Мінцифри хоче збільшити час автономної роботи базових станцій під час блекаутів. У міністерстві прагнуть, щоб мобільні мережі могли працювати без електропостачання не кілька годин, а кілька діб. Для цього держава обговорює з «Київстаром», Vodafone та lifecell посилення вимог.
Мінцифри хоче збільшити час автономної роботи базових станцій під час блекаутів. У міністерстві прагнуть, щоб мобільні мережі могли працювати без електропостачання не кілька годин, а кілька діб. Для цього держава обговорює з «Київстаром», Vodafone та lifecell посилення вимог.
Про це заявила очільниця Мінцифри Оксана Ферчук в інтерв’ю Forbes та «Економічній правді».
«Є вимога, щоб зв’язок працював понад 10 годин. Приймемо наступну постанову і прокомунікуємо, який буде ліміт. Націлені, щоб він був збільшений», — сказала Ферчук Forbes.
В інтерв’ю ЕП вона конкретизувала плани міністерства.
«Хотілося б, щоб базові станції могли працювати автономно не кілька годин, а кілька діб», — сказала Ферчук. За її словами, Мінцифри вже напряму працює з мобільними операторами над посиленням вимог до безперебійної роботи мереж під час можливих зимових блекаутів.
Йдеться не лише про збільшення кількості акумуляторів чи генераторів. У Мінцифри хочуть оцифрувати весь процес контролю за роботою базових станцій.
«Ми хочемо автоматизувати цей процес, щоб інформування відбувалося автоматично, а в нас був доступ до моніторингу й візуалізації роботи системи», — пояснила Ферчук.
Це має вирішити проблему ручного контролю. Під час масштабних відключень електроенергії частина базових станцій потребує виїзду технічних спеціалістів, щоб перевірити обладнання, запустити генератор або відновити живлення. «Можете уявити кількість базових станцій, які потребуватимуть ручного виїзду людини й втручання», — сказала очільниця Мінцифри.
Попередня вимога щодо автономної роботи мобільних мереж на 10 годин з’явилася у 2024 році. Тоді операторів зобов’язали забезпечити роботу мережі без електрики протягом 10 годин, а частину базових станцій — до 72 годин.
Виконання цих вимог, за оцінкою співрозмовника Forbes у телеком-галузі, могло коштувати трьом найбільшим операторам — «Київстару», Vodafone та lifecell — понад 13 млрд грн.
Тепер вимоги можуть стати ще жорсткішими. Ферчук визнає, що для операторів це означатиме додаткові інвестиції.
«З одного боку, так, бо це додаткові інвестиції. Але відзначу, що мобільні оператори свідомо підходять до цього. Якщо не буде зв’язку, то в них не буде абонентів і надходжень», — сказала вона Forbes.
Другий великий напрям підготовки до зими — фіксований інтернет, який може працювати під час відключень електроенергії.
Йдеться про технологію xPON — оптичні мережі, які за наявності резервного живлення обладнання можуть продовжувати працювати навіть під час блекаутів. За словами Ферчук, зараз такі мережі використовують лише 53% українських домогосподарств. «У нас великий виклик, бо сьогодні лише 53% домогосподарств використовують такі мережі», — сказала вона ЕП.
Проблема, за її словами, не завжди полягає у відсутності технічної можливості підключитися. Навіть там, де оператори вже проклали сучасні мережі, люди часто не переходять на них, поки немає проблем із електропостачанням.
«Навіть у містах, де вони вже повністю перейшли на сучасні мережі й фактично проклали їх паралельно, люди не підключаються. Поки немає блекауту, вони не бачать потреби», — пояснила Ферчук.
Мінцифри хоче мотивувати українців перейти на енергонезалежний інтернет до початку можливих проблем із електроенергією. «Ми зараз думаємо, якими мотивуючими й медійними інструментами спонукати людей зробити це заздалегідь, поки немає форс-мажору», — сказала очільниця міністерства.
Раніше Ферчук також повідомила, що Мінцифри готує карту доступності xPON, де користувачі зможуть перевірити, чи доступна така мережа за їхньою адресою.
