Банк без відділень monobank вже давно не стартап. Проект обслуговує 4,8 млн клієнтів, що робить його досить великим фінансовим бізнесом. Чим далі в ліс, тим мобільність стартапу більше підрізається. І йому доведеться зануритися в традиційно банківську рутину — пізнати всі принади традиційного світу.
Банк без відділень monobank вже давно не стартап. Проект обслуговує 4,8 млн клієнтів, що робить його досить великим фінансовим бізнесом. Чим далі в ліс, тим мобільність стартапу більше підрізається. І йому доведеться зануритися в традиційно банківську рутину — пізнати всі принади традиційного світу.
У свіжому інтерв’ю на «НВ» співзасновник monobank Олег Гороховський заявив, що проект по суті виходить на ринок еквайрингу (тобто прийняття платежів) і починає ставити власні банкомати.
Нетиповий для мобільного банку бізнес. Доведеться обслуговувати мережу банкоматів, POS-терміналів.
Якщо застосовувати якісь алегорії, то можна бути б написати, що банк пускає в землю коріння і обростає бородою.
Адже ще до недавнього часу юному проекту практично не доводилося про ці сайд-бізнесах замислюватися. Банк інтенсивно ріс, створював акаунти і роздавав кредити. І навіть бюрократичні діри в їх віддаленому оформленні не сильно хвилювали банк. Деяким українцям удавалося довести, що так як умови кредиту описані на сайті, вони не повинні платити ніяких відсотків.
Але відсоток таких фейлів був настільки невеликий, що їм можна було просто знехтувати і списати у витрати.
Все мчалось і, мабуть, не можна було зупинятися.
Наприкінці листопада умови на ринку різко змінилися. Для mono сюрприз був явно неприємним. Нацбанку вдалося домовитися з платіжними системам Visa і Mastercard про зниження ставки інтерчейндж до 1,2%. Більш того, вона буде поступово знижуватися і далі — до 0,9%. Раніше вона варіювалася в межах 1,5-2%.
Що таке інтерчейндж? Це комісія, яку по суті платить торговець для обслуговування безготівкових платежів. Така собі онлайн-інкасація. Тільки гроші не паперові, а електронні. Заробіток від цієї інкасації ділять між собою платіжні системи (Visa/Mastercard), а також, більшою мірою, самі банки: банк еквайєр (той, який прийняв платіж, наприклад, на POS-терміналі) і банк-емітент (той хто видав і обслуговує банківську картку).
На перший погляд — нічого особливого не сталося. Якісь формальності. Ну була ця ставка допустимо 2%, а стала 1,2% — не мільярди ж банки втратять тепер.
Насправді — сильно втратять. І дійсно, рахунок йде на мільярди.
За даними НБУ, за 9 місяців цього року українці розрахувалися картками в POS-терміналах на загальну суму в 616 млрд грн, і здійснили оплат в інтернеті ще на 520 млрд грн.
Разом: 1 136 млрд грн за 9 місяців.
2% від цієї суми — 23 млрд грн
1,2% від цієї суми — 13,5 млрд грн.
Різниця в грошах між 2% і 1,2% — майже 10 млрд грн.
Ясна справа, що підрахунок приблизний. Але порядок цифр він показує добре. Для банків це серйозна втрата серйозного кеша. Хоча просто 10 млрд віднімати від їхньої виручки не можна. Не усі ставки потрапили під меморандум НБУ. Але про це — згодом.
monobank у всій цій схемі розділу комісії за «онлайн-інкасацію» мав дуже хороші позиції. В першу чергу тому, що не ніс великої кількості витрат. Наприклад «Приватбанк» видав багато карт, але він же і встановив в магазинах багато POS-терміналів — у нього їх більше 200 тисяч.
Термінальну мережу потрібно закуповувати і обслуговувати — витрати.
monobank мережу терміналів не розвивав. Якщо клієнт йшов з його карткою і розраховувався в POS-терміналі іншого банку, то той зобов’язаний був з ним поділитися комісією. Профіт.
Особливо з урахуванням того, що випустити і обслуговувати картку, а тим більше — цифрову, зовсім не дорого.
Така схема дозволяла monobank давати своїм клієнтам великі кешбеки.
Він був як Робін Гуд: забирав шматочок виручки у рітейлерів і роздавав шматочок шматочка людям.
