Компанія «Київстар» — найбільший оператор електронних комунікацій в Україні — під час війни вкладає величезні інвестиції в розвиток мереж і власну енергонезалежність. Середній темп, який компанія взяла у 2024-му, — приблизно $200 млн капіталовкладень на рік. Звісно, це величезна сума, але й зробити компанії доведеться багато чого.
Компанія «Київстар» — найбільший оператор електронних комунікацій в Україні — під час війни вкладає величезні інвестиції в розвиток мереж і власну енергонезалежність. Середній темп, який компанія взяла у 2024-му, — приблизно $200 млн капіталовкладень на рік. Звісно, це величезна сума, але й зробити компанії доведеться багато чого.
Київстар взяв участь у новому аукціоні НКЕК із радіочастот, за результатми якого отримав додатковий радіочастотний спектр у діапазонах 2100 та 2300 МГц, тому буде продовжувати розбудову мережі 4G, а також підтримувати надійний сигнал на мережі 2G, яка залишається поки ще найбільшою за діючим покриттям.
Хороші новини: Київстар продовжить будувати об’єкти мережі вздовж автомагістралей, щоб забезпечити надійний швидкісний інтернет. Ця умова прописана в радіочастотних ліцензіях на LTE900, а також в тих, які були виставлені на аукціоні.
Послуга «Домашній Інтернет» також стане якіснішою, адже Київстар розвиває масштабний проєкт з будівництва GPON-мережі. Ще один виклик — замінити всі старі батареї на майданчиках на нові, більш ємкі, які здатні будуть витримувати довготривалі блекаути.
СЕО dev.ua поговорив про все це (насправді, про набагато більше) із Володимиром Лутченком, технічним директором компанії «Київстар».
— Коли в липні були постійні блекаути, то, звісно, всім було важко, в тому числі й операторам. З того часу пройшло 4 місяці. Як ви змогли підготуватися до того, що може бути взимку — до потенційних довгих блекаутів, якими нас лякають?
— Ми почали готуватися до блекаутів ще з липня 2022 року. Якби не це, ситуація була б набагато гіршою. Ще у липні 2022 ми розмістили перші замовлення на батареї, а у вересні того ж року почали активну заміну. Єдине, тоді ми зробили помилку (але це було найшвидше рішення), закупивши АGМ-батареї. Вони, звісно, відслужили, протрималися, але зараз прийшов час їх замінити на більш ємкі літій-ферум-фосфатні акумулятори. Ми вже замінили 125 000 таких АGМ-батарей.
З початку повномасштабної війни «Київстар» здійснив значні інвестиції для забезпечення енергонезалежності. Починаючи з 2022 року компанія вклала понад 1,9 млрд грн у цей напрям, щоб забезпечити максимальну безперебійність послуг.
— Чи будуть вони краще триматися під час блекаутів?
— Буде краще. Але, є певні але. Час автономної роботи базової станції залежить від навантаження, від трафіку. Якщо це час найбільшого навантаження — 9 година вечора, то, звісно, акумулятори розряджатимуться швидше.
Для прикладу, у жовтні в Сумах двічі були тривалі вимкнення — майже все місто було без світла. Деякі наші батареї тримали 6–8 годин. Це для нас було тестовим майданчиком.
Ми збираємо статистику, постійно аналізуємо та коригуємо свої дії щодо питання енергонезалежності.
Заряджання батарей — це також виклик. Адже вони мають певний час розряду, а для їхнього повного заряджання потрібно в два рази більше часу. Якщо відключення тривалі і не ритмічні, акумулятори не встигають накопичити достатньо енергії і перестають коректно працювати — живити елементи мережі.
— А мені цікаво, яка ситуація із живленням у районах Києва зі щільною забудовою: наприклад, Оболонь, Позняки? Зрозуміло, якщо в тебе відключають світло, то у той самий момент на мобільну мережу навалюється купа людей, які сиділи на дротовому інтернеті.
— Дуже важко, чесно кажучи. Чому? Будь-яку мережу розраховують під конкретний обсяг трафіку. І якщо трафік в рази перевищує стандартний, то й енергоспоживання, звісно, значно зростає. Блекаути дійсно спричиняють «перетікання» з фіксованих мереж в мобільну.
Крім цього, треба розуміти, що є певна ємність мережі. Якщо базова станція не розрахована на потрійне навантаження, то проблеми в такому разі точно будуть. І це не залежить від того, чи це мобільний зв’язок, чи фіксований, чи супутниковий, чи радіорелейний….Труднощів не уникнути. Жоден у світі оператор не планує мережі під пікові навантаження.
— Чи реально забезпечити базові станції відновлюваною енергією, наприклад, за допомогою сонячних панелей?
—Теоретично це можливо, але є свої виклики. Для базової станції потрібно багато енергії — близько 4 кВт. Сонячні панелі можуть забезпечити лише частину цих потреб, тому потрібні додаткові рішення для забезпечення стабільної роботи, такі як акумулятори та генератори.
