Марія БровінськаPetTech
9 грудня 2024, 09:58
2024-12-09
ШІ, гаджети, додатки вже «розуміють» мову тварин. А як щодо петперентів? Лайфхаки та поради для власників хвостиків від зоопсихологині
Чого хоче ваш собака, коли дивиться прямо в очі, не зводячи погляду? А що відчуває кіт, безупинно нявкаючи й намагаючись вдесяте торкнутися ваших ніг хвостом? Поведінка домашніх тварин — загадка для петперентів, і, щоб її зрозуміти, потрібні певні знання та навички. Нині вчені та розробники з усього світу працюють над тим, щоби навчитися розуміти мову тварин, проводячи численні дослідження та створюючи «розумні» додатки, які нібито можуть зчитувати міміку або ж розуміти нявкання та гавкіт хвостиків. Утім, до ідеального розуміння домашніх улюбленців ще не дійшов жоден технологічний інструмент. І наразі найпевнішим засобом для розуміння тваринки залишається взаємодія з нею.
dev.ua в межах партнерської рубрики PetTech із найбільшим українським виробником їжі для котів і собак Kormotech зібрав найпопулярніші інструменти, на які варто звернути увагу петперентам, щоби краще розуміти своїх маленьких друзів, а також поспілкувався із зоопсихологинею Оксаною Галан про те, що нам найчастіше хочуть сказати тварини.
У сучасному світі технологічні рішення та штучний інтелект розвиваються так стрімко, що, ймовірно, уже за кілька років мовного бар’єра між петперентом і тваринкою не буде зовсім. Зараз же розробники пропонують власникам тварин сотні цікавих рішень, що нібито допомагають розуміти нявчання та гавкання хвостиків. Утім, ці інструменти наразі недосконалі, але проекспериментувати з ними — навсправжки чи жартівливо — досить цікаво.
Ось кілька сучасних розробок, що, за ствердженням їхніх власників, допомагають петперентам краще розуміти чотирилапих.
Як навчитися розуміти тварин
А чи можна розпізнати емоції тварин без гаджетів і технорішень? Розповідає зоопсихологиня Оксана Галан.
— Наразі є у світі чимало технологічних рішень, зокрема, на основі штучного інтелекту, які нібито дають змогу розшифровувати або нявкання котів, або гавкіт собак. Чи тестували ви якісь такі штуки у своїй практиці?
Ми з колегою-науковицею про це часто й багато розмовляємо. Та, з моєї практики, на жаль, поки що такі сервіси й девайси генерують дуже багато помилок. Тобто девайс чи сервіс може частково аналізувати голос або міміку, мову тіла тварини. Але до трактування виникає багато запитань. Ці розробки, на мою думку, на тестовому етапі, і розробникам потрібно більше інформації.
— Дуже часто власники тварин орієнтуються на те, що в собаки чи кота є всього кілька базових потреб: їсти, спати, гуляти тощо. Чи так це насправді?
Ну, так примітивно ставити штамп, що тварина хоче тільки їсти, спати та бавитись — це як сказати те саме про людину. Є й інші потреби. Собака як соціальна тварина дуже багато вчиться протягом життя, вона дуже багато аналізує, їй подобається навчатися. Тому я не дуже люблю, коли про собак, як і про котів, говорять такі примітивні речі. Кіт загалом — це не диванна подушка, це хижак. І лежати, просто їсти, ходити в туалет й іноді гратися — це точно не про них.
— То які ж потреби є базовими для чотирилапих і чи можемо ми їх розпізнавати?
Є концепція п’яти свобод тварин, і ця концепція стосується всіх тварин, які живуть під контролем людини: собак, котів, коней, кіз, курей, тварин у зоопарку, навіть диких тварин у зоопарку, у реабілітаційних центрах, у притулках.
Ці п’ять свобод — це базовий мінімум. Це не дуже люблять психологи, але ми часто порівнюємо їх із пірамідою потреб Маслоу, бо це обов’язкові речі для задоволення потреб хвостиків. І тільки після того, як ці потреби задоволені, ми можемо очікувати, що тварина буде поводитися адекватно. Важливо, що адекватно — це не так, як нам подобається, а так, як для неї характерно, як закладено природою.
Ці потреби — це свобода від голоду та спраги, свобода від хвороб і травм, свобода від дискомфорту під час відпочинку, свобода від атипової поведінки й свобода від дистресу, тобто від надмірного горя чи страху.
— Чи є якісь алгоритми для петперентів, щоби зчитати проблему, зрозуміти, що з тваринкою щось не так?
