На форумі DOU айтішники обговорюють топік про те, як іноземні колеги реагують на блекаут і перебої в роботі їхніх українських колег. Ми обрали найцікавіші коментарі.
На форумі DOU айтішники обговорюють топік про те, як іноземні колеги реагують на блекаут і перебої в роботі їхніх українських колег. Ми обрали найцікавіші коментарі.
З розумінням ставляться, кажуть, що робота — це не найголовніше, краще буди здоровим і в безпеці. Звісно, за ті години, коли не працюєш через відсутність зв`язку, тобі не заплатять.
Нормально, тому що намагаюсь працювати, коли є світло та виконувати обумовлений обсяг робіт, включаючи вихідні, а не з 10:00 до 18.00, як раніше. Якщо є світло з 8:00 до 12:00, а потім із 18:00 до 22:00, то треба працювати так, якщо є світло в неділю, то треба працювати в неділю замість блекауту в четвер. Так, це фігово, але якщо втратити проєкти та кастомерів, то це буде в рази гірше, ніж робота не за графіком. На мітинги можна конектитись із телефону, якщо є мобільний інтернет, звісно.
На жаль, розуміння зникає, навіть у клієнтів, які виїхали з України до 24 лютого.
Цікавляться, а чому би вам не виїхати на зиму з України? А коли відповідаєш, що уряд заборонив виїжджати, ставлять запитання: а навіщо?
Ну я скажу, як це виглядає із Європи, де зараз сиджу працюю. Виглядає це так: заходжу на мітинг, туди заходять західні колеги, а наших нема чи один прийшов.
Західні говорять: а де інші?
Я їм: у них світла немає, не можуть.
Ті кажуть: мітинг скасовуються, і всі розходяться.
Я, сидячи тут, виконую та прикриваю основну роботу хлопців.
Мені здається, замовник не дуже радий такому розкладу. Після зміни локації в профілі на Djinni став отримувати багато пропозицій по роботі/ З точки зору продавця — 75 девопсів офлайн, і в бізнес тайм-система слабко моніторитьсята контролюється.
Ще місяць такого хаосу в робочому процесі й почнуть ставити запитання. Стан розуміння та підтримки зникає.
Якщо про фриланс казати, то всі підтримують, якщо треба почекати — без проблем, навіть грошей накидують зверху як підтримку. Прям бубочки всі такі.
Говорять, щоб ми це якось вирішували, бо вони від цього страждають, і так не може продовжуватися. Інші розуміють, але все одно питають, як ми це вирішувати збираємося.
Думаю ніяк, бо галери наказали брехати, що в нас усе ок, і світло є, а пів компанії працює з Польщі (сидять у Львові).
