан фонду, свої подальші плани та поділився порадами для стартаперів у буремний час.
Протягом 5 років від початку роботи Українського фонду стартапів (USF) посаду директора обіймав Павло Карташов, але днями стало відомо, що Павло залишає посаду керівника. Більшість стартаперів сумують та дивуються, злостивці потирають руки, а спільнота загадується над питанням, що ж буде далі з фондом.
Павло Карташов в ексклюзивному інтервʼю для dev.ua розповів про поточний стан фонду, свої подальші плани та поділився порадами для стартаперів у буремний час.
Про Український фонд стартапів
Український фонд стартапів (Ukrainian Startup Fund — USF) допомагає інноваційним проєктам та технологічним стартапам залучити кошти на ранніх етапах та запустити власні проєкти.
Фонд створений у листопаді 2018 році за ініціативою Міністра фінансів України. Датою початку його роботи можна вважати 11 липня 2019 року — день, коли відбувся офіційний запуск фонду і призначено Наглядову Раду. У грудні 2019 року фонд розпочав прийом заявок на отримання фінансування. На початку 2023 року — перейшов до сфери управління Міністерства цифрової трансформації.
За ці 5 років Фондом було видано грантів на понад $16 млн грантів, зокрема завдяки фінансовій підтримці партнерів. Також організовано делегації на 36 глобальних телевиставок для понад 330 стартапів. Запущено кластер підтримки Defense Tech розробок Brave1. Проведено понад 345 заходів та інших подій.
USF видає гранти, як з власних коштів фонду, так і співпрацюючи з іншими донорами, зокрема, американськими фондами GIST, CRDF, WNISEF, німецьким GIZ, Європейською інноваційною радою (EIC) тощо. Крім того, на сьогодні USF реалізує багато програм у школах та університетах, зокрема, разом зі стартап-інкубатором YEP, де вже котрий рік поспіль реалізує програму «Підприємницький університет». Тут студенти, які бажають розвивати підприємницькі скіли, але не мають економічного бекграунду і відповідних дисциплін у своїй програмі навчання, можуть отримати базові знання з підприємства. Інша подібна програма, яка пропонує безплатні навчальні програми з підприємництва та фінансової грамотності для молоді реалізується українським офісом міжнародної мережі Junior Achievement, в якому Павло Карташов представлений як член наглядової ради.
Про роботу в USF
Усіх цікавить, чому ви після майже пʼяти років беззмінного директорства, полишили посаду. Розкажіть про роботу в фонді і про те, чому вирішили піти.
Насправді ніяких сенсацій немає. Згідно з законодавством, контракт із директором укладається на термін до 5 років. Мене було призначено ще до офіційного запуску фонду, спочатку в Міністерстві фінансів, а далі в Мінцифрі.
Фонд має організаційно-правову форму, максимально наближену до державної установи. Оскільки USF не є бюджетною установою, це дає певні переваги щодо безперервності фінансування програм, яке не прив’язане до певного бюджетного року, а всі процедури та операційна діяльність відбуваються згідно зі статутом. Можна сказати, що у фонді присутні основні елементи корпоративного управління, де більшість питань делеговано Наглядовій раді фонду. Зокрема, Наглядова рада затверджує річний бюджет, структуру та штатний розпис, а також вносить кандидатуру директора на розгляд органу управління (зараз це Мінцифри), яким у подальшому й приймається рішення про призначення. Звільнення відбувається в такому ж порядку.
Павло Карташов, ексдиректор Українського фонду стартапів (Фото з особистого архіву)
Штатною структурою фонду передбачена посада директора, на якій я працював повний робочий день як звичайний найманий співробітник. Єдине, що з директором укладається окремий контракт, в якому прописуються всі умови діяльності і роботи.
Зараз я підійшов до фіналу свого 5-річного періоду.
Якщо говорити щодо подальших планів, чи варто мені продовжувати — я багато міркував, але 5 років — це доволі багато, особливо враховуючи, що це державна компанія. У нас було безліч викликів з моменту заснування і зараз фонд — інституція з дуже міцним інституційним фундаментом. А мені саме час подумати та подивитися в сторону нових проєктів та викликів.
І про зарплату можете розказати? Як вона корелюється відносно показників CEO на IT-ринку?
