Наталя ХандусенкоШІ
10 липня 2026, 13:52
2026-07-10
Українець створив інтерактивну мапу пам'яті Каховського водосховища. Проєкт уже завоював Reddit (майже 500 000 переглядів) і навіть пережив бан через російських ботів
Артем Носенко — UI/UX дизайнер у компанії Fintech Band — перетворив свій давній фотоархів на інструмент історичної пам’яті зруйнованого Каховського водосховища. Він створив двомовний інтерактивний вебпроєкт, який наочно показує масштаби екологічної катастрофи на Дніпрі та дозволяє зазирнути у минуле місць, яких більше не існує.
Проєкт викликав хвилю інтересу серед іноземців і завірусився на Reddit попри масовані скарги та протидію російських ботів.
Артем Носенко — UI/UX дизайнер у компанії Fintech Band — перетворив свій давній фотоархів на інструмент історичної пам’яті зруйнованого Каховського водосховища. Він створив двомовний інтерактивний вебпроєкт, який наочно показує масштаби екологічної катастрофи на Дніпрі та дозволяє зазирнути у минуле місць, яких більше не існує.
Проєкт викликав хвилю інтересу серед іноземців і завірусився на Reddit попри масовані скарги та протидію російських ботів.
Ідея проєкту зародилася влітку 2023 року і була спровокована трагічними подіями на півдні України. Після того як російські окупанти підірвали Каховську ГЕС, величезне водосховище зникло майже за лічені дні. Для Артема, який у 2009–2014 роках жив у Запоріжжі, ця втрата мала ще й особистий вимір, адже свого часу він провів сотні годин на берегах Дніпра з камерою в руках.
Я багато знімав саме ці місця: Каховське водосховище, острів Хортицю з плавнями, береги Дніпра, — згадує Артем Носенко. — Тоді я й уявити не міг, що цього моря колись не буде. Коли його не стало, я зрозумів, що маю доволі рідкісний архів місця, якого більше не існує. Захотілося не просто тримати ці кадри у себе в бібліотеці, а поділитись з іншими.
Про проєкт
В основу інтерактивної платформи lostkakhovka ліг особистий фотоархів дизайнера. Щоб реалізувати задум технічно, Артем використав картографічну підкладку OpenStreetMap на базі бібліотеки Leaflet, а також залучив супутникові знімки різних років: кадр із повноводним морем за 2022 рік та знімок супутника Sentinel-2 за 2024 рік, де чітко видно вже осушене, обрізане по контуру дно.
Головною фішкою сайту став унікальний перемикач «до / після підриву ГЕС». В один клік користувач може побачити, як колишня водна гладь перетворюється на сушу. Кожна фотографія на мапі прив’язана до точних координат зйомки. При кліку на світлину вона відкривається на повний екран разом із технічними параметрами витримки та діафрагми, автоматично підтягнутими з RAW-оригіналів. Більшість кадрів Артем зробив на камери Canon 5D Mark II та 30D з використанням щільних ND-фільтрів на довгих витримках (до 100 секунд), що додало воді та небу особливого «шовкового» ефекту.
Оскільки Носенко є дизайнером, а не програмістом, ключову роль у розробці сайту відіграв штучний інтелект.
«Увесь сайт я зібрав за допомогою Claude Code, — розповідає Артем. — ШІ допомагав створити адмінку, сам сайт, обробляти фото, витягувати параметри зйомки з RAW, склеювати ті самі супутникові „до/після“. По суті, ШІ дав мені змогу самотужки зробити повноцінний інтерактивний продукт, який раніше вимагав би набагато більше ресурсів».
Мапа завірусилася на Reddit
Сайт було створено влітку, а вже на початку липня проєкт отримав потужний міжнародний розголос. Артем опублікував мапу «до/після» у r/MapPorn — одній із найбільших тематичних спільнот на платформі Reddit.
Результат перевершив очікування: пост миттєво став вірусним, зібравши близько 474 000 переглядів, 2 600 схвальних оцінок та майже 500 коментарів. Трафік на вебсайті стрімко зріс, причому основну хвилю відвідувачів склали саме іноземці — переважно користувачі зі США та країн Європи. Як зазначає автор, англомовна аудиторія виявила глибокий інтерес до масштабу катастрофи та художньої цінності кадрів.
Популяризація проєкту на Reddit не минулася без перешкод: практично одразу після публікації мапи, Артем зіткнувся з масованою атакою. Через шквал скарг, спровокований російськими ботами, алгоритми автомодерації тимчасово заблокували пост. Проте після прямого діалогу з модераторами платформи справедливість було відновлено — публікацію повернули у стрічку, що дало їй ще потужніший поштовх для поширення. У коментарях розгорнулася справжня інформаційна боротьба з російськими фейками та «методичками», але ані армія ботів, ані хвилі скарг не змогли заглушити правду. Зрештою, сотні тисяч іноземців наочно побачили масштаби катастрофи та злочину, який росія вчинила з Каховським водосховищем.
Що далі
Сьогодні проєкт функціонує як некомерційний статичний сайт-пам’ятка, що не потребує великих ресурсів для підтримки. Проте Артем уже міркує над технічним розвитком платформи. Серед найближчих планів — інтегрувати світлини з інших років та впровадити функцію, яка б показувала точний напрямок об'єктива під час кожного знімка.
Водночас дизайнер наголошує, що головна місія проєкту лежить поза площиною програмування:
«Головна ціль не технічна: хочу, щоб про зруйноване Каховське водосховище й про те, що зробила росія, дізналося якомога більше людей і в Україні, і за кордоном. Тому вже є англійська версія, і я потроху розповідаю цю історію на різних майданчиках».
