В Україні небезпечний «сірий» ринок інтернету, який уже час приводити до тями, вважає Гетманцев. Чи це так?
Між державою та малими провайдерами інтернет-доступу, вочевидь, починається, якщо не війна, то протистояння.
Між державою та малими провайдерами інтернет-доступу, вочевидь, починається, якщо не війна, то протистояння.
Між державою та малими провайдерами інтернет-доступу, вочевидь, починається, якщо не війна, то протистояння.
Річ у тому, що в Україні є майже 2000 ФОПів, які надають нам послуги домашнього інтернету. Представник ВР вважає, що вони не доплачують податки й не розвивають мережі належним чином, а малі провайдери у відповідь — що саме вони забезпечують швидке просування технологій на нашому ринку і сплачують у бюджет точно не менше.
«Сьогодні напишу про сферу менш публічну, яка, використовуючи те, що вона не дуже „на виду“, все ще намагається жити та працювати по-старому. Йдеться про надавачів доступу до фіксованого зв’язку та Інтернету», — написав у своїй колонці на Главкомі голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Чому Гетманцев дорікає цій галузі? Резюмуємо: багато провайдерів працює на ФОП і сплачує менші податки, ніж повинні були б.
«Адже вигода безсумнівна — отримуючи від одного користувача 219 грн доходу, при використанні спрощеної системи оподаткування з них сплачується усього 10,95 грн (!!!) податків, тоді як податкове навантаження на загальній системі склало б 75,34 грн — у сім разів вище», — підкреслює він.
Гетманцев пише, що ця галузь «доволі багата» і доходи в ній зростають.
За його інформацією, загальні доходи від надання послуг фіксованого зв’язку у 2023 році склали 21,2 млрд грн. Це зростання порівняно з попереднім роком на 33,3%. Він порівнює це з доходами операторів мобільного зв’язку — 61,7 млрд. Грн за минулий рік. Темпи збільшення — лише 9,8%.
1. «Відомий оператор «Т», який пропонує телебачення та інтернет і має понад 320 000 абонентів. Насправді це мережа, до якої входить 288 (!!!) суб’єктів господарювання.
2. Інший провайдер «Л», який обслуговує більше 210 000 абонентів, де-факто складається з 80 «спрощенців»».
Гетманцев також вважає, що провайдери ФОПи, які працюють на спрощеній системі, не тільки не доплачують податки, а ще й набагато менше інвестують у розвиток мережі:
Для абонентів врешті решт це виливається в погану якість послуг і низький рівень безпеки даних.
«А держава, своєю чергою, через існування по суті „внутрішнього офшору“ у вигляді спрощеної системи оподаткування при наданні послуг із доступу до мережі інтернет втрачає понад 3 млрд грн на рік», — пише Данило Гетманцев.
Звісно вони почали обурюватися. А Микола Кучерук, директор інтернет-провайдера Еліт-Лайн із Краматорска вирішив розписати свою аргументовану позицію на рахунок того, чому пан Гетманцев помиляється. Вона опублікована в закритій групі для представників провайдерів. Але ми попросили його дозвіл і стисло перекажемо основні аргументи й дамо основні цифри.
«Ми працюємо на цьому ринку вже понад 20 років, після обстрілів навчились дуже швидко відновлювати лінії, а після блекаутів 2022–2023 рр. — забезпечувати зв’язок для клієнтів, коли відсутня електрика. Також ми є тим „сірим провайдерам“, про яких розказує пан Данило — бо використовуємо для діяльності саме спрощену систему оподаткування», — розповідає про свій бізнес Микола.
Згідно з даними періодичної звітності гравців ринку, в Україні 3182 провайдери, у яких є хоча б один абонент.
З них:
ФОП — 1960
ТОВ — 1222.
«455 із 456 перевірених в Опендатабот ФОП, внесених у реєстр провайдерів/операторів використовували Спрощену систему оподаткування (ССО), тому можна прийняти, що всі 1960 ФОП із реєстру використовують ССО», — пише Микола та посилається на кількаденний аналіз, який провів його брат.
Микола вважає, що ні. І ось чому.
Провайдери, що використовують ССО — 8,56 млрд грн
Провайдери на загальній системі оподаткування — 13,9 млрд грн
«Коли Гетьманцев пише, що держава втрачає 3 мільярди гривень на рік, він рахує, що суб’єкти на єдиному податку повинні, окрім того, що вони сплачують — сплатити ще додатково +40% податків», — пише представник краматорського провайдера.
Але він запевняє, що насправді цього не відбувається.
Посилаючись на відкриті дані (публічні звіти компаній), він пише, що ТОП-4 гравці (без «Київстару») в середньому у 2023 році мали податкове навантаження, яке дорівнює 17,99%.
«На жаль, „Київстар“ не викладає структуру своїх витрат публічно або ми їх не знайшли», — підкреслює представник провайдера.
Його висновок: навіть великі провайдери на загальній системі оподаткування платять від 4 до 23% від загальних надходжень.
«Наше підприємство ТОВ „Інтернет Схід Груп“ — загалом сплачує 21,6% податків зі свого обороту. Бо платники єдиного податку платять не тільки 5% від обороту, як рахує Гетьманцев. Вони так само сплачують ПДФО зі співробітників, військовий збір, страхові й усі інші виплати», — підкреслює він.
Ще один важливий висновок Миколи Кучерука — про інвестиції в мережу, тобто про тезу Гетманцева про те, що ФОПи на спрощеній системі інвестують в мережу набагато менше, ніж великі гравці.
Зі звітів Микола також витягнув цифри, які показують, що якраз малі провайдери на ССО мають найбільшу долю ринку у такому сегменті як PON-інтернет. Ця нова технологія дозволила Україні переживати блекаути з робочим інтернетом. І провайдери охоче будували сучасні нові лінії до абонентів, щоб забезпечити їм безперервність послуги.
Так от, згідно з даними відкритих звітів, які проаналізував пан Кучерук, на ФОП та юрособи на ССО приходиться 54,3% абонентів PON, а на ТОП-12 великих гравців — 19,8%.
Загальна кількість PON-абонентів в Україні за 2023 рік, за підрахунками Миколи Кучерука — 3,3 млн. Треба сказати, що ця цифра сходиться з тою, що надавав телеком-регулятор НКЕК у своєму річному звіті.
Микола також доводить через зібрані дані, що насправді провайдерів на ССО більше в селі, де абонентів підключати складніше, ніж у багатоповерхівках. Отже, 50,5% в сільській місцевості обслуговують саме малі провайдери.
І третій аспект, на який слід звернути увагу: Гетманцев писав у колонці, що інтернет-провайдери почувать себе навіть краще, ніж мобільні оператори, маючи вищий середній чек за послуги.
Ось аргумент від провайдера з Краматорська:
«Мобільний зв’язок сплачується на кожен телефон у родині. І щомісячну суму на один девайс можна сміливо помножувати мінімум на 3 або навіть і 4 (кількість людей, що мешкає в одному домогосподарстві разом)
Візьму як приклад свою родину: У мене є мій тариф — від «Водафон» за 180 грн і «Лайфсел» — ще 180 грн на місяць, тариф дружини — 200 грн на місяць, тарифи дітей — по 195 грн на місяць.
Загалом моя родина сплачує мобільним операторам у середньому 194 грн на місяць і загалом — 950 грн на місяць.
А ось за фіксований інтернет, який жодного разу не відключався під час блекаутів літа цього року, жінка в Києві платила всього 215 грн на місяць місцевому провайдеру на Оболоні».