UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Ігор Вишневський Історії
11 вересня 2025, 09:00
2025-09-11
«Працювати на драбині у бронежилеті дуже важко. Крім того, для ворога — це як червона ганчірка для бика». Директор інтернет-провайдера з Краматорська розповів, як втратив 80% абонентів на початку повномасштабки, але втримав бізнес, а зараз — навіть вкладає в розвиток
Напередодні інтерв’ю з dev.ua працівники локального інтернет-провайдера Elite-Line усували наслідки прильотів — у Краматорську вони мають з цим справу постійно. Як розповідає директор провайдера Микола Кучерук, поки їхня команда над цим працювала, буквально за 500 метрів від їхнього офісу пролетіли три КАБи. Наслідки цього прильоту теж доведеться оперативно вирішувати, адже частина абонентів знову залишилися без інтернету.
На місце прильоту спеціалісти Elite-Line їдуть за кілька годин, витримавши паузу: тактику повторних ударів у росіян ніхто не скасовував, тож їхати відразу дуже небажано. У цьому плані працівники інтернет-провайдера піддаються тим самим ризикам, що й рятувальники та медики, які приїздять на місце події.
Напередодні інтерв’ю з dev.ua працівники локального інтернет-провайдера Elite-Line усували наслідки прильотів — у Краматорську вони мають з цим справу постійно. Як розповідає директор провайдера Микола Кучерук, поки їхня команда над цим працювала, буквально за 500 метрів від їхнього офісу пролетіли три КАБи. Наслідки цього прильоту теж доведеться оперативно вирішувати, адже частина абонентів знову залишилися без інтернету.
На місце прильоту спеціалісти Elite-Line їдуть за кілька годин, витримавши паузу: тактику повторних ударів у росіян ніхто не скасовував, тож їхати відразу дуже небажано. У цьому плані працівники інтернет-провайдера піддаються тим самим ризикам, що й рятувальники та медики, які приїздять на місце події.
З директором провайдера Elite-Line, який забезпечує інтернетом мешканців Краматорська, Дружківки й навколишніх сіл, ми поговорили про особливості роботи у період повномасштабної війни, про ведення бізнесу на прифронтовій території, ризики для працівників, проблеми з кадрами та бронюванням. Також обговорили перетік клієнтів від великих загальнодержавних операторів і чому великі міжнародні платформи «банять» неокуповану частину Донецької області так само як і окуповану, а українська влада нічого не може (чи не хоче) з цим робити. Про це та інше — далі в розмові dev.ua Миколою Кучеруком.
— Перш за все — які безпекові ризики є для вас основними зараз?
— На щастя, хоча б артилерія не добиває. Але якщо ворог просунеться ще якісь п’ять кілометрів у наш бік, то це може змінитися. А так — прилітають КАБи та РСЗВ, також дрони багатьох різних типів, зокрема, інколи вже долітають й FPV-шки. На днях закрили трасу Київ-Довжанський в районі Слов’янська, бо масово літають якраз ворожі FPV-дрони.
«Ланцети» прилітають, «Гербери» прилітають… Ну, все прилітає. З моїх спостережень, більшість прильотів у Краматорську — це абикуди, а не в напрямку якихось військових цілей. У переважній більшості — це приватний сектор або житлові сектори, не пов’язані з Силами оборони взагалі ніяк. Тобто чистий рандом або ж цілеспрямована політика кошмарення місцевих — щоб тут не лишалося людей, щоб перестали працювати всі підприємства.
— Як ви дієте в цих умовах як роботодавець?
— На щастя, у нас не було якихось травм серед працівників, але хлопці потрапляли під обстріл касетними боєприпасами. На всі місця прильотів майже завжди з хлопцями їжджу або я, або мій заступник. Тобто, ми розуміємо ризик наших монтажників і розділяємо його разом із ними. Якщо щось станеться, то ми в таких самих умовах, як і вони.
Микола Кучерук із новим обладнанням для підвищення енергонезалежності мережі
Щодо засобів індивідуального захисту, то у нас є, наприклад, бронежилети. Але потрібно розуміти, що роботи треба виконувати зазвичай на висоті, і вдягати 20-кілограмовий бронежилет і працювати з ним на драбині дуже важко. Тож ми перестали це робити.