Насправді часто тварина ніяк не може дати знати, особливо якщо це кіт, що їй щось болить чи щось її турбує. Хвостики навіть можуть це приховувати. Тому основне завдання відповідального петперента — проводити час із твариною та спостерігати за її поведінкою. Бо коли ми розуміємо, що, наприклад, наш кіт сьогодні менш активний, поводиться якось інакше, для нас це має стати дзвіночком. Тут ми дуже часто потрапляємо в ілюзію, що ми дуже добре знаємо наших тварин. Проте ми живемо своє життя, і на тварину в нас залишається досить мало часу, тому це оманливе відчуття. Увага в цьому випадку — запорука вчасної діагностики хвороби.
— Як правильно реагувати, якщо ми розуміємо, що собака могла отримати якийсь стрес, наприклад, від вибухів?
Якщо це стрес короткостроковий, тобто ось просто зараз улюбленець чогось злякався, це означає, що в організмі стався виплеск адреналіну, у м’язах дуже багато глюкози. І якщо тварина відреагувала на щось таке короткострокове й різке, то краще дати їй можливість це виплеснути назовні. Бо життя без стресу не буває ні для людей, ні для тварин. Ми всі повинні адаптуватися до певного рівня стресу. Звичайно, кожна людина й кожна тварина можуть адаптуватися до різного рівня. І через деякий час може статися таке, що тварина вже не вивезе.
Можливо, знадобляться й антидепресанти. Командна робота фахівця з поведінки тварин із ветеринарним лікарем найефективніша. Тут важливо розуміти, що ті ліки, які підходять собаці, не підходять коту, і навпаки. Плюс потрібно комбінувати, аналізувати, як тварина реагує на ліки, коригувати дозування, зважаючи на захворювання, які має чотирилапий друг. Утім, лікарів, які спеціалізуються на поведінці тварин, зараз ще дуже мало.
— Чи правда, що собаки відчувають хороших і поганих людей? Так кажуть, якщо пес гавкає на незнайому людину.
Багато людей так вважають. І коли, наприклад, ця людина, яку називають «поганою», комунікує з твариною, вона це робить так, що тварині не подобається. А все тому, що їй бракує знань.
Люди, які привертають увагу тварин, часто самі агресивні до них, або ж мають дуже дивний вигляд чи запах, і собаці це не подобається. Тваринка може реагувати навіть на візуальний образ, наприклад, на високого хлопця в шортах. Але це не означає, що це погана людина. Це винятково сприйняття тварини, найімовірніше, їй у якийсь момент стало не дуже комфортно з такою людиною саме через візуальний образ. І для нього або для неї це тривога.
— Чи здатні тварини маніпулювати?
Зрідка так. Проте зазвичай усе, що ми вважаємо маніпуляцією, — наша ж помилка, якої ми колись припустилися. Наприклад, якщо тварина просить їжу зі столу, то, найімовірніше, ви дали їй зрозуміти, що так робити можна. Те саме стосується і якихось моментів, які ми, наприклад, сприймаємо за помсту — коли тваринка сходила в туалет удома або щось пошкодила з меблів. Насправді це все знаки, які говорять про те, що щось для тварини некомфортно.
— З мого досвіду, собаки більш зрозумілі, аніж коти. Їх зрозуміти легше…
Ви маєте рацію, тому що собаки — це соціальні тварини, а коти — це тварини-одинаки. Собаки налаштовані на комунікацію в групі, для них це важливо, вони дуже багато вчаться в членів своєї групи. А коти отримують інформацію генетично або в комунікації на ранньому етапі. Тому їм, звичайно, трішки складніше комунікувати, але це не означає, що вони не можуть цього робити.
— Але ж їх, напевно, важче нам розуміти, оскільки вони не такі активні. Чи є якісь лайфхаки, щоб зрозуміти кицю?
Зараз є багато застосунків, які пояснюють міміку котів. Так, вона в них є, хоч і мінімальна. Я рекомендую власникам із цим погратися, подивитися, щоб почати бачити, що говорить кіт за допомогою своєї міміки.
Крім того, класно, коли ми хоча б трішки чогось навчаємо котів, наприклад, трюків якихось. Це дуже налагоджує зв’язок, і, якщо ми подаємо якийсь сигнал, кіт його розуміє, дає нам зворотний зв’язок. І ми радіємо, що він зробив те, що ми хочемо. А кіт — тому, що зміг зробити те, що від нього просили. Тоді починається такий маятник: і ми, і кіт стаємо трішки більш передбачуваними.
— А наскільки для тварини важливий такий елемент як винагорода? Наприклад, він зробив трюк, чи собачка виконала команду. Наскільки для них є важливим шматочок корму чи там улюблена іграшка як винагорода?
