dev.ua взявся за вивчення діджиталізації різних міністерств України. Перше з них — Міністерство молоді і спорту, яке має для окремий технологічний напрямок і чиновників, які за нього відповідають. Розповідаємо як відомство входить до нової для себе техсфери.
Міністерство молоді і спорту має окремий діджитал-напрямок. З липня 2020 року його очолює Віталій Лавров, заступник профільного міністра з диджиталізації.
«В моєму підпорядкуванні є структурний підрозділ — сектор з питань реформування. Разом зі мною в ньому працює ще дві людини», — розповів чиновник dev.ua.
Це державні службовці, які більше займаються нормативним забезпеченням. Окрім завдань по цифровізації, до міністерства надходить велика кількість листів, яким потрібно приділяти увагу. В основному цим і займаються колеги Віталія.
«У нас є два ключових напрямки в роботі. Перший — створення та впровадження інформаційних систем. Другий — розвиток спортивних стартапів».
Співрозмовник пояснює, що інформаційні системи потрібні для забезпечення прозорості, ведення актуальної статистики, зручних інструментів для управлінських рішень, тощо.
Віталій додає, що всі норми прописані в документі про стратегію фізичної культури та спорту до 2028 року. Щодо спортивних стартапів, то один з інструментів допомоги для них — залучення аудиторії для тестування продуктів.
«Наприклад, стартапер зробив цікавий продукт. Він приходить і каже, що має ідею, але не має аудиторії. Ми допомагаємо в комунікації аудиторії і цифровими спортивними ініціативами».
З 2022 року міністерство починає активно рухатися в напрямку створення інформаційних систем. Тому що отримало на це кошти з державного бюджету — 32 млн гривень.
«У попередньому році у нас не було державних коштів. Ми працювали з бюджетним запитом, бюджетною декларацією. Це складний шлях».
Додає, що спочатку була розроблена стратегія, яку прийняв Кабмін і на її підставі працювали з бюджетним запитом. Після цього отримали кошти на 2022 рік.
В попередньому році міністерству допомагав проєкт TAPAS, який сприяв проведенню аудиту відкритих даних. Також він допоміг у розвитку онлайн–сервісу для присвоєння спортивних звань і реєстру спортивних споруд. Зараз міністерство знаходиться на порозі впровадження нових розробок.
«Найголовніший проєкт — електронний паспорт спортсмена, який складається з кількох компонентів».
Це — електронний календарний план, який являє собою систему керування змаганнями. Також сюди входять реєстр спортивних організацій, кадровий реєстр і система адміністрування спортивної медицини.
Побудова зв’язків між цими частинами дозволить бачити історію взаємодії по усій спортивній галузі. Сьогодні тривають проєктні роботи. Над самою формою електронного паспорту ще думають. Віталій каже, що це точно буде персональний кабінет.
У вересні 2020 року кіберспорт в Україні визнали офіційним видом спорту. Профільне міністерство не хоче ігнорувати цей «некласичний» напрям. А тому планує в 2022 році провести аналітичну роботу у цьому напрямку.
«Ми хочемо з’ясувати як впливає розвиток кіберспорту на соціальну складову. Хочемо визначити ризики та можливі шляхи їх подолання. А також визначити можливості та шляхи їх досягнення».
Звіт хочуть зробити протягом 2022 року. Кошти на його проведення будуть шукати у донорів. Але розглядають варіант зробити його силами зацікавлених сторін: федерації кіберспорту та гравців ринку.
В серпні 2020 року державний Український фонд стартапів і Міністерство молоді та спорту підписало Меморандум про співпрацю.
«Об’єднатися з цільовим міністерством задля того, щоб вийти на новий рівень підтримки стартапів у сфері спорту», — говорив тоді Павло Карташов, директор УФС.
Ось про що домовилися:
— Спільна організація хакатону на спортивну тематику для пошуку найбільш цікавих ідей;
— Організація окремої інкубаційної програми для стартапів у сфері спорту;
— Проведення серії вебінарів щодо Грантової програми Фонду для спортивних стартапів;
— Організація окремого пітч дня на спортивну тематику;
— Підтримка акселераторів, які готові працювати зі спортивними стартапами, тощо.
