Станом на середину липня 2025 року понад 8800 компаній (лише юридичні особи, без ФОП) знаходяться у «Клубі білого бізнесу», куди мають входити лише ті бізнеси, що відповідають стандартам прозорого ведення бізнесу в Україні. ІТ-сфера входить до десятки за кількістю компаній.
Станом на середину липня 2025 року понад 8800 компаній (лише юридичні особи, без ФОП) знаходяться у «Клубі білого бізнесу», куди мають входити лише ті бізнеси, що відповідають стандартам прозорого ведення бізнесу в Україні. ІТ-сфера входить до десятки за кількістю компаній.
Про це повідомляє «Опендатабот», посилаючись на дані Державної податкової служби.
8882 компанії наразі перебувають у «Клубі білого бізнесу». Для порівняння, ще у січні цього року таких бізнесів було 7997. Реєстр постійно оновлюється: 4113 компаній приєдналися до переліку від початку року, натомість 3228 вибули. Однак загальна тенденція є стабільно позитивною: кількість прозорих, відповідальних платників податків в Україні зростає.
Утім, серед поточних учасників є шість компаній, які вже перебувають у стані припинення, ще 1 — у процедурі банкрутства, а одна має відкрите податкове провадження через борги. Також варто зазначити, що на початок повномасштабного вторгнення в Україні серед компаній із переліку було 37 з російськими власниками.
Найбільше представників Клубу — у сфері торгівлі: 1 979 компаній або 22% займаються оптовою або роздрібною торгівлею чи ремонтом автотранспорту.
Сфера інформації та телекомунікації займає 8-му сходинку за кількістю: 418 компанії або 4,7%.
Найбільше таких бізнесів у Києві — 25% усіх компаній з переліку. Також активно представлені Дніпропетровська (9%), Київська (7%), Львівська (7%) та Харківська області (5%).
Найбільші доходи за 2024 рік серед компаній, що потрапили до Клубу білого бізнесу показали Укргідроенерго — 54,2 млрд грн, Петрол Партнер (мережа АЗС WOG) — 49,1 млрд грн та Рошен — 37,4 млрд грн.
18 червня 2024 троку Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт № 11084 щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану — так званий закон про «Клуб білого бізнесу».
Мета — сформулювати спільноту прозорих, сумлінних платників податків, які взаємодіють із державою на основі довіри, передбачуваності та партнерства.
Бізнеси на спрощеній системі оподаткування (ССО), ФОПи та резиденти Дія City теж мають право долучатися до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Наразі Податкова підготувала новий законопроєкт, який має вдосконалити вступ до Клубу та пропонує зробити умови доступу до режиму гнучкішими: дозволити наявність дрібних сплачених штрафів, уточнити критерії щодо зарплат і сплати ПДВ, чітко врегулювати процедури перевірок, а також розширити захист від планових документальних перевірок. На думку Данила Гетманцева, новий законопроєкт не містить істотних змін — лише усуває ті недоліки, які містяться сьогодні в критеріях резидентського статусу для Клубу.
Натомість Мирослав Лаба, фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи вважає, що новий законопроєкт — це радше усунення формальностей, аніж реальне поліпшення умов для бізнесу.
