UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Ігор Вишневський Стартап
7 листопада 2025, 09:00
2025-11-07
«Люди нічого не знають про цей матеріал. У них є тільки асоціації, що це слизько, і що це пахне». Як український стартап Fiskin завойовує fashion-індустрію, пропонуючи елітні аксесуари зі шкіри риби
Юлія Буглак — засновниця одного з найбільш неординарних українських стартапів, які явно вирізнялися на цьогорічній ІТ Arena. Fiskin робить елітні аксесуари зі шкіри риби (!) — зокрема, на сайті стартапу представлені жіночі сумки, кардхолдери, браслети та ремінці для годинників з цього незвичного для широкого загалу матеріалу.
Це недешеве задоволення — наприклад, сумка зі шкіри риби коштуватиме понад 66 000 грн, а кардхолдер — більш як 7000 грн, але бренд і позиціонується як люксовий. Щоб дізнатися більше про виникнення стартапу, його розвиток, перспективи та клієнтів — ми поговорили з фаундеркою Fiskin.
Юлія Буглак — засновниця одного з найбільш неординарних українських стартапів, які явно вирізнялися на цьогорічній ІТ Arena. Fiskin робить елітні аксесуари зі шкіри риби (!) — зокрема, на сайті стартапу представлені жіночі сумки, кардхолдери, браслети та ремінці для годинників з цього незвичного для широкого загалу матеріалу.
Це недешеве задоволення — наприклад, сумка зі шкіри риби коштуватиме понад 66 000 грн, а кардхолдер — більш як 7000 грн, але бренд і позиціонується як люксовий. Щоб дізнатися більше про виникнення стартапу, його розвиток, перспективи та клієнтів — ми поговорили з фаундеркою Fiskin.
Від біологині до стартаперки
Зі слів Юлії Буглак, вона все життя захоплювалася рибалкою і природою, але, крім того, здобула й відповідні знання під час навчання на міжнародній магістерській програмі для рибних біологів у Шотландській Асоціації Морських Наук. Згодом уже мала власний консалтинг у сфері рибного господарства — Aquaculture Ukraine.
Ще під час навчання за фахом Юлія отримала декілька грантів, зокрема й від програми ООН, а під час однієї із закордонних поїздок уперше мала змогу побачити риб’ячу шкіру як матеріал. Уже тоді це її дуже вразило.
«Я була здивована не тільки самим фактом, наскільки це екологічно, а й просто візуально красиво. Ця риб’яча шкіра за функціоналом абсолютно не відрізнялася від звичайної, тож мені дуже хотілося донести це світові, і я виношувала цю ідею дуже довго», — ділиться спогадами про виникнення стартапу Fiskin Юлія Буглак.
Фаундерка Fiskin Юлія Буглак та її вироби
Перше, що вона намагалася зробити — знайти в Україні майстрів, готових працювати з цим незвичним матеріалом. Юлія ходила на всі можливі тематичні виставки й заходи, але ентузіастів не було. На початку вона просто думала продавати цей матеріал виробникам в Україні, будучи своєрідним посередником, але, на її розчарування, належного відгуку серед крафтових майстрів тоді не побачила. «Усі відмовлялися, ніхто не хотів із цим працювати», — каже Юлія.
Потім фаундерка Fiskin просто намагалася хоча би знайти людей, які могли взятися за виготовлення кількох її замовлень із риб’ячої шкіри, але і це було непросто. «Нарешті я знайшла декілька людей. Одна дівчина зробила таку сумку, вона дуже довго працювала з нею. Але врешті-решт та сказала, що працювати з цим більше не хоче. І так само один хлопець зробив навіть дві партії замовлень, але сказав, що вони дуже намучилися і їм це не цікаво. Та і я була незадоволена якістю його виробів», — поділилася стартаперка.
Усі початкові невдачі не демотивували Юлію, і вона намагалася досягти результату попри все — навіть спробувала провести переговори щодо виготовлення продукції з однією з фабрик. Але коли й це не увінчалося успіхом, вона вирішила виготовляти аксесуари з риб’ячої шкіри самостійно.