Перестали це робити й з іншої причини. До нас можуть долітати FPV-дрони, а людина в бронежителі — це буде як червона ганчірка для бика. Якщо ти будеш стояти на драбині, одягнений у військове спорядження, то ймовірність, що тебе атакують, є ще більшою. З тих самих причин ми не ставимо зараз і РЕБи на автівки. Це людський чинник: ми бачили безліч прикладів, коли русня атакувала цивільних. Але якщо на тобі хоч якась військова амуніція — то ризики ще вищі.
Були випадки, коли наші хлопці приїжджали ремонтувати пошкодження майже одразу після обстрілів і там знову прилітало. Вони буквально стрибали в різні боки, ховалися за першу-ліпшу стіну. Але, на щастя, всі цілі та здорові.
Хлопці розуміють ризики й ми з ними проговорюємо всі можливі ситуації. І, звичайно, у разі чого ми не залишимо нікого без допомоги. Але дуже хотілося б, щоб нічого такого не трапилося.
Інтернет-провайдери забезпечують важливі комунікаційні послуги, але, на жаль, не мають ніяких гарантій від держави на випадок таких прильотів.
Ми піднімали це питання на зустрічі з Михайлом Федоровим і на інших профільних обговореннях, але ніякого просування з цього питання поки немає.
— А бувають ситуації з власними працівниками, коли ви виїжджаєте на якусь небезпечну ділянку, і людина просто каже: «Ні, вибач, але я туди не поїду»? Просто тому, що це — небезпечно.
— Ще на початку повномасштабного вторгнення перше суттєве пошкодження у нас було після прильоту «Іскандера». У нас відпала ділянка з великою кількістю абонентів. Було страшно, особливо з огляду на те, що це перший такий прильот, і ніхто не знає, як себе поводити.
Ми поїхали туди вдвох із моїм заступником. Приїхали звідти й кажемо: «Нам потрібні дві людини, хто з нами поїде ремонтувати?». І вийшло так, що поїхали просто всі, окрім однієї людини. Він сказав, що йому треба думати про родину, і ця людина поїхала з міста дуже швидко.
Фото з Facebook Миколи Кучерука
До неї у мене — взагалі нуль питань, адже, по-перше, люди дуже по різному сприймають цю обстановку і реагують на неї, а по-друге, сім’я — це основний пріоритет. Я нормально переношу прильоти, з часом якась така «слоняча шкіра» утворюється. Хоча подумки досі не можу звикнути до цього, і кожного разу все одно у тебе щось стискається. Але є люди, які фізично не можуть нічого з цим зробити, вони впадають в паніку чи ступор. Наприклад, деякі наші дівчата-співробітниці повиїжджали, але, на щастя, в нас є можливість, щоб вони працювали віддалено.
Але хочу сказати, що для співробітників, які їздять усувати наслідки обстрілів, у нас є окрема фінансова мотивація — додаткова оплата й певні бонуси. І зарплата в нас у Краматорську в монтажників вища за середню по Україні. Я розумію, що будь-які кошти не можуть компенсувати моральні травми й ризики, коли ти приїздиш, а там людина з відірваними ногами, чи загиблий, чи пошкоджені домівки, але все ж.
За ці 3,5 роки дуже багато різного бачили, і це емоційно важко. Тому ніколи не маю питань до тих співробітників, які звільнилися та поїхали з міста. У Краматорську треба бути дуже стійким психологічно, тут важко жити, ти не можеш спати спокійно. У нас можуть бути десятки прильотів і вибухів протягом години. Коли прилітає КАБ, оця 500-кілограмова фігня, то здригається все місто, і це може летіти просто одне за одним.
Були випадки, коли хтось із хлопців вчиняв дещо негарно: повинен сьогодні вийти на роботу, а він просто не бере слухавку, а потім через три дні каже, що вже в іншому регіоні країни. Але всім, хто пішов від нас, попередивши й пояснивши причини, ми будемо раді після їхнього повернення. Чудово розумію цих людей.
— Не завжди ви як провайдер можете усунути проблему наслідків ворожих обстрілів самостійно. Адже, умовно, ви залежите від роботи енергетиків, ДСНС, інших служб. Як дієте в подібних ситуаціях?
— Хочу сказати, що якщо мова про енергетиків — то вони красені й ремонтують все дуже швидко. Навіть коли через прильоти відбувається руйнація опор, то протягом доби-двох вони це відновлюють.