— Чи можна використовувати вітряки для забезпечення живлення базових станцій?
—Ми проводимо тестування на кількох майданчиках в Одеській і Житомирській областях, однак це не є панацеєю. Вітряки для живлення станцій потребують великих ресурсів для їх розміщення на майданчику, спеціального обслуговування і не завжди забезпечують стабільну енергію, особливо в міських умовах.
— А які проблеми виникають під час використання сонячних панелей для базових станцій у містах?
— В основному проблема полягає в обмеженому просторі для встановлення панелей на дахах будівель, де розташовано більшість базових станцій у містах. Щоб забезпечити постійне живлення базової станції, необхідно встановити велику кількість панелей, що в міських умовах часто дуже складно.
— Зараз триває тестування переходу на 4G на частотах проліцензованих під 3G в окремих населених пунктах України. Якщо 4G буде більш доступним, чи стане воно стійкішим до навантаження?
— Основний стимул для переходу від 3G до 4G — це покращення якості сервісу та надійності. Технологія 4G використовує спектр значно ефективніше. Також, має значення утилізація такого ресурсу, як частоти. Наприклад, зараз у нас в мережі на 1 млн абонентів LТЕ використовується десь 5МГц, а в 3G мережі — майже 30МГц.
— Які основні причини переходу від 3G до 4G?
— Основний драйвер — це недостатня ефективність використання спектра у 3G. З переходом на 4G можна значно підвищити швидкість і ефективність обслуговування абонентів, адже 4G-технології дозволяють збільшити швидкість на 40–60%. Ми спостерігаємо очікувані позитивні результати у тестових зонах — у Сумах, наприклад, внаслідок перерозподілу частот швидкість передачі даних збільшилась на 63%. Це дозволяє обробляти більше трафіку, що важливо для зростаючих обсягів даних.
— Як змінилися обсяги трафіку після переходу на 4G?
— Обсяг трафіку зріс на 10%. Це означає, що користувачі завантажують більше даних, що, відповідно, робить їхній досвід використання мережі більш позитивним.
— Тут одразу виникає запитання: скільки ще залишилося людей, які досі використовують тільки 3G-девайси?
— Таких користувачів не дуже багато. За результатами тестування ми побачили, що більшість людей, які користуються 3G-девайсами, споживають мало даних — у середньому до 100 МБ на місяць. Це в основному смартфони, які використовують мобільні дані для базових функцій, таких як оновлення в фоновому режимі тощо.
— Чи зберігатиметься мобільний інтернет на мережі 2G?
— Так, інтернет через GPRS та EDGE продовжує працювати в мережі 2G. Ми також активно розширюємо покриття для забезпечення голосового зв’язку та доступу до EDGE.
— Мені завжди було цікаво, коли ж покриття 4G в Україні зрівняється із покриттям 2G?
— Це важке питання, адже найбільший радіус покриття дає частота 900 МГц, яка забезпечує стабільний голосовий зв’язок. Повного покриття 4G в міських умовах буде складно досягти, адже для цього потрібна значна кількість базових станцій і додаткові частоти.
ПРО 5G
— Як може виглядати майбутнє для 5G в Україні?
— Запуск технології 5G є частиною стратегії технологічного лідерства Київстар. Ми вже тестуємо 5G у закритому периметрі нашого офісу в Києві. Є ініціатива щодо запуску 5G (3500 МГц) пілоту від Мінцифри, з покриттям історичних центрів у 3-х містах України. Першим містом для тестування має стати Львів. Але ми ще очікуємо фінальної пропозиції від Мінцифри щодо пілоту.
Зараз ми разом з іншими операторами ведемо діалог з державою щодо умов та термінів такого проєкту. Одним із викликів є сумісність девайсів. Не всі смартфони підтримують наші частоти для 5G, тому ми маємо домовлятися з виробниками абонентських девайсів, щоб вони оновили свої пристрої для роботи з новою технологією. У Мінцифрі обіцяли посприяти вирішенню цього питання.
— Чи вважаєте ви, що 5G наразі має реальну необхідність?
— Оскільки ми будуємо цифрову країну, то розвиток мобільних технологій є досить важливим.
— Чи можливо досягти швидкості, наприклад, 10–20 Гбіт/с у 5G?
— Щоб досягти такої швидкості, потрібно використовувати, скоріш за все, міліметровий діапазон та мати велику щільність мережі. 5G теоретично може давати швидкості до 20 Гбіт/с, але для цього необхідна дуже велика кількість базових станцій, адже радіохвилі цього діапазону забезпечують малий радіус дії і потребують прямої видимості та відсутність фізичних перешкод для їх поширення.
— Як мережа фіксованого інтернету «Київстар» адаптувалася під блекаути?