Незадовго до повномасштабної війни дівчина вже робила браслети з риб’ячої шкіри своїм першим клієнтам — передусім друзям і знайомим.
Паралельно з цим Юлія Буглак пішла до бізнес-школи здобувати знання і навички в маркетингу, щоб мати змогу більш професійно просувати свій продукт. Щоправда, вороже вторгнення дещо змінило ці плани, хоч і не збило засновницю Fiskin зі шляху.
Між Норвегією та Україною
Після початку повномасштабної війни Юлія Буглак, як і сотні тисяч інших українських матерів, разом зі своєю донькою вимушено опинилася за кордоном: спочатку в Німеччині, а згодом — у Норвегії.
«Коли ми вже осіли, і мене питали, чим займаюся, то я розказувала про шкіру риби. Усі норвежці були в захваті», — розповідає Юлія. На той час продовжувати проєкти у своєму консалтинговому бізнесі їй було економічно складно, тож вона повністю зосередилася на стартапі Fiskin.
Дівчина розповідає, що детально вивчила норвезьке підприємницьке законодавство та бухгалтерію і почала в цій країні «з нуля». «У мене було дуже небагато матеріалу та якісь інструменти, тож я почала з браслетів, а потім почала робити кардхолдери й сумки. Тож крок за кроком, сама, можна сказати, завоювала норвезький ринок», — ділиться своїми першими успіхами Юлія.
В останній рік перебування в Норвегії вона нарешті зрозуміла — стартап працює: базовий продукт продається, а 30% користувачів повертається за повторною покупкою. Вона отримувала гарний фідбек про свої вироби й не було жодного повернення.
«Тож я зрозуміла, що треба масштабуватися. Останній рік, що ми були в Норвегії, я вже активно навчалася, пішла на акселератор, шукала інвестиції, пітчила свій стартап», — розповіла Юлія. Водночас разом з усвідомленням потенціалу стартапу Fiskin до неї прийшло й інше розуміння: у Норвегії, з її законодавством та економічним рівнем життя, розвиватися буде дуже складно, і щоб масштабуватися, потрібно повертатися до України. Це вона і зробила — напередодні нового 2025-го року Юлія вже знову перезапустила Fiskin у Києві.
Модель із сумкою Fiskin
«Коли зрозуміла, що потрібно наймати людей, то в Норвегії це нереально. Там дуже високі зарплати й дуже мало компетентних людей у цій галузі. Вони, звісно, є, але в регіоні, де жила я, загалом дуже маленьке населення», — додала Юлія.
Вона також розповіла, що на якомусь етапі їй допомогли знайти виробників в Італії, які співпрацюють з іменитими брендами на кшталт Prada, але логістично працювати між двома країнами для Юлії було би складно. Зокрема й через дитину, яка і в Норвегії змушена була весь час їздити з мамою на різноманітні заходи або залишатися на ніч у друзів.
«Ми жили у віддаленому містечку, дві години від Осло. Донька їздила зі мною в Осло, сиділа на всіх бізнес-зустрічах, конференціях, ми також їздили на Oslo Fashion Week. Окрім того, вона ночувала в багатьох подружок, своїх норвезьких однокласниць, але це дуже-дуже сильно емоційно виснажує. А фаундер повинен мати сили! Плюс мого чоловіка не було поряд, там на місці не було жодної підтримки й ці всі чинники накопичилися», — пояснює Юлія мотиви свого повернення в Україну, де стартувати в бізнесі було для неї значно простіше і з економічних, і з особистих причин.
