Хостинг для будь-яких потреб — VPS від 135 гривень на місяць 👉
Наталя ХандусенкоСтартап
2 липня 2025, 15:01
2025-07-02
Співвласник АТБ спонсорує Науковий парк Житомирської політехніки. Ми дізналися, які проєкти вже приносять дохід парку
ТОВ «Науковий парк «Житомирська політехніка» офіційно зареєстрували 23 серпня 2023 року. Операційно парк розвивається коштом власних надходжень: станом на грудень 2024 року його дохід сягнув 3 млн грн. Цього року очікується збільшення доходу на 50%. Усі зароблені гроші парк вкладає в розвиток нових проєктів.
Значну підтримку Науковий парк отримав від інвестиційної компанії BGV Group Management Геннадія Буткевича, яка надала обладнання для лабораторій на понад 100 000 євро.
Зараз команда парку створює проєкти для університетів, бізнесу та спорту, серед яких платформа онлайн-менеджменту для вишів, інтерактивний спортивний тренажер, розробка застосунків, виробництво 3D-принтерів та інше.
ТОВ «Науковий парк «Житомирська політехніка» офіційно зареєстрували 23 серпня 2023 року. Операційно парк розвивається коштом власних надходжень: станом на грудень 2024 року його дохід сягнув 3 млн грн. Цього року очікується збільшення доходу на 50%. Усі зароблені гроші парк вкладає в розвиток нових проєктів.
Значну підтримку Науковий парк отримав від інвестиційної компанії BGV Group Management Геннадія Буткевича, яка надала обладнання для лабораторій на понад 100 000 євро.
Зараз команда парку створює проєкти для університетів, бізнесу та спорту, серед яких платформа онлайн-менеджменту для вишів, інтерактивний спортивний тренажер, розробка застосунків, виробництво 3D-принтерів та інше.
послуги з конструювання, моделювання та дослідного виробництва;
адитивні технології.
Відповідно, за цими напрямами сформовані спеціалізовані лабораторії, які переважно фінансують власними коштами. Парк є невіддільною частиною університету, тому науковці й аспіранти вишу можуть безплатно користуватися всім його обладнанням.
Команда
До команди входять CEO Михайло Псюк, Project Manager Іван Новосьолов та інженери відповідних напрямів діяльності парку.
Наразі найбільшу частину команди складають розробники, які забезпечують підтримку та розвиток флагманського продукту парку, платформи онлайн-менеджменту для університетів «Digital University». Головним архітектором продукту та керівником цього напряму є Андрій Морозов, кандидат технічних наук, доцент, проректор із науково-педагогічної роботи університету.
Загалом до всіх напрямів діяльності парк долучає науковців університету. Наприклад, напрям 3D-друку, розробки обладнання для 3D-друку та виробництва філамента очолює молодий аспірант Ярослав Козяр. Напрямом прецизійної металообробки теж керує аспірант Юрій Коваль.
Вони зі свого боку потім формують відповідні команди, переважно зі студентів і молодих науковців. Зазвичай це від 15 до 20 людей, залежно від завантаженості за проєктами.
«Над кожним проєктом працює відокремлена проєктна команда, яка формується з урахуванням специфіки проєкту. Це зумовлено як нашим достатньо широким, як для молодої компанії спектром діяльності, так і необхідністю давати клієнтам глибоку експертизу, що неможливо без сталих, сфокусованих команд», — пояснює Михайло Псюк.
Проєкти
Платформа онлайн-менеджменту університету «Digital University» — проєкт, який уже приносить дохід.
«Digital University» — це результат роботи ІТ-команди університету, перші модулі системи ввели у виші понад 5 років тому.
«З логічним розвитком системи в межах університету ухвалили рішення виводити таку систему в окремий комерційний продукт, що і втілюється на практиці з моменту заснування наукового парку», — зазначає Михайло Псюк.
Наразі, окрім Житомирської політехніки, платформою користуються Київський авіаційний інститут (колишній НАУ) та Київський національний університет будівництва й архітектури.
Вартість ліцензії «Digital University» становить від 1,3 млн грн до 2 млн грн на рік. Кінцева вартість залежить від кількості здобувачів освіти в закладі, а також може змінюватися від додаткових умов чи побажань вишу.
Команда «Digital University» забезпечує процес впровадження системи в ЗВО й адаптації програмного забезпечення до умов і специфіки кожного університету, а також інформаційно-технічний супровід системи.
«Цей напрям для наукового парку вже приносить дохід. Наразі триває процес підключення нових університетів», — говорить CEO Наукового парку.
Інтерактивний футбольний тренажер для підготовки спортсменів як приклад кейсів співпраці з бізнесом.
У 2024 році на замовлення ТОВ «Футбольний клуб «Полісся» команда Наукового парку спроєктувала та виготовила інтерактивний футбольний тренажер «Ворота», який встановлено на тренувальній базі клубу. На розробку пішло три місяці. Завдання тренажера — відпрацювання влучності та реакції у спортсменів.