Усе залежить від того, яка це ділянка. Якщо там суто кілька клієнтів, то ми, звісно, можемо пояснити людям ситуацію і якийсь час чекати. Але якщо це велика ділянка з сотнями клієнтів, то ми знаходимо будь-які тимчасові варіанти. Чіпляємо дріт на дерева, а одного разу близько кілометра кабелю протягнути в обхід, щоб люди були зі зв’язком до того моменту, поки відповідна служба все відновить.
Микола Кучерук зі співробітниками на об'єкті. Фото з його Facebook
Тобто таке, щоб ми повністю залежали від когось і довго не могли щось робити, буває рідко. Знаходимо якісь рішення, хоча б тимчасові. Звісно, для нас це витрати, можна було б «заховатися в домік» і чекати. Але це не наш варіант.
Десь можемо на кілька днів зробити абияк, аби працювало, а потім переробити. Такий підхід — це як відома «теорія розбитих вікон». Тож всю мережу ми постійно відновлюємо до того стану, як вона була спроєктована. Якщо щось полагодили «на соплях», то коли є час, намагаємося все відновити на 100%.
— Скільки людей працюють у вашій компанії? Наскільки важко знайти спеціалістів, коли багато людей їдуть із прифронтових територій або взагалі з країни, плюс додаються проблеми з бронюванням?
— У нас зараз близько 30 людей. Було декілька хвиль, коли йшли працівники. Перша — одразу на початку повномасштабного вторгнення. Кілька людей просто поїхали геть в перший день і не вийшли на роботу. Наприкінці літа 2022 року знову була хвиля звільнень, бо у людей повиїжджали рідні з міста, і почали морально давити на тих, хто залишився, щоб вони також виїжджали.
Співробітники Elite-Line працюють на місці прильоту, усуваючи наслідки
Зараз у нас нова хвиля, бо люди не витримують. Особливо після ситуації, коли в напрямку Добропілля стався оцей прорив оборони та вчергове над людьми нависло відчуття загрози, що якщо Сили оборони не втримають рубежі, то ворог може підійти впритул до Краматорська. Жити в Краматорську дуже важко, у всіх — різкі емоційні гойдалки. Шукати людей теж важко, бо ми не можемо бронювати всіх.
Тільки нещодавно вийшла нова постанова уряду, що всі прифронтові підприємства, критично важливі для економіки, можуть бронювати всіх працівників. Зараз готуємо документи на місцеву ВЦА і сподіваємося, що квота на бронювання зміниться в більшу сторону.
— А до цього яка була ситуація з бронюванням?
— Є великий нюанс — ми можемо бронювати 100% технічних працівників, але це стосується тільки тих, хто працює у нас більш як три місяці. Умовно, ми забронювали всіх монтажників, бо у нас був сталий колектив. Але зараз, коли в нас мінус два працівники й ми набираємо нових, то їх ми відразу забронювати не можемо. І як тільки ми їх приймаємо на роботу, то надсилаємо повідомлення в ТЦК. І ТЦК одразу бачить, що людина не заброньована, і її забирають. Тому ми старалися набирали на роботу суто тих, кому до 25 років. Хоча з представниками ТЦК ми абсолютно нормально спілкуємося, і вони теж розуміють наші потреби — що ми не просто якийсь середньостатистичний бізнес, а забезпечуємо важливу роботу.
У нас нещодавно звільнився один хлопець, якому 18. Він вирішив поїхати за кордон, бо боїться, що потім не виїде.
Зараз знайшли іншого хлопця, який хоче в нас працювати, але йому 26 років і він у розшуку ТЦК. Тож, оскільки ми працюємо офіційно, як тільки ми його приймемо на роботу, то це одразу буде відомо ТЦК і його заберуть. А він із досвідом, працював в іншого провайдера, тобто для нас — це дуже цінний кадр.
Людей із досвідом в Краматорську мало, тому вибирати немає з кого. І я дуже радий, що в нас є певний кістяк, основна команда. Хлопці справді мотивовані, вони працюють, нікуди не їдуть. Дуже багато з ким спілкуємося на тему, що ми всі будемо робити, якщо стане дуже погано.
