Щотижня по суботах готуємо для вас з любов’ю традиційний дайджест космічних подій України та зарубіжжя. Цього разу довгоочікувані новини про супутник «Січ-2-30», перевірку на міцність міжнародного договору про космос і нові проекти українських і міжнародних космічних компаній і стартапів.
Щотижня по суботах готуємо для вас з любов’ю традиційний дайджест космічних подій України та зарубіжжя. Цього разу довгоочікувані новини про супутник «Січ-2-30», перевірку на міцність міжнародного договору про космос і нові проекти українських і міжнародних космічних компаній і стартапів.
Приходьте в наш космічний чат, щоб читати більше новин по темі і обговорювати їх.
Багаторічний застій, хронічне недофінансування і кадровий дефіцит космічної галузі даються взнаки. На цьому тижні, на жаль, підтвердилися проблеми з розгортанням на орбіті супутника «Січ-2-30», запущеного 13 січня в ході місії з групового виведення космічних апаратів Transporter-3.
Розробник апарату-КБ «Південне» в офіційному коментарі визнало, що супутник працює в енергозберігаючому режимі і не зможе виконувати свої завдання приблизно 1-2 місяці, поки положення супутника на орбіті не стабілізується.
«Ряд зовнішніх факторів, пов’язаних з особливостями кластерного запуску, не дозволили встановити стійкий зв’язок з космічним апаратом під час найважливіших перших сеансів і забезпечити своєчасну побудову його штатної орієнтації. Орієнтація залишилася такою, коли на робочі поверхні сонячної батареї потрапляє тільки відбите від Землі сонячне випромінювання або короткочасне пряме випромінювання під досить малим кутом», — йдеться в повідомленні.
Запуск і відділення-ка пройшло успішно. За нашими даними, похибка виведення супутника на орбіту склала всього лише 3%, що є дуже хорошим показником.
Після відділення супутника з ним був встановлений зв’язок і він передав телеметричну інформацію, що підтвердила працездатність бортової апаратури. А ось далі сталося щось, що вплинуло на стабілізацію апарату на орбіті. За однією з версій, це могла бути електромагнітна несумісність з одним або декількома апаратами, запущеними груповою місією.
Як би там не було, трагедії з цього не робимо. Фахівці і раніше попереджали, що для підготовки супутника до роботи необхідно два місяці. Зараз Національний центр управління і випробування космічних засобів (НЦВІКС) спільно з КБ «Південне» забезпечують зв’язок із супутником, а дані моделювання руху «Січ-2-30» на орбіті показують, що протягом 1-2 місяців його просторове положення стане сприятливим для накопичення електроенергії і дозволить привести орієнтацію до штатної.
Цього тижня знову нагадав про себе найамбітніший український Space Tech стартап-Promin Aerospace. Ця компанія намагається побудувати ракету-автофаг на твердому паливі з поліетилену, яка одночасно є корпусом і спалює себе в ході запуску, не залишаючи уламків.
Технічно завдання — дуже непросте. Ракета повинна виводити на орбіту кубсати масою до 3 кг, при цьому маса самого носія не перевищує 500 кг. але навіть не будучи фахівцем, виникають питання, за рахунок чого вдасться стабілізувати її при зльоті, наскільки запуски будуть залежати від погодних умов і т. д.
Але стартап все голосніше заявляє про себе на міжнародному рівні й оголосив про підписання меморандуму з португальською компанією Atlantic Spaceport Consortium (ASC), яка є кандидатом на будівництво відкритого космопорту на одному з Азорських островів.
Співзасновник і CEO Promin Aerospace Міша Рудомінський назвав ASC партнером, здатним швидко адаптуватися і висловив упевненість в тому, що «разом ми зможемо швидко доопрацювати пропозицію для наших клієнтів і забезпечити безперебійну роботу по запуску ракети».
«Головна мета Promin Aerospace-отримати безпечне і надійне місце запуску, з якого можна швидко проводити нові ітерації своїх розробок і готуватися до комерційної фази продукту. Підтверджуючи меморандумом відносини з таким партнером по запуску, як ASC, Promin Aerospace зможе запропонувати потенційним клієнтам надійний план виведення їх вантажу на орбіту», — заявив Рудомінський.
