Фармак – інвестор, Добробут – клієнт. Історія смарт-милиць з Дніпра

Стартап ComeBack Mobility виготовляє «розумні» милиці. Вони мають спеціальні насадки, які допомагають хворому прискорити реабілітацію. Засновник компанії — Ілля Попов — пройшов шлях від рекламника до стартапера. Як хлопцю вдалося захопити увагу гігантів фармацевтики — компанії «Фармак» і мережі клінік «Добробут» та скільки мільйонів доларів Ілля може отримати за свій винахід, читайте далі.

Залишити коментар
Фармак – інвестор, Добробут – клієнт. Історія смарт-милиць з Дніпра

Стартап ComeBack Mobility виготовляє «розумні» милиці. Вони мають спеціальні насадки, які допомагають хворому прискорити реабілітацію. Засновник компанії — Ілля Попов — пройшов шлях від рекламника до стартапера. Як хлопцю вдалося захопити увагу гігантів фармацевтики — компанії «Фармак» і мережі клінік «Добробут» та скільки мільйонів доларів Ілля може отримати за свій винахід, читайте далі.

Від Дніпра до Кіпру

З 18 років Ілля займався поліграфією та зовнішньою рекламою. А до цього хлопець півроку провчився на металурга, але кинув навчання.

«У 19 років мій дохід був $10 000 — $30 000 на місяць. У мене була нова машина, дім, і я відчував себе королем», — ділиться відчуттями тепер вже стартапер.

Але настав 2008 рік і економічна криза. Ринок реклами став нестабільним. Бували місяці, коли «все жирно», а бувало, коли взагалі нічого, згадує Ілля. В цей час хлопець зрозумів, що не розвивається. 

Він вирішив змінити своє життя. В 22 роки Попов переїхав з Дніпра на  Кіпр, щоб почати новий етап. 

Фото — з особистого архіву Іллі Попова

«Я почав займатися тайським боксом і вивчати англійську по п’ять годин на добу», — розповів Ілля.

Він згадує, як з нуля за три місяці вийшов на середній рівень англійської. В цьому хлопцю допоміг репетитор-британець.

Фото — з особистого архіву Іллі Попова

На Кіпрі Іллі запропонували пройти курс MBA та отримати серйозну економічну освіту. Але грошей на неї не було. Тоді хлопець повернувся до Дніпра. Продав частину одного зі своїх бізнесів, купив диплом бакалавра та привіз його назад на острів, аби стати студентом. Там нічого не перевірили. Іллю прийняли на курс.

«Мама завжди мріяла, щоб я отримав класну освіту. А у мене її взагалі не було», — говорить стартапер.

MBA дав Іллі бізнес-англійську та розуміння того, що ризики можна прогнозувати. 

Фото — з особистого архіву Іллі Попова

«Я так і не закінчив освіту. Тому що отримав свої перші інвестиції і почав свій проєкт», — каже Ілля. 

Наш герой пробував займатися різним. Це і оренда автівок, і продаж дверей, і робота журналістом для кіпрських видань.

Він навіть організовував навчально-тренувальні збори для українських спортсменів. 

Фото — з особистого архіву Іллі Попова

«Привозив команди до Кіпру. Розміщував їх і допомагав зі спортивними майданчиками. Це була найприбутковіша тема», — каже підприємець.

Група з 20 людей приїжджає на 20 днів. В середньому це 400 людиноднів. З кожного людинодня в середньому заробляли 10 євро. З групи Попов отримував близько 4 000 євро.  Відділ продажів був у Дніпрі, складався зі студентів філфаку. Останні дзвонили до спортивних асоціацій європейських країн та запрошували на спортивні збори до Кіпру.

Поворотна точка

Одним з бізнесів, яким Ілля займався на Кіпрі, були 3D-тури і аерозйомка. Це було в 2014-15 роках. Тоді в моду почали входити дрони і це було новинкою, каже хлопець.