Зарплата не є секретом. Хоча порівнювати її скоріше доречно не з IT-компаніями, а з подібними фондами, наприклад, Фондом підприємства чи програмою Конкурентоспроможна економіка України USAID, де здійснюються схожі функції. У середньому я отримував приблизно 140 000 грн на місяць.
Що було найскладнішим для вас під час роботи в фонді?
На кожному етапі були різні виклики. На запуску взагалі була невизначеність послідовності дій, оскільки стояла задача запустити першу грантову програму вже в 2019 році і все треба було робити одночасно будувати організаційну структуру, підготувати грантову програму, забезпечити прозорий відбір та в подальшому повністю моніторити використання коштів. І тут на кожному етапі виникають окремі виклики: набір експертів за кожним напрямком, оцінювання, цільове використання коштів, звітування тошо. Тому ми з першого дня почали будувати електронну платформу, де все це можна було б реалізувати зручно та прозоро.
Павло Карташов, екс-директор Українського фонду стартапів (Фото з особистого архіву)
Ця платформа функціонує сьогодні, на ній щороку додається додатковий функціонал, зокрема, подаються заявки, відбувається оцінювання експертами, здійснюється комплайенс проєктів та в подальшому моніторинг виконання договорів профінансованих проєктів, загалом — там зібрана вся інформація по кожному проєкту. У будь-який час до системи можуть підключитись члени наглядової ради, щоб, наприклад, подивитись дашборд виконання проєктів або переглянути оцінювання експертами будь-якого з проєктів.
І звісно треба звернути увагу на те, що деколи викликає посміх стартапів: USF розпоряджається державними коштами, тому навіть якщо 200 гривень буде витрачено неправильно, ці кошти підлягають поверненню. Наприклад, інколи було таке, що стартапи під грант відкривають окремий рахунок і випадково, наприклад, в ресторані розраховувались не тією карткою. Ми розуміємо, що це банальна помилка, але ці кошти підлягають поверненню через нецільове використання. І перевіряючим органами такі випадки розглядаються саме з цієї позиції.
Фактично на сьогоднішній день зі всіх наданих фондом грантів було тільки два кейси, коли компанії не погоджувалась з висновками моніторингової комісії, зокрема, щодо цільового використання коштів, і питання доводилось вирішувати в досудовому або в судовому порядку. Назву не можу розголошувати, бо все ще триває розгляд.
Тож я вважаю, що для такої кількості стартапів (за 5 років було підтримано 739 проєктів) це означає, що нам вдалося налагодити систему, яка працює ефективно.
У вас є місце роботи, де вас чекають, чи відхід із фонду — це рішення «в нікуди»?
Є багато задумів, які ми у фонді не змогли реалізувати, тому що фізично на це не було часу. Але є багато партнерських проєктів децентралізованих, екосистемних, до яких я планую долучитись.
Мене захоплює сфера стартапів, технологій та інновацій. Я вважаю, що ми в USF зробили дуже багато з точки зору залучення іноземних компаній, корпорацій, стейкхолдерів, інституційних гравців в Україну і мені б хотілося продовжувати працювати в цьому напрямі.
В мене немає власного стартапу чи бізнесу. Можливо, я колись створю свій проєкт, але на сьогоднішній день я працюю в екосистемі і долучаюся до багатьох ініціатив, які мені імпонують, які фактично співзвучні або аналогічні тому, що я робив останніх п’ять років.
Павло Карташов, екс-директор Українського фонду стартапів та міністр оборони Британії (Фото з особистого архіву)
Розкажете подробиці?
Не важливо, як вони будуть називатись, але це точно будуть великі екосистемні проєкти.
У вас є політичні амбіції, чи можливо вас кликали зайняти місце у владі?
Я ніколи в політиці не був і поки що не планую.
Мені здається, для політики треба мати певний бекграунд, і це доволі тонка річ. Мені більше імпонує технологічний сектор, сектор інновацій. І немає значення — громадська організація чи державна установа — фактично, ціль одна та сама — пошук і підтримка винахідників.
Чи ставили перед вами якісь метрики KPI, коли ви прийшли у фонд, та чи досягли ви цих показників?