Юлія Буглак під час представлення своєї продукції
Утім, у Норвегії в Юлії також були моменти, коли вона відчувала значну підтримку місцевих мешканців або отримувала цілком реальні бізнес-перспективи. З її слів, для неї організували збір на вартісну індустріальну швейну машинку, назбиравши $2500 і майже повністю покривши її вартість. Окрім того, вона отримала грант Innovation Norway, від якого їй через повернення додому, на жаль, довелося, відмовитися. «Це один із найбажаніших грантів у Норвегії — він становить близько $10 000. Окрім того, мені планували також дати інший грант від комуни в розмірі приблизно $5000», — зазначила вона. Утім, попри можливість отримати ці гранти й навіть зацікавленість місцевого інвестора, Юлія все ж вирішила повернутися до України.
Так чи інакше, Норвегія не підходила до її бізнес-моделі, і ці кроки були лише тимчасовим розв’язанням проблем. «Там на одного працівника потрібно щонайменше $4000–5000, а з податками це буде $7000 чи більше. Для стартапу це дуже великий бюджет навіть на одного співробітника», — пояснила вона.
Зі слів Юлії, повернення додому було для неї найкращим варіантом — тут вона емоційно відновилася, відчуває себе наповненою і щасливою. Саме такий настрій їй і потрібен, щоб рухатися далі.
Норвезький лосось і український короп, «приправлені» кактусом
Станом на зараз Юлія Буглак досі виготовляє вироби самостійно, але максимально наблизилася до того, щоб найняти для цього людей. Замовлення вона має змогу виконати доволі швидко — від кількох днів до кількох тижнів (залежно від складності), але виконувана власноруч робота не дає повністю зосередитися на питаннях розвитку стартапу. Серед перших покупців бренду Fiskin поки найбільше норвежців. З цієї країни вона продовжує замовляти й матеріал — шкіру риби.
Кардхолдер Fiskin зі шкіри риби
Щодо самого матеріалу, то Юлія стверджує — для виготовлення виробів підходить шкіра практично будь-якої риби, зокрема й звичайної річкової.
«Єдине, що їх відрізняє — це орнамент, малюнок, текстура, а також її жорсткість/ м’якість. У мене є основний постачальник в Норвегії. Вона для мене розробила органічну шкіру риби, та має свій процес дублення. Цю шкіру можна також безпечно утилізувати як органічні відходи. Адже мій бренд позиціонується як sustainable та екологічний. Але, в принципі, в мене є відносно багато постачальників. І планую також спробувати виготовляти шкіру в Україні», — поділилися планами стартаперка.
Зі слів Юлії, наразі вона працює зі шкірою лосося, але хоче спробувати працювати зі шкірою звичайного коропа. «У коропа дуже цікаві орнаменти», — додає фаундерка Fiskin.
Щодо характеристик риб’ячої шкіри, то, зі слів Юлії, за міцності вона перевершує навіть шкіру великої рогатої худоби. «Якщо ми візьмемо шкірку риби й потягнемо її в різні сторони, ми не зможемо її розірвати. Вона стретчить, тобто тягнеться, але не розривається. Окрім того, вона значно тонша за традиційні види шкіри, тому в деяких дизайнах її треба комбінувати з іншою шкірою», — пояснила засновниця Fiskin. Виявляється, для виготовлення подібних виробів Юлія має плани й щодо ще більш оригінальних матеріалів — наприклад шкірки кактуса та шкірки яблука.
«Звісно, шкіра риби буде в центрі бренду, але хочеться й додати інші інноваційні сталі екологічні матеріали», — пояснила вона.
Що стосується нюансів роботи з риб’ячою шкірою, то Юлія розповідає, що необхідно вкрай уважно слідкувати за чистотою рук і неконтрольованим потраплянням клею або фарби. «Якщо ви працюєте зі звичайною шкірою, то якщо десь випадково впаде клей, його можна витерти й нічого не буде. Але тут якщо клей або фарба випадково заходить за край, то виріб у вас зіпсований. Треба бути дуже обережним, це займає більше часу, а руки постійно мають бути чистими», — пояснила стартаперка.
