😍 Спробуй Новий Trustee Plus на дотик - твій криптогаманець і платіжна картка тут 👉
Марія БровінськаУвійти в ІТ
23 червня 2022, 11:15
2022-06-23
«IT було чимось зовсім несумісним зі мною». Працівниця Львівської філармонії змогла безкоштовно вивчитися на UI/UX дизайнера та знайти роботу під час війни
Філологиня (польська мова) за освітою та колишня працівниця Львівської філармонії Софія Малендевич одного разу прокинулась з різким бажанням щось змінити в житті. Утім, працюючи в бюджетній установі, багато не заробиш, а навчання для потрапляння в IT — задоволення не з дешевих. Проте Софія знайшла вихід. Дівчина вивчилася безкоштовно на UI/UX дизайнера, отримала відразу два офери, попри війну, та не планує зупинятися на досягнутому.
Філологиня (польська мова) за освітою та колишня працівниця Львівської філармонії Софія Малендевич одного разу прокинулась з різким бажанням щось змінити в житті. Утім, працюючи в бюджетній установі, багато не заробиш, а навчання для потрапляння в IT — задоволення не з дешевих. Проте Софія знайшла вихід. Дівчина вивчилася безкоштовно на UI/UX дизайнера, отримала відразу два офери, попри війну, та не планує зупинятися на досягнутому.
Тернистий шлях в IT
Я зі Львова. До останнього не знала і сумнівалась у виборі вишу та напрямку навчання. Точно знала, що він має бути гуманітарним, бо математика в школі давалась важче. І тільки бюджетна форма навчання — оскільки у мене були достатньо високі бали, й не хотілося, щоб батьки платили за моє навчання. Досить популярною на той час став факультет філології в університеті ім. І Франка. Довкола усі казали, що знання іноземної мови завжди буде великим плюсом, я з цим твердженням і зараз погоджуюсь. Тож подала документи на англійську, японську та польську філології. За балами на бюджет проходила тільки на японську та польську. Обрала для себе польську. Думала, буде простіше.
Я досить рано почала шукати роботу, прагнула скоріше стати самостійною, незалежною від батьків і перестати просити в них гроші. Але вже перебуваючи на першій своїй роботі — помічником організатора різних івентів, зрозуміла, що цінність роботи не тільки в доході, а й в комунікаціях.
Мені дуже подобалось завжди бути при справах, розв’язувати різні питання — це робило мене дорослою. А вже у віці 18 років я понесла свою трудову книжку до Львівської філармонії.
Державна робота тоді для мене здавалася неабияким досягненням, та й для батьків показником «нормальної» роботи, а ще — підстава, щоб пропускати пари, які вже на той час мене не дуже цікавили.
Спочатку я виконувала різні задачі другорядного значення, я це називаю «принеси/подай». А згодом звернула увагу на візуальну рекламу, яка на той час була не надто привабливою — ну, принаймні для сучасної молоді. Отож самостійно опанувавши програми для графічних дизайнерів, запропонувала свої рішення. Дирекція їх схвалила, дала можливість і надалі розвиватися в цій сфері.
Згодом, я офіційно стала дизайнером Львівської філармонії й займалася практично усією зовнішньою рекламою. ЇЇ було багацько, роботи завжди вистачало. В основному це були афіші до подій, зовнішня реклама в місті, брендинг та чимало роботи з буклетами…
Філармонія часто виступає організатором різних музичних фестивалів. У них я також завжди брала участь і займалася візуалізацією.
Перші кроки до мрії крізь карантин
IT для мене було чимось класним, новітнім і зовсім несумісним зі мною. Мейнстрім «бути айтішніком» не торкав мене, допоки мої друзі та знайомі потрохи не почали «копати мене в одне місце», мовляв, і в IT потрібні дизайнери.
Щоб не бути аж надто пасивною, я поцікавилась для себе, а які це дизайнери в IT. Поцікавилась і забула, допоки не стався карантин. Під час карантину об’єми моєї роботи зменшились, усі залишились сидіти вдома. А ще доводилось шукати постійно додаткову роботу, бо, на жаль зарплати у державних структурах невеликі, і це ще м’яко сказано.
