Паралельно з бойовими операціями ведеться інформаційна війна. Кампанії з дезінформації проводять переважно російська служба безпеки та розвідка (ФСБ та ГРУ), використовуючи ботиферми та мікротаргетинг, в соцмережах, які є головним джерелом новин для багатьох українців.
Паралельно з бойовими операціями ведеться інформаційна війна. Кампанії з дезінформації проводять переважно російська служба безпеки та розвідка (ФСБ та ГРУ), використовуючи ботиферми та мікротаргетинг, в соцмережах, які є головним джерелом новин для багатьох українців.
На початку травня росія почала наступ на Харків. У цей час середня кількість публікацій у соціальних мережах з дезінформацією про війну зросла до понад 2500 на день. Для порівняння, у березні їх було 200 на день.
Про це розповів Reuters керівник Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко. Він зазначив, що ці кампанії з дезінформації в основному проводилися федеральною службою безпеки росії та військовою розвідкою, більш відомою як ГРУ.
Інша масштабна кампанія з дезінформації проти українців була проведена у жовтні. Вона була спрямована на просування ідеї про те, що Україну чекає важка зима і поразка у війні.
Українська компанія з відстеження дезінформації Osavul надала Reuters свої дані щодо цієї кампанії, яку вона назвала «чорною зимою». Вона нарахувала 914 повідомлень, розміщених 549 суб'єктами, які в сукупності отримали майже 25 млн переглядів.
З моменту повномасштабного вторгнення 2022 року українські спецслужби закрили 86 російських ботоферм, розташованих саме в Україні. Вони контролювали 3 млн облікових записів у соціальних мережах з орієнтовним охопленням аудиторії 12 млн людей.
За словами Коваленка, наразі найбільш поширеними джерелами російської дезінформації в інтернеті є TikTok в Україні та Telegram в Європі.
Мікротаргетинг, який аналізує онлайн-дані людей, щоб націлити конкретних людей і аудиторію на певні повідомлення, подібно до цільової реклами, ускладнює завдання спецслужбам України відстежувати кампанії впливу та протидіяти неправдивим наративам.
Українці особливо вразливі до цифрової дезінформації: понад три чверті населення отримують новини з соціальних мереж, набагато більше, ніж з будь-якого іншого джерела інформації, згідно з дослідженням, проведеним на замовлення USAID у 2023 році. Це значно більше, ніж у будь-якій з 24 європейських країн, досліджених у звіті Інституту вивчення журналістики Reuters за 2024 рік, де цей показник у середньому становив 44%.
