Українська армія готується винести частину найнебезпечніших позицій на роботизовані системи: у ЗСУ розглядають концепцію опорних пунктів, де замість піхотинців на передньому краї працюватимуть дистанційно керовані бойові модулі.
Українська армія готується винести частину найнебезпечніших позицій на роботизовані системи: у ЗСУ розглядають концепцію опорних пунктів, де замість піхотинців на передньому краї працюватимуть дистанційно керовані бойові модулі.
За даними «Мілітарного», плани щодо роботизованих опорних пунктів обговорювалися на черговій нараді з розвитку спроможностей у ЗСУ, де йшлося про модернізацію ППО, підготовку фахівців і впровадження нових видів озброєння: від ударних БпЛА до наземних роботизованих комплексів і бойових модулів на таких пунктах. Окремо також обговорювали додаткові заходи радіоелектронної боротьби.
Формат майбутніх роботизованих опорних пунктів не деталізується, але вже зараз зрозуміло, що йдеться не про повністю автономні «фортеці», а про дистанційно керовані системи, які потребують обслуговування, поповнення боєкомплекту та живлення для генераторів. Фактично це спроба винести частину вогневих засобів уперед, залишивши людей далі від лінії зіткнення.
Базою для такого підходу стають уже допущені до експлуатації зразки. Ще у 2023 році Міноборони дозволило використання в війську дистанційно керованого бойового модуля «ШаБля», який можна встановлювати як на техніку, так і на стаціонарні позиції. У 2024 році виробники почали отримувати державні замовлення на серійне виготовлення роботизованих турелей, зокрема «ШаБлі» та Wolly.
Практичність концепції підтвердив досвід наземного роботизованого комплексу Droid TW 12.7. Ця платформа з кулеметом тимчасово замінила одну з піхотних позицій і півтора місяця утримувала важливе перехрестя, куди періодично намагалися прорватися сили противника. Робот щодня виходив на бойове чергування й повертався на базу для обслуговування, підзарядки та поповнення боєкомплекту, виконуючи кілька результативних місій з ураження ворога.
Командири підрозділів, які працюють з ударними наземними роботизованими комплексами, наголошують: такі системи здатні підтримувати піхоту під час наступу та прикривати її в обороні, знімаючи частину навантаження зі звичайних піхотинців.
Раніше dev.ua писав про те, як «Українська бронетехніка» провела вогневі випробування важкого наземного роботизованого комплексу Protector з інтегрованим дистанційно керованим бойовим модулем «Таврія-12,7», перетворивши його на повноцінну ударну платформу, що працює без участі піхоти на передньому краї.