«Одного разу ми зробили 3D-тур для дружини Олексія Губарєва (російського бізнесмена — ред.). Це венчурний підприємець, який придумав VPN. Він мультимільйонер. Але тоді я цього не розумів і просто з ним спілкувався», — згадує Попов. 

Наш герой запропонував Губарєву інвестувати в один із своїх проєктів. Той відмовився. Ілля наполіг на особистій зустрічі. І, як зізнається, «за одну  годину змінилося моє мислення».  

Фото — з особистого архіву Іллі Попова

Саме Губарєв пояснив Попову що таке «бізнес-моделі, які швидко масштабуються». 

Після цього Ілля почав шукати ту нішу, яку можна швидко масштабувати. Підприємець 4 місяці намагався щось вигадати, але нічого не виходило. Тоді він повернувся до бізнесу з тренувальними зборами. Ілля залучив під ідею оптимізації цього бізнесу $1,3 млн.

«Я прийшов до Губарєва з ідеєю бізнес-плану. Спочатку порахував, що потрібно $750 000. Але детальніше розрахувавши план, стало зрозуміло, що потрібно майже удвічі більше. Я отримав цей мільйон. А потім втратив його за два місяці і залишився в боргах», — згадує Попов.

Фото — з особистого архіву Іллі Попова

Тоді хлопцю вперше і востаннє в житті довелося попрацювати 4 місяці найманим клерком. Працював у якості senior product manager в одній з компаній з Нью-Йорку. 

«Мені дуже сподобався той досвід роботи. Тому що я скопіював багато моделей управління з нього. Мій начальник сидів у Нью-Йорку, але він ідеально контролював бек-офіс з Дніпра. Він так менеджерив, що ніхто не виходив курити», — згадує Ілля.

Попов зрозумів, як важливо ставити дедлайни та виконувати їх.

В той час хлопець займався темою сенсорів для боксерів, оскільки сам полюбляв виходити на ринг. Стартапер почав працювати над датчиками для реабілітації рук.

Фото — з особистого архіву Іллі Попова

Проте під час розмов з лікарями Ілля зрозумів, що є серйозніша проблема — реабілітація ніг, які довше відновлюються. Ілля вирішив змінити бізнес-модель і зосередитися саме на нижніх кінцівках. Так з’явився його новий проєкт.

«Розумні» милиці

Коли людина після складних переломів починає відновлювати ногу, вона не завжди може сама розрахувати навантаження на неї при ходьбі. Тут потрібен спеціальний гаджет і софт, які б все контролювали.

40% опитаних Іллею лікарів підтвердили: найбільша проблема — це силове навантаження і зв’язок між пацієнтом і лікарем.

Ілля почав залучати інвестиції.

На початку хлопець думав, що новий гаджет буде представляти із себе устілки для взуття.

Фото — з особистого архіву Іллі Попова

«А потім від одного з розробників випадково дізнався, що людина все одно всю вагу тіла переводить на хвору ногу. Так чому б не перенести наше рішення на милиці?», — згадує Ілля.

Згодом стало зрозуміло: краще робити не самі милиці, а насадки для них. Таким чином сформували фінальне рішення. І в 2020 році з’явився стартап ComeBack Mobility.

Стартапер каже, що прийняв рішення випустити 2 MVP (мінімально працюючі моделі — ред.). Це — устілки для дітей з ДЦП та деформацією стопи. І насадки для милиць. На обидва прототипи витратили $75000.

За три місяці прототип, включаючи мобільний додаток для устілок і насадок для милиць, був готовий.

Фото — з особистого архіву Іллі Попова

Одним з перших інвесторів стартапу Іллі стала велика фармацевтична комания «Фармак».

У лютому 2020 компанія поспілкувалася з більш ніж 30 стартапами в рамках акселератора Sector X. При цьому заявок на medtech-проекти було понад 60, кажуть у «Фармак».