Колега з Добропілля стикнувся з тим, що коли стався оцей нещодавній прорив, а Добропілля почали суттєво кошмарити, то весь технічний персонал просто пішов із роботи, і жодного монтажника не місці не залишилося.
Я думаю, що хтось із моїх хлопців у такій ситуації точно залишиться. Будемо намагатися триматися наскільки довго, наскільки взагалі дозволить безпекова ситуація. Якщо, звичайно, в місті буде електрика. Бо якщо електрики не буде протягом місяця, то тримати штат інтернет-провайдера буде взагалі недоцільно.
— Як змінилася ваша клієнтська база за час повномасштабки? Вона суттєво знизилась чи за рахунок того, що Краматорськ — це великий хаб для військових, залишилася приблизно на тому ж рівні?
— До повномасштабної війни ми були оператором для майже 15 000 клієнтів. З початку повномасштабки ми просіли в перший тиждень десь на 15%. Але найбільший відтік абонентів стався у період, коли був обстріляний залізничний вокзал Краматорська у квітні 2022-го. Тоді в місті масово позакривалося майже все, а траса на Покровськ, де по дві смуги в кожному напрямку, була вся забита автівками.
Тоді ми впали взагалі відсотків на 80%, а лишилося 20% від довоєнної бази, лише кілька тисяч абонентів. Було дуже важко, бо не було чим платити зарплатню. Вивезли тоді лише суто за рахунок резервів.
Також пощастило, що були в запасі якісь матеріали. На весну 2022 року ми планували «велике будівництво», тож в запасах було десь 50 км оптичного кабелю.
Витрати на обслуговування збільшилися, хоча клієнтів стало в три-п’ять разів менше. Але ми потроху вийшли з цієї кризи, оскільки працювали стабільно і постійно відновлювалися. Чого не можу сказати про всіх наших конкурентів.
У Краматорську загалом працюють приблизно 12–13 операторів — і національні («Воля», «Київстар», «Укртелеком»), і місцеві. І всі по-різному працюють, всі по-різному відновлюють зв’язок. Хтось це робить швидко, а хтось, в першу чергу великі гравці, можуть взагалі місяць не відновлювати нічого. Тому відбувалося значне перетікання абонентської бази до нас, бо було дуже багато відключень в той період. Тож так потроху-потроху ми знову піднабирали людей.
Треба розуміти, що на період початку повномасштабки ми були не дуже великим оператором за територією обслуговування. Ми підключили на той час весь приватний сектор, а серед багатоповерхівок Краматорська в нас була підключена невелика частина міста.
Зараз ми повністю підключили всі багатоповерхівки до технології PON, що може працювати без електрики. І зараз у нас стоїть велика черга місцевих клієнтів на підключення.
— А наскільки всі ці військові ризики здорожчують вашу діяльність, і як це відображається на кінцевому споживачі? Як ви розв’язуєте цю економічну проблему?
— Ви можете зайти на наш сайт — у нас ціни на інтернет у Краматорську в середньому нижчі, ніж в Україні. Чому так? Як казав раніше, наша абонбаза — це здебільшого місцеві мешканці. У Краматорську зараз проблеми з роботою, а найбільші підприємства закриті. Зараз місто функціонує навколо військових: кафешки, військторги, СТО, якесь дозвілля. Але люди не мають зайвих коштів.
Фото з Facebook Миколи Кучерука
Так, звісно, ми були вимушені піднімати ціни, бо не вивозили ніяк. Спочатку поприбирали всі акції, які були конкурентною перевагою. Через велику конкуренцію ще до війни підключення у нас коштувало 1 грн за собівартості 2000 грн. Тобто, оператор інвестував в кожного клієнта 2000 грн і ще був якийсь акційний період, коли, умовно, інтернет коштував пів року лише 100 грн.
Коли великі оператори стикалися з технічними проблемами, то у нас був вал заявок на перепідключення. Ми побачили, що не вивозимо ці акції фінансово, тож припинили їх. Зараз ми підключаємо за гроші, хоча все одно дешевше собівартості. Нині вартість підключення оптичного інтернету в Краматорську у нас 1000 грн, хоча собівартість зросла і становить більш як 2500 грн.
Окрім того, у нас зараз немає акційних умов за тарифами, тільки регулярні тарифи. Це нам допомагає протягом року якось відбити витрати на підключення.