Перші випробувальні польоти Promin Aerospace збирається провести в 2024-2025 рр., а після цього має намір приступити до комерційної експлуатації. Побажаємо компанії успыху і будемо сподіватися, що ASC допоможе українському стартапу потрапити на Азори.
Це місце дійсно є привабливим для багатьох космічних компаній. Кілька років тому про бажання працювати на Азорських островах виявили півтора десятка компаній, у тому числі такі відомі як ArianeGroup, «Роскосмос», Avio, Virgin Orbit, Elecnor Deimos та інші.
Однак, місцевий уряд ще не вирішив, кому віддати право на будівництво космопорту? Коли тендер буде оголошений, постараємося відразу повідомити вам про це.
Завершальний тиждень січня взагалі виявився багатим на події Space Tech. Не остання причина — час квартальних і річних звітів космічних компаній і пов’язана з цим їх PR-активність.
Так, партнер КБ «Південного» і «Південмашу» зі створення РН Vega-Avio оголосила про повернення до нормального режиму запусків і дебюті в другому кварталі ракети Vega C зі збільшеною вантажопідйомністю за нижчою ціною. Перший ступінь цієї ракети-новий двигун P120C буде служити в якості прискорювача для європейської РН Ariane 6.
Італійська компанія оголосила про підписані контракти на виведення корисного навантаження, в тому числі наукового супутника Lares 2 італійського космічного агентства, а також розроблених в Італії супутників — Platino 1 і Platino 2. З космічним агентством Франції Avio домовилася про запуск супутників Microcarb і NESS, а в інтересах ESA виведе на орбіту супутники Flex, Altius, а також багаторазовий безпілотний корабель Space Rider, який зможе працювати на орбіті протягом тривалого часу, а на Землю буде повертатися за допомогою парашута.
Ще одна італійська компанія D-Orbit, що запустила разом із «Січ-2-30» свій орбітер ION, на цьому тижні оголосила про вихід на фондовий ринок за допомогою SPAC-об'єднання з Breeze Holdings Acquisition Corp. У цій угоді D-Orbit оцінюється у $1,28 млрд, а одним з її активних учасників називають колишнього адміністратора NASA — Чарлза Болдена і його Bolden Group.
Після злиття з Breeze Holdings, D-Orbit розраховує залучити $185 млн., які підуть на розширення штату й прискорення інвестицій у продукти і послуги, включаючи супутниковий носій ION.
У прес-релізі D-Orbit повідомила про доходи за 2021 рік у розмірі $3,4 млн., невиконані роботи на $21,5 млн., контракти на суму $167 млн і заплановані проекти на $1,2 млрд. Компанія розраховує стати прибутковою у 2024 році з очікуваною виручкою $453 млн.
25 січня завершила SPAC IPO з CF Acquisition Corp американський виробник супутників-Satellogic. Угода була відкладена через бажання деяких акціонерів повернути інвестиції. Однак, організатор об'єднання-фінансова фірма Cantor Fitzgerald змогла отримати додаткове фінансування в розмірі $150 млн.від Liberty Strategic Capital, створеного колишнім міністром фінансів США Стівом мнучіним.
Satellogic залучила в цілому $262 млн.і планує за ці гроші запустити в 2022 році 50 супутників ДЗЗ. У планах компанії до 2025 року довести своє сузір’я до 202 апаратів. .
«Трохи більше 200 супутників дозволять нам робити щоденну перезйомку всієї планети. Це з урахуванням того, що ми оновлюємо дизайн і ємність супутників», — заявив виконавчий директор Satellogic Еміліано Каргіман.
А Blue Origin Джеффа Безоса 25 січня оголосила про придбання Honeybee Robotics. Ця компанія відома в космічній галузі розробкою робототехнічних систем, зокрема свердел та інших механізмів, для використання в космічних місіях. Системи збору зразків, розроблені Honeybee Robotics брали участь в декількох марсіанських експедиціях і готуються з місією NASA Dragonfly відправитися на супутник Сатурна — Титан.
Крім космосу, Honeybee працює в сфері наземного видобутку корисних копалин. енергетики та бере участь в оборонних проектах. Blue Origin заявила, що збереже Honeybee як окрему організацію без «помітних змін». Компанія не розкриває своїх планів щодо Honeybee та її технологій. Однак, Джефф Безос вже давно публічно заявляв про необхідність використання космічних ресурсів для забезпечення експансії людства у космос.