«Зараз ми профінансували перший проєкт від компанії ComeBack Mobility, яка розробила розумні насадки для милиць. В цілому „Фармак“ і група ангельських інвесторів нашої компанії вклали в цей проект $285 000», — каже в коментарі для dev.ua Володимир Костюк, виконавчий директор компанії.

Фото — з особистого архіву Іллі Попова. Поряд з Іллею — Петро Чернишов, екс-президент «Київстар»

У «Фармаку» додають, що їм цікаві напрямки на стику просунутої експрес-діагностики, цифрової медицини і інтерактивної залученості пацієнта, що дозволяє діагностувати і прогнозувати можливі проблеми зі здоров’ям.

У компанії очікують, що стартап буде розвиватися швидко.

«Перший варіант — компанія вийде на ринок США і звідти вже буде здійснювати світову експансію. Другий можливий варіант — компанія продовжить розвиватися в Україні і її викупить міжнародний інвестор, який має досвід роботи з подібними девайсами», — підсумував Костюк.

Команда і перспективи

Ілля формував команду в процесі розвитку стартапу. Зараз в ComeBack Mobility працює більше 20 чоловік — від CTO і дизайнерів до маркетологів і глави служби підтримки користувачів. Більшість з них — українці. Але є вихідці з США та Австрії.

Команда. Фото — з особистого архіву Іллі Попова

Стартапер каже, що йому вдалося відносно легко «зайти» на медичний ринок. Але зазначає, що українські лікарі за своєю натурою — консерватори.

З ними потрібно працювати особисто, щоб пробити «перший бар'єр їх недовіри». Це була одна з головних перешкод, з якою Ілля зіткнувся на медринку. У перші два дні продажів Ілля зареєстрував у додатку 25 київських лікарів. Серед них тільки троє були активними і почали приводити пацієнтів.

У мережі клінік «Добробут» сказали, що їм потрібно 300 пар «розумних» милиць. А в першій партії стартапу було всього 150. 

Собівартість однієї пари милиць в першій партії на 150 штук — $260. Наступна партія буде — $180 за пару, далі — $80+, розповів хлопець. Планує, що в майбутньому собівартість 10 000 компонентів складе $16 за пару.

Фото — з особистого архіву Іллі Попова

Тому зараз Попов і його команда запустили виробництво двох додаткових партій. Перша — на 300 пар, друга — на 1000 пар. Крім «Добробуту» є домовленість на поставку з Інститутом ортопедії і травматології.

«У них 1500 пацієнтів на рік з діагнозом, для якого потрібні наші насадки», — зазначив стартапер.

Ілля не продає милиці з насадками, а здає їх в оренду. Підписка на додаток ComeBack Mobility в Україні коштує 250 грн на тиждень. Період реабілітації в середньому складає 6 тижнів. При цьому, якщо реабілітацію проходить літня людина і їй складно користуватися смартфоном, то додатком віддалено може управляти син або дочка користувача. Також насадки можуть працювати оффлайн. Тому немає необхідності у постійному підключенні до телефону.

Стартапер додає, що всього в пулі його стартапа 84 українські лікарні. І місцевим ринком обмежуватися не збирається.

Компанія вже має патенти на пристрої в Україні та США. Також плануэ отримати їх в Канаді, Великобританії і Австралії.

Фото — з особистого архіву Іллі Попова

Іллі вдалося вийти на австралійський (!) університет ортопедії. Там знаходиться «одна з найкрутіших лабораторій у світі з вивчення опорно-рухової системи», розповів хлопець.

Дослідження, про які домовляється українець, коштують більше $200 000. Однак університет готовий покрити ці витрати і вже замовив 50 насадок ComeBack Mobility для тесту. За 14 місяців він повинен показати, наскільки насадки українського пристрою скорочують період реабілітації пацієнтів.