УФС видає гранти, а Мінмолоді і спорту намагається «розкачати» спортивну нішу, мовляв «йдіть до Фонду, пітчіться та розвивайтеся». Тобто, проводить інформаційну і просвітницьку роботу.
«В жовтні–листопаді 2020 року ми провели спільний захід з УФС. Основне його завдання було подивитися хто є на ринку спортивних стартапів».
Гіпотеза виявилася вірною і відомство почало рухатися в цьому напрямку. Влітку 2021 року провели освітній буткемп. Віталій розповів, що хакатон, буткемп та інши ініціативи проходили в рамках партнерських відносин, без використання державних коштів. Міністерство домовлялося за приміщення для проведення і створення відеоматеріалів.
«На цей рік є 1 млн гривень на подібні івенти. Перший, скоріше за все, відбудеться у квітні. Він буде присвячений тому, щоб роз’яснити спортивній спільноті базові речі про стартапи і пояснити чому важливий їхній розвиток».
Одне з головних завдань, яке ставить перед собою міністерство — вивід українських стартапів на міжнародний рівень. В рамках цієї стратегії розпочалися перемовини з українським акселератором ISE, щоб відкрити програму «Спортивний трек».
«Наразі йде відбір заявок до цієї програми. Розраховуємо на її запуск на початку березня цього року».
Це початковий етап, але в міністерстві вже хочуть побачити пітчі наших спортивних стартапів, щоб потім вони виступали для іноземних венчурних фондів.
З понад 100 стартапів, які за 2 роки профінансував УФС, «спортивних» не так багато. В dev.ua нарахували всього 6:
— RunAn — спортивний трекер, який дозволяє знизити травматичність та підвищити ефективність бігу, за рахунок контролю техніки бігу. Грант на суму $25 000 виграли 23 червня 2020 року.
— Gymcerebrum — платформа штучного інтелекту з унікальним комп’ютерним зором, яка буде функціонувати на території фітнес-клубу як віртуальний тренер. Грант на суму $25 000 виграли 23 червня 2020 року.
— TenniRobo — інноваційний робот для настільного тенісу, який є професійним тренером, керованим за допомогою мобільного додатку. Грант на суму $50 000 виграли 28 серпня 2020 року.
— 12Climb — інтерактивний скеледром з тисячами трас, що керується смартфоном, а також додаток з можливістю відстежувати свої тренування. Грант на суму $25 000 виграли 7 червня 2021 року.
— Real Talk Sport — CRM web–система адміністрування змагань єдиноборств та діяльності спортивних федерацій. Грант на суму $25 000 виграли 26 серпня 2021 року.
— Junior F — спортивна платформа для дітей, шкіл та скаутів. Грант на суму $25 000 виграли 28 січня 2022 року.
Ми звернулися до кожного з них за коментарем як саме Міністерство молоді та спорту допомагає їм в розвитку. Ось що нам розповіли:
RunAn
Журналіст dev.ua звернувся CEO RunAn Євгена Михайлова із запитом як саме Міністерство молоді і спорту допомогло в розвитку його стартапу. Але на момент виходу матеріалу відповіді не отримав.
27 жовтня 2020 року на YouTube–сторінці міністерства з’явилося відео, в якому Євген Михайлов розповідає про свою розробку. «Те, що Міністерство молоді і спорту допомагає в цьому, це безумно круто. Тому що підтримка міністерства і держави дає додаткову мотивацію», — сказав він. Чим і як саме допомагає міністерство, стартапер не уточнив.
Це відео було випущене в якості промо до спортивного до вищезгаданого хакатону Sport and Entertainment Hackathon, яке організовували Мінмолоді і спорту та УФС в жовтні–листопаді 2020 року.
На сайті Фонду є окрема вкладка з його описом. Партнерами хакатону зазначені різні компанії і спортивні організації: від львівського ФК Рух до агентства з дослідження кіберспорту, компанії Esports. Генеральним партнером виступила компанія Parimatch Tech.
