Співзасновник Monobank Олег Гороховський — наймедійніший банкір України. Він дав велике інтерв’ю Forbes про нинішній стан справ у фінустанові, плани та перспективи. Ми вибрали найцікавіше з розмови.
Співзасновник Monobank Олег Гороховський — наймедійніший банкір України. Він дав велике інтерв’ю Forbes про нинішній стан справ у фінустанові, плани та перспективи. Ми вибрали найцікавіше з розмови.
Станом на 7 травня monobank має 5,8 млн користувачів. Це на 800 000 більше, ніж наприкінці минулого року. Більше активних клієнтів тільки у Ощадбанку та ПриватБанку. Однак, на відміну від них, бізнес-модель mono практично повністю залежить від клієнтів-фізособ та їхньої платоспроможності.
Головне побоювання за будь-якої турбулентності для банків — це ліквідність. Щоб не було відпливу коштів клієнтів. Це важливіше, ніж прибутковість. Основне побоювання було, що через війну люди масово знімуть кошти з рахунків чи спробують це зробити. Повідомлення про відтік можуть призвести до паніки. Але швидко стало зрозуміло, що ця криза не про ліквідність. Паніки не було. Багато в чому це пояснюється тим, що сьогодні тримати кошти вдома набагато небезпечніше, ніж у банках.
НБУ правильно підійшов до питань підтримки банків. У перші дні Нацбанк висловив готовність надати банкам додаткову ліквідність.
Ми, навіть не розуміючи, якими будуть показники, запросили рефінансування під заставу ОВДП — близько 2,8 млрд грн — і миттєво отримали.
Ці гроші не знадобилися і ми їх повернули. Але краще мати кошти про всяк випадок, ніж потім розв’язувати проблему в режимі «ошпареної кішки». Спочатку, коли ніхто не розумів, як розвиватимуться події, Нацбанк оперативно та якісно відпрацював.
Якщо всі клієнти прийдуть до банку одночасно, зобов’язання перед ними не зможе виконати жодний банк у світі. Питання, який відсоток ти можеш обслужити одномоментно.
Сьогодні ми маємо запас ліквідності, який дозволяє роздати майже всі вклади. Це безпрецедентний рівень. Але у перші дні війни ми побоювалися за ліквідність. І призупинили видачу грошей у кредит. Але, подивившись на ситуацію, зрозуміли, що це рішення хороше для бізнесу, але не для клієнтів: люди масово переїжджали, а їхній банк повністю прибрав кредитну підтримку та їх підводить.
Тому ми ухвалили «соціальне» рішення — повернули кредитні ліміти у розмірі 10 000 грн.
Була досить курйозна ситуація: ми прибрали ліміти і на ранок наступного дня прибрав ліміти «Приват». У цей момент я вже написав пост, що ми повертаємо ліміти по 10 000 грн. Увечері того ж таки дня «Приват» теж повернув усім ліміти.
У нас близько 1 млрд грн резервів за підсумками березня. Ми все, що заробили у першому кварталі, направили до резервів.
Ми дивимося на Приват, а вони — на нас. Якщо раніше ми конкурували, то зараз дивимося лише для того, щоб ухвалювати рішення, які допомагають фінансовому сектору та клієнтам легше проходити цей найскладніший період. Швидше за все, вони побачили, як клієнти знімають кредитні гроші з їхніх карток у перший день, і прибрали ліміти.
Це єдине, у чому ми виявилися гіршими, ніж «Приват», — вони місяць не утримували відсотки. Ми на це дивилися із заздрістю, але дозволити собі такого не могли. Ми не маємо такої підтримки, як державний «Приват», ми не можемо витрачати гроші платників податків. Такі «канікули», за моїми оцінками, коштували бюджету близько 2 млрд грн.
Кредитними лімітами у 10 000 грн скористалися понад 1,3 млн осіб.
Клієнти ставляться до нас як до розрахункового банку, а не кредитора на покупку квартири або авто. Сума позики, що відчувається, зменшується, а досить багато хто веде свій ментальний облік у доларах.
Понад 70% наших клієнтів, для яких ми — розрахунковий банк, виконали зобов’язання у квітні. Вони могли взагалі не вносити плановий платіж. Але за середнього кредиту у 20 000 грн мінімальний платіж у 4% становить близько 800 грн. І вони доступні одразу після внесення. Тому поповнити на 800 грн картку, якщо ти нею користуєшся, не дуже складно. І ще серйозно допомогло те, що держава виплатила 6500 грн допомоги. Це також позначилося на обслуговуванні кредитів.
Нема чого реструктуризувати, якщо кредити можна не обслуговувати. Реструктуризація потрібна, якщо повернути клієнтам зобов’язання сплачувати кредити. Нам поки нема про що говорити.