Зараз стоїть питання не скільки заробляти, скільки підтримувати й модернізувати мережу, бо цей процес не можна зупиняти. Як тільки ти зупинишся, то почнеш деградувати, а мережа почне технічно відставати — ми зараз це бачимо по наших конкурентах. Особливо це стосується великих гравців — жодної модернізації, жодних вкладень, тому мережа старіє, а клієнти тікають. У нас черга на підключення зараз — тиждень. І ми реально не встигаємо!
Ми змушені інвестувати в розвиток, наприклад — купляти нові акумулятори. Минулого місяця ми купили акумуляторів на 400 000 грн, бо зараз вже ходять розмови, що в Україні знову будуть блекаути. А ми це вже бачимо, в нас це вже почалося.
У нас взагалі важка ситуація з електрикою, бо росіяни цілеспрямовано б’ють по об'єктах енергетики. Зараз також щось пошкодили, тож будуть відключення. У нас ситуація з електрикою значно складніша, ніж у більшості частин країни. І щоб все працювало, ми повинні інвестувати значні кошти.
— У соцмережах ви піднімали тему про те, що великі міжнародні цифрові платформи сприймають підконтрольну частину Донеччини рівно так само як і окуповану, і відмовляють місцевим мешканцям у своїх послугах. Що відбувається і що ви з цим намагаєтеся зробити?
— Коли ми зустрічалися з Михайлом Федоровим, то я повторював це безліч разів, як папуга. Ми піднімали це питання перед Мінцифри, потім пішли на рівень Міністерства закордонних справ, писали й на Кабінет Міністрів і Верховну Раду. Усі обіцяють, що це якось налагодиться, але стає тільки гірше, а цих блокувань — все більше. І вже не тільки від міжнародних платформ, а й від українського державного «ПриватБанку»!
Нещодавно я писав про ситуацію, коли «ПриватБанк» заблокував платіж з незрозумілою аргументацією щодо окупації. Сам постійно стикаюся з тим, що банки відмовляють нам в кредитах на нові автівки, але ця ситуація мого знайомого з Краматорська — це взагалі нонсенс.
Якщо повертатися до причин цього явища, то воно зумовлене міжнародними санкціями, запровадженими проти росії та так званих Л/ДНР. Великим міжнародним платформам типу eBay, Duolingo чи Zoom простіше блокувати всю Донецьку область, ніж розбиратися, хто там що окупував. Не кажучи вже про те, що рф «внесла» окремі регіони України в свій склад, змінивши конституцію. Тож у нас тут низка цифрових послуг просто не працюють.
Як інтернет-провайдер, ми навчилися це частково обходити, релокувавши наші IP-адреси, — тепер кажемо, що ми Київ. Це інколи допомагає: деякі ресурси просто дивляться на те, що ми кажемо і не перевіряють. Але дуже багато з них перевіряють це саме через геолокацію смартфона, і відбувається зіставлення. Якщо ми кажемо, що ми — Київ, але смартфон вперто бачить, що ми — Краматорськ, то ця платформа «прочекає» ще 10 людей із цієї локації та перенесе наші «айпішки» у Краматорськ.
Умовний TikTok використовує цю функцію, AliExpress так само не дає сплачувати кошти. Тож я не можу у Краматорську сплатити за товар з AliExpress, бо оплата відразу блокується. Якщо я замовляю собі щось на AliExpress, то прописую київську адресу і сплачую через VPN.
— А якось боротися з цим — це була ваша ініціатива чи фідбек ваших клієнтів, яким просто стали недоступні багато послуг?
— Ця ситуація почалася фактично з самого початку повномасштабного вторгнення, навіть Google хотів нам блокувати поштові адреси, бо, типу, ми — Краматорськ. На щастя, у Google в Україні є офіс, який втрутився і допоміг розібралися, що є окупованим, а що ні.
Проте, наприклад, мешканці Краматорська, користуючись нашим інтернетом, досі не можуть використовувати Facebook та Instagram для рекламного просування своїх сторінок. Але не у всіх провайдерів це однаково — умовно, якщо це київські провайдери, як «Київстар», то в них цих проблем немає. Ми ж — місцевий провайдер, і позиціонуємо себе як місцевий провайдер, працюємо тут. Тож ми отримували дуже багато скарг з аргументом: а чому у вас не працює, а у «Київстара» працює, чому у вас заблоковано, а у «Волі» — ні.