Чималий інтерес викликала і російська участь у проекті Axiom Space по створенню на МКС приватного модуля. Тепер з’ясовується, що модулів буде два, і власником одного з них може стати зареєстрована у Великобританії компанія Space Entertainment Enterprise (SEE), співзасновниками і співдиректорами якої є громадяни РФ — подружжя Дмитро і Олена Лесневські.
Син засновниці телекомпанії «РЕН-ТВ» Ірени Лесневської — Дмитро є одним з найтитулованіших російських продюсерів. У 2007 році його фільм «Вигнання» виборов «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю.
Тепер SEE заявляє «що продюсують перший в історії голлівудський фільм, знятий у космосі», разом з Томом Крузом і Ілоном Маском. Головним же космічним дітищем компанії повинна стати куляста «прибудова» до модуля Axiom, діаметром 6 метров, де SEE збирається знімати космічні бої та інші шоу.
Гроші на проект компанія Лесневських планує зібрати за допомогою американського банку GH Partners Ральфа Айшема. Американська аудиторія, очевидно, стане головною і для телепродуктів компанії.
А ще цього тижня виповнилося 55 років «Закону про космос», який є основою міжнародного космічного права. Повна назва — «Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла».
Для свого часу цей документ можна назвати суперпрогресивним. У розпал холодної війни супердержави домовилися про те, що національний суверенітет не може поширюватися на природні небесні тіла і їх територію. Договір забороняє розміщення у космосі, в тому числі на Місяці, ядерної або будь-якої іншої зброї масового ураження, проведення військових маневрів або створення військових баз, споруд і укріплень.
Закон про космос забезпечує для всіх вільний доступ в усі райони небесних тіл і свободу космічних досліджень, і проголошує астронавтів — посланцями людства, яким всі держави повинні надавати допомогу в разі аварії або вимушеної посадки на території іншої держави.
Зобов’язання, прийняті 28 січня 1967 року, досі стримують космічні держави від військової ескалації на орбіті. Хоча багато супутників мають подвійне призначення, а відгомони військових випробувань періодично долітають і до орбіти. Як наприклад, у листопаді минулого року, коли РФ випробувала протисупутникову зброю, збивши власний непрацюючий супутник «Космос-1408», уламки якого потім змусили хвилюватися мешканців МКС.
Але вже у цьому десятилітті Закон про космос очікує ще одна перевірка на міцність, коли у вирішальну фазу вступлять місячні проекти Artemis на чолі з США, і китайсько-російська програма.
Обидві сторони визначили для висадки район Південного полюса Місяця, в якому є місця доступні сонячному світлу, необхідні для енергозабезпечення, так і затінені ділянки, де ймовірно можна знайти водяний лід, який можна використовувати для отримання ракетного палива.
У зв’язку з цим вже в найближчі роки на місячній орбіті будуть проведені безпрецедентні операції, що включають докладне картографування поверхні, пошуки місць, придатних для висадки, потім розвідка місячними апаратами і, нарешті, пілотовані місії.
Так, наприклад, програма Artemis, у якій беруть участь вже 15 країн, включаючи Україну, передбачає запуск на Місяць десятків супутників і лунних апаратів, будівництво на місячній орбіті шлюзу Gateway, що забезпечує постійні операції, і як мінімум одне відвідування нашого супутника четвіркою астронавтів в 2025 році.
Плани Китаю і Росії на вигляд менш амбітні. Країни не говорять про намір доправити на Місяць людей. Однак, КНР випереджає США у відправці місячних апаратів, розвідці і картографуванні найцікавіших районів і вже в 2023-2024 рр готує розгортання роботизованої станції, яка стане базовою для «Міжнародної місяцевої станції» (МЛС), яку планують створити в наступному десятилітті.
Таким чином, опинившись на Місяці, американські астронавти цілком ймовірно можуть зіткнутися з колізією, коли місця, привабливі для розміщення місячних баз, вже будуть позначені суперником, і навпаки. Чи будуть сторони керуватися Законом про космос або почнуть «захоплення» території, питання цікаве.
