У нас режим керованої гнучкості валютного курсу. Тобто курс буде такий, як хоче Нацбанк. НБУ визначає курс не встановлюючи циферки на табло, а проводячи інтервенції на валютному ринку. Тобто продає стільки, скільки вважає потрібним, щоб задовольнити «зайвий» попит на валюту.
Бо у нас дурних масштабів торговий дефіцит. Під $3 млрд на місяць. Стільки до вторгнення набиралося за рік. Торговий дефіцит частково лікується здешевленням національної валюти — тоді наш експорт стає конкурентнішим, а імпорт — дорожчим.
Але тільки частково дефіцит лікується девальвацією, бо є великий «структурний» дефіцит, викликаний війною — руйнуванням промисловості, імпортом зброї та електроенергії замість її експорту тощо.
Саме цим НБУ обґрунтовує, чому зовсім відпускати курс не варто — бо ринок все не виправить, а боляче буде всім.
НБУ плавно спускає гривню до того рівня, який вважає оптимальним зараз. Що це за рівень? НБУ нікому не каже. Але зрозуміло, що НБУ не хотів би виштовхувати населення з гривневих депозитів та ОВДП. Тобто річна девальвація не мала б перевищити дохідність цих інструментів.
Прогнозувати курс — невдячна справа, але Центр економічної стратегії щороку запитує про це у спеціально навчених розумних людей, який ще називають макроекономістами. Так от вони в середньому очікують, що на кінець року долар вартуватиме 42 гривні. А на кінець 2025 року — 45 гривень.
Вони звісно можуть помилятися — ще півроку тому вони очікували, що в кінці року буде 40.5. Але тоді ще не було масованих обстрілів енергосистеми.
Так, поки у нього достатньо резервів. Тобто поки дурних масштабів дефіцит у зовнішній торгівлі компенсується притоком допомоги від наших партнерів. Зараз резервів вистачає на 5 місяців імпорту, це гарний запас. Із притоком допомоги на найближчі 12 місяців серйозних проблем бути не повинно.