У головах окремих наших клієнтів сформувалася теорія змови й водночас дуже проста відповідь — раз так, то, мабуть, ми беремо трафік із росії.
І, на жаль, ця тема є доволі поширеною думкою серед тих, хто стикається з блокуванням. Бо якщо Україна за 3,5 роки повномасштабного вторгнення ніяк не розв’язала це питання, то, значить, винен цей оператор, бо він десь там «бере трафік».
Ми зверталися до різних державних інституцій із пропозицією зробити перепис всіх операторів Донецької області, збирали дані всіх операторів, які тут працювали, зокрема й IP-адреси. Ми надсилали все це до державних органів із проханням якось нас «відокремити» від окупованих територій, звернутися до міжнародних партнерів і так далі.
Оце Україна й ось вам перелік IP-адрес, які відносяться суто до підконтрольної території. От є конкретний оператор, він надає послуги в конкретних населених пунктах. Усе це робилося, відправлялося також на ВЦА, але, на жаль, жодної реакції, жодних просувань вперед. Ситуація тільки погіршуються, хоча ми намагалися запропонувати дуже багато технічно простих рішень.
Для нас це дуже великий негатив, бо клієнти не розуміють, чому саме нас блокують. І цим, як думають деякі люди, держава насправді транслює гірший меседж — якщо вона не хоче розв’язувати це питання, то, може, вона вже відмовилася від цих територій, бо вони все одно будуть окуповані.
І дуже важко людям пояснити, що держава просто не знає, як це зробити, і що умовний eBay блокує їх самостійно, а все це не є частиною якоїсь змови.
Я сам не можу на Binance зареєструватися, бо в мене прописка в Донецькій області. Я не можу юзати фінансові сервіси типу Wise, бо коли вони бачать мій паспорт під час проходження верифікації, вони мені відмовляють в реєстрації. Ну але це тільки верхівка айсберга, з чим стикаються мешканці прифронтових територій.
— Краматорськ розташований за якихось 20 км від лінії бойового зіткнення. А яка власне ситуація з локальними інтернет-провайдерами на окупованих територіях?
— Авжеж, в так званих ДНР та ЛНР є місцеві провайдери, але з того, що я чув, там іде доволі масове віджимання бізнесу. А ще кожен оператор ставить собі так званий СОРМ, який розкриває весь трафік і надає ФСБ ключі, які його дешифруюють. Тобто, там операторів автоматично змушують співпрацювати з російськими спецслужбами.
Фото з Facebook Миколи Кучерука
Чув про колег, які йшли проти системи, намагалися співпрацювати з нашими спецслужбами на окупованих територіях, передавати їм дані. Але, зрозуміло, що так не могло тривати довго. Тому мережі тих операторів, які працювали раніше, часто віджимаються на користь інших лояльних операторів.
Я особисто знаю кілька ситуацій на окупованих територіях, коли у людей повіджимали те, що в них було. Керівники цих операторів не були там на місці, тому прийшов якийсь інший оператор, поміняв обладнання в ядрі мережі на своє, та і все.
Це все одно, що уявити, що в Краматорськ прийде окупація і наш бізнес піде під контроль якогось там «народного» оператора «Фенікс». Хоча я впевнений, що цього не станеться, бо ми віримо в наші Сили оборони та знаємо, що все буде окей. Буде важко, але все буде добре. Якби ми в це не вірили — ми б зараз не встановлювали в місті нове обладнання, щоб його також хтось окупував.
«Невеликі та середні провайдери є рушієм прогресу». Директор інтернет-провайдера з Краматорська не погодився з аргументами Гетманцева про «сірий» ринок інтернет-зв’язку
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.
Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.
(Текст від 26 липня)
Тайвань передав Україні 800 БПЛА Revolver 860 Armed VTOL. Які ще безпілотники отримали захисники від західних партнерів і як вони працюють
Тайвань передав Україні 800 БПЛА Revolver 860 Armed VTOL, про це повідомляє видання Bild. Дрон-бомбардувальник ближнього радіусу може нести до восьми 60-мм артилерійських мін і наводитися на ціль із високою точністю, скидаючи їх один за одним. Раніше ми розповідали, які дрони вже є на озброєнні ЗСУ. Нагадуємо про це знову.
