Стас ЮрасовТаке життя
10 грудня 2024, 14:43
2024-12-10
Чи готує «Київстар» мережу до блекаутів? Ось що ми дізналися
Одразу спойлер. Так, готується — дуже інтенсивно й затратно. Однак чи розв’яже це проблему зв’язку під час блекаутів повністю та які перепони є на шляху до омріяної енергонезалежності мережі?
dev.ua дізнався, як «Київстар» розв’язує проблему логістики, посилених вимог від держави, чому не можна поставити генератор на дах будинку й оновити все обладнання. А також дізналися, що все-таки вдалося зробити та на що розраховувати абонентам цієї зими.
Спочатку важливі цифри
З 2022 року «Київстар» інвестував близько 2 млрд грн у розвиток енергонезалежності, зокрема для підтримки безперебійної роботи мережі в умовах віялових відключень електрики та блекаутів. З початку війни компанія вжила низку заходів для зміцнення енергетичної стійкості шляхом модернізації обладнання та впровадження нових джерел резервного живлення.
Станом на листопад 2024 року на базових станціях «Київстар» уже встановлено 145 000 нових літієвих акумуляторів, 2470 генераторів підтримують роботу ключових об'єктів мережі. Уже понад 78% мережі має чотиригодинне резервне живлення, що є важливим кроком до забезпечення стабільної роботи мережі навіть під час тривалих блекаутів.
Крім того, для забезпечення стабільності домашнього інтернету в умовах відключення електроенергії компанія встановила близько 50 000 джерел безперебійного живлення в понад 24 000 багатоквартирних будинків у 92 містах України.
Подальші кроки
Наразі компанія реалізує другу фазу інвестицій, що передбачає встановлення ще 113 000 нових акумуляторів на базових станціях і 1427 промислових генераторів. Ці заходи дадуть змогу забезпечити 25% мережі можливістю роботи від генераторів і досягти шести годин резервного живлення для всіх ключових об'єктів мережі. Окрему увагу приділено критично важливим об'єктам, визначеним РНБО, яким забезпечено можливість підтримки зв’язку протягом мінімум трьох діб у випадках довготривалих блекаутів.
Говорячи про закупівлю додаткового енергообладнання, треба завжди пам’ятати про логістичні питання, адже можуть виникнути неприємні несподіванки, які, на жаль, впливатимуть на прогнозовані строки доставки. Наприклад, остання партія промислових генераторів, які замовив «Київстар», затримується в дорозі через безпекові проблеми в Червоному морі. І такі випадки не поодинокі. Це ризики, які не завжди вдається передбачити та прорахувати, навіть під час ретельного планування.
Чи ставить держава реалістичні цілі
Зважаючи на високі вимоги до енергоефективності мережі, за словами технічного директора, «Київстар» намагається забезпечити довготривале резервне живлення. «Те, чого від нас вимагають — 10 годин на батареях — це надзвичайно складне завдання», — зазначає Лутченко.
Нагадаємо, у липні 2024 року питання енергонезалежності телеком-мереж порушили на найвищому рівні. Володимир Зеленський доручив Михайлу Федорову представити аналіз ситуації на засіданні Ставки, щоб зрозуміти, що «робиться для гарантування звʼязку в умовах відключень електрики та які оператори не дотримуються відповідних рішень». Під «відповідними рішеннями» мається на увазі рішення РНБО від 26 листопада 2022 року «Про забезпечення електронними комунікаційними послугами в умовах воєнного стану», яким від постачальників таких послуг вимагалося забезпечити їхнє надання «з дотриманням установлених показників якості» щонайменше протягом трьох діб для визначеного переліку об'єктів.
Уже 15 липня 2024 року, тобто менше ніж за два тижні після заяви президента, Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій своїм розпорядженням визначив, що мобільні оператори повинні забезпечити доступність мобільного зв’язку під час відключень електроенергії протягом щонайменше 10 годин.
На це мобільні оператори Vodafone Україна, «Київстар» і lifecell 1 серпня зробили спільну заяву, зазначивши, що виконати розпорядження НЦУ вкрай складно. Зокрема, це пояснюється тим, що для виконання операторами вимог регулятора з боку держави необхідно забезпечити постачання електроенергії на час, якого потребує техніка операторів для повного заряджання резервних акумуляторів.
Річ у тому, що навіть нові літій-ферум-фосфатні батареї потребують більше часу на заряджання, ніж двогодинна пауза між знеструмленнями, які часто спостерігаються в період найбільш критичних відключень.
