Казахстанська IT-індустрія переживає проблеми через блокування урядом зв’язку, яке триває з 3 січня. Блокується робота месенджерів, мобільного та дротового інтернету. Останній включають час від часу, аби поширювати меседжі влади. Найбільше від інтернет-блокади постраждало місто Алмати.
Казахстанська IT-індустрія переживає проблеми через блокування урядом зв’язку, яке триває з 3 січня. Блокується робота месенджерів, мобільного та дротового інтернету. Останній включають час від часу, аби поширювати меседжі влади. Найбільше від інтернет-блокади постраждало місто Алмати.
Співробітники EPAM в Казахстані розповіли dev.by, як це впливає на графік роботи, як залагоджують справи з клієнтами й що буде з місцевим офісом у зв’язку з останніми подіями в країні.
За словами співрозмовників з EPAM, повноцінного доступу в інтернет в Казахстані немає з 5 січня. В цілому план такий: «Працюємо, поки є інтернет».
Офіси компанії є в Нур-Султані, Алмати й Караганді. Вчора, 10 січня, в цих містах з’явився інтернет і працював там вдень. В Алмати інтернет взагалі дали вперше за останні кілька днів, але близько 13:00 вже відключили.
«Сьогодні попрацював півдня, потім відключили інтернет», — говорить Ерлан (ім’я змінено).
Команда підключається через проксі, для Telegram також почали поширювати проксі-сервери, але вони придатні лише для обміну повідомленнями.
Клієнти поінформовані, що в Казахстані відключений інтернет, і місцева команда EPAM буде офлайн.
В цілому всі співчувають і бажають якнайшвидшого відновлення.
Один зі співрозмовників, Тимур (ім’я змінено), припускає, що темпи зростання чисельності співробітників скоротяться, і в майбутньому EPAM вже не буде так агресивно набирати працівників в Казахстані.
Також є припущення, що вже набраних співробітників незабаром релокують до більш спокійних країн, або ж релокантам надаватимуть перевагу.
За ці дні місцеві добре відчули, як багато повсякденних задач зав’язано на інтернеті. Це і робота, і оплата в магазинах, і отримання держпослуг, і дозвілля.
«У цьому плані ніби потрапив на 20 років тому назад», — ділиться Азамат (ім’я змінено).
На думку співрозмовників, айтішники (як і в цілому середній клас) в більшості були досить індиферентні до протестів. У них непогані умови праці й життя, тому не було необхідності виходити на мітинги. Вони просто спостерігають і продовжують працювати по можливості.
Зараз більшість місцевих просто в очікуванні, що представить із себе новий уряд. Також всі чекають, коли з Казахстану виведуть миротворчі сили ОДКБ: в більшості своїй всі насторожено до них ставляться.
Місцеві айтішники побоюються, що влада може почати сильніше закручувати «гайки»: продовжить блокувати неугодні сайти, переслідувати активістів тощо.
Але деякі хочуть бачити й позитивний сценарій: якщо Токаєв повністю зніме з постів попередню владу і змінить поточну політику в бік демократизації, то у Казахстану з’явиться шанс стати успішною державою.
«У будь-якому випадку, всі ці останні події відкотили Казахстан назад на десять років у розвитку», — говорить Тимур.
На його думку, Казахстан більше не зможе на колишніх умовах вести діалог з інвесторами, бо влада показала свою неспроможність за час цих подій і не змогла захистити не те що власність іноземців, а навіть свій мирний народ.