Єдині критерії, які мені озвучили на нараді, коли я тільки почав працювати у фонді, — вивчити закордонний досвід і зробити ще краще. Ми дослідили діяльність понад 20 світових фондів і, обираючи інструменти підтримки в USF, вирішили лише видавати гранти, без входження в капітал. Хоча така можливість й розглядалась на більш пізньому етапі вона не була реалізована через ряд причин. Насамперед це пов’язано з тим, що на сьогодні законодавством України не передбачено процедури оцінки стартапу на етапі входження в капітал або виходу з нього. Бо немає метрик, за якими можна було б оцінити ринкову вартість такого бізнесу. Тож, ми вирішили, що якраз грантова підтримка на ранніх стадіях буде працювати максимально ефективно.
Щодо оцінки моєї діяльності, то, на мій погляд, тут логіка проста — залучення позабюджетних коштів. Звісно, на початку роботи фонду значної довіри від міжнародних партнерів не було, але зараз на шостому році діяльності нам вдалось залучити вже більше $15 млн для реалізації грантової діяльності з фондом готові співпрацювати міжнародні партнери, донори, уряди інших країн, нас запрошують у великі екосистемні проєкти. Це і є один з ключових показників KPI моєї діяльності.
Павло Карташов, екс-директор Українського фонду стартапів (Фото з особистого архіву)
Іншим, звичайно, найголовнішим показником для будь-якої державної компанії, є відсутність зловживань, прозорі та зрозумілі процедури, щоб система працювала незалежно від прізвища директора, головного бухгалтера або ще когось. Саме так тепер працює фонд. Система зараз рівновіддалена, є експертиза та рішення по відбору, на які я не маю впливу.
Звичайно, були кейси зі скаргами стартаперів, невдоволених оцінкою, але кожен з них ми розбирали індивідуальною, таких кейсів було не дуже багато.
Що змінилось у методиці відбору стартапів із початку роботи фонду?
Спочатку підхід був такий, що кожний стартап міг подавати нескінченну кількість заявок. Це спричинило певні складнощі, бо, отримавши відмову, люди знов подавали одну і ту саму заявку, маючи надію, що вона «проскочить». Пізніше ми змінили підхід і тепер заявку можна подати лише тричі на рік. Водночас залишаються заповненими лише базові дані, а все, що стосується проєкту, потрібно перезаповнити, щоб у стартапі дійсно врахували всі попередні зауваження.
Експертиза оцінки стартапів дуже індивідуальна, і ми розуміємо, що іноді, можливо, не завжди об'єктивна, але сама система працює універсально та прозоро.
Павло Карташов, ексдиректор Українського фонду стартапів (Фото з особистого архіву)
Ви працюєте фактично в державній установі, чи стикалися ви з корупцією під час своєї роботи?
Було таке, що дехто зі стартапів звинувачував нас у непрозорому відборі й називав це корупцією. Але тут треба розуміти, що оцінювання і відбір на будь-якому етапі завжди можна перевірити, а з позиції керівника це ризики відповідальності, зокрема адміністративної і кримінальної. І будь-який керівник не піде на ці ризики, коли на кону стоїть його репутація, свобода і життя. Тому ми надавали всі коментарі щодо експертів, оцінок і зауважень щодо відбору, в тому числі публічно, а деякі випадки розглядалися на засіданнях Наглядової ради фонду.
Скільки коштів фонд роздав за 5 років і чи оцінювали ви ефективність цих вкладень?
У цілому через фонд, або за партнерськими програмами фонду, було видано грантів на суму близько $16 млн.
Знов зауважу, є кошти статутного капіталу фонду, а є донорські — окрема частина проходить транзитом через фонд, за окремими програмами ми здійснюємо лише операційний процес відбору. Зважаючи на обмежені фінансові можливості держави, ми намагаємося максимально залучати альтернативні джерела позабюджетних коштів.
Зокрема, з позабюджетних коштів зараз у фонда діє дворічна програма $12 млн на стартапи Deep-Tech. Також діє програма фінансування для проєктів на ранніх стадіях за фінансової підтримки Western NIS Enterprise Fund на суму $2,5 млн., яка в разі успішної реалізації може бути продовжена. Крім того, на стадії завершення перебуває програма «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», яка співфінансується Європейським Союзом та Урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, сума фінансування вже досягає близько 1 млн євро. Крім того, на військові розробки на цей рік бюджетом передбачено 1,5 млрд грн.
