Випускник Міжнародного космічного університету в Страсбурзі, засновник стартапу AMW Labs, Станіслав Баранцев пропонує створити доступну публічну платформу космічного моніторингу прикордонного стану.
Випускник Міжнародного космічного університету в Страсбурзі, засновник стартапу AMW Labs, Станіслав Баранцев пропонує створити доступну публічну платформу космічного моніторингу прикордонного стану.
Під час навчання у Франції Станіслав став одним з авторів проєкту виявлення скупчень пластику в океанах за допомогою європейських супутників дистанційного зондування Землі — Sentinel-2. Дослідницький проєкт був представлений на торішньому конгресі астронавтики в Дубаї та отримав дві нагороди.
У цьому проєкті киянин займався технічною частиною, а саме визначав, які параметри спектроскопії дозволяють точно визначити пластикові відходи на суші та морській поверхні.
Тепер, отримавши необхідний досвід та багаж знань, Станіслав Баранцев вважає, що йому вдасться також вдало як пластик, визначати скупчення вздовж кордонів України військової техніки та військовослужбовців, у тому числі замаскованих.
«Свій відносно унікальний відбиток має будь-який матеріальний предмет: трава, море, пластик, намет, БТР, танк чи літак. І якщо проблему пластику ми можемо відкласти на потім, то проблему накопичення техніки — ні. Актуальна інформація про те, що, в якій кількості і куди рухається — це саме те, що нам необхідно саме зараз і буде необхідно в майбутньому. Все це можна розпізнавати, і у нас все для цього є», — стверджує Станіслав Баранцев.
Свої послуги в цьому напрямку він уже запропонував ДКАУ та експертам Space Tech, розмістивши пост у Facebook. Після повернення на Батьківщину після навчання Станіслав займається одразу кількома проєктами.
Минулого року його стартап AMW Labs увійшов до списку EMERGE 100 Report найперспективніших стартапів Центральної та Східної Європи.
AMW Labs має повний цикл розробки ракет — від двигунів та бортової електроніки до наземного обладнання — і пропонує фермерам, агрохолдингам, організаторам заходів тощо послуги з активного впливу на погодні умови.
Крім того, за допомогою ракет можна виводити на невелику висоту дрони, які можуть стежити за надзвичайними ситуаціями, шукати зниклих або вести військову розвідку. Як і ракети, дрони — власної розробки. Вони можуть бути оснащені оптичним обладнанням, що забезпечує роздільну здатність до 0,6-0,8 м на піксель.
У випадку з проєктом моніторингу ескалації озброєння на кордонах України, найпростіший шлях, як і у випадку з пластиком — використовувати безкоштовний та доступний ресурс Sentinel-2, а також Sentinel-1 із SAR (Syntethic aperture radar). Але недоліком цього підходу є слабкий revisit (оновлення даних) цього угруповання — один раз на шість днів та недостатня роздільна здатність — 10 м/піксель. Тому для створення якіснішої та оперативної системи необхідно залучати ресурси та купувати платні дані.
Про вартість обслуговування такої системи Станіславу поки що говорити важко. Це залежить від частоти оновлення даних (раз на добу — було б ідеально) і площі, яку необхідно обробити. Деякі квадрати можна обробляти частіше, інші — рідше.
Технічно роботу системи можна забезпечити декількома способами. Основні моменти — це автоматизація, SAR та мультиспектральний аналіз, можливо, машинне навчання. Фінансово реалізувати проєкт краще було б за допомогою спонсорів або краудфандингу.
Судячи з відгуків на сторінці Станіслава у Facebook, його ідею поки що сприйняли неоднозначно. Головні критичні аргументи пов’язані з тим, що ворог не повинен знати про те, що ми бачимо його переміщення та побоювання, що військово-політичну проблему не можливо вирішити технічними засобами.
Але своїх діючих супутників на орбіті Україна поки що не має. Оперативну інформацію доводиться купувати чи просити у союзників. Неодноразово доводилося чути про те, що іноземні приватні компанії, які мають орбітальні сузір’я, не йдуть на співпрацю з українськими військовими, вважаючи, що це зіпсує їхні відносини з Росією.
Тому ідея створення публічної платформи моніторингу ситуації біля кордонів, можливо, має раціональне зерно. Інформацією, якою власники супутників не хочуть ділитися з офіційними органами, можна продати чи передати НУО.
«Зараз від агресії Росію втримали дипломатичні методи та міжнародний резонанс накопичення військ біля кордонів України. Цю ж мету переслідує створення публічної вебплатформи. І якщо у нас є хоч один шанс на недопущення військових дій, ми маємо його використати», — вважає Станіслав Баранцев.
