З початку війни до Закарпаття переїхала велика кількість IT-спеціалістів. Зараз їх в регіоні вже близько 35 000. А було дві. Переселенці повинні були вирішувати на новому місці багато побутових проблем, як, наприклад, знайти житло, робоче місце, стати на облік у військкомат.
З початку війни до Закарпаття переїхала велика кількість IT-спеціалістів. Зараз їх в регіоні вже близько 35 000. А було дві. Переселенці повинні були вирішувати на новому місці багато побутових проблем, як, наприклад, знайти житло, робоче місце, стати на облік у військкомат.
Але одну з проблем самостійно вирішити було важко, тому що вона ніяк від них не залежала — це доступ до інтернету. Айтішники тимчасово оселилися в невеликих курортних містечках, де мережа до цього не була готовою.
А немає хорошого з’єднання — немає і віддаленої роботи.
Як розповідає заступник голови закарпатської Державної військової адміністрації Олександр Пацкан, спочатку дійсно відчувалося велике навантаження на мережу, тому що з’явилась велика кількість абонентів.
«І мережа просто почала не витримувати», — каже він.
Адміністрація одразу почала думати, як цю проблему вирішити. І зараз, як каже Пацкан, рішення знайшлося. Закарпаття домовляється з великим румунським оператором Vodafone Romania, щоб під’єднати регіон до його мережі. Таким чином у мережі, яка протягнута з Києва, з’явиться підстраховка.
«Ми зупинилися на етапі домовленості з Vodafone в Румунії. І зараз на рівні консульств, послів домовляємося, щоб вони нам дозволили під’єднатися до великої європейської мережі… Румунія немає ніяких заперечень, консули попідписували», — каже Пацкан.
За його словами, таким чином, питання інтернет-доступу для айтішників буде вирішено. «Навіть якщо обріжеться українська мережа, буде додаткова мережа з Європи», — розповідає він.
З української сторони, за словами чиновника, кабель до кордону вже підведений. І закарпатці чекають фінального рішення — від Vodafone.
Редакція dev.ua поцікавилася у Олександра Животовського — голови Національної комісії, яка здійснює регулювання у сфері електронних комунікацій, — чи взагалі можливе таке з’єднання з юридичної точки зору.
Він відповів, що скоріш за все з української сторони в угоді також є місцевий провайдер. А якщо так, то договори між двома провайдерами, іноземним та українським, не заборонені.
Іншими словами, так, Закарпаття може отримати надійне альтернативне джерело інтернет-доступу, приєднавшись до великого оператора в ЄС. Але є існує й інша проблема. Вона полягає в тому, що великі магістральні провайдери, які володіють оптоволоконними мережами, не заходять до всіх містечок, де полюбляють оселятися айтішники.
Наприклад, в Хустському районі є курортне село Шаян. Тут є багато санаторіїв та готелів. Комфортне житло та екологія — комфортні умови для віддаленої роботи. Але нормального інтернету немає.
Селом ходять чутки про те, що село обслуговує тільки один провайдер — ФОП, який побудував місцеву мережу. Але вона не дуже сучасна, а навантаження — величезне. Тому з'єднання відбувається на дуже низькій швидкості, що неприпустимо для роботи.
Dev.ua зателефонувала керівнику компанії «Атраком» Олександру Савчуку. Ця компанія володіє однією з найбільших оптоволоконних мереж в країні. Менеджер пояснив, чому до таких містечок як Шаян його магістральна мережа не дотягується. Він каже, що в Закарпатті у компанії є три магістралі. Одна з них проходить через райцентр — Хуст, але не йде до курортних сіл та містечок.
«Провайдери будуть ці шматочки (від магістральної лінії до абонента) прокладати самостійно», — розповідає Савчук. Великому магістральному гравцю тягнути свою оптику в кожне закарпатське село нерентабельно.
Тобто можна сказати, що якість інтернету в курортних містечках дуже сильно залежить від того, наскільки добре постарався місцевий провайдер. Є поодинокі випадки, коли прикордонні готелі вимушені були перемикатися на румунських провайдерів, котрі до них змогли дотягнутися.
Але комплексно це проблему не вирішує. Комфортні курортні містечки, а особливо в гірській місцевості — ахіллесова п’ята нового IT-кластеру, якщо йде мова про інтернет з’єднання.
IT-кластер у своїх рядах має партнерів, таких, як Воля та Датагруп, які згодом можуть добудувати локальні мережі. Поки їх немає, існує тільки одна доступна альтернатива — мобільний зв’язок.
Використовуєш мобільний телефон як модем, та працюєш собі.
Але й тут є проблема. Мобільні оператори також не розраховували на те, що з початку весни в Закарпатській області будуть жити стільки людей.
Наприклад, як розповідає прессекретар lifecell Ольга Муха, кількість абонентів, які під час війни перемістились на Закарпаття, збільшилася на 136%.
«В піковий період (березень) база наших абонентів на Закарпатті у порівнянні з довоєнним періодом виросла на 215%», — розповідає Муха.
Тому оператору доводиться доставляти вежі. За інформацією lifecell, за цей період вони встановили 4 нових технологічних майданчика.
Активно розбудовує свою мережу в регіоні й «Київстар».
«В Закарпатській області ми побудували 5 нових сайтів та запустили LTE-900 (4G) на 88 базових станціях. Таким чином ми збільшили LTE покриття на 6% та додатково 67 населених пунктів, де живе менш ніж 2000 людей», — розповідають в пресслужбі компанії.
Ще один український оператор Vodafone Ukraine також активно розширюється. Як каже його прессекретар Вікторія Павловська, на Закарпатті протягом першого півріччя цього року на вже існуючих 30 базових станціях було запущено LTE-900 та LTE1800.
Незабаром швидкісний 4G додасться ще на 10 базових. «А до кінця року у планах проведення модернізації ще приблизно 130 станцій», — уточнює Павловська.
Але, на жаль, у пріоритеті знов великі міста: Ужгород, Мукачево, Свалява.
Отже, інтернет-провайдери та мобільні оператори не сплять. Вони відчули наплив ІТ-компаній в регіон та намагаються закрити їхню потребу в зв’язку. Але на це знадобиться час.
Чи потерплять айтішники?