Ефективність виданих грантів ми оцінюємо через призму залучення подальших інвестицій, і це також один з KPI, але вже для стартапів. На сьогодні вони підняли сумарно в 6 разів більше інвестицій, ніж отримали у вигляді грантів. Це гроші в екосистему, в розвиток економіки України, з них платяться податки в бюджет країни і розвиваються молоді компанії.
А щоб виміряти загальний ефект — треба почекати кілька років і, коли в нас зʼявляться кілька єдинорогів, це і буде та мета, до якої ми прагнемо.
Також фонд активно розвиває корпоративні інновації — планується делегація на Plug & Play Summit в червні цього року, до якої доєднаються не лише українські стартапи, а й великі корпорації. Також команда фонду (частково яка працює зараз, частково колишні співробітники) була дотична до розробки концепту R&D-центру, який буде вміщувати різні департаменти та лабораторії, зокрема, прототипування (зокрема 3D-друку), механічної обробки, оптики, біохімії, електроніки тощо, разом із зонами для відпочинку та для проживання на короткий термін. Це проєкт на кілька мільйонів доларів, але першу стадію можна було б запустити за невеликі гроші у декілька сотень тисяч доларів. У планах — повернутися до цього проєкту, знайти партнерів і розпочати його поетапну реалізацію.
Запуск seeds of bravery — проєкт на 20 млн євро від європ інноваційної ради (Фото з особистого архіву Павла Карташова)
Як буде функціонувати Фонд після вашого вашого відходу?
Мені важко сказати, що зміниться. На сьогоднішній день є міцна інституційна база, є люди, які це все забезпечують. І мені здається, що всі можливості для зростання та масштабування точно є.
Про український стартап-ринок
Розкажіть про напрями інвестицій, які зараз цікавлять інвесторів, і як змінився фокус інвестицій за останні 5 років.
Якщо говорити просто про індустрію стартапів, то звичайно на сьогоднішній день в Україні фокус один — це military-tech і всі рішення, які допомагають армії та громадянам перемогти у війні. Але поряд із цим DeepTech — це фокус Європейського Союзу, зокрема штучний інтелект, кібербезпека та дуже багато іншого. Загалом, після мілтеку можна впевнено сказати, що глобальні та українські тренди йдуть паралельно.
За якими критеріями інвестори та експерти обирають стартапи, яким дати кошти на розвиток?
У нас є загальний підхід, який застосовується до будь-якого стартапу, незалежно від індустрії. Базових критеріїв 5: продукт, ринок, команда, технологія і бюджет проєкту. У кожній категорії є своя система оцінки. Але питання в першу чергу в тому, у якій програмі стартап бере участь, бо в різних програмах є різні фокуси, можуть бути додаткові критерії або їх може бути менше. Зокрема, є цікавий підхід, згідно з яким успіх будь-якого проєкту на ранній стадії — це на 70% люди. Якщо у стартапу є команда, яка реалізувала до цього 2-3-5-10 успішних кейсів, можна навіть не розповідати про суть проєкту детально, їм дадуть кошти і скажуть, що ми цю команду знаємо, вони зроблять будь-що. Або, наприклад, якщо говорити про додаткові критерії, у програмі GIZ важливо, щоб підприємство було експортоорієнтованим та мало інноваційну складову.
Павло Карташов і директор американського фонду CRDF (Фото з особистого архіву Павла Карташова)
Взагалі ми у фонді максимально перейняли міжнародний досвід і максимально використовували підхід венчурних фондів, для того щоб після нас стартапам було максимально зручно залучати кошти в подальшому.
А є стартапи, яким би ви ніколи не давали кошти і чому?
У нас є певні заборони, які сформувалися після консультації зі Світовим банком, Зокрема, наркотики, зброя і все, що не підпадає під категорію «Технічна допомога». Але цей підхід не застосовується до проєктів military-tech.
Можете поділитися найуспішнішими стартапами, які вийшли «з-під крила» Фонду?
Тут одразу важливо визначити, що таке успішність. Чи це кількість залучених коштів, чи це фактично впізнаваність бренду, за допомогою якої стартап може злетіти в один момент.
