В ранкових новинах ми дізналися, що на фоні розмов про можливе відключення Starlink в Україні та пошуку альтернатив, акції європейської супутникової групи Eutelsat зросли більш ніж втричі.
В ранкових новинах ми дізналися, що на фоні розмов про можливе відключення Starlink в Україні та пошуку альтернатив, акції європейської супутникової групи Eutelsat зросли більш ніж втричі.
Пройшов ще один день (середа, 5 березня), і от же ввечері акції супутникового оператора зросли ще в декілька разів — до 7,8 Євро за штуку. Капіталізація компанії дійшла до 3,7 млрд Євро (наприкінці минулого тижня вона ледь перевищувала 0,6 млрд).
Це просто феноменальний стрибок для компанії, вартість цінних паперів якої йшла донизу ще з 2021 року.
То що ж відбувається?
Чи дійсно європейський Eutelsat (і його супутниковий низькоорбітальний проєкт OneWeb) реальна альтернатива американському Starlink?
Тут самі за себе скажуть цифри, але не біржеві, а технічні.
Але спочатку важливий бек.
Низькоорбітальні флотилії супутників почали розбудовуватись не так давно. Їхня мета — надати якісну інтернет послугу, на хорошій швидкості, без затримки сигналу. Це реалістично зробити лише на низькій орбіті до тисячі кілометрів від Землі. Інакше затримка (latency) буде занадто великою.
Європейські супутникові компанії, такі як Eutelsat або SES, вже десятки років мають розвинені супутникові флотилії. Але проблема в тому, що їхня сильна сторона — це геостаціонарні супутники (саме з них надсилається сигнал на нашу супутникову ТВ-антену). Для телебачення швидкості вистачить, і затримка не так важлива. А от для інтернету супутники, які висять на відстані 36 тисяч км від Землі, — це буде навряд чи сучасний провайдер.
Так, окрім телебачення, геостаціонарні супутники як додаткову послугу роздають і інтернет. Але якість змушує бажати кращого.
Вдумайтеся: якщо середня latency з супутника Starlink — 20-40 мілісекунд, то з геостаціонарного супутника цей показник буде приблизно рівний 600 мілісекунд. Помітна різниця і в швидкості.
Тепер Європейський Союз хоче використовувати підрозділ OneWeb компанії Eutelsat як альтернативне європейське джерело швидкого широкосмугового доступу та замінити Starlink Ілона Маска.
Однак OneWeb має тільки приблизно 650 активних низькоорбітальних супутників, що обертаються навколо планети. І це — дуже мало, оскільки радіус дії у кожного LEO-супутника сильно обмежений його близькістю до Землі. Тож з такою кількістю навряд можна говорити про повноцінне покриття.
Якщо порівнювати це зі Starlink, то вже зараз його флотилія перевищує 7000 супутників. Тобто вона в 10 разів потужніше європейської.
Про швидке розширення флоту OneWeb говорити також не приходиться.
17 грудня 2024 року компанія Airbus Defence and Space уклала контракт з Eutelsat на створення нової партії супутників, поставка якої планується наприкінці 2026 року. Але мова тільки про 100 нових супутників. Це говорить нам про те, що на початку 2027 року у Eutelsat буде не 650 супутників, а 750.
Звісно, можуть бути ще контракти. Але загальноєвропейська концепція розвитку супутникового інтернету не каже нам про те, що він (розвиток) буде занадто стримким.
В ЄС є космічний консорціум. Він має назву SpaceRISE. Ключовим членом є Eutelsat. Цей консорціум повинен створити єдине європейське угруповання низькоорбітальних супутників IRIS², яке має бути введено в експлуатацію в 2030 році.
Проект оцінюється приблизно в 10,6 мільярда євро, причому державне фінансування становить близько 60% від загального обсягу. Зі свого боку, Eutelsat буде інвестувати 2 мільярди євро.
Але, згідно з проектом, це лише 340 додаткових супутників. Тобто к 2030 року IRIS² навряд буде мати сильно більше ніж 1000 LEO-супутників. Це в 7 разів менше, ніж Starlink має зараз. До речі, в його планах — довести флотилію до 34,4 тисячі апаратів.
Без висновків. Тільки цифри.