12Climb
Спортивний хакатон виграла команда стартапу 12Climb. «Тоді ми познайомилися з Віталієм Лавровим», — розповів Євгеній Козак, CEO стартапу 12Climb.
«Стартап отримав грошову винагороду в розмірі 30 000 грн від партнеру заходу — компанії Parimatch Tech. Крім грошей був цінний нетворкінг та PR», — зазначив Євгеній.
Про скелелазіння в Україні не багато знають, тому ми це використали як промо, додав стартапер.
Також 12Climb обговорював можливість через контакти міністерства зробити промо свого проєкту в інших країнах. Точних строків реалізації цієї ініціативи підприємець не знає. «Це була гіпотеза, поки що цього не робили. Спробуємо найближчі пару місяців. В цьому році ще не спілкувалися після свят», — підсумував стартапер.
TenniRobo
«Міністерство молоді і спорту до нас не зверталося», — сказав в коментарі dev.ua CEO TenniRobo Сергій Васильєв.
Він додав, що зараз стартап активно готується до запуску на платформі Kickstarter. А тому на сьогодні навряд чи компанія могла б чимось допомогти Мінспорту. Підприємець каже, що комунікація з відомими спортсменами компанія і так має.
«Все залежить від місії стартапу. Вихід на Kickstarter передбачає особисту відповідальність. Тут тобі людина або довіряє і допомагає, або жодне міністерство не допоможе її цього зробити», — підсумував співрозмовник.
Gymcerebrum
Журналіст dev.ua звернувся з запитом на офіційну сторінку стартапу в Facebook. На момент виходу матеріалу відповіді не отримав. Також зателефонував за робочим номером, вказаним в цій соцмережі. Номер виявився недійсним. Головна сайту Gymcerebrum сьогодні виглядає так:
Real Talk Sport
«Про те, що держава допомагає фінансувати стартапи, я дізнався від Віталія Лаврова. Він з колегами організував спортивний хакатон, у нас вже була розробка і нас запросили на цей захід», — розповів dev.ua Артур Булигін, CEO стартапу Real Talk Sport.
На хакатоні були різні експерти, в тому числі представники УФС. Команда підприємця подала свою заявку на грант від державного фонду і отримала фінансування.
«Є така організація Sport Tech Hub UA. Вона разом з Мінмолоді та спорт, грубо кажучи, збирає всі спортивні стартапи „під одне крило“ і допомагає в подальшому».
Підприємець каже, що це різна експертиза: комусь отримати перший грант, для когось — допомогти вийти на міжнародний ринок чи загалом експертними знаннями.
Артур Булигін був знайомий з Віталієм Лавровим і до хакатону: останній очолює київську організацію бойового самбо, а стартапер паралельно являється керівником київської обласної організації панкратіону.
Junior F
«Міністерство будує екосистему для розвитку спортивних стартапів, створює клімат. А розвиток стартапа — місія засновників», — розповіла в коментарі dev.ua засновниця стартапу Junior F Олена Пшенична.
За її словами, наразі проєкт не потребує нічого, крім власного нетворку та повної технічної реалізації. На ринок України стартап не сфокусований, то ж співпраці з локальними інституціями не передбачається, додала Олена. Кошти від УФС планують витратити на доробку mvp і первинний маркетинг, підсумувала співрозмовниця.
Громадську організацію Sport Tech Hub UA створили минулого року декілька ентузіастів, пов’язаними зі спортом та технологіями. Таким чином не лише УФС допомагає міністерству розвивати співпрацю зі спортивними стартапами.
«Я понад 8 років в IT, з них вже 4 в спорттех напрямку. Проекти будувала і як зовнішній консультант, і працюю над власними (один з них стартап Junior F — ред.)», — розповіла dev.ua Олена Пшенична, одна із засновниць Sport Tech Hub UA.
Зв’язки в міжнародному спорттехнетворку та досвід у створені технологічних проєктів приводили до Олени велику кількість проєктів.
«Нетворк в Україні був неоднорідний і тому ми вирішили якимось чином об’єднати галузь –заходами, просто зустрічами. Саме тому існуємо у формі громадської організації».