Наведу декілька успішних на мій погляд кейсів:
Esper Bionics — біонічний протез, цей проєкт був із нами в Японії і викликав великий ажіотаж, а також в Лас-Вегасі ще до початку повномасштабного вторгнення. Вони були на обкладинці Time. І все це зараз не тільки про гроші, а про впізнаваність бренду.
Releaf Paper — унікальна технологія виготовлення паперу з опалого листя. Вони отримали грант в USF, здається, з третього разу, але зараз вже залучили 1 млн євро від Єврокомісії і 35 хвилин промови Урсули фон дер Ляєн в Верховній Раді було присвячено цьому стартапу. Цей проєкт довго розхитувався, але зараз швидко злетів, є впізнаваним і залучає інвестиції.
Finmap — сервіс обліку грошей для сучасного бізнесу, який влітку 2023 року в новому раунді інвестицій залучив 1 млн євро.
Carbominer — український hardware-стартап, що розробляє технологію отримання вуглекислого газу з повітря, отримав вже сумарно 2,5 млн євро, з яких 1,5 млн євро від EIC Accelerator Fund.
Airlogix — стартап з напрямку military-tech, вони вже залучили $1,5 млн, зараз рейзять наступний інвестиційний раунд.
Тобто успішність не завжди вимірюється грошима. Але, звичайно, глобальна мета — це перший мільярд та стати єдинорогом.
Зараз серед випускників USF юнікорнів поки не має, але я думаю, що треба почекати ще кілька років, і ми про них дізнаємось.
Павло Карташов (праворуч) і президент європейської інноваційної ради (в центрі) (Фото з особистого архіву Павла Карташова)
Під час бесіди зі стартаперами мій колега стикнувся з конфліктом інтересів, зокрема, стартап Portal отримав $25 000 від УФС у вересні 2020 року, тобто в момент, коли Уляна Автономова одночасно працювала в стартапі, і значилася суддею для цього стартапу. Як цього можна було уникнути і чи були інші подібні кейси?
Насправді ніякого конфлікту там не було. Так, дійсно, Уляна була і є нашим експертом. Конфлікт виникає тільки тоді, коли експерт оцінює той стартап, до якого має якесь відношення. Звичайно, у нас більшість експертів з екосистеми, вони так чи інакше мають відношення до стартапів, або консультують їх, чи інвестують. Я перевіряв цю заявку, її оцінювали Харламов і Примаченко. Автономова не оцінювала цей стартап. Її не було у складі журі, або, якщо була у журі фізично, то саме цей стартап Уляна не оцінювала.
Ще раз зауважу — ми завжди розбираємо кожен конкретний спірний кейс. У нас є близько 200 експертів і фактично за цей час пройшли кілька тисяч стартапів. Звісно, щоб уникнути подібних ситуацій, ми робимо комплаєнс заявок, але повний застосовується тільки до тих, які вже безпосередньо відібрані й готові до фінансування. Бо на першій стадії перевірити всіх немає фізичної можливості.
Павло Карташов (праворуч) і посол Франції (ліворуч) (Фото з особистого архіву Павла Карташова)
Крім того, відповідальність за конфлікт інтересів також лежить на самих експертах. Будь-хто з них на етапі затвердження підписує меморандум, в якому зазначено, що у разі потенційного, реального або будь-якого іншого конфлікту інтересів, він/вона має повідомити про це фонд і відмовитися від оцінювання такої заявки, щоб унеможливити будь-який вплив на прийняття рішень. Звичайно, як я кажу, все таємне колись стає явним.
В екосистемі стартапів виявити конфлікт будь-кого з будь-ким — це питання часу. Приховати нічого тут не вдасться.
У нас були випадки, коли експерти самі відмовлялися від оцінювання через дотичність до стартапу. А також були і скарги, і публічні звинувачення, які ми перевіряли в кожному конкретному випадку, вся інформація зберігається в системі.