Перший місяць карантину я просто сиділа і нудьгувала, спостерігала за тим як різко усі рекламували курси в інтернеті по всьому, що тільки можна…
Прийшло бажання працювати на роботі, на яку не впливатимуть зовнішні обставини, такі як, до прикладу, пандемія. І тут я зрозуміла: мій час настав. От є купу часу, от є курси (мільйон на вибір) — бери та вчись. Не скажу, що я спішила купувати курс, спершу хотіла сама розібратися у професії UI/UX дизайнера. В інтернеті море безкоштовних, крутих ресурсів, лиш коли ти «новенький», не знаєш з чого почати.
Але я мала знайому, яка вже працювала дизайнером в ІТ компанії, дякую їй велике! У нас був довгий і цікавий дзвінок, під час якого вона мене у всьому проконсультувала і систематизувала мої перші кроки у навчанні. Але мені бракувало дисципліни у своєму навчанні. Коли не було настрою — важко було себе заставити щось робити, знаючи що ніхто цього не контролює. На базовому рівні я вже щось знала, але до роботи мені ще було далеко. Тим паче я не уявляла, як я покину філармонію, свою таку першу, рідну роботу…
Зустріч із Mate Academy
Коли довго сидиш в одному місці, думати про щось інше просто, а от реально встати й піти — дуже складно. Таким стимулом встати й піти для мене був Mate, який, до речі, теж порадила мені моя вищезгадана знайома.
Правила навчання у Mate доволі серйозні — fulltime, а, отже, поєднати з роботою не вдасться. Мені сподобались умови, на яких вони навчають. В період навчання — безкоштовно, після влаштування на роботу сплачуєш відсоток від зарплати в Mate.
Після підписання договору я була дуже рішуче налаштована. Адже мене навчатимуть, а потім, щоб розрахуватися, — маю знайти роботу.
Отож без варіантів — робота в мене має бути. Інших «але» вже для себе не придумаєш. Це дуже налаштовує на серйозних підхід.
Вчитися в Mate непросто, це ніби ходити на роботу. І мені дуже сподобався цей підхід та їх ретельний відбір студентів на курс UI/UХ дизайну. За відчуттями дуже наближає тебе до реальної роботи, де ти повністю віддаєшся і не відволікаєшся ні на що інше, окрім, звичайно, відпочинку.
Без перебільшень — навчають усього. Дуже класна підготовка до емплойменту. Після цієї підготовки відчуваєш себе в рази впевненіше, та чергові співбесіди — це вже не стрес. Принаймні, так було у мене.
Чи допомогли навички дизайнера опанувати нову спеціальність? Звісно. Та в роботі UI/UX дизайнера й тому, що я робила раніше, абсолютно все відрізняється. У графічному дизайні дизайнери не думають про функціональність, переважно креативлять. А тут — у першу чергу функціональність і думка про свого користувача. Це супер!
Але скажу, що мій досвід графічного дизайнера допомагає мені завжди. Що стосується композиції, типографіки, кольорів — ці навички залишаються зі мною та продовжують розвиватися.
Раніше я бачила свої дизайни на фасадах, на сітілайтах в місті, тримала їх в руках — гортала, могла навіть понюхати як пахне свіжий друк. А зараз я їх бачу з монітора комп’ютера. І це дуже класно порівнювати.
Пошук роботи
О, цей період я запам’ятаю на все життя, як і всі українці! У нас вже наближається кінець навчання, і 24 лютого усе обривається. Наступних два тижні — це життя в підвішеному стані з повним нерозумінням того, що буде далі. Я вже не покладала жодних надій щодо роботи. За два тижні ми відновили зв’язок з менторами та студентами. І, дякую Mate, за те що змогли «зліпити» нас (студентів) докупи.
Оформила портфоліо на Behance, написала резюме, почала оформляти свої профілі на різних платформах з пошуку роботи (linkedIn, Djinni, Dou) та надсилати заявки. У всьому цьому нам дуже допомагали, розповідали, як не хвилюватись під час співбесід і якісно себе подавати.
Я надіслала близько 100 заявок. Була на трьох співбесідах, і отримала два офери.