Sport Tech Hub прийшов до Міністерство молоді та спорту і розповів про плани розвитку спортивних стартапів, після цього підписали меморандум про підтримку. Наступним був акселератор ISE, з яким запланована спільна акселерація.
«ГО несе соціальну роль і не заробляє на своїй діяльності. Ми готуємо декілька запитів на гранти для підтримки стартапів від міжнародних організацій. Якщо ви спортивний стартап, ви можете безкоштовно отримати консультацію і рекомендації».
Серед головних цілей — розвиток та навчання спорттех стартапів та допомага у виході на міжнародний рівень. У власному списку Олени понад 50 стартапів, яким за останні 2 роки вона допомогла реалізувати різні частини бізнесу — від створення маркетингової стратегії до налагодження партнерств і створення MVP.
За словами засновниці Sport Tech Hub UA, зараз паралельно відбувається понад 30 консультацій зі спортивними стартапами, в основному питання з розвитку та продажів.
«Я буду дуже радіти, коли якийсь український проєкт стане зіркою міжнародного масштабу. Поки що в Україні немає активних бізнес-янголів саме в спорттех».
Активним розвитком хабу Олена сподівається привернути увагу інвесторів. «Тема спорт хабів розвинута в світі і сподіваюсь, що наш хаб буде також вагомим світовим гравцем», — підсумував експертка.
«Згідно стратегії є завдання по допомозі розвитку спортивних стартапів, але немає робочих рук. Тому ми залучаємо громадські організації», — розповів Віталій Лавров.
Каже, що Sport Tech Hub UA вийшов на нього через спільних знайомих зі сфери спортивних технологій. І що допомога цієї ГО безкоштовна.
Відповідно до штатного розкладу в Міністерстві молоді та спорту функціонує відділ господарського та інформаційно-технічного забезпечення. Про це dev.ua в грудні 2021 року розповіла пресслужба міністерства.
До його завдань відносяться організаційно-методичне керівництво та контроль за роботою персоналу в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТСМ) Мінмолодьспорту та організація з розробки структури ІТСМ.
Якщо говорити простіше, в міністерстві є посада 1 системного адміністратора. Для порівняння, в Міносвіти працює 5 айтішників, Міністерстві закордонних справ — 17, в Мінекономіки — рекордні 34.
«Наразі посада головного спеціаліста з інформаційно-технічного забезпечення та технічного захисту інформації цього відділу вакантна», — йдеться у відповіді Мінмолодьспорту.
Технічна вакансія і станом на лютий 2022 року залишається відкритою, розповів Віталій Лавров. Головна причина — низька зарплатня. Чистий оклад складає 10 600 грн, разом з бонусами сума може сягнути близько 17 000 грн. Але після вирахування податків, спеціаліст отримає близько 12 000 — 13 000 грн.
«Під час кібератаки 14 січня сайт міністерства постраждав незначно. Він був відновлений в одноденний термін. Оскільки у нас інформаційний сайт, то ніяких персональних даних з нього не могло зникнути», — розповів Віталій Лавров.
Чиновник додав, що поява інформаційних систем передбачає їхній захист. Саме тому міністерство підписало меморандум з Міжнародним університетом кібербезпеки. До того ж позиція одного айтішника не дозволяє в повній мірі захистити систему.
«У нас одна ставка системного адміністратора. Наразі розширити штат неможливо. Тому ми залучаємо додаткову експертизу, щоб закрити ці завдання».
Сьогодні в Україні присутній певний був на диджиталізацію. Ми маємо профільне Міністерство цифрових технологій, державний додаток Дія та державний фонд стартапів. Всі ці речі пов’язані з президентством Володимира Зеленського, який, очевидно, вбачає в них певну важливість.
Міністерство молоді і спорту також не відстає від тенденцій і починає свій шлях в напрямку спорттех. Але здійснити повноцінний стрибок в діджитал не так просто. Причини різні — від «дири» в держбюджеті до олігархів і політичних ігор. Тому і виходить, що 1 вакансія айтішника одиноко пустує, а десь поруч пітчаться спортивні стартапи.
