Нарешті це трапилося: Нацбанк змінив офіційний курс долара — збільшив його на 25%, до 36,5686. Цей курс був дуже близьким до того, який можна було побачити в обмінниках ще вчора (20 липня) — 36,8. Але сьогодні, 21 липня, щойно люди дізналися, що НБУ послаблює гривню, відразу побігли до обмінників здавати нацвалюту та купувати долар.
Нарешті це трапилося: Нацбанк змінив офіційний курс долара — збільшив його на 25%, до 36,5686. Цей курс був дуже близьким до того, який можна було побачити в обмінниках ще вчора (20 липня) — 36,8. Але сьогодні, 21 липня, щойно люди дізналися, що НБУ послаблює гривню, відразу побігли до обмінників здавати нацвалюту та купувати долар.
Це спричинило тиск на курс на чорному ринку. Він підстрибнув майже до 40 грн за лічені години.
Що буде далі? Чи треба намагатися «врятувати гривню» в кишені? Чи краще почекати?
dev.ua дізнався, що про це думають фінансові аналітики й економісти та як радять вчиняти.
Після того, як НБУ збільшив офіційний курс, населення почало вважати, що це тільки перший крок. І далі буде гірше. Всі побігли купувати долар за спекулятивним курсом.
Але насправді зараз причин для швидкого зростання валюти немає, тому що економіка потребує її вже менше. Минулого тижня НБУ продав із резервів десь $600 млн, а раніше — приблизно $1 млрд на тиждень. Тобто попит знижується.
Зараз на готівковому ринку відбувається миттєвий шоковий попит. І долар підстрибнув до 40. Але це може тривати декілька днів.
Потім ситуація повинна стабілізуватися. І долар спуститься до 36–37.
Щобільше, якщо обсяги експорту будуть збільшуватися, а західна допомога триватиме, то курс навіть може й опуститися до 32.
НБУ нарешті зробив ринковий курс продажу валюти для бізнесу! Маємо долар по 36,6 — дуже символічно. Останніми місяцями долар зміцнився на 15–20% до всіх основних світових валют — окрім гривні. Україні теж потрібно збалансувати курс, щоб гривня не зміцнювалась до євро, англійського фунта та японської єни. НБУ ухвалив дуже правильне, хоч і трішки запізне, рішення.
Що буде далі? Далі ми будемо жити в новому еквілібріумі курсу долара до гривні, і я вважаю, що після успішно проведеної реструктуризації боргу, у фінансової системи достатньо ресурсів, щоб утримати цей еквілібріум десь на пів року–рік, а далі подивимося. Під час війни важко планувати далі.
Для поповнення валютних резервів у нас буде як підтримка наших західних партнерів, так і продажі з боку відповідальних місцевих бізнесів — якщо експортний виторг почне знов повертатися в країну, балансувати курс стане набагато легше.
Особисто я вважаю, що сьогоднішній курс уже є ринковим для нас зараз, і сподіваюся, що ті бізнеси, що перейшли на рейки «чорного ринку», можуть переглянути свої рішення та спробувати знов працювати «в білу».
Не здивуюся, якщо зараз спекулянти, що звикли заробляти на «чорному курсі», знов будуть намагатися створити арбітраж, і буде важка битва між НБУ, разом із відповідальними гравцями, і тими, кому трошки сподобалося наживатися на війні через курсову різницю.
Я не вважаю, що цього разу вдасться суттєво відірвати «чорний» курс від офіційного — просто тому, що зараз курс більш-менш ринковий, НБУ добре підготувався до цього кроку та краще координує свої дії з відповідальними банками.
Тож не панікуємо, не допомагаємо спекулянтам, звикаємо до нової, військової, реальності — і тримаємо фінансовий фронт!
НБУ був змушений (як більшість економістів і говорили в останні тижні) привести офіційний курс до рівня ринкового. Ринковий курс змінювався через емісію. Якщо емісія продовжиться в значних обсягах, це буде не остання девальвація наступними місяцями.