У нас великий приріст залишків на рахунках — приблизно 10 млрд грн. Сьогодні низькі ставки за депозитами, і структура змінюється на користь коштів до запитання, клієнти вважають за краще мати можливість миттєвого доступу до грошей. Але коли ми почали продавати військові облігації, побачили, наскільки впливає ставка на клієнтів плюс вражаючий рівень патріотизму — за п’ять днів наші клієнти купили військових облігацій на понад 230 млн грн.
А щоб почати продавати ОВДП для нерезидентів, необхідно запроєктувати онбординг цих клієнтів (реєстрацію), зрозуміти, як продавати їм ці ОВДП. Попит на них буде у достатньо специфічної групи клієнтів. І є вже гравці, які мають такі продукти.
Було б круто дати клієнтам можливість інвестувати у валютні ОВДП залишки на гривневих рахунках.
Серйозні DDoS-атаки були у перші дні. Але нас важко ддосити, у нас нема сайту, який був би нашим операційним середовищем. Все у додатку. А додаток ддосити на кілька порядків складніше. Тому ми спокійно ставимося до атак хакерів і вміємо їх кваліфіковано відбивати.
У березні взагалі все було добре, затишшя. У них, певне, прокинулася совість. У квітні вони вийшли зі сплячки. Цифри поки не повернулися на довоєнний рівень, але вже десь посередині між березнем і довоєнним рівнем. З’явився жанр соцінжинірингу, пов’язаний із виплатою допомоги, з благодійністю. Вони входять у довіру та користуються важким становищем людей. Вміло підлаштовуються під поточну ситуацію, а клієнти за таких умов вразливіші й можуть стати жертвами.
Одного дня, коли йшли бомбардування, було перебито канал зв’язку з Visa. Майже добу не працювали їхні карти, але ця проблема була не лише у нас.
Нам було складно у перші дні забезпечити поповнення наших карток, тому що наш ключовий партнер — мережа терміналів самообслуговування iBox — зіткнувся зі складнощами інкасації. А відділення банків-партнерів було закрито.
Два наші дата-центри у Києві вже не здавалися надійною конфігурацією.
Вирішили перенести частину процесингових потужностей на хмару, на сервіси Amazon, а інші — на дата-центр у Львові. Це надскладний проєкт, і ми вели його паралельно із поточною роботою, без зупинки.
Обсяг інвестицій не скажу, але це не бозна-які гроші. Швидше, це дуже складне ІТ-завдання. Ми переїхали до Львова з серверними потужностями та операційним днем, а до Amazon перевезли бек-енд-програми та процесинг. Amazon — це найдорожча історія. На наших обсягах він обходиться близько $200 000 на місяць. І ми, швидше за все, «переїдемо» з хмари до Львова.
Ми вибрали клієнтів, які виїхали у ці країни до 24 лютого, і яких війна проти їхньої батьківщини не спонукала виїхати звідти. Ми вважали, що це неправильно. Нам із цими клієнтами не по дорозі. Це наша громадянська позиція. Час такий: зараз ти або свій, або чужий. Діємо більше з громадянської, ніж із бізнесової позиції.
Ми трохи погарячкували спочатку з Кримом та ОРДЛО, але швидко виправилися. Це Україна, обмежувати там нічого не варто. Тому і тут не припиняємо обслуговувати клієнтів, хоча їм стало важче поповнювати карти. Особливо тим, хто обслуговує кредити. Цифри за такими регіонами як Мелітополь, Херсон, Маріуполь… набагато гірші, ніж в інших областях.
Наш підхід — якщо щось не заборонено, клієнти можуть цим користуватися. Але Національний банк заборонив купувати квазі-кеш за гривню, у валюті — у межах ліміту, еквівалентного 100 000 грн на місяць. Нацбанк оперативно відслідковує відтік капіталу з країни й додає якісь обмеження, що дозволяють його коригувати. Щоби менше валютних резервів вивели з країни.
У перші дні ці операції не були заборонені, й частину коштів клієнти змогли перевести через великі криптобіржі.
По-перше, купити хотів не Альфа-банк, а консорціум інвесторів, в якому інвестиційний холдинг Letter One не мав би й близько контрольного пакета. Пропозицій щодо продажу зараз немає. Купувати банки під час війни дуже необачно, це справжня рулетка. Інвестори необачністю не відрізняються.
Поки що не розглядаємо. Загалом не зрозуміло, що буде з фондовим ринком. Всі пророкують обвал і серйозну кризу на ринках капіталу, якщо ФРС підніме облікову ставку. Чого загадувати? У цих умовах ми не розуміємо, що буде за місяць, тому працюємо над стабільністю та надійністю нашого продукту. Зараз серйозно думаємо, що можемо запропонувати клієнтам, які виїхали. А продаж банку чи його частини — це не самоціль. Цим ми зараз точно не займаємось.
