На Прикарпатті створили велодрон-доставник, що може рухатися зі швидкістю 20 км на годину та везти до 200 кг вибухівки
Волонтери із селища Брошнівосада на Прикарпатті створили велодрон «Примара» для доставлення вантажів на передовій і в тилу.
Волонтери із селища Брошнівосада на Прикарпатті створили велодрон «Примара» для доставлення вантажів на передовій і в тилу.
Прилад керується дистанційно, оснащений відеокамерою. Фронтовим бездоріжжям може рухатися зі швидкістю до 20 кілометрів за годину та перевозити до 200 кілограмів вантажу. Ідея приладу виникла у військових, щоби менше тягати на собі вантажі.
Дивна конструкція хвацько їздить селищем і вибирається з кучугури під дистанційним керуванням винахідників. Вони називають його «велодроном» або «наземним безпілотником». Їхній прилад, кажуть, може тягти на собі вантажі до 200 кг, що дуже потрібно військовим. «У мене дуже багато хлопців воюють, і от що вони розказують — щось би придумати таке, щоб ми не несли в руках боєкомплект, воду, їжу», — розповідає один із винахідників Роман Боринець у сюжеті ТСН.
Фронтовим бездоріжжям він розвиває швидкість до 20 км на годину, а начинений вибухівкою — перетворюється на дрон-камікадзе. «Він розрахований на болото, на повністю польову дорогу. Начинити вибухівкою, уперед, кнопочкою бах і все. Сюди можна начинити 200 кг вибухівки», — додає інших розробник Володимир Муссур.
Друзі дитинства й куми в дорослому житті, відколи почалася велика війна, почали волонтерити разом. Рятувальник Роман добряче знається на автосправі, тож ремонтує транспорт ЗСУ. А от весільний оператор Володимир взявся за електроніку для військових. Почав із того, що самотужки змайстрував автомобільний прилад нічного бачення — у рази дешевший за промисловий тепловізор. Відіслав на фронт уже понад 2000 таких приладів і бійці задоволені.
Коли ж військові попросили винайти велодрон, односельці з Володимира лише підсміювалися, підтримав кум. «Нас було 6 людей, троє кажуть — та що, фігня, дурницю говорите. Кажу: „Кум, ти зі мною?“ Кум каже, що зі мною. І ми двоє стали й із нуля, крок за кроком», — розповідають чоловіки.
За два місяці пілотний винахід був готовий. Перший екземпляр створили повністю з підручних деталей: колеса від гірського мотобайка, акумулятори з електровелосипедів, а рульова — колишній привід від гаражних воріт. «Цей штатив у мирний час я використовував на весіллях для відеосвітла. Зараз використовую його для антени. Дрон має свою камеру, щоб ми бачили, куди він їде, як він їде», — розповідає Володимир.
З дня на день перший велодрон відправиться на фронт на випробування. Винахідники чекатимуть на відгуки військових, щоби вдосконалити прилад. Поки ж узялися збирати запчастини вже на наступний екземпляр, яким можна було б ще й евакуйовувати поранених.
Fast track для дронів: жодних документів від служби експортного контролю чи інших органів для ввезення дронів більше не потрібно
Fast track для дронів: жодних документів від служби експортного контролю чи інших органів для ввезення дронів більше не потрібно
«Армію дронів» поповнили українські безпілотники, що літають на 2500 км. Як працює Raybird-3
«Армію дронів» поповнили українські безпілотники, що літають на 2500 км. Як працює Raybird-3
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