Для того, щоб зменшити потреби в емісії, потрібно провести фіскальну консолідацію (зменшення непріоритетних видатків бюджету) та збільшити надходження від наших іноземних партнерів і друзів.
У цілому, на нас чекають складні часи в економіці. Готуйтеся. Українська економіка показала себе дивовижно стійкою під час війни, особливо на початку. Проте у стійкості є запас, і він не нескінченний. Війна триває, а запас закінчується. Усе ж таки, економіка завжди адаптується до війни та за правильної економічної політики уряду та НБУ й за підтримки міжнародної спільноти економічна ситуація може бути прийнятною.
Такий крок дасть змогу збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни. Офіційний курс гривні до долара США й надалі є фіксованим.
За умов високої невизначеності, зумовленої війною, фіксований офіційний курс до долара США є основним якорем стабілізації очікувань та ключовим засобом виконання пріоритетних цілей НБУ. Вони полягають в забезпеченні цінової та фінансової стабільності, що є важливою передумовою відновлення економіки.
Правильне рішення, виважене і процедурно бездоганне. Закриває одразу кілька проблем і посилає важливий сигнал економіці.
Нацбанк знову молодці та правильно на цей раз зробили. Зафіксувати курс на «локальних хаях» однозначно краще, ніж піднімати його поступово — наприклад, у травні — до 32–33, потім у червні, потім у липні — це б створило, на мою думку, погані очікування, і знову б створило ті самі «множинні курси», на які всі так жалілися, з різних причин.
Тепер, якщо не станеться нічого дуже супернеочікуваного, до кінця року не буде потреби змінювати офіційний курс узагалі. Не буде значних розходжень між офіційним і «ринковим» курсами/ринковим у лапках, бо нема ринку через те, що нема вільного руху капіталу. Підніми НБУ курс у травні чи червні — така проблема виникла б. Зараз ні; мені здається, курс на рівні 37 містить усі негативні очікування щодо подорожчання долара, підвищення ставок у США й інших чинників «повзучої девальвації».
Тобто, як і у випадку з підвищенням ключової ставки на початку червня, Нацбанк просто визнав реальність такою, як вона є.
Чому не визнавав раніше, чому раніше не піднімав? Думаю, саме тому, що чекав на ті самі «локальні хаї», максимального значення «ринкового курсу». Дочекався.
Нацбанк підняв офіційний курс гривні на 25% до 36,56 грн за долар. Курс залишатиметься фіксованим — і це правильно в умовах війни. Водночас переприв’язка безготівкового курсу, по суті, до готівкового є неочевидним рішенням.
Готівковий ринок набагато менший від безготівкового. Здебільшого в ньому закладена схильність до заощаджень у валюті.
Також протягом травня-червня він був перегрітий попитом на готівкову валюту для купівлі вживаних автомобілів за кордоном, поки діяв безподатковий режим ввезення.
Передевальвація гривні загрожуватиме надто великим тиском на ціни через зростання цін імпорту.
Також дивує, що фіксація знову відбулася щодо долара, а не євро.
Ми сподіваємося, що рішення НБУ спиралося на фаховий аналіз тенденцій у зовнішній торгівлі та динаміки торговельного балансу.
Зважаючи на один з аргументів Нацбанку щодо зміни курсу — посилення долара до інших валют — дивує, що фіксація знову відбулася щодо долара, а не євро. Євросоюз є найбільшим торговельним партнером України, і його частка постійно зростає.
Нацбанк переставив валютний курс. Новий офіційний фіксований валютний курс тепер 36,6. Як нам усім і бажали під час пандемії.
Чому Нацбанк пішов на цей крок? Бо в нього насправді не залишилося вибору. Тримати курс на зафіксованому на початку війни рівні вже не було змоги. Резерви занадто швидко витрачалися на підтримання цієї валютної стабільності. А різниця між офіційним курсом і курсом чорного ринку досягла 25%, боляче відображаючись на експортерах та деяких ФОПах, особливо з IT-сектору.
