Міністерство цифрової трансформації підготувало проєкт змін до законів щодо надання хмарних послуг і послуг центру обробки даних. Цей документ, також аналіз його впливу на галузь, був опублікований наприкінці минулого місяця на сайті відомства. Зараз він проходить стадію обговорення й погодження.
Міністерство цифрової трансформації підготувало проєкт змін до законів щодо надання хмарних послуг і послуг центру обробки даних. Цей документ, також аналіз його впливу на галузь, був опублікований наприкінці минулого місяця на сайті відомства. Зараз він проходить стадію обговорення й погодження.
Законопроєкт передбачає передачу регуляторних повноважень у сферу хмарних послуг від Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації до Мінцифри.
«Саме Мінцифри є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері хмарних послуг. Такий розподіл повноважень між двома центральними органами виконавчої влади ускладнює процедурні аспекти надання хмарних послуг і послуг центру обробки даних», — ідеться в обґрунтуванні до законопроєкту.
Законопроєкт пропонує чітко визначити права українських надавачів хмарних послуг і послуг ЦОД і права іноземних компаній.
Як йдеться в проєкті, надавач хмарних послуг (або послуг ЦОД) — юридична особа або фізична особа — підприємець, яка зареєстрована відповідно до законодавства України або законодавства іноземної держави. Такий гравець може надавати послуги самостійно або спільно з іншими надавачами хмарних послуг.
Як вважає операційний директор Ucloud Сергій Колесниченко, таким чином зміниться баланс поміж різними надавачами послуг, що надасть перевагу іноземним хмарним провайдерам під час виходу на ринок.
«Найпотужніші гравці закордонного хмарного ринку й так заробляють на сервісах, тому що отримують від українських гравців плату за ліцензії. Додаткового спрощення умов для них непотрібно», — наголошує Колесниченко.
Наразі, за словами Колесниченка, тримати дані за кордоном можна й зараз при укладенні договору з українським надавачем послуг. «Умовно ми тримаємо ресурси в Польщі, але підписуємо договір від української юрособи, і ця юридична особа несе відповідальність за українським законодавством», — підкреслює він.
Також законопроєкт вводить поняття представника надавача хмарних послуг та/або послуг центру обробки даних. Це юридична особа або ФОП, яка зареєстрована відповідно до законодавства України або законодавства іноземної держави й уповноважена в установленому законодавством порядку представляти його інтереси. Тобто іноземний хмарний провайдер може працювати на нашому ринку навіть не самостійно, а через представника.
Сергій Колесниченко вважає, що таким чином відбудеться виведення від відповідальності американських компаній. «Тобто вводиться солідарна відповідальність представника й компанії, але співнадавачем послуг є американська компанія, яка працює за власними законами (не в Україні), тому законів нашої країни може не дотримуватися», — пояснює він.
На його думку, таке трактування закону ще більше підсилює ризик від американського CLOUD Act: будь-яка американська компанія розкриває дані в хмарі американським службам і виконує їх вказівки навіть якщо вона оперує за кордоном, навіть в разі, якщо предметом дій є неамериканський клієнт.
«Іноземні компанії не зобов‘язані нічого будувати й розміщувати в Україні. Вони навіть можуть працювати за схемою, що в них тут немає юридичної особи, а тільки є міфічний представник», — наголошує Сергій Колесниченко.
Також в аналізі регуляторного впливу йдеться про те, що в разі прийняття законопроєкту на учасників ринку зменшується регуляторний вплив із 243,8 млн грн на рік до 28,3 млн грн на рік. Це пояснюється тим, що в учасників ринку буде відсутня необхідність проведення надавачами хмарних послуг додаткової сертифікації. Цікаво також, яка кількість провайдерів хмарних послуг бралася за основу. Їх — 72. Серед них 10 — великі гравці, а решта — це середні.
Тут підкреслимо, що в Україні є такі відомі гравці на ринку хмарних послуг та дата-центрів, як «Парковий», «Де Ново», Ucloud, Gigacloud, «Київстар», DVL, Vodafone, «Укртелеком», BeMobile, Newtelco, Cosmonova, Colocall.
А серед глобальних гравців, які присутні на українському ринку, відомі такі компанії як AWS, Google Cloud, Microsoft Azure, TET.
Передбачається, що кількість центральних органів виконавчої влади, що використовують хмарні послуги/послуги центру обробки даних, зросте з 25 у 2025 році до 47 — у 2028.
Ми відправили запити учасникам ринку, щоб вони прокоментували цей законопроєкт.