У свіжому інтерв’ю зі слів Гороховського можна було зрозуміти, що простих грошей стало явно менше після зниження ставки.
«Ми знизили кешбек, але їх зниження, до речі, не покриває всі витрати від інтерчейнджа. Тому що кешбеки поширювалися лише на деякі категорії покупок. А інтерчейндж нам знизили по всіх транзакціях по наших картах. Тому ми втратили більше, ніж компенсуємо», — сказав він.
Тепер, як каже Гороховський, доведеться шукати резерви, як компенсувати втрати. І це ще не останнє зниження ставки інтерчейндж.
Щоб компенсувати недоотримані доходи, monobank шукає, як би тепер дозаробити на еквайрингу згаяне. Звідси, мабуть, і ідея розвитку власної мережі/системи прийому платежів, як в наземному роздробі, так і в інтернеті.
Справа ще в тому, що якщо банк-еквайєр і банк-емітент при проведенні покупцям платежу — один і той же, він не платить ні комісію Visa/Mastercard, ні ставку інтерчейнджа.
Банк заробляє у разі ставку MDR — merchant discount rate. Під меморандум із НБУ вона не потрапила.
«Тобто вся комісія з мерчанта (торговця, магазину, точки продажів і пр), умовні 1,5-1,7%, залишається еквайєру і емітенту в одній особі», — розповідає dev.ua представник однієї з великих фінтех-компаній.
Перекладемо: якщо людина з карткою mono прийде в кафе і там буде термінал mono, то власник кафе заплатить всю комісію mono.
А якщо людина з карткою mono прийде в кафе і там буде термінал Привату, то комісія буде не більше 1,2%. Її забере Приват і щось перепаде mono.
Здається, сенс походу банку без відділень в еквайринг має очевидну мету. Але не закуповувати ж POS-термінали — це якось не по-мобільному. Все той же співрозмовник dev.ua у фінтех-компанії припускає, що основну ставку mono зробить на QR-код рішення.
Прийшов в кафе: відсканував смартфоном код, заплатив.
Похід в банкоматний бізнес, очевидно, переслідує ще більш глобальну мету — достукатися до більш широкого ринку.
«Найперші банкомати поставимо по Києву, тому що у нас дуже серйозна концентрація клієнтів у столиці, близько 35% — кияни», — говорить Гороховський.
monobank-банк жителя великого міста. Якщо виїхати за його межі, де набагато більше людей мають справу з кешем, значення monobank в загальній фінансовій екосистемі різко падає. А значення банків з відділеннями, Укрпошти, та й просто банкоматів, приймачів готівки різко зростає.
Щоб рости далі, доведеться заходити і на цю незручну територію.
Забавно, але щоб продовжити швидко рости, monobank, очевидно, доведеться вважатися і з більш істотними викликами — зовнішніми.
Наприклад, Гороховський оголосив в останньому інтерв’ю про виведення на ринок такого сервісу як BNPL — buy now, pay later — коли можна просто оплатити покупку, а гроші спишуться на 30-й день.
Це фішка Kaspi.kz, потужного казахстанського фінтех-проекту, який виходить на український ринок.
Можливо, mono вирішив піти на випередження і запустити фішку першим.
Втім, для Kaspi.kz це може означати зовсім нічого. Банк заходить на ринок хмарою, яка несе в собі fintech-e-commerce зливу у вигляді куди більш доступного на глобальному ринку капіталу (Kaspi вийшов на IPO) кешу.
Кешем Kaspi буде заливати (можливо буде) українські чорноземи, щоб швидко виростити закриту екосистему: наймасовіший онлайн-супермаркет товарів і послуг — платіжна система — банк з дуже доступною розстрочкою.
Коли споживач туди потрапляє, йому просто немає сенсу вибиратися назовні: займай та споживай.
mono на момент виходу kaspi з цієї екосистеми встиг вибудувати тільки одну складову — банк.
Хоча це не забороняє його співзасновнику Олегу Гороховському ховатися:
«Але навіть якщо (у Kaspi — ред.) вийде (угода — Ред.) з Rozetka, я не дуже розумію, чому це повинно сильно відрізнятися від активності з роздачею карт клієнтам».
Що ж, цей прогноз дуже оптимістичний, для mono. А з упевненістю зараз можна сказати тільки одне: 2022 буде цікавим.