До речі, аналогічна ситуація і з інтелектуальними правами. У договорі між фондом і кожним стартапом є застереження, де стартап підтверджує, що вони не порушують авторські або будь-які права інтелектуальної власності третьої сторони. Якщо буде доведено інше, то всі грантові кошти в рамках договору підлягають поверненню. У нас був лише один кейс, коли ми отримали скаргу від компанії, де раніше працювала стартаперка. Вона зробила проєкт зі схожої технології, залучила інвестиції, проєкт став успішним, і попередній роботодавець звернувся до суду. Ця компанія направила скаргу фонду щодо грошей, які видали дівчині, але рішення суду, яке доводить їхню правоту, не було — таке рішення до фонду в подальшому не надходило. Лише за його наявності ми ініціюємо процес повернення коштів.
Ще в серпні 2020 року державний Український фонд стартапів і Міністерство молоді та спорту підписали Меморандум про співпрацю. А перед початком повномасштабного вторгнення йшла мова про вивід інвестиції у спортивні стартапи на новий рівень. Що відбувалося потім у цьому напрямі?
Ми активно намагалися розвивати різні напрями і фактично в кожній галузі у нас був партнер, не лише в міністерствах, а й серед компаній. Але тут питання в тому, що в фонді працює не так багато людей. Дуже часто ми виступаємо інституційним партнером, намагаємося об'єднати команди та компанії, щоб на нашій базі, зробити той чи інший проєкт, тому що у фонду є доступ до стартапів та донорів. Тоді ми підтримали івенти Мінспорту, долучились до їхньої ініціативи. У них було заплановано створення акселератору і ми провели декілька спортивних хакатонів.
Павло Карташов та посол США (Фото з особистого архіву Павла Карташова)
Я не можу сказати, наскільки багато спортивних стартапів зараз, бо статистика по новим програмам фонду буде, коли вже відбудуться всі відбори, але вони точно є. До того ж зараз дуже багато проєктів, пов’язаних з реабілітацією, зокрема, і для військових. Назвати їх спортивними важко, але вони повʼязані зі здоровʼям і також підпадають під наше визначення цього треку.
У січні 2021 року ви назвали кіберспорт — одним із найбільш перспективних напрямів для інвестицій в інновації майбутнього року. Трохи більше, ніж за рік після вашої заяви на нас напала росія. Але кіберспорт залишається на підйомі. А на сайті USF значаться лише три стартапи, і то зі сфери геймінгу (платформи Organization.GG, StanPass та фешн-гра SUITSME), а не кіберспорту. Чи були інші стартапи в цьому напрямі, які не отримали кошти з якихось причин? І чому на вашу думку цей напрямок не отримав розвитку в USF?
Тут все дуже просто — почалася війна і всі програми були зупинені в першу чергу через обмеження фінансування. У перший рік повномасштабного вторгнення ми взагалі більшість своїх коштів перенаправили у військові облігації. Зараз фонд відновлює всі програми фінансування. Тому я впевнений, що точно заявки будуть зокрема й по кіберспорту.
З початком великої війни активність фонду дещо впала. натомість з’явився альтернативний проєкт, який активно пушить Мінцифра і Федоров — Brave1. Чи не став він конкурентом USF? І чи були у фонда обмеження щодо інвестицій у мілітарі-тех.
Ні, тому що це фактично військові технології. До того їх в нас не було і Brave1 навпаки доповнив USF. І на сьогоднішній день military-tech, напевно, найбільш затребуваний трек.
Претензії до USF
Стартапери висловлюють велику вдячність фонду і вам особисто. Але є й певні претензії. Давайте коротко по них пройдемося. Перше — це звітність та документообіг — дуже багато стартаперів у бесіді з нами скаржилися, що це значно ускладнює роботу, а інколи потребує окремої людини, яку потрібно залучати. Чи не розглядалось питання спрощення процедури.
Звичайно, ми намагаємося враховувати всі претензії — з початку роботи фонду пом’якшили умови, відкорегували прохідний бал. У перший рік грантову програму ми міняли разів 10.
Конкурсна система, суддівство, експертність і фідбек — підхід суддів до вибору також інколи викликає здивування в стартаперів (джерела тут та тут). Розкажіть, як проходив процес вибору судей, чи повинні вони давати фідбек стартапам, які не пройшли відбір, хто за цим слідкує.