Дуже важливо. Наскільки ж, як для нас важлива зарплата. Ми не можемо волонтерити все життя. Ми волонтеримо якийсь час, а потім ми хочемо грошей. Так і вони. І їжа — це просто універсальний інструмент, тому ми використовуємо його майже завжди. Але, в принципі, тварини, особливо собаки, завжди чогось хочуть. Це може бути гра, взаємодія, їжа тощо.
— Зараз в Україні з’явилося чимало шкіл для собак. Якщо тваринку в цю школу віддати, наскільки для неї цей досвід може бути травматичним чи корисним?
Він може бути адекватним в ситуації, коли після навчання петперенту все пояснили, продемонстрували, як це працює, і людина все зрозуміла. Тобто це не одне заняття після такого пансіону. І якщо людина почала все інтегрувати у своє життя з тією твариною, це може бути такою штукою, яка спрацює.
А собака дуже швидко може повернутися до попередньої поведінки чи обрати іншу модель, що нас теж не буде достатньо задовольняти.
— Собаки й котики ображаються? Можуть мстити за щось? І як на це реагувати правильно?
Про це зараз досить багато дискусій. Бо все ж таки образа — це досить складне почуття. Нам потрібно розуміти причинно-наслідкові зв’язки в кожному конкретному випадку: що було до, що хоче й до якого результату прагне тварина. Наші улюбленці можуть, звичайно, бути трішки сумними через якісь обставини, і через це ставати менш активними. Але про образу я б не вела мову.
Зазвичай ми звикли думати, що якщо тваринка шкодить у квартирі, робить якісь речі, які ми не вважаємо нормою, то вона мстить. Насправді ні. Наприклад, якщо ви повертаєтесь додому, де тваринка довго була сама, і бачите калюжу чи розірване взуття, це не означає, що вона мстить. Імовірно, вона відчуває тривогу, коли залишається сама, і для того, щоб себе трішки заспокоїти, залишає більше свого запаху, або займає себе чимось.
Дуже багато ситуацій, які люди трактують як помсту, вередливість, тому що тварина просто намагається допомогти своєму станові в тій ситуації, e якій вона опинилася. І це може бути через страх, через тривогу, і з цим потрібно працювати.
— Чи правда, що у тварини має бути один основний петперент?
Ні, тварина може встановлювати прихильність не тільки з однією людиною, це може бути декілька осіб. І це навіть класно, бо ситуації в житті бувають дуже різні. Дуже добре, якщо тварина має можливість залишатися з кількома людьми. Бо того, з ким тварина встановила прихильність, вона відчуває як свою базу безпеки, такий острівець, який задовольнить усі потреби тваринки. І тут важливо розуміти, що для псів база безпеки — це людина, а для котів — це територія.
— Зараз дуже багато тваринок, які опинилися на вулиці через війну. Як правильно новому петперенту спілкуватися з такими хвостиками? Чи є якісь алгоритми, які дадуть змогу найменш болісно для тварини організувати процес інтеграції до нової родини?
По-перше, усім — і людині, яка зважилась прихистити чотирилапого, і тварині, — потрібен час. Неможливо адаптуватися до нових умов за два-три дні. Час суто для біологічних процесів. А по-друге, варто обов’язково з повагою ставитися до досвіду тварин, який вона мала до зустрічі з вами. Адже кожна тварина вже жила якось своє життя, тому я б рекомендувала набратися терпіння й пізнавати тваринку, вчити її. І що лагіднішою буде взаємодія, то швидше вона адаптується до нових умов.
— Оксано, маю останнє запитання, щоб допомогти тим, хто мріє про тваринку вдома, або от щойно наважився й узяв собі хвостика. Порадьте, що почитати, подивитися з доступного контенту, щоб зробити процес адаптації тварини в новій родині максимально органічним, а для новоявлених петперентів — максимально безстресовим.
Книжка «З ким я живу. Короткий курс для розуміння собаки». Вона допоможе полегшити процес прийняття власником тварини.
Фільм «Temple Grandi». Це фільм, який дуже якісно пояснює концепцію п’яти свобод тварин.
Сайт pethelpful.com — тут можна знайти практичні поради по догляду за улюбленцем.
Безкоштовний сервіс вет. турботи Optimeal Expert 9100. Тут фахівці оперативно оцінять ситуацію, знайдуть найближчу ветеринарну клініку та будуть залишатись на зв`язку і надавати необхідну інформацію щодо того, як полегшити стан тварин.
«Секретне життя домашніх тварин» — розважальний мультфільм, що покаже життя хвостиків з іншого ракурсу.