– Якби це були звичайні умови (без війни, без блекаутів), то, я впевнений, що технологія FTTB (Fiber-to–the-building — базова технологія надання широкосмугового фіксованого доступу — Прим. ред.) себе ще не віджила. У нас 60% мережі — з гігабітними FTTB-свічами. І я впевнений, що ще 5 років ми б з ними спокійно працювали.
Але блекаути змусили нас адаптуватися.
І для мережі FTTB насправді ми встановили дуже велику кількість батарей. Це також були АGМ-батареї, тому ми замовили нову партію для заміни. Це вже будуть літій-ферум-фосфатні акумулятори.
Але все це потребує часу. Знайти одноразово такі обсяги у виробника на складах неможливо. Це виробництво. Виробництво залежить від потужності, яка в нього є. Плюс поставка, а в Червоному морі постійно якісь проблеми. У разі стабільної ситуації це займає 3,5 місяці. А якщо є якісь проблеми в Червоному морі, то кораблі йдуть в обхід — і це плюс місяць-півтора як мінімум.
— Які плани у вас на майбутнє щодо розгортання мережі GPON?
— Ми вже запустили проєкт і плануємо його розширення. Це буде мікс із нових абонентів і тих, хто вже підключений до старої мережі. Плануємо масштабувати цей проєкт протягом наступних кількох років.
— Уже майже рік пройшов з того часу, як на мережу «Київстар» була здійснена найбільша за всю історію України хакерська атака. Які висновки ви зробили і як підготувалися до наступних можливих атак?
— Після найбільшої кібератаки ми розпочали великий проєкт модернізації системи кіберзахисту. Це масштабні тектонічні зрушення і в корпоративній мережі, і в IT-сегменті, і в технологічному сегменті. Я можу сказати, що це глобальний проєкт, який ми плануємо завершити до кінця 2025 року. Модернізація систем — це ще одна маленька частинка того, що ми робимо. Про все говорити не можу. Чесно кажучи, атака змусила нас подивитися під абсолютно новим кутом на ситуацію і технологічної, і корпоративної культури.
Під час виконання та планування ми беремо до уваги рекомендації фахівців СБУ, Microsoft та Cisco, які дуже допомогли нам у розслідуванні, аналізі наслідків і плануванні щодо посилення кіберзахисту. Також ми працювали з кількома незалежними консультантами.
— Зрозуміло. І як думаєте, якби це трапилося знову — зараз була б така змога у хакерів, вдалося б їм це повторити?
— Їм було б набагато важче. Якщо компанія вже стала ціллю для професійних хакерів, то питання лише в тому, коли вони проб’ють периметр. Найголовніше, вчасно і ефективно відреагувати. Покладатися лише на захищений периметр — не варіант, адже існує багато методів проникнення, особливо якщо діє професійне угруповання.
— Як ви справляєтесь із відновленням мережі в умовах війни?
— На контрольованих територіях 99% нашої мережі працює стабільно. 1-2% завжди можуть мати відхилення, але ми виділяємо спеціальні ресурси для підтримки мережі в зонах, близьких до лінії фронту. В умовах війни ми маємо відновлювати об'єкти, які часто піддаються обстрілам. У нас є технологічні об'єкти, які ми відновлюємо по кілька разів після чергового обстрілу. Робимо це навіть вночі і під час складних погодних умов.
— Які ваші інвестиційні плани на наступний рік?
— З початку війни Київстар уже інвестував понад 15 мільярдів гривень у розвиток мережі. Це включає не лише покращення існуючих технологій, але й розвиток нових, таких як PON. І якщо пам’ятаєте заяву нашої холдингової компанії VEON, протягом 5 років в Україну буде інвестовано один мільярд доларів США. Ось приблизно за цим графіком ми і йдемо: інвестуємо в середньому $200 млн на рік.
— Чи буде покриття доріг і малих населених пунктів у рамках майбутніх інвестицій?
— У рамках нових ліцензійних умов (мається на увазі ліцензії, які НКЕК виставила на аукціон у листопаді 2024-го) передбачено покриття доріг, зокрема міжнародних і національних магістралей, а також малих населених пунктів. При цьому, у нас залишаються ліцензійні зобов’язання щодо покриття національних та міжнародних автошляхів за ліцензією LTE900.
Однак питання покриття залізниці поки що залишається окремим проєктом, який потребує значних інвестицій. Я думаю, вирішувати це питання треба шляхом синергії трьох операторів і Укрзалізниці, звісно.
— Але поки що це тільки обговорення, а не конкретика?
— Так, є робоча група на рівні операторів і НКЕК.
— Чи допомагає вам взагалі Мінцифри?
— Ми маємо конструктивну співпрацю з Регулятором, державними органами та, зокрема, з Мінцифри щодо низки законодавчих ініціатив. Так, наприклад, Мінцифри підтримало ініціативу операторів та активно працювала над змінами до законодавства щодо спрощення процесу землевідведення для будівництва нових сайтів.
