Національний банк України вперше відкрито повідомив про початок аналізу відмови від долара США як орієнтира для гривні на користь євро. Таке рішення обумовлене внутрішніми та зовнішніми макрофакторами.
Національний банк України вперше відкрито повідомив про початок аналізу відмови від долара США як орієнтира для гривні на користь євро. Таке рішення обумовлене внутрішніми та зовнішніми макрофакторами.
Голова Нацбанку Андрій Пишний у листі агентству Reuters підтвердив, що регулятор розпочав всебічну перевірку: чи слід замінити прив’язку гривні з долара США на євро. Серед ключових драйверів:
«Ця робота складна та потребує якісної, всебічної підготовки», — наголосив Пишний.
Від 1996 року, коли вперше введена гривня, Україна орієнтувалася на долар. Після повномасштабного вторгнення в лютому 2022-го НБУ застосував жорсткий валютний коридор і капітальні обмеження, зафіксувавши курс близько 29 UAH/USD. Пізніше, через накопичення фіскальних дисбалансів, відбулася девальвація, а у жовтні 2023-го перехід до керованого плаваючого курсу знову закріпив долар як референт для інтервенцій. Зараз НБУ оцінює технічні та юридичні аспекти переходу на євро, аналізуючи макроагрегати, валютні резерви та бюджети.
Геополітика суттєво впливає на роль долара. Після повернення Трампа до Білого дому США ввели найвищі мита за століття, що спричинило торговельні суперечки і падіння індексу долара (.DXY) більш ніж на 9%. Одночасно Вашингтон тимчасово скоротив військову допомогу Україні. Деякі аналітики застерігають проти простого ототожнення сили валюти зі статусом резервної, але історично доларові резерви були пов’язані з безпековими альянсами та військовими зв’язками з Вашингтоном. Натомість у ряді категорій — від енергетики до торгівлі — частка операцій у євро «помірно, але зростає», за словами Пишного.
Зміцнення зв’язків із ЄС відкриває нові можливості: Україна уклала угоду, що дає США пріоритетний доступ до нових контрактів на корисні копалини й фінансує відбудову. Переговори про членство в ЄС тривають майже рік, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала 2030-й можливим терміном вступу за умови реформ. У НБУ очікують, що тісніші європейські зв’язки підтримають зростання ВВП до 3,7–3,9% у 2025–2026 роках. Водночас регулятор розраховує на зовнішнє фінансування: $55 млрд цього року, і близько $17 млрд і $15 млрд у 2026–2027 роках. З огляду на ці факти, остаточне рішення щодо євроорієнтиру залежатиме від прогресу реформ та безпекових гарантій.
Нагадаємо, нещодавно комітет Верховної Ради України з питань фінансів одноголосно підтримав доопрацьований законопроєкт про регулювання та оподаткування криптовалюти.