Чесно кажучи, я була в шоці, мені довелось робити вибір. Та ще й між дуже класними пропозиціями.
Але перед тим, як отримати два офери, трапився ще і неприємний випадок. Це була моя перша співбесіда, вона була в офісі (тобто не онлайн). Я дуже раділа їй, вона ж була перша, і, звичайно, переживала. Але вже під час розмови я зрозуміла, що не хотіла б там працювати через певний тип поведінки та манеру спілкування зі мною. А ще справа в людині, яка шукала дизайнера на зарплату джуна, а по вимогах хотіла такого собі досвідченого міддла. З цієї ситуації я зробила висновки, що все ж і в IT трапляються неприємні кейси. І добре б було на них більше не натрапляти.
Що у планах
Зараз я працюю в українській компанії ISD, клієнти якої — медичні установи з-за кордону. Ми створюємо програмне забезпечення для клінік та лабораторій. Це програми з надзвичайно насиченими інтерфейсами, над ними працювати нелегко, але дуже цікаво. Отож, окрім скілів дизайнера, я тут набираюсь знань зі сфери медицини. А ще класні люди поряд! Команда грає дуже важливу роль, це я ще і з попередньої роботи знаю.
Протягом двох років я маю сплатити Mate 17% від чистої зарплатні. Цей час мене всяко сапортять, а ще я маю доступ до спікінг клабів.
Також і надалі я можу звертатися по допомогу менторів, та поки такої необхідності у мене не було. Це, мабуть, тому, що максимум, який вони мені дали, я вже поглинула під час навчання, і скажу впевнено: цього повністю достатньо для того, щоб почати працювати.
Мені дуже подобається сфера IT тим, що тут нема «стель», тут завжди потрібно вчитись та розвиватись, тримати себе в тонусі як спеціаліста. Тут багато перспектив, і все залежить тільки від тебе. Нема сторонніх факторів, від якихось би щось залежало. І англійська мені дуже подобається, що тут є можливість її удосконалити.
А ще тут дуже багато прогресивних людей, від яких можна набиратися досвіду та навчатися. Нетворкінг — от за що люблю IT. Зараз відчуваю, що я на своєму місці. Мені комфортно, і це головне!
Мануал для джуна. Що треба знати новачку у frontend-розробці перед співбесідою на проєкт мрії: запитання для інтерв'ю та приклади тестових
Створювати ІТ-продукти можна на різних рівнях і вдосконалювати їх як зсередини, (backend), так і ззовні (frontend). Візьмемо, наприклад, сайт. Спеціаліст може працювати із завданнями «під капотом», а може розвивати інтерфейс сайту, застосунку чи спеціальне програмне забезпечення для бізнесу, щоб вони були зручними, зрозумілими та функціональними.
Останнім якраз займається frontend-інженер. Що ще треба знати джунам про frontend-розробку, що не варто робити перед співбесідою та на які запитання відповісти, щоби бути готовим на 100% — Frontend Engineer у Levi9 Олексій Горбунов розклав все по поличках у цьому матеріалі.
«Після випуску про IT-Generation хочеться зробити тред про те, як IT-школи вас най**ують». Відомий IT-блогер Діма Малєєв розповів, що думає про IT-освіту
Відомий IT-блогер Діма Малєєв розповів своє ставлення до IT-курсів, які наразі продукуються в Україні. «Після сьогоднішнього випуску про IT-Generation, хочеться зробити невеликий тред про те, як IT-школи вас най**ують, продаючи курси, які вам ніяк не допоможуть. І навіть якщо ви виграєте грант від програми — ви просто згаєте час», — написав він у Twitter.
Публікуємо його допис із частковою цензурою.
50 питань та відповідей щодо програмування для підготовки до технічного інтерв'ю
Готуючись до співбесіди, багато програмістів-початківців поняття не мають, яких питань очікувати від інтерв’юрів — чи це співбесіда в стартап, чи в технологічний гігант на кшталт Amazon, Microsoft або Google. У статті на Hacker Noon розробник Джавін Пол зібрав питання, які люблять ставити на таких інтерв’ю, а також відповіді на них та додаткові ресурси для підготовки.