Сумка Fiskin зі шкіри риби
Юлія також розповіла, що у тих же скандинавських народів історично була традиція виготовляти вироби зі шкіри риби. «У воєнні часи їх дуже рятувала шкіра риби, з неї робили навіть взуття. Тому, в принципі, це інновація, але історично й не зовсім інновація. Інновація полягає в тому, що сучасні виробники навчилися її робити більш витривалою, візуально красивішою і прибирати запах», — уточнила Юлія.
Що стосується інших люксових матеріалів для виготовлення виробів — наприклад, шкіри змії чи шкіри крокодила, то, зі слів Юлії, є одна дуже суттєва відмінність. «Ви споживаєте рибу, але не вбиваєте рибу задля шкіри», — каже вона.
Від Нью-Йорка до Сінгапура: про плани розвитку бренду
Після повернення в Україну засновниця Fiskin уже зробила певні важливі юридичні й організаційні кроки: перереєструвала свою консалтингову компанію під новий вид діяльності та з новою назвою, додавши інші КВЕДи, змінила бренд, позакривала всі свої зобов’язання в Норвегії й перенесла сайт на українську платформу. Також активно почала подаватися на різноманітні гранти, щоб дати поштовх у масштабуванні бізнесу.
Окрім того, над розвитком стартапу почали працювати маркетолог і професійна модель, яка має досвід роботи бренд-менеджером у fashion-індустрії.
Вироби Fiskin на виставці в Осло
Щодо доволі високої ціни, то, окрім люксового позиціонування, тут важить насамперед те, що процес виготовлення речей зі шкіри риби виявляється у 10–20 разів дорожчим, ніж зі шкіри великої рогатої худоби.
Зі слів Юлії, на всіх великих заходах, зокрема й ІТ Arena, її вироби та технологія викликали вау-ефект у тих людей, які поки не чули про її стартап. «Це 100% вау-ефект. Коли я показувала, що в мене ремінець до годинника зі шкіри риби і як він виглядає, то люди казали, що це виглядає як якась шкіра пітона», — розповіла вона.
Наразі Fiskin має опцію безплатного повернення виробів, хоча користувачі до неї й не вдаються. Утім, Юлія все ще зосереджена у своїй маркетинговій діяльності на тому, щоб прибрати недовіру клієнтів до цього матеріалу. «Найскладніший нюанс зі шкірою риби — бути айс-брейкером, який заповнюватиме оцей mental gap, тобто відсутність інформації стосовно шкіри риби. Бо люди взагалі нічого про шкіру риби не знають, і у них є тільки асоціації, що це слизько, і що це пахне», — констатує вона.
На сьогодні Fiskin також дає змогу замовити власний дизайн аксесуарів, а в перспективах Юлія бачить можливість розширити свою лінійку товарів за рахунок одягу й декору.
Для першого кроку до масштабування вона планує найняти двох працівників. «Мені потрібні дві людини: одна наразі була би моїм помічником із виготовлення виробів, а потім би стала основною людиною, яка б робила аксесуари, а я була б тільки на підстраховці. А також потрібен асистент, який буде допомагати з продажами», — пояснила Юлія Буглак.
Маркетингово Юлія вважає найкращим шляхом розкрутки свого бренду залучення блогерів, і вона має в планах робити такі колаборації. Вона вже мала початкове ком’юніті навколо свого бренду в Норвегії, а зараз налаштована побудувати його і в Україні. «В Україні такий самий план. Я вже пройшла акселератори. Шукаю можливості отримати якісь гранти, адже якщо виграєте грант, то грантодавець вас також рекламує. Також це будуть колаборації з творчими людьми. У мене дуже багато варіантів, як це робити», — анонсує Юлія Буглак.
Паралельно з цим стартаперка дивиться значно ширше — і ментально, і географічно, адже нещодавно заснувала колаборацію з нью-йоркськими дизайнерами з індустрії моди, а також має план закріпитися на скандинавському ринку.
Окрім того, вироби Fiskin, зі слів засновниці бренду, мають намір торувати собі шлях до таких країн як Великобританія, Дубай і Сінгапур.
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)