«Іншим прикладом співпраці з бізнесом є наш напрям ІТ-сервісів. Наразі ми багато зусиль докладаємо для розвитку нашої аутсорс-команди, яка надає послуги з розробки вебзастосунків, автоматизації бізнес-процесів. Серед клієнтів — малий і середній бізнес з України та Європи», — додає Михайло Псюк.
Підтримка стартапів
«Науковий парк є логічною частиною інноваційної екосистеми університету, яку ми свідомо вибудовували, щоб наші науковці мали змогу реально пройти шлях від ідеї до стартапу. Наше завдання — після циклу хакатонів, конкурсів чи акселераційної програми пропонувати найкращим проєктам свою підтримку. Фінансову, організаційну, ІР — щоб команди зробили перші кроки як частина наукового парку. А далі вже могли розвивати бізнес самостійно, отримуючи від нас консультації й іншу підтримку, — пояснює CEO Наукового парку. — Науковий парк має постійно активні програми з підтримки перспективних проєктів. Більш зрілі ідеї в нашій системі розвитку стартапів потрапляють в акселераційну програму».
У 2024 році пройшла перша акселераційна програма для хардверних стартапів BGV HARDWARE ACCELERATOR. Серед 35 заявок відібрали шість фіналістів, зокрема:
SentryRF — широкосмугова антена для радіомоніторингу SR-3000;
індивідуальні спортивні та реабілітаційні тренажери SkillsUP;
доступні та мобільні рішення для ЧПК обробки PoliMill CNC;
промислові 3D-принтери Mechlab 3D.
Стартап MechLab 3D, що пройшов шлях від студентської ідеї до етапу запуску власного виробництва.
Засновниками стартапу MechLab 3D стали аспіранти Житомирської політехніки Ярослав Козяр та Іван Новосьолов. У 2016 році вони захопилися 3D-принтерами та почали збирати свої перші пристрої, з часом це переросло в університетський стартап.
Офіційно стартап MechLab 3D вийшов на ринок у вересні 2023 року, пізніше став частиною Наукового парку. З моменту запуску стартап продав пристроїв на 300 000 грн та отримав грант до 3000 євро на закупівлю обладнання для створення MVP нової моделі — шестиголовий 3D-принтер «3D Manufacturer».
Сьогодні MechLab 3D — це не лише про 3D-принтери, а також промислові пристрої, установки для переробки пластику та виробництво філамента для 3D-друку.
Інвестиції
Науковий парк отримує значну підтримку від голови Наглядової ради університету, Геннадія Буткевича. Його інвестиційна компанія BGV надала обладнання для лабораторій напряму послуг із конструювання, моделювання та дослідного виробництва й адитивних технологій підтримку на загальну суму 111 700 євро.
Серед обладнання, наданого BGV: 3D сканер EINSCAN PRO HD, компресор Metabo Mega 580-200 D, листогибочний верстат FDB Maschinen ESF 1260-B та стрічкова пилка BAMATO BMS 150-K 400 50.
Також парк отримав вертикальний обробний центр HAAS вартістю 98 000 євро.
«Це дуже важливо для університету, адже саме завдяки такому обладнанню наші аспіранти відповідних спеціальностей отримали змогу проводити свої дослідження в університеті, а не їздити до партнерських університетів в Німеччині чи інших країнах, як це було до цього», — каже Михайло Псюк.
Плани
У 2025 році Науковий парк Житомирської політехніки зосередиться на розвитку флагманських продуктів і ключових напрямів, а також інфраструктури для глибших прикладних досліджень і запуску нових R&D-напрямів.
Крім того, у парку планують створити екологічну лабораторію та значно посилити напрям електроніки. Також продовжать підтримку студентських ініціатив через хакатони, конкурси технічних ідей і другу хвилю акселераційної програми BGV Hardware Accelerator
«У довгостроковій перспективі ми бачимо науковий парк як частину Science City — спеціального режиму для інноваційної діяльності в Україні. Це дасть змогу не лише пришвидшити темпи розвитку парку, а й створити справжній інноваційний кластер у Житомирі, який буде приваблювати інвесторів, deep-tech компанії та міжнародні партнерства. Ми прагнемо, щоб наш парк став осередком, де ідеї трансформуються у продукти, технології та бізнес-рішення, що змінюють економіку регіону та країни», — ділиться Михайло Псюк.
Нагадаємо, що в Україні працюють три пілотні наукові парки. Окрім Житомирської політехніки, також у січні 2025 року Київський авіаційний інститут (КАІ) презентував концепцію свого наукового парку.
На сьогодні найбільшим Науковим парком України є SID City Національного університету «Львівська політехніка», якому 5 червня виповнилося 5 років. Які проєкти були реалізовані за цей час — ми розповідали раніше.
В Україні планують запровадити спеціальний податковий режим Science.City для наукових парків при університетах: що передбачає проєкт і на якій стадії реалізації