Міністерство цифрової трансформації зі свого боку підтверджує активну роботу з мобільними операторами щодо забезпечення стійкості телекомунікаційних мереж і визнає, що є частина вимог, які важко виконати в строки з об'єктивних причин. У Міністерстві констатують, що згадане липневе розпорядження НЦУ — це вже третя ітерація вимог, які мають виконати оператори для забезпечення сталості зв`язку. Водночас попередні два розпорядження оператори виконали на 100% і підтверджують, що мобільні оператори роблять все можливе для виконання вимоги НЦУ.
Заміна джерел живлення
Технічний директор «Київстару» Володимир Лутченко наголошує, що компанія почала готуватися до масштабних блекаутів ще влітку 2022 року, коли перші відключення електроенергії стали реальністю. «Ми почали роботу ще в липні 2022 року, і саме тоді ухвалили рішення, що дало нам змогу зараз бути значно краще підготовленими до можливих перебоїв у постачанні енергії. Якби ми не почали готуватися тоді, зараз ситуація була б набагато гіршою», — підкреслює він.
Але два роки тому найбільш доступними були акумулятори старого покоління — так звані АГМ-батареї, які мають меншу стійкість і ресурс використання у порівнянні із сучасними літій-ферум-фосфатними аналогами.
Пройшло два роки. АГМ батареї відпрацювали свій ресурс. І тепер компанія активно замінює старі акумулятори на нові, більш ефективні літієві батареї. «Ми вже замінили 127 000 АГМ батарей на нові літієві. Це критично важливо, нові батареї дають набагато більшу ефективність і тривалість роботи», — додає Лутченко.
Мобільний зв’язок у густонаселених районах: проблема перевантаження
Особливо важливим питанням для «Київстар» є стабільність роботи мережі в густонаселених районах великих міст. Лутченко наголошує, що зростання навантаження в умовах блекауту суттєво впливає на мережу.
«Коли в таких місцях, як Оболонь чи Позняки, вимикається світло, на мобільну мережу перемикається велика кількість людей, які звикли до дротового інтернету. Це призводить до перевантаження, а значить, до зниження якості зв’язку», — пояснює він.
Завдяки великій кількості технічних оновлень та інвестицій «Київстар» активно працює над поліпшенням стійкості своїх мереж. Проте навіть найсучасніші технології не можуть повністю розв’язати проблему перевантаження. Міська забудова робить ще одну перепону: більшість базових станцій — це так звані руфтопи. Тобто вони встановлюються на дахах будівель, на дуже обмеженій площі. І якщо батареї розмістити поряд все ще вдається, то генератор розмістити на даху неможливо.
Перехід на GPON
Проблеми з електрикою в країні вплинули на подальший розвиток технологій передачі даних на бродбенд-мережі «Київстар». Так, у 2024 році планується розширення цієї ініціативи та подальше розгортання бродбенд-мережі GPON, яка забезпечить більш швидкісне підключення до інтернету.
Чому це важливо?
Річ у тому, що GPON побудований на принципі пасивної оптики, коли між інтернет-вузлом та абонентом немає проміжного обладнання, яке споживає електроенергію. Саме ці проміжні світчі, які розміщуються переважно в підвалах і на горищах багатоповерхівок, є найбільш вразливими точками. Немає електропостачання на місцях — швидко зникає інтернет. Топологія GPON-мережі дає змогу уникнути цієї проблеми. Адже вона прибирає ці вразливі точки.
Тестування нових рішень для забезпечення стабільного зв’язку
Попри виклики, «Київстар» продовжує тестувати альтернативні джерела енергії для базових станцій, серед яких сонячні панелі та вітрові генератори.
«Сонячні панелі теоретично можуть забезпечити частину енергоспоживання базових станцій, але для постійного забезпечення живлення потрібно комбінувати їх із батареями та генераторами. Вітряки теж тестуємо на кількох майданчиках, але це не панацея, адже вітрові установки мають багато технічних обмежень», — пояснює техдиректор.
Однією з основних проблем є обмежений простір для встановлення панелей, особливо в міських умовах. «У містах дуже важко розмістити достатньо сонячних панелей для повного забезпечення базової станції. Не кожен дах здатний витримати таку кількість обладнання, тому розв’язати це питання повністю за допомогою сонця — завдання непросте», — каже Лутченко.
Інша справа — за містом. Технологічні об’єкти мережі, які розміщені поза щільної забудови, на відкритих просторах, мають потенціал встановлення поряд із ними невеликих сонячних станцій, які б змогли живити обладнання.
Висновки
Блекаути під час війни — це свого роду перевірка українських телекомів на міцність. Вони одразу оголили слабкі сторони інфраструктури та спонукали компанії на її оновлення. Урешті решт, це хороші новини для споживачів. Адже вони отримують більш надійний і сучасний сервіс, який залишиться з ними й після війни.