Чому резерви швидко закінчувались? Великий дефіцит бюджету, це перше питання. Зараз, до речі, внаслідок девальвації західна допомога у гривнях буде більшою, що має зменшити тиск на бюджет. Цей дефіцит бюджету в тому числі фінансувався коштом друкарського верстата. В умовах обмеженого попиту з боку населення (бо грошей немає через війну) воно не впливало напряму на інфляцію, проте значна частина цих коштів йшла на валютний ринок, вимиваючи резерви НБУ.
Друге — торговельний дефіцит. Експорт обмежений у своєму зростанні через заблоковані порти, у той час, як імпорт дуже різко зростав. А низький курс робив імпорт конкурентним. Зараз різке збільшення курсу має вплинути на імпорт, обмеживши його і це має допомогти валютній стабільності. Водночас експортери отримують стимул заводити гроші в країну, продавати тут більшу частину валютного виторгу.
Ну і третя історія — схеми. Умовний «картковий туризм» і інше. Тому не випадково Нацбанк переставивши курс також залучив ряд механізмів, які мають обмежити ці схеми.
Вони окремо перелічені в рішенні регулятора:
Ще одна проблема — це значне укріплення долара у світі відносно інших валют. На тлі зафіксованого курсу долара офіційний курс гривні укріплювався відносно валют наших основних торговельних партнерів, наприклад, Польщі, що не дуже логічно в поточних умовах.
Який негатив від цього рішення НБУ? Інфляція. Хоч більшість імпортерів подумки й орієнтувалися на ринковий, кешевий курс, проте все ж таки продукція завозилася в країну за курсом 29,5. Наприклад — бензин. Зараз він має здорожчати.
Що буде мати ефект на всі ціни. Але питання в тому, що Нацбанк діє в ситуації, коли у вас немає доброго рішення. Є лише погане і дуже погане. І так буде до кінця війни.
Ключове питання зараз — це очікування. Головне завдання всіх гілок влади так скоординувати свої зусилля, щоб у ринкових гравців не з’явилося очікувань, що Нацбанк, переставивши курс один раз, буде так робити ще раз і ще раз. Якщо раптом в це повірять, то курс буде відчувати постійні спекулятивні атаки.
Чому курс заморожений, а не відпущений? Відповідь одна — війна. Занадто багато невизначеності та занадто тонка психологічна ситуація, щоб відпускати курс у вільне плавання.
Сьогодні Національний банк знизив офіційний курс гривні до долара на 25% — з 29,25 до 36,57 грн/дол із 21 липня. Суспільство зустріло новину традиційно діаметрально протилежними оцінками. Від «порятунку гривні» до «все пропало».
Встановлений курс відповідає котируванням, які складаються на готівковому ринку останнім часом. Курс залишається фіксованим.
Рішення про корекцію курсу назрівало, зчитувалося ринками та сигналізувалося НБУ.
Таке рішення відображає негативні зміни в українській економіці та значне зміцнення долара проти світових валют за останні 5 місяців від початку війни (курс євро до долара за цей час знизився на 12%).
Корекція дозволить прибрати спекулятивну складову через різницю в курсах, забезпечить більший приплив валюти експортерів і допоможе стабілізувати валютні очікування.
Додаткові рішення щодо мінімізації непродуктивного відтоку валюти, у тому числі в межах «карткового туризму», зміни розрахунку відкритої валютної позиції банків, можливості продажу безготівкової валюти населенню з її подальшим зарахуванням на короткострокові депозити (від трьох місяців) також сприятимуть стабілізації валютних очікувань та зниження тиску на курс.
Перед регулятором було кілька варіантів продовження проведення курсової політики, зокрема в межах гнучкішого обмінного курсу. Ухвалено абсолютно виважене та прораховане рішення. В умовах війни та значної невизначеності фіксований курс є великим якорем стабілізації очікувань економічних агентів. Продовження такої політики на цьому етапі є виправданим — воно дасть змогу зберегти контроль за ціновою динамікою та підтримуватиме стійкість фінансової системи. Поточний рівень ЗВР з урахуванням надходжень зовнішньої фінансової допомоги та активізації експорту є достатнім для забезпечення цих цілей.