Фото — з особистого архіву Іллі Попова

Попов каже, що не планує чекати, поки компанія вийде на окупність. Але додає, що її вже оцінюють в більше, ніж $10 млн. І каже, що має конкретні розрахунки щодо масштабування бізнесу. Для цього потрібно довести, що обсяг ринку відповідає його прогнозами.

За попередніми підрахунками хлопця, ось як виглядає ринок для масштабування.

«На ринку 4500 лікарів. Кожен з них може генерувати 3 пацієнтів на місяць. Середній дохід від 3 пацієнтів — 4500 грн. Множимо на 11 місяців. Виходить 222 млн грн — це обсяг ринку. Якщо ми захопимо хоча б 10% цього ринку і покажемо це інвесторам, то зможемо легко продати бізнес», — підсумував Ілля.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал — dev.ua | IT України.

Читайте також

«Відвідувачів небагато, мало новинок, стенд України помітний». Наші стартапери розповідають про враження від CES–2022
«Відвідувачів небагато, мало новинок, стенд України помітний». Наші стартапери розповідають про враження від CES–2022
«Відвідувачів небагато, мало новинок, стенд України помітний». Наші стартапери розповідають про враження від CES–2022
З 5 по 7 січня, в американському Лас-Вегасі проходила велика технологічна виставка CES, яка зібрала понад 2000 компаній. В ній також взяли участь 8 українських стартапів, які відібрав державний фонд. Ексклюзивно для dev.ua українські команди розповідають про головні враження від техно-ярмарку та результати участі в ньому.
Майбутні юнікорни. ТОП-5 українських стартапів, які можуть стати єдинорогами
Майбутні юнікорни. ТОП-5 українських стартапів, які можуть стати єдинорогами
Майбутні юнікорни. ТОП-5 українських стартапів, які можуть стати єдинорогами
Україна — кузня стартапів. Щороку тут народжуються тисячі нових компаній. А за словами Сандри Голбрайх, СЕО акселератора Baltic Sandbox, це «рай для хардверних стартапів». Однак єдинорогами і серед українських розробок стають одиниці. Хоча потенціал у кожного з них величезний. dev.ua запитав у експертів, які українські розробки найбільш перспективні й у майбутньому можуть стати юнікорнами.
1 коментар
VR-перезавантаження.  Як білоруська розробка допомагає компаніям рятувати співробітників від вигоряння
VR-перезавантаження. Як білоруська розробка допомагає компаніям рятувати співробітників від вигоряння
VR-перезавантаження. Як білоруська розробка допомагає компаніям рятувати співробітників від вигоряння
Останнім часом, частково завдяки пандемії, люди стали більш вимогливі до свого здоров’я, як фізичного, так і психічного. Якщо сказати точніше, то вони стали навіть вимогливішими до зовнішньої уваги стосовно самих  себе. І деякі компанії вже замислюються про збереження персоналу. Білоруські підприємці Кирило Красногір і Олександр Смирнов створили ключ до  розв’язання проблеми звільнення співробітників через вигоряння. Стартапери розповіли dev.ua, як за допомогою розробленої технології CleverPoint вони проводять психофізіологічне тестування людей у віртуальній реальності, як вчать їх перезавантажуватися і зберігати себе в умовах, коли корпорації використовують співробітників лише як ресурс.
Чи стануть стартапи резидентами Дія City? Думка українських розробників про нову правову екосистему в IT-індустрії
Чи стануть стартапи резидентами Дія City? Думка українських розробників про нову правову екосистему в IT-індустрії
Чи стануть стартапи резидентами Дія City? Думка українських розробників про нову правову екосистему в IT-індустрії
В Україні ухвалили низку законів про Дія City, спеціальний правовий режим для IT-підприємств. dev.ua запитав у стартапів, про які писав раніше, що вони думають про прийнятий закон, а також чи припускають стартапи стати резидентами Дія City. Відповіли не всі, але нижче думки тих, хто вирішив висловитися.

Обговорення

Коментарів поки немає.