На початку роботи статистика у фонді була така, що ми фінансували кожну 25-ту заявку. Це означає, що 24 стартапи могли б дати мені і діяльності фонду негативну оцінку, а кожен 25-й сказав би, що ми молодці. У нас були кейси, коли одному і тому ж стартапу при оцінюванні експерти в їхній галузі ставили по одному і тому ж критерію: один — 5 балів, а інший — 1 бал. Той випадок ми точно розглядали на наглядовій раді, бо фактично оцінка є субʼєктивною. Але зазвичай ми даємо стартаперам можливість подавати заявки ще раз, коммунікуємо з ними, уважно вивчаємо оцінки.
Той же приклад з Releaf Paper показує, що ми не ідеальні, але система працює прозоро і зрозуміло.
У грудні 2021 року, коли я розмовляла з деякими стартаперами, то вони тоді говорили таке слово, як корупція в фонді, зокрема, яка маскувалась під консультаційні послуги за підготовку стартапів. Що ви можете сказати з цього приводу. Чи надходили вам такі скарги. Чи були ви в курсі подібних ситуацій і як на них реагували.
Ми це декілька разів обговорювали і комунікували зі ЗМІ і логіка тут наступна. Ми багато разів говорили стартаперам — краще, ніж ви, ваш проєкт ніхто не пояснить. У нас навіть зʼявився фаундер-пітч, тобто засновники мають записати коротке відео про свій проєкт. Чому? Тому що, якщо засновники не можуть описати, значить це або не їх проєкт, або вони самі не знають, що вони роблять. Насправді є багато людей, які допомагають в написанні заявок у фонд, ми про деяких знаємо, але очевидно це не підтримуємо. Але, по великому рахунку, моніторити це все ми не можемо і заборонити запросити одноосібно в команду стартапу людину виключно для написання заявки також.
Корупційний складник виникає тоді, коли експерт, який фактично оцінює заявку, буде вимагати винагороду за оцінку. Але якщо консультаційні послуги пропонуються кимось з пулу експертів Українського фонду стартапів (хто не оцінює цей стартап), чому ні. Ніхто з експертів не бачить, хто оцінює той чи інший стартап. Більше того, для окремих експертів менторство — професійна діяльність.
Павло Карташов (Фото з особистого архіву)
Під час однієї з аудиторських перевірок нам навіть висували зауваження, що експерти не мають права займатись своєю діяльністю під час роботи у фонді. Але в такому випадку у нас значна частина експертів відпаде. Тож єдина заборона — не можна оцінювати проєкт з яким ти пов’язаний. Усе інше — консультації, окей. Це нормально, в кожного своя експертиза — хтось якісно пише заявки, хтось якісно видає гранти. Для прикладу, у фонді є окремий фахівець, який займається виключно поданням заявок на європейські та інші гранти.
Про майбутнє стартапів
— Які виклики в поточних реаліях стоять перед українськими стартаперами
Перше, що спадає на думку, це бронювання та виїзд за кордон. Тобто, ті виклики, які стоять не лише перед стартаперами, а й хвилюють всіх громадян.
Друге — це залучення інвестицій. На нас зараз дивляться, як на країну, яка перебуває в стані війни, тому, звичайно, ризики підвищуються. Але тут скоріше питання також конкретного стартапу, його комунікація та інше, тому що в нас є кейси, куди інвестують дуже охоче.
Але якщо говорити також про розвиток, це той ризик, який впливає прямо на стартапи і стосується зародження повномасштабної екосистеми — недостатність R&D-центрів, недофінансування наукових досліджень, що потім можуть бути комерціалізовані.
Назвіть три ключові характеристики стартапу, які обов’язки має мати проєкт для залучення фінансування
Насправді це все дуже індивідуально. І є стартапи, в які фінансували теж багато грошей, а потім це виявилось бульбашкою. Але якщо розібратися, то треба:
Вміти правильно себе продавати, презентувати та пояснити суть свого проєкту кількома простими словами чи реченнями, є поняття elevator-pitch — те, що дуже поширено працює.
Збалансувати команду, щоб набір soft skills та hard skills дав можливість на кожній ділянці і на кожному напрямку проєкту втілити все, що задумано.
Пропрацювати ідею, щоб вона виглядала реалістичною, і структурувати діяльність стартапу, щоб, крім лозунгів, було видно системну і планомірну роботу, і навіть трохи «правильної бюрократії», яка допоможе згодом масштабуватись і втілити свою ідею в життя.
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)
